WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Віддалені результати лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень (автореферат) - Реферат

Віддалені результати лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень (автореферат) - Реферат

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ІСТОРІЯ ВІВЧЕННЯ АФІДОФАУНИ ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВОЇ РОСЛИННОСТІ УКРАЇНИ

Перші відомості про дендрофільних попелиць України з'являються на прикінці 19-сторіччя і стосуються кров'яної попелиці у Криму (Мокржецкий, 1895, 1896а, б). В той же час з Криму було описано новий вид попелиці Aploneura ampelina Mokrz., знайдений на корінні виноградної лози (Mokrzecky, 1897). На початку ХХ сторіччя відомості стосовно окремих видів попелиць зустрічаються в працях оглядового характеру, присвячених комахам-шкідникам (Поспєлов, 1909; Курдюмов, 1911; Аверін, 1915; Васильєв, 1915) та в ряді праць О. К. Мордвилко (1901, 1914, 1919), присвячених попелицям. В цей час фауна попелиць Криму вивчалась М. А. Холодковським (1910), попелиці, що пошкоджують плодові дерева та ягідні кущі в Київський губернії, — В. В. Добровлянським (1912, 1913, 1915). В 1921 році А. О. Клодницьким був складений список, що узагальнював існуючі на той час відомості про попелиць України, що містить 62 види дендрофільних попелиць. Починаючи з 40-х років ХХ сторіччя найбільш значні дослідження з фауни попелиць України проводились М. П. Божко та В. О. Мамонтовою. Ними зібраний великий колекційний матеріал, опубліковані числені праці по фауні попелиць окремих регіонів та ряду систематичних груп (Божко, 1950а, б, в; 1953а, б, в, г, 1957а, б, 1959, 1961; Мамонтова, 1949, 1952, 1953, 1956, 1957, 1961, 1963, 1964, 1966, 1972, 1979, 1987, 1991). Дослідження М. П. Божко завершені монографією "Тли кормовых растений" (1976), де вказано 196 видів попелиць, трофічно пов'язаних з деревами та чагарниками. В монографії В. О. Мамонтової "Дендрофильные тли Украины" (1955), наведено 155 видів попелиць. Всього в працях В. О. Мамонтової наведено для фауни України 223 види дендрофільних попелиць, описано новий рід Neopemphigus Mam. & Kolom. (Мамонтова, Коломоец, 1981) та 15 нових видів. Крім того, слід зазначити праці, присвячені фауні попелиць плодових дерев Криму (Шапошніков, 1951а, 1990; Шапошніков, Моральов, 1978; Колесова, 1974). Попелиці роду Pemphigus Hart. Криму вивчались Л. П. Дорошиною (1981). Фауну попелиць Українських Карпат вивчає В. О. Чумак (1997, 1998, 2003, 2004).

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Матеріалом для роботи послужили збори та оригінальні спостереження, які проводилися автором протягом 1991–2004 років в природних та штучних (дендропарки, ботанічні сади, міські парки та вуличні насадження, агроценози) фітоценозах всіх природних зон України. Збір та опрацювання матеріалів проводилася згідно прийнятих в афідології методикам (Мамонтова, 1959; Мамонтова, Черкасова, 1967). Всього зібрано біля 2000 проб попелиць, з яких виготовлені постійні препарати, що зберігаються в колекції Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. Крім власних зборів, опрацьовано матеріали з колекцій В. О. Мамонтової (Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України), М. П. Божко (Музей природи Харківського Університету) та деякі матеріали по фауні попелиць Карпат і Волині, зібрані В. О. Чумаком (Ужгородський Університет). Визначення попелиць проведено за таблицями провідних афідологів світу (Шапошников, 1964; Мамонтова, 1972, 1991, Szelegievicz, 1978; Pintera, 1987; Heie, 1982, 1986; Blackman, Eastop, 1994 та ін.). Опрацьовано близько 10 000 особин попелиць.

Для визначення окремих видів використано матеріали з колекцій Зоологічного Інституту РАН (Санкт-Петербург), Біолого-ґрунтознавчого інституту ДСЦ РАН (Владивосток), Institute of Entomology Czech Academy of Sciences (Иeske-Budejovice), Musйum National D'Histoire Naturelle (Paris).

Синонімія наведена згідно каталогу попелиць світу (Remaudiиre, Remaudiиre, 1997). В роботі прийнято систему Г. Х. Шапошнікова (1964) з урахуванням деяких уточнень останніх років.

Для вивчення афідокомплексу інтродукованих рослин було обстежено близько 130 видів дерев та кущів іноземних флор. Для порівняння афідофауни різних фізико-географічних зон України застосовано коефіцієнт Жаккара.

ЕКОЛОГО–ФАУНІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕНДРОФІЛЬНИХ ПОПЕЛИЦЬ УКРАЇНИ

Огляд фауни попелиць деревно-чагарникової рослинності України. В фауні України виявлено 314 видів та підвидів деревно-чагарникових попелиць з 111 родів та 11 родин, що складає 67% дендрофільних видів попелиць фауни Європи. Для порівняння, на цей час для фауни Білорусі відомо 204 види дендрофільних попелиць (Буга, 2001), Молдови — 181 (Верещагин, Андреев, Верещагина, 1985; Верещагин, Андреев, 1993), Європейської частини Росії — 256 (Шапошников, 1964), Польщі — 232 (Szelegiewicz, 1978), Румунії — 196 (Holman, Pintera, 1981). Відносно високе видове багатство фауни дендрофільних попелиць України обумовлене географічним положенням Україні в межах трьох фізико-географічних зон (Лісової, Лісостепової та Степової) та двох гірських країн (Карпатської та Кримської) і, як наслідок, різноманітністю її природних умов.

Розподіл дендрофільних і, для порівняння, всіх інших видів попелиць фауни України по родинам, а також частка дендрофільних видів для кожної родині та всієї афідофауни України представлені в табл. 1. В цілому в структурі афідокомплексу України частка дендрофільних видів складає 39,5%, (для порівняння, в світовій фауні тільки з деревною рослинністю трофічно пов'язані 37% всіх відомих видів попелиць (Blackman, Eastop, 1994)). Дендрофільні попелиці переважають у всіх родинах, за виключенням наймолодшої та еволюційно просунутої родини Aphididae, де більшість видів трофічно пов'язані з трав'янистими рослинами. Однак і в цій родині частка дендрофільних видів досить суттєва (24,4%). В цілому частка видів найбільшої родини Aphididae в структурі дендрофільних попелиць значно менша (43,3%), ніж в структурі всього афідокомплексу України (70,2%). Наведені співвідношення є типовими для афідокомплексів всіх країн Європи.

Таблиця 1. Розподіл видів попелиць фауни України по родинам.

Родина

Дендрофільні види

Всі види

Частка дендрофільних видів

Aphididae

136 (43,3%)

557 (70,2%)

24,4%

Lachnidae

47 (15,0%)

53 (6,7%)

88,7%

Eriosomatidae

42 (13,4%)

54 (6,8%)

77,8%

Drepanosiphidae

38 (12,1%)

62 (7,7%)

61,3%

Chaitophoridae

25 (8,0%)

39 (4,9%)

64,1%

Pterocommatidae

12 (3,8%)

12 (1,5%)

100%

Anoecidae

5 (1,6%)

8 (1,0%)

62,5%

Thelaxidae

4 (1,3%)

4 (0,5%)

100%

Hormaphididae

2 (0,6%)

2 (0,3%)

100%

Mindaridae

2 (0,6%)

2 (0,3%)

100%

Phloeomyzidae

1 (0,3%)

1 (0,1%)

100%

Загальна кількість видів

314 (100%)

794 (100%)

39,5%

В розділі наводиться таблиця видів дендрофільних попелиць України, яка складена на основі даних власних зборів, колекційних матеріалів та аналізу літературних джерел. В таблиці вказані кормові рослини та поширення попелиць в природних зонах та підзонах України, інтразональних біотопах та штучних насадженнях.

Нові дані по фауні дендрофільних попелиць України. В підрозділі відображені нові дані з фауни дендрофільних попелиць України, отримані під час досліджень автора. Знайдено 5 нових для науки видів попелиць, описи двох з них(Aphis ucrainensis Zhuravlev, 1997, Cupressobium tauricum Zhuravlev, 2003,) опубліковані, а інших трьох підготовлені до публікації.

Вперше для фауни Східної Європи вказано 11 видів попелиць (Pemphigus passeki Bцrn., P. trehernei Fost., Tetraneura nigriabdominalis Sasaki, Eriosoma anncharlotteae Daniel., E. grossulariae Schьle, Thelaxes suberi Guer., Hoplocallis pictusFer., Tuberculatus borealis Krzyw., Pterocomma italicum Barb. & Stroyan, Stauroceras chaetosiphon Bцrn., Trichosiphonaphis poligonifoliae Shinji), ще 11 видів вперше вказано для фауни України (Gootiella alba Shap., Pachypappa warschavensis Nasonov, Hamamelistes betulinus Horv., Mindarus oblicuus Chol., Anoecia cornimaris Bozhko, Cinarella pilosa Zett., Aphis explorata Rusanova, Cavariella intermedia H. R. L., Capitophorus archangelskii Nevsky, Hyperomyzus picridis Bцrn. & Blunck, Wahlgreniella ossiannilssoni H. R. L.). При цьому представники родів Hoplocallis Pint. та Stauroceras Bцrn. вперше знайдені в Східній Європі, а родів Gootiella Tullg., Hamamelistes Shimer, Trichosiphonaphis Takah. та Wahlgreniella H. R. L. — в Україні. Для всіх вищезазначених видів наведені місця їх знахідок, кормові рослини, особливості біології, географічне поширення, уточнено систематичне положення.

Loading...

 
 

Цікаве