WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Технічний рівень сільгосптехніки — битва за врожай неминуча - Реферат

Технічний рівень сільгосптехніки — битва за врожай неминуча - Реферат

Реферат на тему:

Технічний рівень сільгосптехніки — битва за врожай неминуча

Чи можна зупинити час? Виявляється, так. Він однозначно зупинився і "законсервувався" у вигляді технічного рівня техніки сільськогосподарського призначення. З гіркотою доводиться констатувати: технічний прогрес зупинився надовго і давно там, де закінчується асфальт — на краю сільськогосподарської ниви. Машини в полі за технічним рівнем — це технічний анахронізм, за технічним станом — це металобрухт.

Аналіз технічного рівня, показників якості техніки сільськогосподарського призначення вітчизняного виробництва, яка вироблялася і після 1991 р., а експлуатується на полях України, свідчить, що за всіма ознаками, характеристиками, показниками вона була і залишається низької якості.

Якість, технічний рівень, надійність і сервіс вітчизняної сільськогосподарської техніки були та є складною і хронічно болючою проблемою для машинобудівників і сільгоспвиробників (її споживачів) тому, що затратна частина від використання ненадійної техніки істотно і негативно впливає на виробництво конкурентоздатної сільськогосподарської продукції.

Не будемо вдаватися до детального аналізу показників технічного рівня вітчизняної техніки сільськогосподарського призначення. Такі дані цікаві та потрібні для фахівців.

Для власника сільськогосподарської техніки в умовах ринкової економіки важливо знати й бути впевненим, що тією чи іншою машиною, яку він придбав, зможе вчасно та якісно виконати польові роботи й отримати запланований урожай і, відповідно, певний прибуток. Таку впевненість дає змогу мати якісна і надійна техніка. За інших обставин виконання будь-якої технологічної операції в полі чи на стаціонарі перетворюється у "битву за врожай", тобто всі польові роботи перетворюються в суцільну битву з труднощами, а всі селяни — у "бійців видимого і невидимого фронтів".

Якісна і надійна техніка для хліборобів — це насамперед зекономлений час на зменшенні простоїв, їх тривалості, ремонтних, регулювальних роботах і, відповідно, виграний час для польових робіт.

На зміну катастрофічно застарілій і спрацьованій техніці мають прийти нові високопродуктивні машини належної комфортності, на яких мають працювати матеріально і морально зацікавлені кваліфіковані молоді працівники. Не бачити демографічну кризу на селі можна, але це ще не означає, що її немає. Талановита здібна молодь їде з села на навчання, на роботу до міст і за кордон. Повернути молодь на село можна відповідними умовами праці та зарплатою, соціальними зрушеннями.

Традиційно Кабінет Міністрів через Міністерство аграрної політики України на наукові дослідження технічних проблем аграрного сектора виділяє мізерні кошти. Через це систематичні та грунтовні дослідження надійності техніки не ведуться впродовж останніх десяти років.

Тому для аргументів використаємо висновки російських вчених: академіка РАСХН В.І. Чорно-Іванова і доктора технічних наук М.А.Халфіна, які, на прикладі Росії, продемонстрували, що між забезпеченістю АПК технікою та обсягом виробленої продукції існує прямий зв'язок. Вони наголошують, що, починаючи з 1990 р. по 1998 р., кількість техніки в аграрному секторі знизилася на 42%, а обсяг виробленої сільськогосподарської продукції — на 39%. Енергоозброєність праці робітників на селі в 2,5 раза нижча, ніж в інших галузях.

Низька надійність техніки та значні затрати на технічне обслуговування призводять до збільшення собівартості сільськогосподарської продукції. Так, затрати праці на виробництво зерна в Росії становлять 9 люд-год, в США — 2,6, картоплі, відповідно, — 26,5 і 2,2, молока — 85 і 4. Виробництво сільськогосподарської продукції вчетверо-вп'ятеро більш енергоємне та матеріаломістке, ніж у США.

Російські вчені вважають, що домінантою розвитку АПК має бути підвищення технічного рівня машин і обладнання. На підставі аналізу досліджень машиновипробувальних станцій виявлено, що 95–97% зразків машин виготовлено з відхиленням від технічних вимог, 80–85% не відповідають вимогам безпеки та ергономіки, кожний четвертий зразок має коефіцієнт готовності нижче вимог ТУ на виготовлення. Питома вага відмов через провину заводів-виробників становить 60%, у тому числі тракторів — 67, зернозбиральних комбайнів — 84, обладнання тваринницьких ферм — 61%. Вироблена техніка має низькі показники надійності й ремонтоздатності, потребує проведення великої кількості змащувальних, регулювальних і кріпильних операцій. До 60% відмов машин настають через виробничі дефекти (здебільшого через дефекти збирання машин), і на їх усунення витрачається від 2 до 30 діб.

Згідно з дослідженнями ВИИТиН, до 80% машинно-тракторних агрегатів працюють з невідрегульованими робочими органами та без налагодження на задані режими роботи. За висновками науковців, відбувається це тому, що трудомісткість регулювань і технологічних налагоджень доволі значна. Трудомісткість разового регулювання і технологічного налагодження плуга становить 1,4 год, дискової борони — 1,0; лущильника — 0,9; культиватора для суцільного обробітку грунту — 2,2; зернової сівалки — 2,4; зернозбирального комбайна — 2,4 год. Отже, щоб забезпечити високопродуктивну і високоякісну роботу машинно-тракторного агрегату, механізатор має щодня витрачати 1–1,5 год на технічне обслуговування сільськогосподарської машини, а всього — 2–2,5 год/зміну. Тому механізатори скорочують час, потрібний для підготовки машинних агрегатів, унаслідок чого знижується ефективність використання техніки.

Середнє значення наробітку на відмову нового трактора Т-150К, за оптимістичними науковими даними, становить 180–230 мотогодин, а зарубіжних фірм — "МФ", "Джон Дір" — 900–1100 мотогодин, зернозбиральних комбайнів — 18–20, а провідних зарубіжних фірм — 140–160 мотогодин.

Коефіцієнт технічного використання — коефіцієнт довговічності як відношення часу роботи до часу роботи плюс час перебування тракторів на обслуговуванні за термін експлуатації — для Т-150К становить:

Тобто 34% робочого часу машини простоюють у ремонті.

Провідні фірми світу — виробники сільськогосподарської техніки — прискорюють у часі впровадження у виробництво сучасних машин; новітніх наукових досягнень, прогресивних технологій: нових систем керування; новітніх трансмісій, бортових комп'ютерів; авіаційних технологій фарбування машин; модульного компонування. Щодо вітчизняної техніки наведемо вислів глави держави: "Для наших машинобудівників науково-технічний прогрес зупинився 60–70 років тому".

Достатньо оглянути зовнішній вигляд вітчизняного трактора: підтікання зі всіх можливих роз'ємів і з'єднань. Особливо такі підтікання шкідливі для двигуна. Пил, який осідає на двигуні завтовшки до 10 мм, порушує його тепловий режим, знижує довговічність.

Підвищення якості є одним із домінуючих чинників конкурентоздатності вітчизняної сільськогосподарської техніки, а підвищення безвідмовності роботи впродовж визначеного терміну і збільшення гарантійного терміну експлуатації є вагомими та характеристичними показниками технічного рівня сільськогосподарської техніки. Основоположник радянської науки в галузі надійності техніки академік А.Берг у статті "Наука о надежности" ("Экономическая газета", 8 июня 1961 г.) підкреслював величезне значення і складність цієї проблеми, яка виникла як природна потреба сучасного розвитку техніки. За визначенням А.Берга, "основним показником надійності більшості машин є повноцінний виробіток їх ресурсу за мінімальних затрат на ремонт".

Концепція надійності виникла з появою сучасної техніки, зокрема реактивної, де надійність і точність мають бути гранично високими. При цьому для визначення надійності в промисловості немає твердих стандартів. Надійність стає важливим критерієм ефективності, точності та інших показників не тільки в галузі створення засобів виробництва, машинобудування, а й сфери виробництва предметів споживання.

Надійність є одним з восьми основних показників якості технічних виробів. Як відомо, якість будь-якої продукції — це сукупність властивостей, що визначають ступінь її придатності для використання за призначенням. Оскільки використання конкретної машини за призначенням відбувається впродовж тривалого періоду, то зміна властивостей, які визначають її якість, неминуча. Показники надійності оцінюють ступінь зміни основних характеристик машини за термін часу від введення її в експлуатацію до списання.

Надійність і довговічність машини забезпечуються на всіх етапах її створення. Насамперед, на стадії проектування, оскільки від конструкції машини та її загального компонування, від використання матеріалів, режимів термообробки, системи змащування, наявності механізмів під налагодження і захисту від перевантажень та інших конструктивних особливостей залежать показники надійності.

У сфері виробництва надійність забезпечується завдяки організації якісного виготовлення і контролю продукції, управління ходом технологічного процесу, застосуванням сучасних методів підвищення терміну служби виробів.

Розглянемо надійність техніки в сфері виробництва, тобто ті показники, з якими вона надходить від заводу до споживача. Надійність техніки в сфері її виробничої експлуатації також важлива і злободенна тема, але потребує окремого розгляду.

Як відомо, надійність характеризується такими одиничними показниками: безвідмовність, довговічність, ремонтоздатність, збереженість, а також і комплексним показником — коефіцієнтом готовності.

Loading...

 
 

Цікаве