WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Використання низькомолекулярних гепаринів у хворих на діабетичну нефропатію (автореферат) - Реферат

Використання низькомолекулярних гепаринів у хворих на діабетичну нефропатію (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Журавльова Юлія Іванівна

УДК 616.36+616.37]-002-036.11-089

Гострий холецистопанкреатит. Питання оптимізації хірургічної тактики з використанням відеоендоскопічної техніки

14.01.03 - хірургія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому державному медичному університеті ім.М.Горького, МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Іващенко Володимир Васильович,

Донецький державний медичний університет

ім.М.Горького, завідувач кафедри загальної хірургії

Офіційни опоненти:

Доктор медичних наук, член-кор. НАН і АМН України Братусь Василь Дмитрович, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, професор кафедри факультеської хірургії №2

Доктор медичних наук, професор

Ничитайло Михайло Юхимович,

Іститут хірургії та трансплантології Академії медичних

наук України, завідувач відділом лапароскопічної

хірургії і холелітіазу

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, МОЗ України, кафедра хірургії, м. Київ

Захист відбудеться 7 квітня 2005 року о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д.26.003.03 у Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця за адресою: м.Київ, бул. Шевченка, 17

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного університета ім. О.О.Богомольця за адресою: м.Київ, вул. Зоологічна, 3, стоматологічний корпус.

Автореферат розісланий 05.02. 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої

Вченої Ради, доцент Вітовський Я.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гострі захворювання жовчовивідних шляхів і підшлункової залози (ПЗ) в клінічній практиці зустрічаються досить часто, при цьому в більшості випадків виникають запальні ураження окремо в жовчному міхурі (ЖМ) чи в ПЗ. Але іноді ураження виникають одночасно в обох органах, одним з варіантів такого ураження є гострий холецистопанкреатит (ГХП). Так у стаціонарах невідкладної абдомінальної хірургії кількість таких хворих може досягати до 30 % (Д.Ф. Скрипниченко, 1975; В.М.Лащевкер, 1982; М.М.Богер, 1984; А.А.Шалимов, 2000). Найбільш складні для діагностики та лікування такі ураження при наявності деструктивного процесу хоча б в одному з органів, коли виникають показання до оперативних втручань. Сучасні методи клінічної, інструментальної та лабораторної діагностики дозволяють вчасно виявляти такі одночасні ураження, однак їх лікування і сьогодні представляє значні труднощі, супроводжується високою летальністю, що за різними даними становить від 15 до 25%, досягаючи при важких формах 30 - 60% (Паньков А.Г., Чернякевич П.Л., 1996; Криворучко И.А. и соавт., 1998). На сьогоднішній день відсутні єдині лікувально-тактичні принципи, хоча діапазон методів лікування, у тому числі оперативних, дуже широкий. Лікувальна тактика в літературі залишається невизначеною - від консервативно-вичікувальної до активної хірургічної (Филин В.И. и соавт., 1982; Затевахин И.И., 1986; Земсков В.С., 1988; Паньков А.Г., 1996; Иванов П.А. и соавт., 1998; Ковальська І.О. і співавт., 1999; Зюбрицький М.М. і співавт., 2002; Андрющенко В.П., Лисюк Ю.С., 2003; Клименко Г.А., 2003). Це зумовлено відсутністю єдиних поглядів на патогенез ГХП і дієздатної класифікації захворювання, що значно поліпшило б результати лікування.

Відеоендоскопічні операції на органах черевної порожнини і, зокрема, на жовчновивідних шляхах отримали широке розповсюдження через малотравматичність втручання. Відеоендоскопічний метод оперування при жовнокам'яній хворобі (ЖКХ) одержав широке поширення в світі з 1989 року, коли вперше була зроблена відеоендоскопічна холецистектомія (ВХЕ). З цього моменту і по сьогоднішній день виконується ціла низка втручань на жовчних шляхах з використанням відеоендоскопічної техніки: ВХЕ, дренування позапечінкових і внутрішньопечінкових проток, холедохолітотомія, холедоходуоденостомія, ендоскопічна папілосфінктеротомія з механічною літоекстракцією. Розширення відеоендоскопічного методу оперування вимагає подальшого вивчення його діагностичних і лікувальних можливостей, в тому числі для ГХП.

Тому розробка та вивчення нових методів лікування ГХП, в першу чергу оперативних, з оглядом на причину і стадію патологічного процесу, з використанням відеоендоскопічної техніки представляється актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом виконаної комплексної наукової роботи кафедри загальної хірургії Донецького державного медичного університету ім. М.Горького в 1999-2001 рр "Гострий холецистопанкреатит у світлі лапароскопічної хірургії", № держреєстрації 0198V007055. Автор була відповідальним виконавцем даної роботи.

Мета дослідження: поліпшення наслідків лікування хворих на ГХП (зниження кількості післяопераційних ускладнень, летальності, скорочення термінів лікування) шляхом оптимізації хірургічної тактики за допомогою відеоендоскопічної хірургії.

Задачі дослідження: 1. Вивчити патогенетичні механізми ГХП;

2. Оцінити можливості відеоендоскопічних хірургічних заходів у діагностиці і комплексному лікуванні ГХП (інтраопераційна холангіографія, відеоендоскопічна холецистектомія, дренування жовчновивідних шляхів);

3. Вивчити можливості і роль дренування сальникової сумки за допомогою відеоендоскопічної техніки в лікуванні ГХП;

4. Порівняти результати оперативного лікування ГХП лапаротомним методом і з використанням відеоендоскопічної техніки;

5. Розробити показання до ендоскопічних хірургічних втручань у хворих на ГХП і обґрунтувати лікувальну тактику при комплексному лікуванні цих хворих з урахуванням причини і стадії захворювання на підставі удосконаленої класифікації ГХП.

Об'єкт дослідження - 116 хворих на ГХП, що лікувалися з застосуванням відеоендоскопічних методів і 92 хворих, оперованих лапаротомним способом.

Предмет дослідження - хірургічне лікування хворих ГХП лапаротомним методом і за допомогою відеоендоскопічної техніки.

Методи дослідження - загальноклінічні, лабораторні, інструментальні методи обстеження хворих, у тому числі відеоендоскопічні, морфологічні дослідження для визначення причин і стадії ГХП, математичні – для статистичної обробки отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Удосконалено тактичні підходи в лікуванні ГХП з акцентом на раннє застосування відеоендоскопічних хірургічних втручань. Доказана перевага відеоендоскопічних методів над лапаротомними при оперативному лікуванні ГХП. Удосконалена класифікація ГХП з виділенням 4-ох форм – калькульозної, безкам'яної, ферментної, паразитарної (з деструктивними ураженнями ЖМ та ПЗ чи без таких), що дозволило оптимізувати лікувальну тактику відповідно до можливостей відеоендоскопічної хірургії.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблений комплекс діагностичних критеріїв дозволяє встановити причину і стадію захворювання та визначити показання до відеоендоскопічного лікування хворих на ГХП. Розроблені технічні прийоми (методи інтраопераційної холангіографії, дренування черевної порожнини, сальникової сумки при запаяному Вінсловому отворі), застосування яких дозволило знизити кількість післяопераційних ускладнень. Обґрунтовані єдині тактичні підходи до лікування ГХП з використанням відеоендоскопічної техніки. Розроблена тактика хірургічного лікування ГХП з використанням відеоендоскопічної хірургії, дозволила скоротити терміни лікування з 23,63,3 до 17,3 2,6 діб, зменшити кількість післяопераційних ускладнень у 3 рази, післяопераційну летальність - у 3 рази.

Дисертаційні практичні лікувально-діагностичні методи впроваджені в роботу хірургічного відділення центральної міської клінічної лікарні № 6 м. Донецька, хірургічних відділень лікарень м. Донецька, у навчальний процес студентів кафедри загальної хірургії і лікарів-інтернів Донецького державного медичного університету ім. М.Горького.

Особистий внесок здобувача. Вибір теми і методологічна побудова дослідження належать керівнику дослідження. Автором самостійно сформульована мета, задачі дослідження, зібраний клінічний матеріал. Самостійно проводила обстеження і лікування у 75 (84,3 %) хворих, брала участь в оперативному лікуванні у 64 (71,9 %) пацієнтів. Здобувач самостійно обробляла й аналізувала отримані дані. У спільних надрукованих роботах автору належить близько 70 % ідей і розробок.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації викладені й обговорені на VІ міжнародній конференції хірургів-гепатологів (Київ, 1998), на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених (Донецьк, 2001), на міжнародній науково-практичній конференції "Малоінвазивна хірургія без кордонів" (Тернопіль, 2001), на ІІ Українському конгресі з мініінвазивної та ендоскопічної хірургії (Київ, 2001), на науково-практичній конференції "Нові тенденції в хірургії XXІ століття" (Київ 2001), на XX з'їзді хірургів України (Тернопіль, 2002), на науково-практичній конференції "Перспективи розвитку торакальної та абдомінальної хірургії" (Донецьк, 2002), на науково-практичній конференції "Нове в хірургії XXІ століття" (Київ, 2003), на засіданнях Донецького обласного наукового товариства хірургів (2000, 2002, 2003).

Loading...

 
 

Цікаве