WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика та лікування післяопераційних інфекційних ускладнень у новонароджених та дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту (кліні - Реферат

Профілактика та лікування післяопераційних інфекційних ускладнень у новонароджених та дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту (кліні - Реферат

Гіпотеза дослідження. Рівень сформованості комунікативних умінь і навичок учнів гуманітарних ліцеїв значно підвищиться за умови створення методики навчання, яка передбачає:

  • урахування нових концепцій методичної і психолого-педагогічної науки (поетапне формування розумових дій, особистісно-діяльнісний і комунікативно орієнтований підхід, проблемне навчання, оптимізація процесу навчання, мотивація навчальної діяльності, розвивальне навчання, генералізація знань);

  • виявлення критеріїв визначення рівнів сформованості комунікативної компетенції школярів під час вивчення риторики;

  • виділення форм, методів і прийомів навчання, спрямованих на активізацію власної мовленнєвої діяльності старшокласників і розвиток потенціалу риторичної особистості;

  • цілеспрямовану і послідовну роботу з формування комунікативних умінь і навичок учнів на основі розробленої програми з риторики.

Для реалізації поставленої мети і перевірки висунутої гіпотези визначаються такі завдання дослідження:

- вивчити лінгвістичну, психолого-педагогічну, методичну літературу з теми дослідження;

- проаналізувати наявні програми і навчальні посібники з риторики з точки зору закладеного в них потенціалу розвитку комунікативних умінь і навичок;

- визначити критерії рівнів сформованості комунікативної компетенції учнів, дослідити стан сформованості комунікативних умінь і навичок у практиці шкільного навчання;

- розробити зміст експериментальної методики з розвитку комунікативних умінь і навичок у процесі викладання риторики;

- експериментально перевірити ефективність запропонованої методики у практиці навчання старшокласників шкіл нового типу.

Методологічну й теоретичну основу дослідження становлять:

- філософські погляди на взаємозв'язок мови і мовлення, мовлення і мислення, на роль мови як засобу спілкування (Л.С. Виготський, П.Я.Гальперін, Д.Б.Ельконін, М.І.Жинкін, І.О.Зимня, О.М.Леонтьєв, О.О.Леонтьєв, С.Л.Рубіншнейн і ін.);

- провідні ідеі теорії мовленнєвої комунікації (С.Д.Абрамович, О.Я.Гойхман, О.Н.Зарецька, Є.В.Клюєв, Л.І.Мацько, Т.М.Надеіна, М.Ю.Чикаркова та ін.);

- твердження про формування риторичної особистості – носія культури народу (В.І.Аннушкін, А.М.Богуш, М.С.Вашуленко, С.Ф.Іванова, А.Й.Капська, Ю.М.Караулов, Т.О.Ладиженська, М.Р.Львов, Л.І.Мацько, Є.І.Пассов, Г.М.Сагач, К.С.Станіславський);

- погляди лінгвістів і методистів на шляхи і способи формування комунікативних умінь і навичок учнів (М.Т.Баранов, В.П.Бєломорець, Є.П.Голобородько, І.П.Ґудзик, Л.В.Давидюк, С.Ф.Іванова, В.К.Іваненко, М.М.Кохтєв, Г.О.Михайловська, Є.О.Ножин, М.І.Пентилюк, О.І.Тарасова, О.Н.Хорошковська, Н.Г.Чибісова та ін.);

- основні положення щодо розвитку особистості в Україні, представлені в Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті, в Законі України "Про освіту" та Державній національній програмі "Освіта" (Україна XXI століття), Концепції педагогічної освіти, Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти.

Відповідно до зазначених завдань було обрано такі методи дослідження:

  1. Вивчення й аналіз літератури з педагогіки, психології, методики викладання російської мови і риторики, наукових досліджень, пов'язаних із проведеними дослідженнями.

  2. Спостереження за навчальною діяльністю учнів, індивідуальні бесіди з ними, анкетування вчителів і учнів.

  3. Моделювання мовленнєво-мисленнєвих ситуацій у проектованому педагогічному процесі формування комунікативних умінь і навичок на уроках риторики.

  4. Педагогічний аналіз письмової документації ряду шкіл м.Запоріжжя, обласного інституту вдосконалення вчителів, матеріалів інспектування, в яких автор брав безпосередню участь, у тому числі й аналіз творчих робіт учнів.

  5. Експериментальна робота констатувального, пошукового, формувального, контрольного і порівняльного характеру з наступною статистичною обробкою результатів.

Експериментальною базою дослідження стали багатопрофільний ліцей № 99 Хортицького району м.Запоріжжя, загальноосвітня I – III ступенів школа № 15 м.Херсона, Музиківська загальноосвітня школа Херсонської області, Томаківська загальноосвітня школа Дніпропетровської області.

Експериментальна робота велася в три етапи:

1-й етап / 1990 – 1993 рр. / - розвідувально-пробний (вивчалася лінгвістична, психолого-педагогічна й навчально-методична література з досліджуваної проблеми стану сформованості комунікативних умінь і навичок учнів старших класів.

2-й етап / 1994–1996 рр. / - широкий констатувальний (проводилися діагностичні зрізи, складалася експериментальна програма з риторики, аналізувалися результати пошуків методичних шляхів розвитку умінь і навичок у процесі роботи за експериментальною програмою).

3-й етап / 1997 – т.ч. / - навчальний (здійснювалося навчання за експериментальною програмою, у ході якого перевірялася гіпотеза та ефективність запропонованої методики з формування комунікативних умінь і навичок у процесі вивчення риторики, якісно і кількісно аналізувалися, оброблялися й узагальнювалися результати діагностично-констатувального та формувального експериментів).

Наукова новизна дослідження визначається тим, що вперше науково обґрунтовано і практично апробовано методику формування комунікативних умінь і навичок учнів гуманітарних ліцеїв на уроках риторики з урахуванням вимог сучасної парадигми освіти; уточнено педагогічні умови ефективності запропонованої методики; удосконалено критерії визначення рівнів сформованості комунікативної компетенції школярів; подальшого розвитку набули оптимальні шляхи формування комунікативних умінь і навичок.

Теоретична значущість дисертаціїполягає у виявленні сутності та особливостей впливу курсу риторики на формування комунікативних умінь і навичок старшокласників; у розробці та теоретичному обґрунтуванні запропонованої методики; в конкретизації психолого-педагогічного змісту понять „комунікативні уміння та навички", „риторична особистість".

Практична цінність: матеріали дисертації розширюють і уточнюють уявлення про риторику як необхідну дисципліну в системі шкільної освіти, допомагають знайти шляхи практичного формування комунікативних умінь і навичок учнів. Результати роботи можуть застосовуватися в шкільному курсі риторики, при складанні програм, навчальних посібників, а також можуть надати методичну допомогу в плануванні і проведенні уроків з цієї дисципліни.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичним обґрунтуванням вихідних позицій, застосуванням системи методів наукового дослідження, адекватних його об'єкту, предмету і завданням, дослідно-експериментальною роботою, перевіркою одержаних результатів шляхом використання апарату математичної статистики.

Апробація і впровадження результатів досліджень здійснювалися у процесі навчальної роботи в старших класах ліцею №99 Хортицького району м.Запоріжжя (довідка № 176 від 24.09.2004р.); загальноосвітньої I – III ступенів школи № 15 м.Херсона (довідка № 307 від 24.09.2004р.); Музиківської загальноосвітньої школи Херсонської області (довідка № 426 від 23.09.2004р.); Томаківської загальноосвітньої школи Дніпропетровської області (довідка № 67 від 22.09.2004р.). Основні положення дисертації були викладені в доповідях і повідомленнях на звітних наукових конференціях ЗДУ (1995р., 1996р., 1997р., 1998р., 1999р., 2000р., 2001р., 2002р., 2003р.); на районних і обласних семінарах: "Мовленнєво-мисленнєва діяльність учнів на уроках російської мови, літератури, риторики" (м.Запоріжжя, 1995р.); "Інноваційні методи вивчення літератури в школі" (м.Запоріжжя, 1995р.). Деякі положення дослідження відображено у доповідях на міжреспубліканських наукових конференціях: "Естетичне виховання особистості на уроках літератури, риторики у школах нового типу" (м.Миколаїв, 1995р.); "Уроки риторики в школах нового типу" (м.Київ, 1995р.); на засіданнях методичного об'єднання вчителів російської мови і літератури Хортицького району, семінарах науково-методичного центру м.Запоріжжя, у ході роботи МАН м.Запоріжжя, засіданнях кафедри загального та слов'янського мовознавства Запорізького державного університету. Головні положення і результати дисертаційної роботи відображено в 10-ти публікаціях автора, із них 8 – у фахових виданнях України.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (274 найменування) і додатків. Повний обсяг дисертації 287 сторінок, з них 191 сторінка основного тексту. У роботі вміщено 8 таблиць, 13 рисунків, що складають 18 сторінок. Додатки займають 69 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі визначається актуальність обраної теми, ступінь її вивченості, формуються цілі і завдання дослідження, визначається наукова новизна і практична значущість дисертації.

У першому розділі "Теорія і практика формування комунікативних умінь і навичок" розглядаються результати дослідження теоретичного матеріалу для формування комунікативних умінь і навичок; аналізуються праці з психології, логіки, психолінгвістики з цього питання; просліджуються шляхи формування комунікативних умінь і навичок, пропонованих у програмах і навчальних посібниках з риторики, які опубліковані в останнє десятиріччя; розглядаються різні точки зору відомих вітчизняних і зарубіжних лінгвістів відносно формування комунікативних умінь і навичок школярів, подається характеристика комунікативних знань, умінь і навичок учнів за результатами констатувальних зрізів.

Loading...

 
 

Цікаве