WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Тонкощі відгодівлі худоби на кислому жомі й силосі - Реферат

Тонкощі відгодівлі худоби на кислому жомі й силосі - Реферат

Реферат на тему:

Тонкощі відгодівлі худоби на кислому жомі й силосі

Одним із важливих шляхів підвищення ефективності продуктивного використання азоту в організмі сільськогосподарських тварин, у тому числі білкового, є науково обґрунтоване співвідношення в раціонах між сумою лужних (Nа+, К+, Са++, Мg++) і сумою кислотних (Сi-, S=, Р=) мінеральних грам-еквівалентів, яке в раціонах жуйних трав, згідно з існуючою нормою, повинне перебувати у межах 1,1–1,4, або (з розрахунку на 1 к. од.) надлишок суми лужних над сумою кислотних мінеральних грам-еквівалентів має бути 0,3-0,4, оскільки за такого їх співвідношення показники кислотно-лужної рівноваги тварин перебувають у межах фізіологічної норми, а азот засвоюється на оптимальному рівні.

Разом з цим, як встановлено нашими дослідженнями, стан кислотно-лужної рівноваги, а отже, й інтенсивність процесів продуктивного засвоєння азоту в організмі тварин, зумовлюється не тільки співвідношенням між сумою лужних і кислотних мінеральних грам-еквівалентів у раціонах, а й значною мірою залежить від вмісту в них органічних кислотних еквівалентів (вільних органічних кислот, не зв'язаних з лужними мінеральними еквівалентами). Так, під час відгодівлі великої рогатої худоби на раціонах з кислим жомом і силосом, особливо в разі тривалого їх згодовування та низької якості, величина рН і концентрація бікарбонатів (лужних резервів) у крові та тканинах організму істотно знижуються. При цьому показники кислотно-лужної рівноваги зміщуються убік ацидозу, і тварини, як правило, перебувають у стані компенсованих його форм, коли за фізіологічно-нормальних значень величини рН концентрація бікарбонатів у тканинах нижча за норму, а інколи — і в стані некомпенсованих його форм, коли в крові і тканинах одночасно знижуються нижче фізіологічної норми як концентрація бікарбонатів, так і величина рН, а засвоєння азоту в організмі тварин при цьому різко погіршується, що негативно впливає на їхню продуктивність. Пояснюється це, з одного боку, зниженням інтенсивності протікання реакцій фіксації азоту в процесах біосинтезу, а з іншого, посиленням процесів дезамінування і дезамідування в тканинах та зростанням вимивання азоту з організму з сечею (насамперед амонійного) на нейтралізацію кислих продуктів обміну, оскільки резерви лужних мінеральних еквівалентів в організмі при цьому знижуються.

Тому одним із ефективних шляхів посилення процесів засвоєння азоту, в тому числі небілкових його форм, в організмі великої рогатої худоби та підвищення її м'ясної продуктивності на раціонах з кислотними властивостями (силосні, жомові, висококонцентратні) є введення до їхнього складу лужних мінеральних еквівалентів, передусім катіону Na+, як одного з найактивніших лужних еквівалентів міжклітинного середовища, вміст якого у рослинних кормах, як правило, недостатній. Досягається це згодовуванням тваринам мінеральних кормових добавок з лужними властивостями, насамперед буферних солей натрію (NaНСО3 — харчова сода та бікарбонат — карбонатний продукт, що є побічним продуктом содового виробництва), а також інших солей і сполук натрію, зокрема, кальцинованої (Nа2СО3) та каустичної (NаОН) соди, які застосовують для лужної обробки грубих кормів з метою підвищення їх перетравності. При використанні вказаних хімічних сполук натрію вміст бікарбонатів (лужних резервів) у крові та тканинах тварин зростає, показники кислотно-лужної рівноваги зміщуються з ацидозного стану в лужний бік, а продуктивне засвоєння азоту раціонів при цьому посилюється. Дуже часто мінеральні кормові добавки з буферними і лужними властивостями згодовують худобі на фоні цих раціонів разом із джерелами небілкового азоту (діамонійфосфат, сечовина) у вигляді мінерально-амонійних препаратів МП-15 і МП-30, що не тільки поповнює дефіцит перетравного протеїну в кормах, а й посилює ефективність продуктивного використання азоту в організмі тварин.

У зв'язку з цим пошук нових шляхів поповнення перетравного протеїну небілковим азотом та посилення ефективності його продуктивного використання під час відгодівлі худоби на дефіцитних за перетравним протеїном та з великим вмістом кислотних (мінеральних і органічних) грам-еквівалентів раціонах (силосні, жомові, висококонцентратні) є актуальним і має велике практичне значення.

У пропонованій публікації викладено результати досліджень, які ми провели з метою вивчення можливості та ефективності використання нітрату натрію (NaNO3), як азотовмісної і антиацидозної мінеральної кормової добавки, що є спільним джерелом небілкового нітратного (NO3–) азоту та катіону Nа+, під час відгодівлі молодняку великої рогатої худоби на дефіцитних за перетравним протеїном раціонах з великим вмістом органічних кислотних грам-еквівалентів (жомові, силосні). Науково-господарський дослід провели у Григорівському міжгосподарському підприємстві Обухівського району Київської області на трьох групах бичків-аналогів чорно-рябої породи методом груп (по 8 голів у кожній), з яких 1-ша група тварин була контрольною, а 2-га та 3-тя -дослідними. Тривалість головного періоду досліду — 90 днів. У зв'язку з дефіцитом у господарстві кормів основний раціон розрахували на одержання середньодобових приростів живої маси на рівні близько 600 г.

Склад раціонів тварин контрольної і дослідних груп у головний період досліду наведено в таблиці 1. У цей час тварини 1-ї (контрольної) групи одержували основний раціон (ОР) з кислим жомом і силосом, дефіцит перетравного протеїну в якому становив 16%; тварини 2-ї групи — ОР + сечовину в дозі 30 г на одну голову на добу, що поповнювало 16% дефіциту перетравного протеїну в раціоні; тварини 3-ї групи — ОР + нітрат натрію в дозі 85 г на одну голову на добу в еквівалентній за азотом сечовини кількості, що також поповнювало 16% дефіциту перетравного протеїну в раціоні. Добова доза нітрату натрію на 1 кг живої маси тварин становила лише 0,2 г, що абсолютно безпечно як для здоров'я тварин, так і для людей після споживання продуктів тваринництва, оскільки допустимий рівень нітратів під час відгодівлі худоби становить близько 0,3 г на 1 кг її живої маси.

Вміст натрію у раціонах бичків 1-ї і 2-ї груп становив 35,4 г, а 3-ї (за рахунок NаNO3) — 58,3 г, або на 64,7% більше. У зв'язку з цим, відношення суми лужних мінеральних грам-еквівалентів до суми кислотних мінеральних грам-еквівалентів у раціонах бичків 1-ї та 2-ї груп дорівнювало 1,55, а 3-ї — 1,75, що вище на 13,2%. Надлишок суми лужних мінеральних грам-еквівалентів над сумою кислотних мінеральних грам-еквівалентів у розрахунку на 1 к. од. у тварин 1-ї та 2-ї груп становив 0,48, 3-ї — 0,66, або на 37,5% більше. З урахуванням органічних кислот грам-еквівалентів (вільні органічні кислоти, що входили до складу кислого жому і силосу), які часто не беруть до уваги, відношення суми лужних мінеральних грам-еквівалентів до суми кислотних мінеральних і органічних грам-еквівалентів у раціонах тварин 1-ї та 2-ї груп дорівнювало лише 1,08, а 3-ї групи — 1,22 (завдяки нітрату натрію). Надлишок суми лужних мінеральних грам-еквівалентів над сумою кислотних мінеральних і органічних грам-еквівалентів у розрахунку на 1 к. од. у раціонах тварин 1 -ї та 2-ї груп становив 0,10, а 3-ї групи — 0,28. У сумі кислотних мінеральних і органічних грам-еквівалентів органічні кислотні еквіваленти становили 30,4%.

Внаслідок проведених лабораторних досліджень встановлено, що піддослідні бички у порівнювальний період за величиною рН венозної крові, яка дорівнювала 7,30–7,31 од., перебували в стані субкомпенсованого ацидозу, хоча відношення між сумою лужних і кислотних мінеральних грам-еквівалентів в основному раціоні становило при цьому 1,55, тобто було вищим від верхньої межі рекомендованої в цей час норми, яка дорівнює 1,1–1,4. Останнє свідчить, про те, що стан кислотно-лужної рівноваги (КЛР) в організмі худоби значною мірою залежить від вмісту органічних кислотних грам-еквівалентів у раціоні, а тому, визначаючи в них відношення між лужними і кислотними грам-еквівалентами, органічні кислоти обов'язково потрібно врахувати.

Згодовування сечовини молодняку великої рогатої худоби в головний період досліду на фоні дефіцитних за перетравним протеїном силосно-жомових раціонів дещо поліпшило стан КЛР в їх організмі, про що свідчить насамперед зміщення буферних основ (ЗБО) їх крові вбік алкалозу. Сталося це в основному завдяки зростанню в крові вмісту білкового буферу (+12,0% білка), оскільки вміст бікарбонатів, які спільно з білковим буфером входять до складу буферних основ (БО), вірогідно не підвищувався.

Згодовування бичкам нітрату натрію на фоні дефіцитних за перетравним протеїном силосно-жомових раціонів не тільки поповнило в них до норми потребу в перетравному протеїні, а й підвищило завдяки катіону Nа+ співвідношення між лужними і кислотними мінеральними (і органічним) грам-еквівалентами, що значно більше, ніж у разі згодовування сечовини, вплинуло на зростання показників КЛР їх організму вбік алкалозу. Так, показник рН крові у цих бичків під дією нітрату натрію підвищився до 7,37 од. проти 7,29 од. у контролі і 7,31 од. у бичків 2-ї групи (в обох випадках р<0,001/), концентрація бікарбонатів зросла до 27,8 м-екв./л (+12,1%, р<0,001 до контролю і +6,5%, р>0,05 до 2-ї групи); концентрація загального СО2 зросла до 29,0 м-екв./л (+ 9,8%, р<0,001 до контролю і + 5,5%, р<0,05 до 2-ї групи) та різко зріс показник ЗБО до + 2,2 м-екв./л з -1,77 м-екв./л в контролі і + 0,05 м-екв./л в 2-й групі (+ 121,5%, р<0,001 до контролю і + 224,3%, р<0,001 до 2-ї групи). Важливо відзначити, що під дією нітрату натрію основні показники КЛР у крові бичків 3-ї групи змістилися з ацидозних значень убік алкалозу, і тварини цієї групи в головний період досліду за величиною рН та інших показників КЛР перебували у межах фізіологічної норми. Встановлено, що згодовування нітрату натрію більше, ніж у разі застосування сечовини, активізувало в організмі бичків обмін азоту та його продуктивне використання. Результати біохімічних досліджень мають своє підтвердження в показниках м'ясної продуктивності піддослідних бичків (табл. 2). Так, за 90 днів головного періоду досліду середньодобовий приріст у бичків 1-ї групи становив 568 г, 2-ї групи, які одержували небілковий азот у формі сечовини — 629 г, 3-ї, яким згодовували нітрат натрію в еквівалентній за азотом кількості, — 692 г. Різниці у забійному виході туш м'яса у бичків контрольної та дослідних груп не встановлено.

Затрати кормових одиниць і перетравного протеїну основного раціону на 1 кг приросту живої маси у бичків 2-ї і 3-ї груп, порівняно з контролем, знизилась, відповідно, на 10,0 і 18,0%. Отже, засвоєння небілкового азоту нітрату натрію на біосинтез білків тіла бичків було ефективнішим, ніж засвоєння небілкового азоту сечовини. Останнє свідчить про те, що продуктивне засвоєння небілкового азоту в організмі бичків посилюється у разі збільшення в силосних і жомових раціонах співвідношення між лужними і кислотними мінералами грам-еквівалентів — від 1,55 до 1,75 та відповідного підвищення в їх крові показників кислотно-лужної рівноваги.

Дослідження показали, що нітрат натрію у наведених дозах є безпечною азотовмісною кормовою добавкою і не спричиняє негативних змін в клініко-біохімічному статусі організму тварин та може ефективно використовуватись як додаткове джерело небілкового азоту і мінеральних лужних катіонів під час відгодівлі великої рогатої худоби на дефіцитних за перетравним протеїном раціонах з великим вмістом кислотних грам-еквівалентів.

Loading...

 
 

Цікаве