WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика та лікування післяопераційних інфекційних ускладнень у новонароджених та дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту (кліні - Реферат

Профілактика та лікування післяопераційних інфекційних ускладнень у новонароджених та дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту (кліні - Реферат

II етап (конструктивно-формувальний) – формування комунікативних умінь та навичок школярів на матеріалі програми для 9 класу, якийпередбачає оволодіння більш складними чинниками красномовства – технікою мовлення і виконавською майстерністю. Вправи з техніки мовлення розвивають якість голосу, фонаційний подих, правильну дикцію. Вправи з виконавської майстерності допоможуть учням домогтися природності, розкутості, виразності у процесі мовного спілкування і проголошення публічної промови. На другому етапі продовжується формування комунікативних умінь та навичок школярів на матеріалі програми для 10 класу, якийспрямовується на навчання учнів ораторському мистецтву: знайомить їх з видами красномовства, розкриває механізм підготовки, побудови і проголошення промови.

III етап (узагальнено-систематизуючий) – формування комунікативних умінь та навичок школярів на матеріалі програми для 11 класу, якийне тільки узагальнює знання всіх етапів мистецтва мовлення, але і навчає учнів володіти складовими ораторського мистецтва. Тому до заключної частини програми входять такі важливі розділи риторики, як оратор (виступаючий) і його психолого-особистісні якості; аудиторія (слухачі) й її особливості; взаємодія (контакти) виступаючого і слухачів.

Така побудова програми курсу риторики дозволяє навчати мистецтву мовлення з урахуванням підготовленості учнів, надає можливість поступово поглиблювати, ускладнювати й удосконалювати теоретичний матеріал і його практичну реалізацію.

Усе це зумовило побудову орієнтованої моделі експериментально-дослідницького навчання, наведеної на рис.1.

У другому розділі подається практичне підтвердження теоретичного матеріалу, викладеного в дисертаційному дослідженні. Особливо продуктивно засвоюється і сприймається навчальний матеріал під час рольових і ділових ігор. У розділі обґрунтовується значимість ділових і рольових ігор у процесі формування комунікативних умінь і навичок; визначаються мета, коло проблем, пов'язаних з цією формою навчання; намічаються рівні ділових ігор, їх типи і види, жанрова специфіка.

Так, наприклад, на 1 рівні ділова гра "Експромт" ставить перед учнями мету – вчитися виступати експромтом, з огляду на жанр і ситуацію виступу, "вживатися" в певну роль.

На 2 рівні ділова гра "Діалог – суперечка" вчить школярів знаходити точні, короткі і доречні аргументи для доказу своєї тези, використовуючи при цьому засвоєне на 1 рівні уміння говорити експромтом.

3 рівень – ділова гра "Прес-конференція" закріплює отримані навички ораторської майстерності, розвиває навички ведення діалогу, розширює шляхи оволодіння культурою спілкування і культурою ведення полеміки.

На прикладі мобільності жанру проглядається поступовість в оволодінні комунікативними уміннями і навичками.

З метою визначення ефективності уроків риторики у формуванні комунікативної компетенції риторичної особистості наприкінці 2000/2001 навчального року проведений порівняльний експеримент, у якому брало участь 546 учнів експериментальних класів шкіл нового типу і загальноосвітніх (багатопрофільний ліцей №99 м.Запоріжжя, гуманітарні класи загальноосвітньої I-III ступенів школи №15 м.Херсона, Музиківської загальноосвітньої школи Херсонської області, Томаківської загальноосвітньої школи Дніпропетровської області), де читається курс риторики, та 528 учнів контрольних класів, де цей курс не викладається.

Джерелами для аналізу результатів педагогічного експерименту були:

  • письмові роботи учнів 8 - 11 класів;

  • виступи учнів, записані на магнітофонну стрічку.

Письмові роботи були представлені вправами, що базуються на лінгвістичному, паралінгвістичному і кінетичному рівнях сформованості комунікативних умінь і навичок.

Перевірка ефективності уроків риторики у формуванні комунікативної компетенції учнів старших класів показала, що у старшокласників експериментальних класів, де курс риторики викладається, значно вищий рівень комунікативних умінь і навичок, їхнє мовлення характеризується змістовністю, яскравістю образів, логічністю, аргументованістю, правильністю, доречністю. Учні експериментальних класів володіють специфікою публічного виступу, вміють спілкуватися з аудиторією на всіх трьох рівнях комунікативної компетенції: лінгвістичному, паралінгвістичному і кінетичному, готові до мовленнєвої діяльності в різних мовленнєво-мисленнєвих ситуаціях. У табл.1 показано результати порівняльного експерименту на основі аналізу промов, письмових вправ і творчих завдань, виведено середній відсотковий показник рівня сформованості комунікативних умінь та навичок. Доцільність та ефективність пропонованої експериментальної методики формування комунікативних умінь і навичок старшокласників гуманітарних ліцеїв на уроках риторики підтверджують проведені математичні обчислення за методом кількісного аналізу результатів дослідження, які виконувалися за формулою визначення t-критерію (Стьюдента). Ці обчислення довели, що між експериментальними і контрольними класами існує достовірна різниця на рівні залишку ймовірності 1%.

Таблиця 1

Рівні сформованості комунікативних умінь і навичок учнів старших класівза результатами порівняльного експерименту

КРИТЕРІЇ

Початковий зріз

Кінцевий зріз

Контрольна група, середній бал

Експеримен-тальна група, середній бал

Контрольна група, середній бал

Експеримен-тальна група, середній бал

Добір лексичного варіанта мовлення

3.78

4.09

3.85

4.38

Вибір стилю мовлення

3.82

4.01

3.89

4.45

Граматичне конструювання висловлення

3.76

4.11

3.84

4.49

Логіко-композиційне конструювання тексту

3.77

3.75

3.70

4.38

Правильна вимова звуків та їх поєднання

3.60

4.00

3.68

4.42

Створення інтонаційного і мімічного образів

3.73

4.03

3.82

4.44

Врахування реакції слухачів на мовлення

3.59

3.79

3.66

4.46

Критерій Стьюдента

1.480

6.381

3.159

3.159

Критерій Стьюдента табличний

3,05 при Р<=0.01

Позитивні результати, отримані в ході експерименту і підтверджені математичними розрахунками, свідчать про ефективність уроків риторики у формуванні комунікативної компетенції риторичної особистості.

З метою наочного відображення порівняльного аналізу результатів експериментальної роботи отримані показники подано у вигляді рис.2.

Рис.2. Динаміка рівнів сформованості комунікативніх умінь і навичок старшокласників гуманітарних ліцеїв на уроках риторики

У ході експериментального навчання вирішено поставлені завдання і підтверджено основні положення висунутої гіпотези.

Проведене дослідження дало можливість сформулювати такі висновки:

1. Вивчення лінгвістичної, психолого-педагогічної, методичної літератури з теми дослідження виявило гостру соціальну потребу у формуванні комунікативної компетенції учнів і недостатню розробленість проблеми формування комунікативних умінь і навичок школярів у вітчизняній лінгводидактиці.

2. Аналіз наявних програм і навчальних посібників з риторики з точки зору закладеного в них потенціалу розвитку комунікативних умінь і навичок засвідчив, що школи нового типу, в яких, крім дисциплін загальноосвітнього циклу, існують такі, як „Риторика", „Ораторське мистецтво", „Виразне читання", „Основи філософії", „Психологія", „Історія мистецтв", „Історія театру", повинні стати експериментальним майданчиком для формування риторичної особистості, що адекватно володіє думкою, словом, дією.

3. Встановлені критерії визначення рівнів сформованості комунікативних умінь і навичок учнів під час вивчення риторики складаються з таких: добір лексичного варіанта мовлення (спрямований на визначення здібностей учня виділяти з своєї пам'яті низку тематично або асоціативно пов'язаних слів, доречних і точних у певній мовленнєвій ситуації): вибір стилю мовлення (визначає уміння вибирати потрібний стиль мовлення, виходячи з комунікативного завдання та мовленнєво-мисленнєвої ситуації); граматичне конструювання висловлення (сприяє перевірці здібностей школяра конструювати текст на граматичному рівні з урахуванням лексичних, морфологічних, синтаксичних норм літературної мови); логіко-композиційне конструювання тексту (дає змогу зафіксувати систему умінь старшокласника у конструюванні тексту на логіко-композиційному рівні, здатність самостійно створювати виступ, орієнтуючись на мовленнєву ситуацію та адресата мовлення); правильна вимова звуків та їх поєднання (вказує на визначення рівня сформованості умінь та навичок літературної вимови); створення інтонаційного і мімічного образів (свідчить про вміння будувати інтонаційну схему виступу, створювати мімічний образ, вміло використовувати мову жестів); врахування реакції слухачів на мовлення (полягає у визначенні рівня сформованості володіння аудиторією, здатності адекватно реагувати на реакцію слухачів під час промови).

Loading...

 
 

Цікаве