WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Віддалені результати лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень (автореферат) - Реферат

Віддалені результати лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень (автореферат) - Реферат

Афідокоплекси штучних деревно-чагарникових насаджень, як правило, складаються з груп аборигенних видів, що проникають з сусідніх природних біотопів, та адвентивних видів, що привнесені внаслідок господарської діяльності людини.Всього в штучних насадженнях виявлено 206 видів дедрофільних попелиць, з яких 32 мешкають лише тут (Anoecia cornimaris Bozhko, Aphis ucrainensis Zhuravlev, A. catalpae Mam., A. punicae Pass., A. salicaria Koch, A. spiraephaga Mьll., Aploneura ampelina Mokrz., Brachycaudus divaricatae Shap., B. spiraeae Bцrn., B. persicae Pass., B. schwartzi Bцrn., Brachycorynella lonicerina Shap., Chromaphis juglandicola Kalt., Cinara cedri Mimeur, Cinarella brauni Bцrn., Cupressobium cupressi Buckt., C. tujaphilina Guerc., Dysaphis affinis Mordv., Eulаchnus rileyi Williams, E. nigricola Paљek, Hoplocallis pictus Ferr., Hyadaphis coriandri B. Das, Hyalopterus amygdali Blanch., Myzus cerasi F., M. varians David., M. persicae Sulz., Neopemphigus turajevi Mam & Kolom., Panaphis juglandis Goeze, Pemphigus borealis Tullg., Pterochloroides persicae Chol., Therioaphis tenera Aiz., Trichosiphonaphis poligonifoliae Shinji).

Таблиця 3. Подібність фаун дендрофільних попелиць фізико-географічних зон України (за коефіцієнтом Жаккара)

1

2

3

4

5

1. Полісся

-

64,1

37,9

53,6

35,3

2. Лісостеп

-

51,0

52,8

38,0

3. Степ

-

34,5

42,5

4. Карпати

-

35,5

5. Крим

-

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ ДЕНДРОФІЛЬНИХ ПОПЕЛИЦЬ УКРАЇНИ

Серед дендрофільних попелиць фауни України 138 видів (43,9% від загальної кількості видів) можуть в тій чи іншій мірі пошкоджувати плодові дерева, ягідні кущі, лісові та декоративні деревно-чагарникові насадження. На основі даних щодо характеру ушкодження та поширення в зелених насадженнях виділено 4 групи за рівнем шкодочинності.

До групи сильношкодочинних віднесені види, шкодочинність яких з року в рік є дуже високою. Ця група включає 34 види попелиць-шкідників садових та декоративних дерев та кущів. Група відносно шкодочинних видів попелиць включає 56 видів, що наносять значну шкоду рослинам у роки масового розмноження, що часто повторюються. До групи потенційно небезпечних віднесено 48 видів попелиць, що характеризуються високим ступенем шкодочинності, однак розповсюджених локально. Інші 176 видів в звичайних умовах не мають господарського значення.

В фауні України на плодових деревах та ягідних кущах виявлено 62 види попелиць. Щорічно значно шкодять цим культурам 17 видів, а представники 21 виду можуть наносити значну шкоду в роки масового розмноження. Декоративним деревам та кущам шкодять 103 види попелиць. В результаті дослідження близько 130 видів інтродукованих рослин з'ясовано, що більш стійкими до попелиць є інтродуценти північноамериканського та далекосхідного походження; помітно сильніше заселюються попелицями інтродуковані рослини з Кавказу та Західної Європи. Для більш широкого використання в зелених насадженнях можуть бути рекомендовані такі види інтродукованих рослин: Abies cephalonica, A. numidica, Picea omorica, P. shrankiana, Larix leptolepis, Quercus palustris, Q. borealis, Q. imeritina, Q. castanifolia, Q. macrocarpa, Tilia argentea, Acer monspessulanum, A. ginnala, A. rubrum, A. tegmentosum, A. mono, Betula lenta, B. lutea, B. tianshanica, B. costata, B. albasinensis, B. ermani, B. raddeana, B. smidtii, Padus virginiana, Spiraea japonica, Rhamnus imeritina.

ВИСНОВКИ

  1. Фауна дендрофільних попелиць України нараховує 314 видів та підвидів з 111 родів та 11 родин, що складає 67% дендрофільних видів попелиць фауни Європи та 39,5% всіх видів попелиць фауни України.

  2. Знайдено 5 нових для науки видів, описи двох з яких опубліковані (Aphis ucrainensis Zhuravlev, 1997, Cupressobium tauricum Zhuravlev, 2003), а інших трьох підготовлені до публікації.Вперше для фауни Східної Європи вказано 11 видів, ще 11 видів є новими для фауни України. Представники двох родів вперше наведені для фауни Східної Європи, а чотирьох — України.

  3. Встановлено що описаний як підвид Therioaphis tenera frutex Bozhko є самостійним аборигенним степовим видом T.frutex Bozhko, а T.tenera Aiz. — адвентивним видомзахідносибірського походження. З'ясовані морфологічні відмінності між літньою та осінньою формами Stauroceras chaetosiphon Bцrn. Доведено, що рід Stauroceras Bцrn. відрізняється від роду Pterocomma Buckt.забудовою шпиця 6-го членика вусиків. З'ясовані морфологічні відмінності Cavariella rutila Mam. від близьких видів. Родова назва Stauroceras та видова назва C. rutila відновлені з синонімії.

  4. На підставі проведеної ревізії попелиць родів Pachypappa Koch, ProciphilusKoch, Pemphigus Hart. — фауни України, Eriosoma Leach — Східної Європи та Кавказу, Cupressobium Bцrn. — Східної Європи, Кавказу та Середньої Азії, встановлені особливості мінливості морфологічних ознак окремих видів цих родів.

  5. З'ясовано, що таволгові попелиці роду Aphis характерізуються значною мінливістю морфологічних ознак. Виявлені сталі ознаки, що можуть бути використані для ідентифікації попелиць цієї групи з урахуванням їх мінливості.

  6. В фауні України однодомні життєві цикли характерні для 179 видів (57% від загальної кількості дендрофільних видів фауни України), дводомні — для 128 видів (41%). Неповний цикл є характерним для 7 видів (2%).

  7. На основі локалізації попелиць на кормовій рослині виділено 5 основних життєвих форм дендрофільних попелиць. Частка меристемофільних форм складає 36% від загальної кількості дендрофільних видів фауни України, філобіонтів — 26%, мешканців скелетних гілок та стволів — 15%, галових видів — 22% (з яких 5% формують складні закриті гали). Облігатними різобіонтами є три неповноциклих види, ще 14 дводомних видів мігрують на коріння дерев та кущів.

  8. Дендрофільні попелиці України знайдені на 269 (в т. ч. на 124 інтродукованих) видах деревно-чагарникових рослин з 82 родів та 32 родин. Найбільша кількість видів дендрофільних попелиць трофічно пов'язана з рослинами родин розоцвітих (Rosaceae) — 70 видів, вербових (Salicaceae) — 58, соснових (Pinaceae) — 43. На інтродукованих рослинах знайдений 131 вид попелиць, з яких 32 види не заселюють аборигені рослини.

  9. Монофаги складають 38,9% від загальної кількості видів, олігофаги — 60,8%, при цьому 50,3% олігофагів можуть заселяти лише рослини декількох близьких видів (вузькі олігофаги) та всього 3,7% живляться на рослинах декількох родів однієї родини (широкі олігофаги). Поліфагом фактично є лише Aphis fabae Scop.

  10. За зональним розподілом виділено сім фауністичних комплексів дендрофільних попелиць. До борео-монтанного комплексу віднесено 44, монтанного — 5, неморально-суббореального — 61, понтійського — 14, тетійського — 42, полізонального — 54, інтразонального — 43 види. За довготною складовою ареалів виділено 12 основних ареалогічних комплексів.

  11. Дендрофільний афідокомплекс Карпатської гірської країни складає 181 вид, Українського Полісся — 117, лісостепової зони — 134, степової зони — 88, Кримської гірської країни — 113. За коефіцієнтом Жаккара найбільш подібні фауни Полісся та лісостепової зони. Найбільш специфічною є фауна Кримської гірської країни. В штучних насадженнях виявлено 206 видів дедрофільних попелиць, з яких 32 — не зустрічаються в природних фітоценозах.

  12. В тому чи іншому ступені пошкоджують культурні рослини 138 видів дендрофільних попелиць фауни України (43,9% від загальної кількості видів). До групи сильношкодочинних віднесено 34, відносно шкодочинних — 56, потенційно небезпечних — 48 видів. На плодових деревах та ягідних кущах виявлено 62, на декоративних деревах та кущах — 103 види попелиць.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

    1. Журавлев В. В. Новый вид тли рода Aphis L. (Homoptera, Aphidinea) с таволги // Вестник зоологи. — 1997. — № 1–2. — С. 33–37.

    2. Журавлев В. В. Тли рода Aphis L. (Homoptera, Aphidoidea) обитающие на таволге (Spiraea). Сообщение 1 // Вестник зоологи. — 1997. — № 3. — С. 12–17.

    3. Журавлев В. В. Новые данные по фауне тлей (Homoptera, Aphidinea) Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2000. — Т. 8, № 2. — C. 19–22.

    4. Журавлев В. В. Stauroceras chaetosiphon (Homoptera, Aphidinea) — новый для фауны Украины вид тли // Вестник зоологи. — 2001. — № 4. — C. 39–43.

    5. Мамонтова В. А., Журавлев В. В. Новые данные по фауне тлей (Homoptera, Aphidinea) Кавказа с описанием нового вида рода Israelaphis // Вестник зоологи. — 2003. — № 4. — С. 11–19.

    6. Журавлев В. В. Тли рода Cupressobium (Homoptera, Aphidinea, Lachnidae) Восточной Европы, Кавказа и Средней Азии // Вестник зоологи. — 2003. — № 5. — С. 13–30.

    7. Журавльов В. В. Анотований список попелиць території Дунайського Біосферного заповідника / Біорізноманітність Дунайського Біосферного заповідника, збереження та управління. — Київ, Наукова Думка. — 1999 — С. 528–529.

    8. Журавлев В. В. Новые виды дендрофильных тлей (Homoptera, Aphidinea) для Фауны Украины // Тези доп. республіканської ентомологічної конференції, присвяченої 50-й річниці заснування УЕТ. Ніжин, 19-23 серпня 2000 р., "Наука-сервіс", 2000 — С. 39.

Loading...

 
 

Цікаве