WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Віддалені результати лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень (автореферат) - Реферат

Віддалені результати лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень (автореферат) - Реферат

Проведені ревізії попелиць родів Pachypappa Koch, ProciphilusKoch, Pemphigus Hart. фауни України та Eriosoma Leach Східної Європи та Кавказу. Вивчена мінливість морфологічних ознак окремих видів цих родів. З'ясовано, що у деяких видів підродини Pemphiginae у великих особин співвідношення довжин останнього членика хоботка та другого членика задньої лапки помітно менше, ніж у дрібних(Pachypappa warshavensis,Prociphilusbumeliae Schrk.), що необхідно враховувати при ідентифікації попелиць цієї групи. У попелиць родів Pemphigus та Eriosoma встановлено значну залежність кількості вторинних рінарій на вусиках від розміру галів і, як наслідок, розміру тіла попелиць. Вперше описано з первинної кормової рослини (Populus nigra) крилатого мігранта Pemphigus passeki, (виду, описаного К. Бернером (Bцrner, 1955) по безкрилим переселенцям з коріння тміну (Carum carvi)). З'ясована хибність твердження Л. Дорошиної (1981) про приналежність попелиць, знайдених на корінні Aster tripolium в Криму, до переселенців та ремігрантів P. vesicarius Pass. В дійсності вони належать до виду P. trehernei. Вказані Л. Дорошиною морфологічні відмінності між знайденими нею особинами та P. trehernei є лише мінливістю ознак, пов'язаних з розмірами тіла попелиць, та морфологічними відмінністями між літньою та осінньо-зимовою морфами.

Встановлено, що стисло описаний М. П. Божко (1976) з Caragana frutex підвид Therioaphis tenera frutex Bozhko помітно відрізняється від T.tenera Aiz.з Caragana arborescens значно коротшими волосками (особливо у ембріонів та личинок 1-го віку), сильнішою склеротизацією кутикули та більш яскравим забарвленням живих особин. На цій підставі підвид переведено в ранг виду T.frutex Bozhko, наведено його детальний переопис. Таким чином, T.frutex є аборигенним степовим видом, а T.tenera — адвентивним видомзахідносибірського походження.

Проведено ревізію попелиць роду Cupressobium Bцrn. Східної Європи, Кавказу та Середньої Азії, описано новий вид C. tauricum Zhuravlev (Журавльов, 2003), особини якого знайдено в Криму на Juniperus excelsa. На основі вивчення оригінальних зборів В. П. Невського з колекції ЗІН РАН, з'ясовані морфологічні відмінності середньоазійського виду C.pseudosabinae Nevsky від C. tujafilinum Guer. та C. tauricum. Видову назву C.pseudosabinae відновлено з синонімії. Уточнено поширення попелиць роду Cupressobium в Україні та Східній Європі.

Вперше описані літня безкрила та крилата партеногенетичні самки Stauroceras chaetosiphon Bцrn., — виду, раніше відомого лише з Німеччини. Виявлено, що літня форма цього виду відрізняється від осінньої більш вираженою склеротизацією кутикули, довшими трубочками та волосками на третьому членикові вусиків. Доведено, що рід Stauroceras Bцrn. добре відрізняється від роду Pterocomma Buckt.забудовою шпиця шостого членика вусиків. Родова назва Stauroceras відновлена з синонімії.

З'ясовані морфологічні відмінності Cavariella rutila Mam. від близьких видів, видова назва C. rutila відновлена з синонімії.

В розділі наведені таблиці для визначення крилатих мігрантів європейських видів родів Pachypappa Koch, Pemphigus Hart. (які утворюють повздовжні гали на центральній жилці листка), Eriosoma Leach, безкрилих партеногенетичних самок роду Cupressobium та таволгових попелиць роду Aphis.

З фауністичного списку України виключено 7 видів дендрофільних попелиць (Aphis spiraecola Path, Aphis spiraephila Path, Myzocallis komareki Paљek, Periphyllus nevskyii Mam., Periphyllus hirticornis Walk., Cupressobium mordvilkoi Paљek, Pterocomma pseudopopuleum Palmer), відомості про знахідки яких є помилковими.

Життєві цикли та життєві форми дендрофільних попелиць України. Попелиці — комахи зі складними життєвими циклами, що не мають аналогів серед інших груп комах. Удендрофільних видів попелиць фауни України можна виділити наступні типи реалізації життєвих циклів:

  1. Анолоциклічний (неповноциклий) життєвий цикл. Повністю неповноцикло в фауні України розвивається 7 видів дендрофільних попелиць (2% від загального числа видів).

  2. Голоциклічні (повноциклі) життєві цикли.

    1. Однодомні життєві цикли характерені для 179 видів (57% від загальної кількості дендрофільних видів фауни України).

      1. Нормальний однодомний життєвий цикл. Протягом сезону попелиці розвиваються без діапаузи або субгетереції. Типовий для видів, що живляться на корі скелетних гілок та стовбурах рослин. Характерний також для видів, що мешкають на рослинах вологих біотопів.

      2. Однодомний життєвий цикл з субгетереціею. Протягом сезону попелиці змінюють місце живлення на кормовій рослині, наприклад, переходячи з надземних частин на комлеву частину стовбура або корені. Характерний для деяких видів родини Lachnidae.

      3. Однодомний життєвий цикл з літньо-зимовою діапаузою (скорочений життєвий цикл). Протягом сезону розвивається лише декілька генерацій та розвиток завершується, або майже завершується, не пізніше середини літа. Може бути облігатним (Mindarus abietinus Koch, M. oblicuus Chol.) або факультативним (Glyphina betulae L.).

      4. Однодомний життєвий цикл з літнєю діапаузою. В літні місяці розвиток призупиняється та поновлюється восени. Частіше відбувається на личинковій стадії з утворенням специфічних діапаузуючих личинок (Periphyllus aceris L.) або без (Liosomaphis berberidis Kalt.). Для деяких видів характерна імагінальна діапауза (Eucallipterustiliae L.). Літня діапауза може бути як облігатною, так і факультативною.

    2. Дводомні життєві цикли характерні для 128 видів попелиць (41% всіх дендрофільних видів). З вегетативних органів листяних дерев та кущів на корені хвойних в Україні достовірно мігрують 7 видів, на корені інших листяних дерев та кущів — 7, на корені трав'янистих рослин — 29, на надземні частини трав'янистих рослин — 80, для 5 видів вторинні кормові рослини не встановлені.

      1. Дводомний однорічний життєвий цикл. Міграція на вторинні кормові рослини може бути облігатною або факультативною, для Dysaphis physocaulis Shaposhnikov характерний дводомний скорочений цикл.

      2. Дводомний дворічний життєвий цикл. Характерний для 3-х видів підродини Fordinae (Forda pawlowae Mordv., Geoica mutica Mordv., Smynthurodes betae West.).

Виходячи з локализації попелиць на кормовій рослині, можна виділити 5 основних типів життєвих форм. Частка меристемафільних форм (попелиці локалізуються на молодих частинах рослини, що перебувають в фазі активного росту) складає 36% від загальної кількості дендрофільних видів фауни України. Філобіонти складають 26%, мешканці скелетних гілок та стовбурів — 15%, галові види — 22% (з яких 5% формують складні закриті гали). Облігатними різобіонтами є три неповноциклих види родини Eriosomatidae (Neopemphigus turajevi Mam. et Kolom., Eriosoma lanigerum Hausm., Aploneura ampelina Mokrz.), ще 14 дводомних видів мігрують на корені дерев та кущів.

В роботі наведено аналіз морфологічних особливостей всіх життєвих форм дендрофільних попелиць України.

Трофічні зв'язки дендрофільних попелиць України. Дендрофільні попелиці України знайдені на 269 видах деревно-чагарникових рослин (в т. ч. на 124 інтродукованих) з 82 родів та 32 родин. Найбільша кількість видів дендрофільних попелиць трофічно пов'язана з рослинами родин розоцвітих (Rosaceae) — 70, вербових (Salicaceae) — 58, соснових (Pinaceae) — 43. Помітно менше видів мешкають на березових (Betulaceae) — 19, кленових (Aceraceae), жимолостевих (Caprifoliaceae) — по 16, букоцвітих (Fagaceae), берестових (Ulmaceae) — по 15, аґрусових (Grossulariaceae) — 13, бобових (Fabaceae) — 10. З рослинами інших 22 родин пов'язані 58 видів попелиць. На інтродукованих рослинах знайдений 131 вид попелиць, з яких 32 не заселюють аборигенні види рослин.

Більшість видів попелиць є вузькоспеціалізованими фітофагами. Однак, при оцінці трофічної спеціалізації дендрофільних попелиць треба враховувати, що генерації дводомних видів на первісній кормовій рослині більш вимогливі до хімічного складу їжі та мешкають на вузькому колі видів рослин. В той же час, переселенці окремих видів попелиць можуть мешкати на багатьох видах вторинних кормових рослин різних родів. В цілому, серед дендрофільних видів попелиць фауни України частка монофагів складає 38,9% від загальної кількості видів, олігофагів — 60,8%. При цьому, 50,3% олігофагів можуть заселяти лише рослини декількох близьких видів (вузькі олігофаги) та всього лише 3,7% живляться на рослинах декількох родів однієї родини (широкі олігофаги). Поліфагом фактично є лише Aphis fabae Scop.

МІНЛИВІСТЬ МОРФОЛОГІЧНИХ ОЗНАК У ТАВОЛГОВИХ ПОПЕЛИЦЬ РОДУ APHIS L.

Поліморфізм та висока мінливість морфологічних ознак у попелиць різних генерацій дуже ускладнює правильну ідентифікацію видів. Таволгові попелиці рода AphisL., не є виключенням.

Loading...

 
 

Цікаве