WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Технічний рівень сільгосптехніки — битва за врожай неминуча - Реферат

Технічний рівень сільгосптехніки — битва за врожай неминуча - Реферат

Надійність і комфортність не слугують безплатним додатком до машини, а є вагомим і цінним показником у визначенні вартості машини. Ціна кабіни із сучасною системою управління і контролю може сягати 25% вартості трактора.

Технічний рівень техніки охоплює значно більше показників і характеристик сучасних машин, у тому числі показники надійності. Вартість 1 к.с. трактора Т-150К становить 606 гривень, а 1 к.с. сучасного європейського трактора — майже 2400 гривень. Зрозуміло, що у вартості зарубіжної машини до 40% становить висока заробітна плата робітників, інженерів, службовців, а також показники якості й надійності, економічності.

Економічні показники під час оцінки надійності доволі важливі, оскільки підвищення безвідмовності машин, з одного боку, пов'язане з додатковими матеріальними затратами, а з іншого, — підвищення ефективності капітальних вкладень призводить до зменшення втрат від простоїв машин.

Важливість концепції надійності та якості машинобудівної продукції характеризується, зокрема, тим, що в розвинутих країнах з цієї проблеми публікується велика кількість матеріалів. З їх аналізу випливає, що методики оцінки якості машинобудівної продукції вдосконалюються, конкретизуються. Вдосконалюються й організаційні форми забезпечення надійності.

Причин низької якості та надійності вітчизняної техніки багато, і вони відомі. Ще в 1980-х роках стало очевидним, що за технічним рівнем, якістю, надійністю технічної продукції, виробленої у колишньому СРСР, ми безнадійно відстаємо від розвинутих країн світу. Гірким і показовим прикладом, який використовують гумористи понад 20 років, може служити автомобіль "Запорожець". Машин і технічного обладнання, подібних "Запорожцю", в сільському господарстві безліч.

Брак конкуренції на внутрішньому ринку не сприяв підвищенню технічного рівня вироблених машин. Усі заводські недоліки вироблених машин в експлуатації компенсувала "Сільгосптехніка", виробнича потужність якої була вчетверо вищою, ніж усіх заводів — виробників сільськогосподарської техніки. Всі виробничі негаразди від низьконадійних машин перекладалися на плечі споживача. Тому, маючи таку надпотужну виробничу структуру, як "Сільгосптехніка", нескінченними ремонтами можна було більш-менш підтримувати роботоздатність вітчизняної техніки. "Сільгосптехніка" розпалася, і сільгоспвиробник залишився наодинці з проблемами підтримування роботоздатності техніки. На практиці це означає: трактор день працює, два дні ремонтується. Що означає ремонт трактора в умовах господарства? Припустимо, під час ремонту трактора замінили 150 деталей. Проте трактор складається з близько 8 тисяч деталей, тому його загальну роботоздатність визначають ті деталі, які залишилися не заміненими.

Уперше відкрито проблеми роботоздатності вітчизняних тракторів підняв професор Ю. Конкін у 1990 році. Він довів: щоб забезпечити роботоздатність трактора протягом 10 років, слід затратити 3453 люд-год, тобто, пересічно, по 345 люд-год/рік. За ціни трактора 11684 радянських карбованців на технічне обслуговування і ремонт за 10 років експлуатації слід було витратити суму 33267 радянських карбованців, тобто в 2,67 раза більше за ціну трактора, а, за нормативами, всього — 17480 радянських карбованців.

Відомо, що трактор виходить з ладу не тоді, коли стоїть (хоча й таке можливо), а коли працює. Це означає, що з агростроків виконання польових робіт слід вилучити як мінімум 150 годин, тобто виорати невчасно, закультивувати та посіяти із запізненням або ж потрібний резервний трактор. Оскільки резервних тракторів немає, залишається один "компенсатор" — збільшення агростроків виконання польових робіт, що призводить до втрат урожаю.

Показники надійності вітчизняних тракторів, комбайнів, інших машин були та залишаються закритими як для науковців, так і для споживачів. Одному з нас довелося розмовляти з представником однієї відомої зарубіжної фірми щодо показників надійності зернозбиральних комбайнів. На запитання, який наробіток на відмову комбайнів їхньої фірми, він відповідав: 450 мотогодин. На друге запитання, чому їхня фірма дає гарантію лише на один сезон, а не на два (адже наробіток на відмову —450 мотогодин — відповідає двом сезонам роботи комбайнів), співрозмовник, посилаючись на зайнятість, нічого не відповів і втік від прискіпливого відвідувача.

Не знаючи показників надійності в період експлуатації, споживачі купляють, образно кажучи, кота в мішку. Власник машини не може розрахувати коефіцієнта готовності, тобто не може прогнозувати час виконання польових робіт, чи вкладеться він у визначені агростроки для даної культури. Тому хлібороби сіють і збирають, замість 10 днів, удвічі-втричі довше з відповідними втратами урожаю. До того ж, біологічні втрати можуть сягати 20%.

За висновками американських фахівців, ані висока вартість, ані репутація підприємства-виробника не гарантують надійності. Американські вчені вважають, що надійність деталей і вузлів машин має бути виміряна і доведена. Для забезпечення надійності сучасної техніки промисловість розробила і відпрацювала відповідні організаційні форми, методи, засоби, правила. Американські науковці та керівництво фірм розуміють надійність як сучасну методику забезпечення якості промислової продукції. Вона розглядається ними як проблема системи управління і конструювання машин, впровадження сучасних технологій виготовлення деталей, вузлів, агрегатів, збирання та випробування.

З приводу надійності техніки характерна декларативна заява Генрі Форда: "...коли йдеться про безпеку і надійність, питання економії відступають на задній план. Економте на чому-небудь іншому". Насправді й зарубіжні фірми економлять на надійності, але все ж таки підвищують її. Жорстка конкуренція примушує це робити.

Обсяг сумарних затрат найбільших компаній сільськогосподарського машинобудування на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок ще в 1986 році становив близько $730 млн. Такі затрати рівнозначні затратам уряду США на проведення наукових досліджень в галузі сільськогосподарського виробництва. В Україні ці показники не перевищують 2 млн гривень. Крапля в морі потреб...

Провідні зарубіжні фірми притримуються п'яти головних напрямів підвищення безвідмовності техніки. Це, насамперед, підвищення ресурсу елементів конструкції завдяки добору матеріалів, використанню різних способів зміцнення, наплавок, покриттів. Другий напрям — усунення виробничих дефектів за допомогою впровадження автоматизації для запобігання суб'єктивними помилками робітників. Третій — герметизація корпусів, фільтрація робочих рідин і підвищення їх якості. Четвертий — якість фарбування машин. Окремі фірми використовують авіаційні технології фарбування сільгосптехніки. П'ятий — діагностування технічного стану елементів і профілактики обслуговування. За оцінками американських фахівців, якщо всі заходи із забезпечення якості продукції прийняти за 100%, то 75% із них припаде на пошук конструктивних рішень, проектування, відпрацювання макетного і довідного зразка; налагодження технологій; 20% — на контроль виробничих процесів і 5% — на кінцеве приймання головних виробів. А в Японії цей показник ще нижчий — 1%.

Звинувачувати та критикувати огульно вітчизняних машинобудівників за виробництво техніки неналежної якості, недостатнього технічного рівня, з низькими показниками надійності буде несправедливо і спрощено. Проблема низької якості продукції вітчизняного машинобудування своїм корінням сягає часів застою.

Зрозуміло, що в тих, хто вирішує долю вітчизняного машинобудування і виробництва сільськогосподарської продукції, знаходяться і знайдуться кошти на надійні зарубіжні автомобілі. Не відчуваючи на собі проблем використання низьконадійної техніки, вони переносяться на далеке майбутнє.

Наявна негативна тенденція: що більше докторів і кандидатів наук у Верховній Раді, Кабінеті Міністрів, інших адміністративних органах управління, то менше коштів виділяється у бюджеті на наукові дослідження. Втім, не тільки науковцям відомо, що рушійною силою виробничого прогресу розвинутих країн світу є результати сучасних наукових досліджень. Лише у відсталих країнах надають перевагу знахарям, чаклунам.

Як свідчить світовий досвід, на відміну від політики, під час виробництва машин стрибків не буває — є поступове вдосконалення наявних зразків за загальною схемою: технічний прогрес на базі широких і глибоких наукових досліджень, через оригінальні та вдалі конструктивні вдосконалення окремих вузлів, систем, агрегатів і машини в цілому, технологій виготовлення деталей, режимів термообробки, технологій збирання машин.

Складні проблеми забезпечення надійності вітчизняної техніки в сфері виробництва вирішуються емпірично, без належного теоретичного обгрунтування математиків, металофізиків, механіків.

Тільки в деяких аграрних ВУЗах в назвах кафедр і в навчальних програмах інженерних факультетів в обмежених обсягах фігурує термін "надійність", що може означати: всі теоретичні та прикладні проблеми надійності вирішені або на початковій стадії вирішення.

Loading...

 
 

Цікаве