WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Сучасна вітчизняна біоорганічна агротехнологія вирощування цукрових буряків - Реферат

Сучасна вітчизняна біоорганічна агротехнологія вирощування цукрових буряків - Реферат

Реферат на тему:

Сучасна вітчизняна біоорганічна агротехнологія вирощування цукрових буряків

Успіх вирощування цукрових буряків значною мірою залежить від якості основного й передпосівного обробітків грунту, старанності підготовки насіннєвого ложа й точності розміщення в ньому за довжиною рядка насіння.

Коренеплоди цукрових буряків заглиблюються в грунт на 30–35 см, тому й потрібна однорідна структура його на всій глибині, без "підошви" та з рівномірно розподіленими в оптимальному співвідношенні органічними й мінеральними добривами, які активно сприяли б мінералізаційному процесові.

Відтак успіх сучасної вітчизняної біоорганічної агротехнології закладається ще під час збирання попередника, коли верхній шар грунту поки що не висушений. Разом із внесенням у грунт гною, сидератів, певних доз мінеральних добрив загортають і велику кількість побічної (нетоварної) продукції рослинництва.

Щорічний урожай побічної продукції (соломи та стебел кукурудзи) сягає 25–30 млн т. У середньому на 1 т зерна припадає приблизно 1 т побічної продукції, основну масу якої нині не використовують у тваринництві. Удобрювальна ефективність тонни подрібненої та загорненої в грунт соломи та іншої побічної продукції рослинництва еквівалентна 3,5–4 т напівперепрілого гною. Загортання соломи в грунт у місцях її збирання виключає витрати на скиртування та перевезення.

Регулярне внесення належної кількості органічних (побічної продукції) і мінеральних добрив забезпечує відповідне відтворення складових грунтової родючості та рівноважний перебіг продуційних процесів вирощування цукрових буряків на ощадливому повноцінному ресурсному забезпеченні. Цілеспрямоване використання як добрива побічної продукції рослинництва (соломи злакових і бобових культур, стебел кукурудзи й соняшнику) та сидератів у поєднанні з іншими чинниками інтенсифікації (сівозміни, обробіток грунту, сорти та гібриди) — це реальний і ефективний шлях призупинення виснаження найбагатших чорноземів.

Забезпечення якісного обробітку грунту за наявності на поверхні поля великої кількості соломи зернових колосових, стеблової маси грубостеблових культур, іншої нетоварної продукції рослинництва (далі — рослинної біомаси) досягається за дотримання виконання такого технологічного ланцюга: створення вихідного агрофону — внесення добрив — загортання в грунт рослинної біомаси.

Одержання жаданого ефекту насамперед пов'язано з тим, що варто дотримуватися вимоги науково обгрунтованої методики застосування побічної продукції рослинництва на добриво, згідно з якою на кожну тонну рослинної маси слід обов'язково додати 10 кг д. р. азоту, що забезпечує оптимальний баланс між азотом і вуглецем, поліпшує мінералізацію соломи в грунті та унеможливлює конкурентну боротьбу за азот між рослинами й целюлозорозкладаючими мікроорганізмами.

У технології загортання в грунт рослинної біомаси створення вихідного агрофону є однією з важливих ланок, що пов'язано з доведенням рослинної біомаси до придатного для загортання стану. Із технологічних міркувань таким вихідним агрофоном є агрофон переважно у вигляді подрібненої рослинної біомаси, рівномірно розкиданої поверхнею поля.

Для зернових такий вид агрофону забезпечується під час збирання врожаю із застосуванням зернозбиральних комбайнів ("Дон-1500", "Славутич", "Лан" тощо) і зернозбиральних комбайнів зарубіжного виробництва з подрібнювачами незернової частини врожаю.

Якщо солому залишають на полі в стоячому стані (високий зріз, збирання врожаю проводять за технологією обчісування зернової частини із застосуванням жниварок ЖОН-4, ЖОН-6), для її подрібнення застосовують мульчувач навісний роторний МНР-12 (виробник: ВАТ "Хмельниксільмаш"). Це значно поліпшує дальший обробіток грунту.

У разі залишення валків соломи в полі їх слід подрібнити та розкидати по полю подрібнювачем-розкидачем валків ПРС-2,1 (виробник: ВАТ "Бердянськсільмаш").

Якісне внесення гранульованих мінеральних добрив забезпечується за використання причіпної машини МД-4 "Галичанка", навісних розкидачів МВД-900, МВД-0,5 або РДН-0,5 і МВУ-0,5АГ. Можуть бути застосовані причіпні розкидачі марок І-РМГ-4 та РУМ-8.

Сучасний парк грунтообробної техніки повною мірою забезпечує загортання побічної продукції в грунт завдяки поєднанню операцій, які виконують у певній послідовності для створення оптимальних умов росту й розвитку рослин.

У системі обробітку грунту на зяб одразу після збирання й створення вихідного агрофону застосовують такі грунтообробні знаряддя: культиватор широкозахватний КШН-5,6 "Резидент", агрегат грунтообробний ротаційний "Агро-3", культиватор для передпосівного обробітку грунту ККП-6 "Кардинал", борону глибокого розпушування БГР-4,2 "Солоха" (виробник: ВАТ "Галещина, машзавод") тощо. Вони інтенсивно розпушують грунт, рівномірно вирівнюють поверхню поля, загортають подрібнену й стоячу солому в грунт на глибину до 20 см. Особливості цієї технології в тому, що для основного обробітку у зазначених вище грунтообробних знаряддях застосовують кілька типів принципово нових робочих органів, які призначені для роботи на ущільнених грунтах різного гранулометричного складу, розробки задернілих скиб після оранки. При цьому верхній шар грунту підрізається на глибину 10–12 см, частково подрібнюється разом із рослинними рештками та обертається, порушуючи при цьому капілярне підняття вологи з нижніх шарів грунту, що створює кращі умови для зменшення її втрат, а поглинання опадів при цьому поліпшується. Водночас знищується переважна більшість вегетуючих бур'янів і зменшується надходження в грунт їхнього дозрілого насіння.

На важких грунтах і за високої стерні (20 см і більше) або великих валків соломи застосовують глибоке дискування (до 16 см) важкими дисковими боронами БДВ-3, БДВ-7 (виробник: ВАТ "Уманьферммаш"), бороною дисковою БДВ-6,5 (виробник: ВАТ "Борекс") або дисковими грунтообробними агрегатами типу АГД-2,3 чи боронами дисковими важкими БДВ-8,5 або БДВ-6,5 (виробник: ВАТ "Білоцерківсільмаш").

Доцільно в усіх випадках після дискування одночасно провести боронування й коткування поля котками КП-10/6, що сприяє кращому контакту насіння бур'янів із грунтом, його проростанню.

Із появою бур'янів і випаданням дощів поле перехресно обробляють культиваторами або важкими зубовими боронами, що забезпечує вирівнювання поверхні поля (ріллі).

За масового проростання бур'янів, не чекаючи їхнього укорінення, здійснюють повторне боронування лапчастими боронами, а також із навареними сегментами. Як виняток, глибину культивації збільшують до 10–12 см на площах, де багаторічні коренепаросткові бур'яни добре укріпились і сформували велику біомасу. За значної забур'яненості багаторічними коренепаростковими бур'янами єдиним виправданим засобом є поєднання механічного обробітку і гербіцидів із використанням агрегату для підрізання бур'янів із одночасним внесенням гербіцидів АВГ-8.

Із настанням зими та нагальністю потреби в нагромадженні вологи в грунті для поліпшення мінералізації побічної продукції, загорненої в грунт, доцільно проводити пошарове смугове його розпушування культиваторами різноглибинного обробітку грунту — ПЩН-2,5М і ПЩН-3,5М — з одночасним внесенням аміачної води.

Важливим напрямом у вдосконаленні сучасної вітчизняної біоорганічної агротехнології вирощування цукрових буряків є створення та розповсюдження комбінованих агрегатів для передпосівного обробітку й сівби, які б навесні після осінньої підготовки грунту змогли обробляти його, створювати та формувати помірну грудкуватість лише в зоні загортання насіння зі збереженням структури, яка утворилася за зиму в основному (родючому) шарі грунту.

Loading...

 
 

Цікаве