WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Стан посівів озимих культур на Сході України - Реферат

Стан посівів озимих культур на Сході України - Реферат

Реферат на тему:

Стан посівів озимих культур на Сході України

Озима пшениця — основна продовольча культура України. Її роль у забезпеченні продовольчої безпеки держави важко переоцінити. Щороку в Україні озимими культурами засівають 5,6-7,0 млн га. Та останніми роками клімат у нас став більш континентальним, що й спричинює несприятливі умови для озимих культур на різних етапах їх росту та розвитку.

Нинішній рік був надто посушливим у період сівби озимини, що, безперечно, позначиться на перебігу їх вегетації і дальшій урожайності.

У Харківській області озимі культури займають зазвичай близько 500 тис. га. Осінь 2005 року видалась сухою та спекотною. За даними Харківського ОЦГМ, у період із 16 серпня по 12 жовтня практично на всій території області не було ефективних опадів. Температура повітря в серпні та першій половині вересня сягала 27°С, максимально — близько 30°, а поверхня грунту нагрівалася до 45...50°С. Все це призвело до пересушування посівного шару грунту (запаси продуктивної вологи в шарі 0–20 см становили від 0 до 15 мм за середніх багаторічних 16–19 мм) та утруднення його обробітку і, як наслідок, до значної затримки сходів озимих культур. До того ж, вони недружні й нерівномірні, поля мають строкатий вигляд.

За сівби по парових попередниках у кінці серпня — на початку вересня, як правило, дало сходи 60–80% висіяного насіння. Рослини почали кущитись, утворили 2–3, а подекуди 3–5 пагонів, а також по 2–6 вузлових коренів. Але в сухому грунті ріст кореневої системи утруднений, тому довжина корінців не перевищувала 0,8–2,0 см. За таких умов забезпечення вегетативних надземних органів рослин водою та поживними речовинами — недостатнє, що погіршує умови їхнього росту й розвитку. Крім того, в другій декаді вересня спостерігалися суховійні явища, що спричинило зневоднення рослин ще й способом транспірації.

Після непарових попередників за своєчасного якісного обробітку грунту волога в посівному шарі частково збереглася до посіву, на таких полях проросло й дало сходи близько 30–50% насіння. Рослини переважно нерозкущені, вузол кущення лише починає формуватися, вторинна коренева система не утворилася. На площах із пересушеним верхнім шаром грунту сходів практично немає.

Аналогічні умови осіннього періоду спостерігалися в 1999 році, коли перші дощі пройшли в другій декаді жовтня, і в області було засіяно 83% запланованих площ. Зима 1999/2000 року була м'якою, і сходи з'являлися протягом зимових місяців і ранньої весни. Проте весняні умови того року були також несприятливими для озимих культур (снігова пліснява, травневі заморозки). Урожайність озимої пшениці внаслідок комплексу несприятливих умов була низькою — 1,53 т/га.

Кліматичні умови літніх місяців сприяли значному підвищенню чисельності багатьох видів шкідників. Тепла, а часом жарка та суха погода сприяла значному заселенню посівів озимих культур шкідливими комахами. На більшості озимих у вересні спостерігалася висока чисельність смугастої цикадки, пшеничної мухи, клопів-сліпняків (хлібного клопика та мандруючого сліпняка).

Слід зазначити, що в умовах значної посухи показники економічних порогів шкодочинності цих шкідників потрібно помітно знизити в зв'язку із затримкою росту та розвитку рослин, зрідженістю посівів. Пошкодження, особливо пшеничною мухою, ще більше ослабило рослини озимих культур та зробило їх чутливішими до дії низьких температур у зимовий період. Місцями, незначною мірою, на краях полів рослини пошкодили підгризаючі совки.

Зберігається загроза значного поширення на посівах вірусних хвороб, зокрема вірусу жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ). Це обумовлено значним його розповсюдженням на злаках улітку, хоча чисельність злакових попелиць (переносників вірусу) на посівах озимини у вересні через посуху була незначною.

Насіння, яке не дало сходів, перебуває в різних умовах. Так, насіння, що висіяли в напівсухий грунт, наклюнулось або проросло, але через брак вологи не дало сходів. Такі проростки, в зв'язку зі зневодненням тканин, загинули повністю.

У разі висівання в сухий грунт насіння зберігається в незмінному стані, воно не проросло й не набухло. Таке насіння тривалий час зберігає здатність до проростання за настання оптимальних умов. За сприятливої погоди воно може проростати до пізньої осені, а іноді навіть у ранньовесняний період.

За свідченням агрометеорологів, для формування повноцінних рослин озимих культур, підготовлених до входження в зиму, треба в осінній період накопичити суму ефективних температур — понад 5°С — не менше 300°С, причому за умови оптимального забезпечення вологою. За багаторічними даними, на Харківщині в період після 30 вересня може набиратися не більше 71...75°С, отже, якщо рослини висіяти в цей період, вони перебуватимуть на початкових фазах розвитку.

Дощі, що пройшли в другій декаді жовтня (в середньому по області випало від 17 до 35 мм опадів), поповнили запаси вологи в поверхневому шарі грунту, що посприяло проростанню життєздатного насіння озимих культур. За сприятливих умов осені та зимового періоду такі рослини можуть забезпечити середній рівень урожайності.

Виходячи з викладеного вище, потрібно запланувати такі заходи.

1. Міністерству аграрної політики України організувати проведення інвентаризації всіх наявних засіяних площ озимих культур, у тому числі озимої пшениці, та забезпечити проведення заходів для максимального їх збереження під урожай 2006 року:

при цьому взяти на облік усі площі зі сходами озимих культур та скласти на них "Паспорт озимого поля";

доручити станціям захисту рослин провести обстеження посівів і визначити їх фітосанітарний стан, розробити рекомендації заходів захисту від хвороб і шкідників (особливо попелиць, злакових мух, підгризаючих совок, мишоподібних гризунів), а також від забур'яненості посівів;

зобов'язати головні управління сільського господарства, центри наукового забезпечення областей спільно з науковими установами та насіннєвими інспекціями обстежити посіви на життєздатність.

2. Вжити всіх заходів для забезпечення насінням озимих культур посівної 2006 року. Передбачити можливість переведення, в разі потреби, товарних посівів озимої пшениці в насінницькі та забезпечити проведення на них відповідних заходів (підживлення, захист від хвороб, шкідників та бур'янів, сортопрополювання, проведення апробацій).

3. Інвентаризувати насіння ярої пшениці та ярого тритикале, а також запаси товарного зерна, щоб збалансувати клин зернових хлібних культур.

4. Звернутися до Кабінету Міністрів із проханням розробити Програму фінансової підтримки посівів ярих хлібних культур: пшениці й тритикале.

5. Запланувати розширення посівних площ кукурудзи на зерно, сої, гороху та інших ярих.

6. Посилити контроль за виконанням суб'єктами насінництва статті 12 Закону України "Про насіння та садивний матеріал" щодо щорічного створення й поновлення визначених страхових фондів усіх категорій насіння та використання їх винятково за призначенням.

7. Невідкладно розробити і ввести в дію механізм відшкодування суб'єктам насінництва витрат на зберігання страхових насіннєвих фондів озимих і ярих культур за рахунок коштів Державного бюджету України, як того вимагає стаття 12.

8. На виконання статті 13 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" збільшити заготівлю насіння озимих і ярих культур у Державний резервний насіннєвий фонд за стабільними цінами, забезпечити зберігання його підприємствами й організаціями за рахунок коштів Державного бюджету України.

9. Запропонувати Кабінету Міністрів розглянути питання щодо фінансування програм нарощування виробництва зерна й насіння ярої пшениці та ярого тритикале й збільшення площі їх посіву в 2006 році до 1,3 млн га.

Loading...

 
 

Цікаве