WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Технологія вирощування ріпаку - Реферат

Технологія вирощування ріпаку - Реферат

Реферат на тему:

Технологія вирощування ріпаку

Ріпак — цінна олійна та кормова культура. Насіння ріпаку містить 38–50% олії, 16–29 білка, 6–7% клітковини. Ріпакову олію використовують у харчовій, хімічній, медичній, парфумерній та військовій промисловості, сільському господарстві, а також для отримання екологічно чистого пального (біодизелю). Площі під цією культурою щороку збільшуються, а під урожай 2008 р. було засіяно близько 1,6 млн га (рисунок).

За даними Держкомстату України, середня врожайність ріпаку по країні з 2005 по 2008 р. сягала відповідно 12,1; 14,6 і 15,7; за попередніми даними, — близько 21 ц/га. За даними вчених, фінансові витрати на вирощування ріпаку покриваються за врожайності 11–15 ц/га (І. Войтов, М. Бобро, Ю. Красиловець та ін., 2006 р.).

Проте щорічне збільшення площ під культурою, спрощення та недотримання технології вирощування, строків сівби, агротехніки й сівозміни, впровадження нерайонованих сортів і гібридів, зокрема іноземної селекції, сприяло масовому поширенню хвороб і шкідників, які спричиняють недобір урожаю подекуди до 30–40, і погіршення якості насіння (В. Пересипкін, 1990 р., Я. Бардин, 2000 р.).

Живлення шкідників і розвиток хвороб на рослинах ріпаку призводять до зменшення асиміляційної поверхні листків, пошкодження квіток, насіння, через що втрачаються товарні й посівні якості. Внаслідок пошкодження коренів і стебел, рослини можуть загинути.

Серед комах-фітофагів найпоширенішими і найшкодочиннішими для ріпаку є хрестоцвіті блішки; ріпакові квіткоїд, пильщик, листоїд; насіннєвий і хрестоцвітий стеблові прихованохоботники, а також капустяна совка, білани, капустяні попелиця та клопи. Із хвороб це — бактеріоз коренів, пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, біла й сіра гнилі тощо.

Найнебезпечнішими, передусім у південних областях, для сходів озимого та ярого ріпаку та рано навесні (після відновлення вегетації озимого) є жуки хрестоцвітих блішок. Вони вигризають ямки на сім'ядолях, молодих листках, можуть знищити точку росту, що призведе до загибелі рослини. Активність і шкодочинність блішок зростають у спекотну посушливу погоду. Личинки фітофага доволі безпечні: живляться дрібними корінцями хрестоцвітих рослин.

Рано навесні скрізь активізуються жуки ріпакового квіткоїда, які спершу харчуються на квітках різноманітних трав і дерев, а далі, з появою квіток на ріпаку, заселяють і пошкоджують їх, через що вони опадають. Личинки живляться пилком і за незначної чисельності на врожай насіння не впливають. Але якщо на одній квітці оселяються три й більше личинки, то втрати врожаю можуть бути істотними. За холодної і дощової весни шкодочинність квіткоїда незначна.

Ріпаковий пильщик поширений скрізь, проте найбільшої шкоди він завдає в центральних областях. Щільність і шкодочинність комахи істотно збільшуються, якщо під час льоту та відкладання яєць тепло й сонячно. За прохолодної та дощової погоди пильщики не літають, а в разі затяжної негоди вони можуть загинути, не відклавши яєць. Несправжні гусениці фітофага знищують листки повністю, залишаючи лише центральну жилку.

Личинки ріпакового листкоїда за значного поширення можуть знищити навесні молоді листочки культури, їхню шкодочинність зазвичай фіксують на недоглянутих посівах.

Насіннєвий прихованохоботник поширений у західних, центральних і південних областях. Жуки під час додаткового живлення мало пошкоджують рослини, найбільшої шкоди завдають личинки, які знищують насіння в стручках. Через те що личинки хрестоцвітого стеблового прихованохоботника живляться всередині стебел, квіткових пагонів і черешків листків, ті часто обламуються, а рослина помітно відстає в рості та розвитку.

Осередково в посівах ріпаку розвиватимуться капустяна совка та білани, гусениці яких пошкоджують листки. Із сисних фітофагів поширюватимуться капустяні попелиця та клопи. Їхню шкодочинність фіксуватимуть у вогнищах за значної чисельності та посушливої погоди, що може спричинити передчасне всихання листків і утворення недорозвинутих стручків.

Через порушення росту паренхімних тканин у коренях хворих рослин утворюються порожнини, в яких селяться бактерії — збудники хвороби бактеріозу коренів. Таке саме явище можна спостерігати за надмірного внесення азотних добрив під озимий ріпак.

На початку весни, особливо за безсніжної зими з різкими коливаннями температури, більшість хворих коренів ослизнюється й розмочалюється, що призводить до загибелі рослин. Розетка листків добре відокремлюється від кореня. Уражені з осені рослини, що не загинули, ймовірно, плодоноситимуть.

Пероноспороз (несправжня борошниста роса) поширений переважно в західних і центральних областях. Характерними ознаками хвороби є жовтуваті розмиті плями з верхнього боку листка, а з нижнього — світло-фіолетовий наліт. Такий наліт охоплює стебла й стручки.

На озимому ріпаку хвороба розвивається з осені (плями з'являються через сім-десять днів після появи сходів), на ярому — здебільшого на початку бутонізації. У разі інтенсивного розвитку хвороби, який відбуватиметься за прохолодної дощової весни й першої половини літа (зниження температури вночі до 8...12°С), зменшується врожай насіння.

Альтернаріоз проявляється у вигляді темно-коричневих, майже чорних або світло-сірих, округлих зональних плям на листках, стеблах і стручках. Плями, особливо на листі, мають жовту або світло-зелену облямівку. Згодом на плямах з'являється чорний густий наліт у вигляді дернинок або дрібних темних крапок. Інтенсивніше хвороба розвивається в період формування стручків.

Масовий розвиток хвороби, який відбуватиметься за періодичних змін посушливої погоди дощовою, температури повітря не нижче 22°С і випадання рясних рос уночі, може спричинити передчасне дозрівання стручків, що супроводжуватиметься їхнім розтріскуванням і утворенням плюсклого насіння. Розвиток хвороби посилюватиметься за пошкодження стручків ріпаковим квіткоїдом і насіннєвим прихованохоботником.

Від фомозу страждають посіви культури в господарствах західних, північних і центральних областей. Хвороба проявляється на сходах і дорослих рослинах. На сходах чорніє нижня частина стебла, в місцях ураження кора стає сірою, бо її поверхня вкривається сірими пікнідами. Стебло всихає, й рослина гине.

За ураження старших рослин у нижній частині стебла утворюються сухі сірі вдавлені плями з пікнідами. Рослини відстають у рості і часто всихають. Уражуються також листки та стручки.

Масовий розвиток хвороби спостерігатиметься за частих опадів і високої вологості повітря, передусім у фазі цвітіння. Найбільше уражуються надмірно ранні, загущені посіви та рослини, пошкоджені хрестоцвітими блішками й ріпаковим квіткоїдом. Наслідком можуть бути зріджені сходи, зменшена асиміляційна поверхня та плюскле насіння.

Ураження білою й сірою гнилями часто спостерігають у північно-західних і центральних областях, особливо за високої вологості повітря й температури 17...27°С, що може призвести до 20–30% втрат урожаю насіння. Ознаки білої гнилі проявляються на листках, стеблах спочатку у вигляді слизистих плям, які згодом вкриваються ватоподібним білим нальотом. У суху погоду цей наліт зникає, уражена тканина світлішає й розмочалюється. Уражене листя відмирає, а стебла й гілки ламаються, стручки на них не утворюються, а якщо з'являються, то недорозвинуті.

Сіра гниль проявляється на стеблах, суцвіттях, стручках бурими плямами, які вкриті сірим пухким нальотом. Рослини з ураженим стеблом жовтіють і в'януть. Під час посухи стебла в місцях ураження ламаються, що ускладнює збирання врожаю. Уражені суцвіття поникають, а в стручках утворюється плюскле, недорозвинуте насіння.

Слід зазначити, що небезпечним для посівів культури є також засмічення різноманітними бур'янами. Вони конкурують із культурними рослинами за світло, воду, поживні елементи тощо. Найбільш шкодочинні вони в першій половині вегетації. Надалі, за оптимальних умов для розвитку, рослини ріпаку швидко формують велику надземну масу й здатні самостійно пригнічувати небажану рослинність.

Loading...

 
 

Цікаве