WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Трансгенні рослини та природний світ - Реферат

Трансгенні рослини та природний світ - Реферат

Інший чинник, який викликає стурбованість щодо вирощування генетично модифікованих рослин у США, має стосуватися стандартів МСГ США, встановлених для органічних культур. Ці стандарти забороняють використання продукції від трансгенних рослин у продуктах, сертифікованих як органічні, через що фермери, які виробляють органічну продукцію, стурбовані можливістю гібридизації їхніх рослин із трансгенними культурами, які можуть вирощувати неподалік. Чому не можна дозволити сертифікувати трансгенні рослини як органічні, враховуючи, що вони є дружніми до довкілля й мають потенціал суттєво зменшувати використання пестицидів — це тема окремої дискусії. Але коли 89% сої, 83 бавовнику, 75 каноли та 61% кукурудзи, які нині вирощують у США, є генетично модифікованими, і не зафіксовано жодних реальних проблем з ними, можна сказати, що настав час переглянути ставлення до таких культур. І, безперечно, не було зафіксовано жодного випадку потенціальної шкоди від них для здоров'я людей.

Сьогодні для модифікації вирощуваних культур широко використовують дві генетичні риси. Одна — створення стійких до гербіцидів культур, таких як соя та канола Раундап-реді. Такі культури можна обробляти гербіцидами, коли вони вже висіяні: знищуються бур'яни і економляться значні кошти та зусилля. Якщо гербіциди мають добрі властивості й швидко розкладаються в довкіллі, такі системи благодійно впливатимуть на довкілля. Якщо гербіциди постійно використовувати протягом тривалого часу, можуть з'явитися стійкі до них бур'яни, і це стосується й використання будь-яких гербіцидів. Як і за стійкості до антибіотиків у людей та свійських тварин, для боротьби зі стійкими бур'янами можна використовувати інші гербіциди.

Друга риса поширеного застосування трансгенної технології в сільському господарстві повністю представлена генами від бактерії Bacillus thuringiensis, що виробляє Bt-токсин і важливий пестицид, який прийнято й широко використовують в органічному рільництві, стосується стійкості до пестицидів. У таких рослинах тільки цільові шкідники контактують із пестицидом, а коли пестицид поширюється в довкілля, вмирають мільйони інших комах. Отже, може виникати стійкість до токсину, аналогічно тому, як комахи долають природні токсини в еволюційному процесі. Якщо така стійкість виникатиме, для боротьби з комахами або шкідниками використовуватимуть інші пестициди, які, своєю чергою, теж можна вмонтовувати трансгенними методами в культури.

На підході багато інших ліній, і вже здійснюється "пакування" багатьох генів для отримання багатоцільової стійкості до різноманітних екологічних стресів. Стійкість до посухи, засолення, можливість вирішення різноманітних проблем довкілля — все це риси, які забезпечить генна технологія майбутнього.

Важлива культура, в якій Bt-гени виявилися найефективнішими, — бавовник, бо на ньому пестицидів використовують найбільше. В Індії, Китаї та США — найбільших у світі виробниках бавовнику — швидко зростає частка Bt-бавовнику, врожайність якого набагато перевищує врожайність нетрансгенного. У всьому світі приблизно третина всього вирощуваного бавовнику має властивості Bt. У регіонах, де його вирощують, зменшується шкідливий вплив пестицидів на здоров'я людей — це ще одна чудова перевага. Важко уявити, чому існує широкий спротив Bt-бавовнику.

Оцінки ролі трансгенного бавовнику в підвищенні продуктивності культур скрізь є однаково позитивними, і водночас організації на кшталт "Грінпіс", які можуть одержувати фінансування тільки завдяки такому спротиву, все ще борються зі швидким поширенням цих цінних культур, що допомагають долати бідність у всьому світі.

Особливо суперечливим було використання трансгенних технологій на рисі. Вирощуваний рис практично є самозапилюваним, через це його гени не так вільно можуть переноситися в довкілля. Разом з тим, рис розглядають як можливе джерело використання фармацевтами його трансгенів, і, зрозуміло, що люди стурбовані, що такі рослини вільно ростуть у довкіллі. Ці рослини потребують ретельних досліджень і регулювання, але вони неодмінно набудуть великого поширення в майбутньому. Набагато більше проблем створюють великі субсидії на вирощуваний у США рис, які є неефективними та сильно спотворюють ситуацію на світовому ринку.

У всьому світі став популярним нульовий обробіток завдяки його здатності зменшувати ерозію грунту. Успіх цієї програми багато в чому завдячує генетично модифікованій сої, оброблюваній у США Раундапом.

На відстані 21 км від відомих генетично модифікованих рослин у польовиці (Agrostis stolonifera) було знайдено гени, пов'язані зі стійкістю до гербіциду Раундап. Це означає, що пилок або насіння ГМР перенеслося на таку відстань. Безумовно стало неможливим боротися з цим бур'яном гербіцидом, до якого вона стійка. В цьому разі можна використати інші гербіциди. То чому таке розповсюдження трансгенів є проблемою?

Перед тим, як продовжити, я хотів би наголосити, що відстежування поширення трансгенів у диких популяціях дало багато важливої інформації щодо розуміння еволюції рослин у цілому. В термінах еволюції рослин це є надзвичайно важливим. Наприклад, ми чимало дізналися про відстані, на які може переноситися пилок, а отже, — про розмір популяції рослин і спорідненість між ними.

Кілька років тому було висловлено припущення, що пилок кукурудзи з рослин, які виробляють Bt-токсин, може вкривати листя рослин, яке є їжею для личинок метеликів Монарх, і вбиває їх. Пізніші досліди та спостереження засвідчили, що в природних умовах концентрації пилку, яка б вбивала інші личинки, ніколи не буде досягнуто і що руйнування природного середовища існування, в якому ростуть рослини-їжа, може бути більш шкідливим для метеликів Монарх. Більше того, виявилося, що дуже просто створити кукурудзу, в якій Bt-токсину не було б у пилку, що й поклало край суперечкам.

Постійно наголошувалося на тому, що як тільки генетично модифіковані рослини починають вирощувати в полі, стає вкрай складно контролювати поширення їхніх трансгенів. У зв'язку з тим, що в цих рослинах не виявлено будь-якої загрози здоров'ю людей або довкілля, виникає питання: "Чому їхнє поширення породжує стурбованість?". Індивідуально генетично модифіковані рослини, безумовно, можуть мати властивості, які потенційно здатні завдати шкоди, але набагато логічнішим було б розглядати кожний конкретний випадок, аніж відкидати все.

Трансгенний виноград більшість виноробів розглядає як неприйнятний, і водночас нова рослина могла б мати здатність протистояти комахам, які щороку атакують виноградники на великих площах. Модифікований виноград також зменшив би кількість застосувань пестицидів і добрив на його плантаціях. Рослини з трансгенами нічим не відрізнялися б від звичайного винограду. Вирощувати виноград на черенках від інших сортів винограду, але не давати змоги використовувати гени, які б обмежили використання пестицидів і добрив, видається вивертом, але, зрештою, це справа споживача.

Для декого з тих, хто живе в розвинених країнах, прийняти ліки, вироблені з допомогою ГМ-технологій (бо вони їм потрібні) і водночас відхиляти продукти харчування, вироблені за тими самими методами для африканців, що голодують, є моральною дилемою, яка потребує серйозного розгляду. Для матері в ураженому голодом регіоні Африки хвороба, від якої страждає вона та її діти, — голод, а ліки — це їжа. Бідні в світі витрачають 60–80% своїх доходів на харчування, а часто й цього не вистачає. Тож жорстка позиція Європи стосовно ГМ-культур, які мають потенціал для виробництва більших обсягів продовольства, може видатися хибною голодним людям у країнах, що розвиваються, бо їм потрібна їжа, а не безпідставні аргументи з приводу того, чому ця їжа може бути небезпечною.

Loading...

 
 

Цікаве