WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Стартерні акумуляторні батареї - Реферат

Стартерні акумуляторні батареї - Реферат

Одна з найважливіших умов зберігання сухозаряджених батарей — забезпечення герметичності внутрішніх порожнин кожного акумулятора. Порушення герметичності призводить до попадання всередину акумулятора вологого повітря, а під дією вологи відбувається окислення сухозаряджених пластин, тобто розрядження акумулятора.

Батареї для зберігання краще всього укладати в один ярус у заводській транспортній тарі та упаковці на європіддонах.

Для батарей з окремими акумуляторними кришками максимальна температура під час зберігання має бути не вищою за 60°С і не нижчою ніж мінус 40°С. Зберігання за нижчих температур спричиняє розтріскування мастики батареї, за вищих — її оплавлення.

Сухозаряджені батареї можуть зберігатися три-п'ять років залежно від стійкості матеріалу моноблока. Після року зберігання такої батареї, у разі приведення її в робочий стан, підзарядження після заливання електроліту є обов'язковим. Якщо ж батарея зберігалася в сухому вигляді понад п'ять років, у разі приведення її в робочий стан потрібний спеціальний режим зарядження.

Приведення батареї у робочий стан

Цей процес для батарей сухозарядженого виконання містить такі операції:

- огляд зовнішнього вигляду, перевірка цілісності моноблока, оцінка стану виводів, герметизуючих елементів;

- заливання електроліту й просочування пластин, оцінка стану замірювання електрорушійної сили (ЕРС) батареї, крутості й температури електроліту.

У разі потреби батарея підзаряджається, коригуються крутість і рівень електроліту. Електроліт готують раніше, його крутість встановлюється відповідно до вимог інструкції з експлуатації для відповідного кліматичного району.

Для заливки й роботи батареї використовують електроліт — розчин сірчаної кислоти (ГОСТ 667) у дистильованій воді (ГОСТ 6709). Для приготування електроліту використовують чистий кислотостійкий пластмасовий, керамічний, ебонітовий, свинцевий, фаянсовий посуд, у який спершу заливають воду, а потім поступово кислоту за безперервного перемішування скляною паличкою.

Правильний вибір концентрації електроліту не тільки поліпшує електричні характеристики, а й збільшує термін роботи. Залежно від температурних умов експлуатації стартерних батарей, оптимальна концентрація сірчаної кислоти різна. У таблиці 3 наведено показники крутості електроліту, який заливають у суху батарею, та електроліту повністю зарядженої батареї.

Приблизну кількість електроліту, потрібного для заливання акумуляторних батарей.

Для приготування електроліту застосовують акумуляторну сірчану кислоту з молекулярною масою 98,08, яку поставляють трьох сортів: вищого гатунку, 1-го й 2-го. Із підвищенням сортності знижується кількість шкідливих домішок.

Під час приготування електроліту обов'язково потрібно дотримуватися таких вимог: забезпечення чистоти матеріалів і посуду, додержання правил техніки безпеки.

Зберігають акумуляторну сірчану кислоту в герметичній тарі зі сталі або спецсталі (нержавіючої) і в сталевих ємностях, футерованих кислотостійким матеріалом (кислототривкою цеглою або кахлем). Невелику кількість кислоти поставляють і зберігають у скляних бутлях. У місцях зберігання повинні бути запобіжні знаки "Небезпечно", "Кислота". Термін зберігання — необмежений.

Роботи із сірчаною кислотою проводять у вовняному одязі, в прогумованому фартусі, гумових чоботах, стійких до дії кислот рукавицях і захисних окулярах. Працівник повинен мати протигаз марки В.

Розведення сірчаної кислоти в дистильованій воді супроводжується виділенням великої кількості тепла, тому електроліти готують у спеціальному посуді (фарфоровому, ебонітовому, пластмасовому), який витримує швидке нагрівання. Щоб уникнути закипання води на поверхні кислоти та розбризкування, кислоту вливають тонким струменем у воду (але не навпаки!), обережно перемішуючи електроліт скляною паличкою.

Після охолодження електроліту його крутість має бути приблизно на 0,02 г/см3 меншою за крутість потрібної для експлуатації батареї (див. табл. 3).

Щоб урахувати температурну поправку одночасно із визначенням крутості, заміряють температуру електроліту. Нижче наведено значення температурних поправок до значень денсиметра (г/см3) залежно від температури електроліту (°С):

мінус 55... 41 -0,05

мінус 40... 26 -0,04

мінус 25...11 -0,03

мінус 10... 4 -0,02

5...19 -0,01

20...30 0

31...45 +0,01

46...60 +0,02

Під час експлуатації, і особливо зарядження, рівень електроліту знижується, тому доливають акумулятори дистильованою водою і тільки за потреби крутість його коригують електролітом крутістю 1,4 г/см3 .

У сухозарядженій батареї перед заливанням електроліту потрібно викрутити пробки й, залежно від конструкції, зрізати виступи на пробках, видалити герметизуючі плівки або диски. У батареї з центральним газовідведенням слід видалити пробку-заглушку біля позитивного полюсного виводу і вмонтувати штуцер із газовідвідною трубкою, повернувши її вниз. Залити в сухозаряджену батарею електроліт крутістю, вказаною вище, при цьому температура електроліту має бути не нижчою за 15°С і не вищою за 30°С. Рівень електроліту повинен бути вищим крайок сепараторів на 10–15 мм, тобто відповідати верхній мітці на корпусі батареї.

Не раніше ніж через 20 хв і не пізніше ніж через 2 год після заливання треба перевірити крутість електроліту в батареї. Якщо крутість знизилася не більше ніж на 0,03 г/см3 відносно крутості залитого електроліту і значення крутості в акумуляторах різниться не більше ніж на 0,01 г/см3, значить, батарея готова до експлуатації.

Якщо крутість електроліту нижча за потрібне значення на 0,03 г/см3 і більше або ж значення крутості в акумуляторах батареї різняться більш як на 0,01 г/см3 , батарею потрібно зарядити. Якщо у придбаній батареї електроліт уже залито перед встановленням її на транспортний засіб чи зберігання, потрібно перевірити крутість електроліту.

У батареї з центральним газовідведенням перед зарядженням слід закрити газовідвід біля негативного полюса пробкою-штуцером, а на виході біля позитивного полюса кутовий штуцер з газовідвідною трубкою повернути вниз.

Заряджати батарею треба в добре провітрюваному приміщенні.

Методи зарядження батарей

Зарядження можна проводити від будь-якого джерела постійного струму за умови, що його напруга більша, ніж напруга батареї. Для зарядження позитивний вивід з'єднують із позитивним полюсом джерела струму, а негативний — із негативним.

Напруга батареї за зарядження змінюється залежно від температури електроліту й ступеня її зарядженості. Тому під час зарядження потрібно регулювати параметри зарядного пристрою. Процес може здійснюватися за різними режимами, залежно від застосованих у зарядних пристроях систем регулювання напруги та струму.

Під час експлуатації використовують такі основні системи зарядження: за постійного струму й за постійної напруги.

Зарядження за постійного струму. За такого режиму зарядження сила струму протягом усього часу зарядження має бути постійною. Для цього під час зарядження треба змінювати напругу зарядного пристрою або опір зарядного ланцюга. Існує кілька способів регулювання сили зарядного струму:

- вмикання послідовно з батареєю у зарядний ланцюг реостата;

- застосування регуляторів сили струму, які періодичним умиканням або вимиканням додаткового опору в ланцюгу змінюють силу струму так, щоб його середнє значення залишалося постійним;

Loading...

 
 

Цікаве