WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Технологія й технічні засоби підвищення якості молока у присадибних господарствах і малих молочних фермах - Реферат

Технологія й технічні засоби підвищення якості молока у присадибних господарствах і малих молочних фермах - Реферат

Реферат на тему:

Технологія й технічні засоби підвищення якості молока у присадибних господарствах і малих молочних фермах

Молоко — ідеальне середовище для розвитку мікроорганізмів.

Тому під час обслуговування молочної худоби та доїльно-молочного обладнання слід суворо дотримуватися санітарно-ветеринарних вимог.

Зберегти первісні властивості молока та знизити обсіменіння його мікроорганізмами можна завдяки технологічним прийомам підготування корів до доїння й первинній обробці молока (миття доїльного обладнання, очищення й охолодження молока, інколи пастеризація).

Як за ручного, так і за машинного доїння корів головним завданням залишається дотримання правил машинного доїння та первинної обробки молока для очищення від сторонніх часток, слизу й згустків.

Здебільшого всі ці операції виконують вручну з недостатньою ефективністю, що, своєю чергою, впливає на якість продукту. З огляду на це виникає потреба в удосконаленні способів і засобів догляду за доїльно-молочним обладнанням, посудом, у підвищенні якості очищення й фільтрації молока в присадибних господарствах і на малих молочних фермах.

Вітчизняна хімічна промисловість виробляє обмежену кількість мийних і дезінфікуючих засобів, які ще й дуже дорогі для щоденного використання в умовах садиб і фермерських господарств.

Та, як кажуть: хто шукає, той завжди знаходить. Вирішили й цю проблему — розробили пристрій для приготування мийного та дезінфікуючого засобу безпосередньо на фермі. Із спеціальної літератури відомо про застосування електроактивної кислої та лужної води для консервування кормів, лікування миту коней, лептоспірозу собак, шлунково-кишкових захворювань телят і птиці тощо.

Встановлено, що електроактивована вода справляє бактерицидну дію.

Із розвитком присадибних господарств і малих молочних ферм в Україні виникла й потреба в розробці комплекту обладнання для первинного очищення молока, миття та дезінфекції доїльних апаратів, молочного посуду з використанням електроактивованої води, що забезпечувало б у садибах і на малих молочних фермах високу якість молока.

Таке обладнання було розроблено в лабораторії механізації виробничих процесів у молочному скотарстві Інституту тваринництва УААН.

Комплект складається з пристрою первинного очищення молока багаторазового використання, пристрою для миття й дезінфекції доїльних апаратів, молочного посуду та електролізера з блоком управління. Пристрій первинного очищення молока багаторазового використання виготовлено з нержавіючої сталі, він складається з лійки, корпусу фільтра, фільтрів грубого й тонкого очищення, гумових ущільнювальних кілець, приставки та притискних фіксаторів. Фільтри грубого й тонкого очищення виготовлено з нержавіючої сітки з діаметром вічок, відповідно, 500 і 40 мкм. Пристрій можна легко розібрати й помити. Під час проходження молока через фільтр механічні частки, слиз, згустки спрямовуються у відстійник. Маса пристрою — 2,8 кг.

Пристрій для миття й дезінфекції доїльного та молочного обладнання складається з ванни для розчинів, у яку занурюють молочний посуд; активатора з електроприводом для перемішування мийного розчину, трубчастих електронагрівачів для підігрівання розчину до потрібної температури; терморегулятора для підтримання температури розчину в заданих межах; електрошафи для управління процесом миття обладнання та захисту обслуговуючого персоналу від ураження струмом.

Електролізер має ємність на 20 літрів, розділену на дві частини перегородкою, яка не заважає проходженню іонів води. У кожній частині ємності є свій кран для змивання кислотного та лужного розчинів і блок живлення.

За шість годин робочого режиму електролізер виробляє 20 літрів електроактивованої води: аноліт (кислий розчин) із рН 2,67–3,80 і католіт (лужний розчин) з рН 10,2–10,9. Розчини доволі стійкі під час зберігання.

Для оцінки розробленого технологічного обладнання ми провели два досліди на малій фермі Інституту тваринництва УААН, відповідно, на 8 та 10 коровах із добовим надоєм 13,8–16,6 кг молока. Тварин утримували в стійлі на прив'язі ОСК-25А. Доїння здійснювали за допомогою переносного апарата типу АДУ-1. Під час проведення досліду виконували вимоги "Правил машинного доїння" (2004) щодо підготовки корів до доїння та догляду за доїльно-молочним обладнанням. Було визначено загальну кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів (МАФАнМ) та бактерій родини Епtеrоbасtеrіа cеае в середніх пробах молока до фільтрації та після фільтрації, а також ступінь обсіменіння доїльного обладнання перед дезінфекцією та після неї.

Щоб визначити ступінь обсіменіння доїльного обладнання, з його внутрішньої поверхні робили змиви за допомогою стерильних ватних тампонів, змонтованих на алюмінієвому дроті завтовшки 2–3 мм. Потім тампони вміщували в стерильні пробірки з 5 см3 стерильного фізіологічного розчину хлористого натрію (ФР) так, щоб тампон був на 2–3 см вище від рівня рідини в пробірці. Перш ніж брати змив, тампон зволожували у ФР, надлишок рідини віджимали, притиснувши тампон до внутрішньої стінки пробірки. Робили змивання з поверхні площею 10 см2 за допомогою стерильного трафарету, після чого тампон знову вміщували в пробірку, занурюючи у ФР.

Відібравши проби, не пізніше ніж через три години робили посіви послідовних 10-разових розведень матеріалу від 10-2 до 10-6 у ФР на живильні середовища. Визначення загальної кількості МАФАнМ у молоці проводили за ДСТУ IDF100В:2003 у змивах з доїльного обладнання за цією самою методикою.

Загальну кількість ентеробактерій визначали посівом розведень молока і змивів на середовище Ендо в кількості 0,1 см3 з дальшим розштрихуванням шпателем. Посіви інкубували протягом 18–20 годин за температури 36,5 (0,5)°С, після чого обліковували кількість колоній утворюючих одиниць (КУО).

Дослідження змивів із доїльного апарата й пристрою первинного очищення молока щодо загального бактеріального обсіменіння і вмісту ентеробактерій до і після машинного доїння, а також після циркуляційного промивання в механізованому пристрої для миття й дезінфекції з використанням Дезмолу та електроактивованої води свідчить, що перед доїнням доїльний апарат мав нормативний показник чистоти (табл.1). Бактеріальне обсіменіння внутрішньої поверхні дійкової гуми, колектора й доїльного відра становило від 4,5 до 18,8 тис. КУО на 1 см2 поверхні.

Обсіменіння поверхні фільтрувального пристрою перед фільтрацією молока становило від 0,2 до 3,3 тис. КУО на 1 см2.

Результати оцінки якості молока до фільтрації і після первинної обробки подано в таблиці 2. Дослідженнями встановлено, що ступінь його чистоти за механічною забрудненістю після видоювання апаратом відповідав у першому й другому дослідах другій групі. До фільтрації обсіменіння молока мікрофлорою становило в першому досліді 113,5, у другому — 2040,0 тис. КУО. Після первинної обробки обсіменіння становило, відповідно, 58,5 і 440,0 тис. КУО мікроорганізмів/см3, що в 1,9–4,6 раза нижче, а кількість коліформних бактерій зменшилася майже вдесятеро. Водночас встановлено зниження вмісту соматичних клітин у молоці після фільтрації на 16,0–28,7%, що вказує на вилучення слизу з молока фільтрувальним пристроєм.

Результати мікробіологічного дослідження змивів із поверхні обладнання після доїння свідчать про те, що бактеріальна забрудненість дійкової гуми, колектора, доїльного відра становила від 19,8 до 87,2 тис. КУО/см2 площі.

Обсіменіння окремих вузлів фільтрувального пристрою мікрофлорою становило від 20,5 до 1310,2 тис. КУО/см2. Ці дані вказують на збирання й вилучення у відстійник фільтра механічних часток, слизу, згустків, що перешкоджало їхньому розмиванню під час фільтрації молока.

Результати досліджень ефективності обробки деталей доїльного апарата й фільтрувального пристрою електроактивованими розчинами Аноліт і Католіт, порівняно з мийно-дезінфікуючим засобам Дезмол.

Після обробки доїльного обладнання Дезмолом бактеріальне обсіменіння становило 1,2–21,0 тис. КУО/см2 поверхні, тоді як у разі застосування розчину Католіту — від 0,16 до 28,6, а Аноліту — від 2,0 до 30,1 тис. КУО/см2 площі. При цьому кількість КУО ентеробактерій на 1 см2 площі обладнання зменшилася приблизно в 100 разів.

Отже, комплект обладнання, який пропонується для садиб і малих молочних ферм, гарантовано забезпечує потрібну чистоту доїльних апаратів, молочного обладнання та одержання молока високої якості.

Loading...

 
 

Цікаве