WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Стартерні акумуляторні батареї - Реферат

Стартерні акумуляторні батареї - Реферат

- зміна напруги джерела струму ручним або автоматичним регулятором відповідно до значень сили струму, коригуючи його до заданого постійного значення.

Більшість зарядних пристроїв живляться від мережі перемінного струму, мають або ступінчасте, або плавне регулювання напруги завдяки зміні коефіцієнта трансформації. Тому в процесі зарядження доводиться періодично регулювати напругу рукоятками відповідного регулятора.

Для зарядження за постійного струму найчастіше застосовують режим, який складається з двох ступенів. Спершу зарядження здійснюється за струму, рівного 0,1 Сном, допоки напруга на батареї 12 В не сягне 14,4 В (2,4 В на кожному акумуляторі). Потім силу струму знижують удвічі — до величини 0,05 Сном. Зарядження за такої сили струму триває до постійної напруги та крутості електроліту в акумуляторах протягом двох годин. При цьому в кінці зарядження відбувається активне виділення газів.

Під час зарядження батарей останнього покоління (без пробок для доливання води) бажано за досягнення напруги 15 В ще раз зменшити силу зарядного струму вдвічі, тобто до величини 0,025 Сном, зарядження таких батарей закінчується за напруги 16,0–16,4 В залежно від складу сплаву граток і чистоти електроліту.

Зниження сили струму наприкінці зарядження дає змогу зменшити швидкість газовиділення, знизити вплив перегрівання на дальшу працездатність і термін роботи батареї, а також забезпечити повноту зарядження.

Зрівнюване зарядження відбувається за постійної сили струму менше 0,01 Сном дещо довше, ніж звичайно. Його мета — забезпечити повне відновлення активної маси в пластинах усіх акумуляторів.

Зрівнюване зарядження нейтралізує наслідки глибокого розрядження й рекомендується як засіб, що усуває наростаючу сульфатацію пластин. Зарядження триває, поки на всіх акумуляторах батареї не встановляться постійні крутість електроліту й напруга протягом трьох годин.

Форсоване зарядження застосовують за потреби відновлення працездатності сильно розрядженої батареї протягом короткого часу. Таке зарядження здійснюють струмами величиною до 70% номінальної ємності, але протягом короткого часу. Що менший час зарядження, то більша величина струму. Практично за зарядження струмом 0,7 Сном процес повинен тривати не довше 30 хв, за 0,5 Сном — 45, а за 0,3 Сном — 90 хв. У разі форсованого зарядження слід контролювати температуру електроліту і за досягнення 45°С перервати зарядження.

Застосування форсованого зарядження має бути винятком, оскільки систематичне багаторазове його повторення для однієї й тієї самої батареї призводить до скорочення терміну її служби.

Зарядження за постійної напруги. За цього способу протягом усього часу зарядження напругу зарядного пристрою підтримують постійною. Зарядний струм зменшують у процесі зарядження через збільшення внутрішнього опору батареї. У перший момент після вмикання зарядного пристрою сила струму залежить від таких чинників: вихідна напруга джерела живлення, ступінь розрядженості батареї і кількість послідовно увімкнених батарей, температура електроліту. Сила зарядного струму одразу після вмикання може сягати (1,0–1,5) Сном.

Для справних, але розряджених батарей такі струми нешкідливі. Попри великі струми в початковий момент зарядного процесу, загальна тривалість повного зарядження батареї приблизно відповідає режиму за постійного струму. Пояснюється це тим, що в заключний момент зарядження (за постійної напруги) відбувається за доволі малої сили струму. Проте зарядження за цим режимом інколи має переваги, бо забезпечує швидше доведення батареї до стану, який забезпечує пуск двигуна. Крім того, енергія на початковому етапі зарядження витрачається переважно на основний зарядний процес, тобто на відновлення активної маси пластин, оскільки процес газоутворення в акумуляторі ще не можливий.

Отже, зарядження за постійної напруги дає можливість форсувати цей процес під час підготовки батареї до експлуатації.

Модифіковане зарядження — деяке наближення до зарядження за постійної напруги. Мета його — дещо зменшити силу струму на початковому етапі та знизити вплив коливання напруги в мережі на зарядний струм. Для цього послідовно з акумуляторною батареєю в електричний ланцюг включають резистор невеликого опору. Такий метод відомий під назвою "спосіб із напівпостійною напругою". Із застосуванням цього методу напруга на клемах зарядного пристрою підтримується постійною у межах від 2,5 до 3,0 В на один акумулятор. Вважається, що для свинцевих акумуляторів оптимальною є напруга 2,6 В на акумулятор, що забезпечує зарядження приблизно за вісім годин.

Постійне підзарядження. Мета цього виду зарядження — компенсація саморозрядження. Його проводять за постійної напруги, величина якої незначно перевищує напругу повністю зарядженої батареї. За постійного підзарядження кількох батарей, увімкнутих в електричний ланцюг паралельно, в ланцюг кожної батареї уводять перемінний або постійний опір для обмеження сили зарядного струму.

Зберігати залиті електролітом і заряджені батареї можна в таких випадках:

- під час надходження від постачальника необслуговуваних батарей, які поставляють у стані готовності до експлуатації, тобто залиті та заряджені;

- якщо потрібно зачекати із введенням в експлуатацію сухозаряджених батарей, які були залиті та заряджені або зняті з автотранспортних засобів після короткочасного періоду роботи;

- у разі потреби тимчасового відключення батарей через сезонний режим роботи машин (наприклад, комбайни) або з інших причин.

У всіх випадках перед початком зберігання треба визначити стан зарядженості, для чого слід заміряти крутість електроліту і ЕРС батарей. Якщо крутість буде нижчою за 1,26 г/см3, а ЕРС —нижче за 12,6 В, батарею потрібно підзарядити до повністю зарядженого стану.

Після зарядження рівень електроліту та його крутість в разі потреби доводять до норми за інструкцією.

Максимально можливі терміни зберігання батарей, залитих електролітом, залежать від складу сплавів, які застосовують для виготовлення та чистоти електроліту. Ступінь зарядженості під час зберігання не повинен бути нижчим за 70–75%. Це відповідає зниженню крутості електроліту на 0,04–0,05 г/см3 відносно величини крутості електроліту повністю зарядженої батареї. Якщо крутість знизилася більше ніж на 0,05 г/см3 проти початкового значення, батарею треба підзарядити. Контролювати крутість електроліту традиційних батарей, які зберігають за плюсових температур, потрібно не рідше одного разу на місяць, а у необслуговуваних — один раз на три-чотири місяці. Це дасть змогу запобігти глибокому розрядженню батарей під час зберігання, яке за мінусових температур може спричинити замерзання електроліту й вихід батареї з ладу.

Повністю заряджені необслуговувані батареї можна зберігати в неопалюваному зачиненому приміщені близько року. При цьому батареї, виготовлені зі струмовідводами із свинцево-кальцієвих сплавів, розрядяться приблизно на 33–37%, гібридного виконання — на 40–45, а малосурм'яні — на 50–55%.

Усі залиті батареї перед початком тривалого зберігання повинні бути повністю заряджені відповідно до інструкції з експлуатації, рівень і крутість електроліту мають відповідати певній кліматичній зоні.

Loading...

 
 

Цікаве