WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Віддалені результати лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень (автореферат) - Реферат

Віддалені результати лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень (автореферат) - Реферат

Детально проаналізована мінливість морфологічних ознак у київських популяцій A. ucrainensis Zhuravlev, 1997, а також вивчені морфологічні особливості деяких особин A. spiraephaga Mьll. з Карпат та Криму, далекосхідних видів A. neospiraeae Takah.та A. grata Pashtsh., північноамериканського виду A. spiraephila Patch, проаналізовані літературні дані відносно всіх видів таволгових попелиць роду Aphis.Це дозволило зробити такі висновки: 1) розміри тіла попелиць значно залежать від умов живлення; в середньому особини, що розвиваються на молодих пагонах і листках навесні та на початку літа більші за розміром; 2) найбільш склеротизованими є покрови особин весняних та ранньолітніх генерацій, в пізніших генераціях у багатьох особин площа склеротизованих ділянок кутикули значно менша, однак у більшості особин A. ucrainensis всіх генерацій вона завжди більша, ніж у A. spiraephaga;3) у A. ucrainensis маргінальні бугорки завжди присутні на 1–4 та 7 сегментах черевця у особин всіх морф та генерацій (у дрібних особин безкрилих партеногенетичних самок, яйцекладучих самок та самців можуть бути відсутні окремі бугорки); 4) у всіх вивчених особин A. spiraephaga,A.ucrainensis та A. spiraephila не спостерігалося значної мінливості співвідношення довжин останнього членика хоботка та другого членика задньої лапки, як у особин однієї колонії, так і протягом сезону, це співвідношення не залежало від розмірів попелиць (однак, за даними Н. Ф. Пащенко (1997), у A .neospireae це співвідношення може змінюватися в широких межах та залежить від розмірів попелиць); 5) довжина трубочок у дрібних особин, що розвиваються в умовах недостатнього живлення, значно коротша; 6) довжина шпиця 6-го членика та довжина волосків на 3-му членику вусиків в середньому довша у особин середньо- та піздньолітніх генерацій, ніж у весняних та ранньолітніх; 7) в колоніях A.ucrainensis та A. spiraephila в червні іноді спостерігаються крилатоподібні форми з вторинними рінаріями на 3-му членику вусиків; 8) кількість волосків на хвостику змінюється неоднаково у різних видів, однак, за середніми показниками, може буди використана для ідентифікації попелиць; 9) кількість волосків на субгенітальній платівці (особливо її передньому краї) доволі стале.

Таким чином для таволгових попелиць роду Aphis є характерною значна мінливість морфологічних ознак, що необхідно враховувати при їх визначенні. Для повної достовірності необхідно мати достатню кількість матеріалу, зібраного в різний час протягом весняно-осінньої вегетації рослин.

ФАУНІСТИЧНІ ТА АРЕАЛОГІЧНІ КОМПЛЕКСИ ДЕНДРОФІЛЬНИХ ПОПЕЛИЦЬ УКРАЇНИ.

Інтродукція деревно-чагарникових рослин призводить до розширення ареалів попелиць, трофічно пов'язаних з інтродукованими рослинами. Принаймні, у 58% видів дендрофільних попелиць, виявлених в Україні, вторинні ареали значно ширше первинних. Таким чином, тенденція до розширення ареалів є основною рисою антропічної динаміки ареалів дендрофільних попелиць. У зв'язку з цим М. Н. Нарзікулов (1968) обґрунтував необхідність з'ясування первісних ареалів попелиць з урахуванням природних ареалів їх кормових рослин. В основу аналізу фауністичних та ареалогічних комплексів дендрофільних попелиць України покладено саме цей принцип.

Для номенклатури ареалів доцільно використовувати широтну (фактично, зональну), довготну та висотну складові. Такий комплексний опис дозволяє охарактеризувати поширення попелиць більш адекватно. Необхідно враховувати розміри та залежність ареалів попелиць від ареалів їх кормових рослин. Якщо оцінювати ареали дендрофільних попелиць України з погляду їхнього зонального розподілу, можна виділити наступні фауністичні комплекси:

  1. Борео-монтанний — включає види, трофічно пов'язані з рослинністю тайгової зони. Природні ареали цих видів охоплюють тайгову зону на рівнині та пояс хвойних лісів гір центральної Європи, та іноді — Криму та Кавказу. Борео-монтанні ареали характерні для 44 видів (14% від усіх дендрофільних видів фауни України). За довготною складової виділяються види з голарктичними (Tololachnus confinis Koch, Lachniella costata Zett.), транспалеарктичними (Mindarus abietinus Koch, Cinarellia cuneomaculata Guer., Cinara laricis Hart.), європейсько-західносибірськими (Eulachnusagilis Kalt., Cinarella piniphila Ratz., Cinara pilicornis Hart.), та європейськими (Cinarella pilosa Zett., Cinara piceicola Chol., C. pruinosa Hart.) ареалами.

  2. Монтанний — включає 5 видів (1,6 % від усіх дендрофільних видів попелиць фауни України), що поширені у горах Центральної Європи (Eulаchnus cembrae Bцrn., E. alticola Bцrn., Cinarella neubergi Arnhart, Boernerina depressa Bram., Allocotaphis questionis Bцrn.), в Україні зустрічаються тільки в Карпатах.

  3. Неморально-суббореальний — включає види, трофічно пов'язані з широколистяними породами дерев і чагарниками. До цього комплексу віднесено 61 вид (19,4 % від усіх дендрофільних видів попелиць фауни України). За довготною складової виділяються види з західноєвропейськими (Macrosiphum oredonense Remaudiиre, M. funestum Macchiati, Tuberculatus neglectus Krzywiec, Mariaella lambersi Szel., Periphyllus singeri Bцrn.), європейськими (Cryptomyzus galeopsidis Kalt., Drepanosiphum aceris Koch), європейсько-кавказькими (Tuberculatus querceus Kalt., Periphyllus lyropictus Kessl., P. acericola Walk., Schizodryobius pallipes Hart.) та європейсько-західносибірськими (Tuberculatus annulatus Hart., Tinocallis platani Kalt., Eucallipterus tiliae L., Dysaphis sorbi Kalt.) ареалами.

  4. Понтійський — включає види, трофічно пов'язані зі степовими чагарниками. До комплексу віднесено 14 видів попелиць (4,5% від усіх денрофільних видів фауни України). За довготною складовою виділяються види з східноєвропейськими (Therioaphis frutex Bozhko, Cryptosiphum eurotiae Mamontova) та східноєвропейсько-середньоазійськими (Periphyllus minutus Shap., Dysaphis brancoi Bцrn., Brachycorynella lonicerina Shap.) ареалами.

  5. Тетійський — включає види, трофічно пов'язані з рослинністю, що сформувалася в межах древнього Середзем'я. До комплексу віднесено 42 види попелиць (3,4 % від усіх дендрофільних видів фауни України). За довготною складовою виділяються види з середземноморсько-центральноазійськими (Brachyunguis tamaricis Lich., Pemphigus vesicarius Pass.), середземноморсько-малоазійськими (Tuberculatus eggleri Bцrn., Dyphyllaphis mordvilkoi Aiz., Cinarella schimitscheki Bцrn.) та кримсько-кавказькими (Dysaphis physocaulis Shap., D. chaerophyllina Shap) ареалами.

  6. Полізональний — включає види, трофічно пов'язані з рослинами, характерними для декількох ландшафтних зон. До комплексу віднесено 54 види (17,2 % від усіх денрофільних видів фауни України). Переважають види з широкими ареалами: космополітні (Aphis fabae Scop., A. solanella Theob., Hyperomyzus lactucae L., Macrosiphum rosae L.) голарктичні (Aphis sambuci L., A. nasturtii Kalt., A. viburni Scop., Cryptomyzus ribis L.), транспалеарктичні (Eriosoma ulmi L., Callipterinella calliptera Hart., Chaitophorus populeti Panz., Amphonophora rubi Kalt.). Але зустрічаються види з європейськими (Callipterinella tuberculata Heyd., Aphis grossulariae Kalt., A. genistae Scop., Dysaphis devecta Walk.) європейсько-західносибірськими (Calaphis flava Mordv., Euceraphis punctipennis Zett.), європейсько-кавказькими (Chaetosiphon tetrarhodus Walk.) та європейсько-середньоазійськими (Anuraphis farfarae Koch, A. subterranea Walk., Nasonovia ribisnigri Mosl.) ареалами.

  7. Інтразональний — включає види, трофічно пов'язані з рослинністю інтразональних біотопів. До комплексу віднесено 43 види (13,7% від усіх дендрофільних видів фауни України). Ареали видів цього комплексу різні, від широких голарктичних (Pterocomma salicis L., Aphis farinosa Gmel., Cavariella aegopodii Scop.) та транспалеарктичних (Thecabius affinis Kalt., Chaitophorus capreae Mosl., C. leucomelas Koch), до відносно вузьких західноєвропейських (Chaitophorus horii subsp. beuthani Bцrn.) та східноєвропейських (Chaitophorus flavissimus Mam.). Деякі види є досить рідкісними: Pterocomma italicum Barbagallo & Stroyan, крім Італії, знайдений лише в Хмельницькій області України; Stauroceraschaetosiphon Bцrn. та Neopterocommaasiphum H. R. L. крім Німеччини знайдені, відповідно, лише в двох та трьох місцях в Україні.

Таблиця 2. Ареалогічні комплекси дендрофільних попелицьУкраїни

Ареалогічний комплекс

Число видів

Відсоток від загальної кількості видів

Космополітний

11

3,5

Голарктичний

22

7,0

Транспалеарктичний

23

7,3

Європейсько-Західносибірський

41

13,1

Європейський

51

16,2

Західноєвропейський

32

10,2

Європейсько-Кавказький

21

6,7

Східноєвропейсько-Середньоазійський

13

4,1

Східноєвропейський

7

2,2

Середземноморсько-Центральноазійський

19

6,1

Середземноморсько-Малоазійський

16

5,2

Кримсько-Кавказький

7

2,2

Адвентивні види (до аналізу не включені)

51

16,2

Loading...

 
 

Цікаве