WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Стан і основні напрями використання поновлюваних джерел енергії - Реферат

Стан і основні напрями використання поновлюваних джерел енергії - Реферат

Реферат на тему:

Стан і основні напрями використання поновлюваних джерел енергії

В Україні практичне використання поновлюваних джерел енергії становить доволі незначну частку в загальному енергоспоживанні — всього 2,7% (табл. 2, 3), хоча енергетичний потенціал основних видів ПДЕ доволі високий.

Продукція ВАТ "ЮТЕМ" (Київ)

В Україні практичне використання поновлюваних джерел енергії становить доволі незначну частку в загальному енергоспоживанні — всього 2,7%(табл. 2, 3), хоча енергетичний потенціал основних видів ПДЕ доволі високий.

Останнім часом в Україні відчутно зріс інтерес до поновлюваних джерел енергії (ПДЕ). Це зумовлено такими чинниками:

1) виснаженням викопних енергоносіїв нафти та природного газу в цілому світі, в тому числі і в Росії — основному постачальнику нафти й газу в Україну; відчутним подорожчанням природного газу та обмеженням поставок нафти;

2) наша держава чітко продекларувала свої наміри щодо вступу в ЄС, однією з умов якого є доведення до 2020 року обсягу використання поновлюваних джерел енергії в загальному енергетичному балансі країни до 20 відсотків;

3) екологічними проблемами, пов'язаними із забрудненням навколишнього середовища викидними газами, двигунами внутрішнього згоряння, рідкими стоками тваринницьких комплексів, нітратами тощо.

У багатьох країнах Європи динамічно розвивається виробництво енергії з відновлюваних джерел. У 1995 році в країнах ЄС частка відновлюваної енергетики становила 74,3 млн т нафтового еквівалента, або близько 6% загального споживання первинних енергоносіїв. Частка біомаси в них перевищувала 60%, що становило близько 3% загального споживання первинних енергоносіїв. Відповідно до програми розвитку поновлюваних джерел енергії, ПДЕ покриють 12% загального споживання первинних енергоносіїв у 2010 р. в ЄС, у тому числі біомаса — близько 74% загальної частки ПДЕ. Вочевидь, біомаса є найсильнішим і прогресивно зростаючим сектором відновлюваної енергетики в ЄС.

В Україні — інша ситуація. Тільки гідроенергетика, біомаса та вітроенергетика досягли рівня комерційного застосування; інші технології відновлюваної енергетики ще перебувають на стадії дослідження та розробки або демонстрації, і їхня частка в енергопостачанні — незначна.

Для ефективного використання потенційних можливостей упровадження кожної технології чи джерела енергії слід визначити пріоритети й черговість їхнього впровадження та розвитку і на основі цього розробити концепцію розвитку поновлювальної енергетики в аграрній галузі. Дальшим кроком має бути розробка цільових програм та їхня реалізація згідно з визначеними пріоритетами.

Сонячна енергетика. У сонячній енергетиці як найперспективніші визначено такі напрями: безпосереднє перетворення сонячної енергії в низькопотенційну теплову енергію без попередньої концентрації потоку сонячної радіації та безпосереднє її перетворення на електричну енергію постійного струму з допомогою фотоперетворювачів.

В Україні сонячне теплопостачання має достатній досвід використання, а технологічний потенціал вітчизняної промисловості дає змогу вирішити завдання масового виробництва геліотехнічного устаткування.

Основний чинник, що стимулює широке використання геліотехнічного обладнання в Україні, — їхня відсутність в продажу на внутрішньому ринку, насамперед для індивідуального споживача. Своєю чергою, впровадження сонячних колекторів у виробництво в Україні, з урахуванням високих і постійно зростаючих цін на матеріали, стримується тим, що в цьому питанні немає стимулюючої державної політики.

Основною перешкодою розвитку фотоенергетики в Україні є висока вартість встановленої потужності сонячних фотоелектроперетворювачів і, відповідно, електроенергії, що генерується.

Із реальних розробок у фотоенергетиці слід відзначити сонячні коллектори SintSolar виробництва ТОВ ПКК "Синтек" (Україна), які експонувало на "Агро'2007" ТОВ "Новатор" (Київ). На основі сонячних колекторів SintSolar названа фірма пропонувала комплексні системи теплозабезпечення, які містять також баки-акумулятори й теплообмінники. Характеристики систем наведено в таблиці 1.

Використання сонячних колекторів SintSolar дає можливість у цілому на 70–75% зменшити загальні витрати енергоносіїв на теплозабезпечення.

У сільськогосподарському виробництві пріоритетними напрямами застосування сонячної енергії є такі. По-перше, це забезпечення гарячою водою від сонячних установок тваринницьких ферм і пасовищ. Саме тут є можливість найбільшої економії паливно-енергетичних ресурсів, оскільки гаряча вода — невід'ємний атрибут тваринницької і молочнотоварної ферми. По-друге, велика перспектива у використанні сонячної енергії у рільництві, тепличному вирощуванні овочів і процесах їхньої переробки та сушіння. І, нарешті, по-третє, це забезпечення комунально-побутових потреб сільського населення.

Вітроенергетика. Сучасна вітроенергетика є однією з найрозвиненіших і найперспективніших галузей нетрадиційної енергетики. У галузі використання енергії вітру інтенсивні науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи та практичне впровадження вітроенергетичного обладнання здійснюють у багатьох країнах світу.

Цілеспрямовані роботи в галузі вітроенергетики в Україні почали проводити порівняно недавно, ще за часів СРСР, спільно з великою кількістю організацій в інших республіках.

Розвиток ринку вітроенергетичного обладнання в Україні можливий лише за певного рівня його насиченості. Вітроагрегати, якими треба наповнити ринок в Україні, можна поділити на три основні групи: великі вітроенергетичні установки одиничною потужністю 100 кВт і більше, які виробляють електроенергію в складі вітроелектричних станцій за їхньої паралельної роботи з централізованою енергосистемою; вітроелектричні установки середньою одиничною потужністю від 20 до 100 кВт, призначені для колективного використання, здебільшого для виробничих цілей; електричні та механічні вітроагрегати малої одиничної потужності від 0,5 до 20 кВт, призначені переважно для індивідуального використання в приватних господарствах і на невеликих підприємствах, задоволення локальних потреб електропостачання, водопідіймання тощо.

За останні роки в Україні створено цілу низку вітроелектричних установок (ВЕУ) номінальною потужністю від 750 Вт до 20 кВт для енергопостачання невеликих сільськогосподарських і промислових підприємств, приватних господарств та інших споживачів. Нині в Україні тривають роботи зі створення ще цілої низки вітроенергетичних установок різного призначення й потужності.

Фірма "Уінденерго" організувала серійне виробництво й масове впровадження мережних вітроенергетичних установок потужністю 110 кВт.

Використання енергії вітру в сільському господарстві спрямовано на досягнення економії палива й електроенергії у найенергоємніших технологічних процесах рослинництва й тваринництва, а також для забезпечення енергією віддалених від баз централізованого енергопостачання автономних споживачів. Пріоритетним поряд зі створенням вітроелектричних установок залишається створення вітронасосних і вітромеханічних установок, а також універсальних електромеханічних вітроагрегатів, які дають змогу водночас із електроенергією одержувати й механічну енергію для привода технологічного обладнання.

Аналіз результатів випробувань автономних вітроенергетичних установок, проведених в УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, свідчить, що основним недоліком установок ПП "Аванте", "Крименерго" та інших є те, що вони починають стартувати за швидкостей, близьких до середніх по Україні, а номінальну потужність розвивають, коли швидкість вітру сягає 7–9 м/с, частка яких незначна в Україні. Це призводить до низької ефективності використання номінальної потужності вітроустановок. Тому не випадково коефіцієнт використання установок "Уінденерго" потужністю 110 кВт на Донузлавській ВЕС становить 0,05–0,07 (установка розвиває номінальну потужність за V=13 м/с).

Loading...

 
 

Цікаве