WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Спостереження і технологічний догляд за посівами озимої пшениці - Реферат

Спостереження і технологічний догляд за посівами озимої пшениці - Реферат

У цьому разі норму азотних добрив у першому підживленні зменшують до 25 кг/га д. р. За умов пізнього відновлення вегетації озимих (26 березня — 6 квітня) проводять перше азотне підживлення на всіх площах посіву, незалежно від стану розвитку рослин.

На посівах, що вийшли із зимового спокою, у фазі сходи — два листки у південному регіоні і АР Крим перше азотне підживлення (N30–35 кг/га д.р.) слід провести якнайраніше за настання умов проведення цього агрозаходу з метою підсилення ростових процесів, покращання життєздатності сходів і стимулюванні ранньовесняного кущіння.

Для зменшення випадання рослин озимої пшениці у весняний період добре зарекомендувало себе коткування посівів гладкими котками на зниженій швидкості агрегату. Слід зазначити, що технологічні умови (з урахуванням фізіологічного стану рослин і стану дозрівання грунту) проведення цього агроприйому — лише три-чотири дні. Тому й потрібно технологічно контролювати момент настання оптимально сприятливих умов проведення цього агрозаходу. Зазначимо, що осіння сівба проводилась у виробничих умовах із незначним інтервалом між основною підготовкою грунту і власне висівом. Такий своєчасний агроприйом забезпечує достатнє осідання грунту після мінусових зимових температур, забезпечує контакт кореневої системи з грунтом, руйнує утворені грунтові щілини й кірку, зменшує випадання рослин і в цілому створює сприятливі стартові умови для активного відновлення і росту кореневої системи та весняного кущіння. У польових дослідженнях цей агрозахід на 12–26% зменшував випадання рослин, характерне для західного Лісостепу протягом березня-квітня. Використання його на посівах озимих пізнього строку у Кагарлицькій філії ЗАТ "Комплекс "Агромарс" зменшило випадання рослин на 18–22%. У цьогорічних вегетаційних умовах цей агроприйом на посівах озимої пшениці буде досить актуальним.

Зазвичай обгрунтованим і технологічно реальним буде боронування середніми зубовими боронами надмірно загущених і перерослих посівів, які вийшли із зими непошкодженими.

Критичним періодом у розвитку озимої пшениці щодо вологи та елементів живлення, і особливо азотного, є четвертий етап органогенезу. Саме на цьому етапі відбувається диференціація сегментів конуса наростання на колоскові горбки. Вчасне внесення азотних добрив за помірних температур створює умови для максимально ефективної диференціації горбків, що й забезпечує надалі вищу озерненість колоса. Крім цього, азотне живлення забезпечує виживання і, відповідно, зменшує випадання в подальшому розвитку колосоносних синхронних пагонів другого-четвертого порядку.

Саме на цьому етапі відбувається максимальна віддача від азотного живлення, що й реалізується у фактичній продуктивності: таке живлення забезпечує додаткове формування щонайменше одного-трьох повноцінних колосків та істотне підвищення озерненості колоса. Внесення азоту після проходження четвертого етапу органогенезу не забезпечить додаткового формування колоскових горбків. Початок цього етапу збігається з морфологічним потовщенням головного пагона в діаметрі до 2 мм на відстані 1,5–2 см від поверхні грунту. Сформований і візуально помітний стебловий вузол на відстані 3–5 см від поверхні грунту збігається з кінцем четвертого — початком п'ятого етапу органогенезу, що у виробничих умовах часто помилково вважається початком терміну другого підживлення, тобто після проходження критичного періоду у живленні рослин культури.

Доза внесення азоту на цьому етапі становить не менш як 40–50% від загальної кількості. З метою недопущення за сприятливих умов і провокаційних процесів додаткового кущіння і формування непродуктивного пагона, що зазвичай призводить до зниження продуктивності посівів, строки другого підживлення регламентують залежно від агрофону та добрив, внесених при першому підживленні. На низьких агрофонах таке підживлення розпочинають у перші дні діагностично встановленого терміну, середніх — на 4–6-й день і високих — на 8–10-й день четвертого етапу органогенезу. Визначаючи термін підживлення, слід також враховувати, що амонійна форма мінерального азоту при позакореневому підживленні в умовах позитивних температур (5°С) на третю добу вступає у взаємодію з вуглеводним комплексом рослини.

У наших дослідженнях при підживленні аміачною селітрою (N40 кг/га д.р.) на тлі фосфорно-калійного живлення на початку четвертого етапу по стерньовому попереднику озима пшениця сорту Миронівська 61 забезпечила прибавку 6,8 ц/га і на п'ятому етапі — 4,9 ц/га, по зайнятому пару приріст становив, відповідно, 5,9 і 4,3 ц/га. З метою запобігання втратам амонійної форми азоту — аміачної селітри — за наявності вітру й зниження атмосферної вологості та недостатньо високого травостою раціональніше проводити підживлення вранці і ввечері. Якщо існує дилема щодо вибору терміну третього підживлення, то в умовах достатньої вологозабезпеченості за наявності посівів озимої пшениці сильних сортів у західному Лісостепу для підвищення озерненості колоса і продуктивності посівів цей агроприйом слід проводити на п'ятому етапі. Приріст урожайності зерна на цьому етапі становить 60–70% від приросту на четвертому етапі.

Диференційований підхід у системі весняного догляду за посівами озимої пшениці забезпечив стабільний щорічний приріст урожайності за раціонального використання основних технологічних засобів на посівах озимої пшениці філії "Тернопіль" ЗАТ "Комплекс "Агромарс". Впровадження в технології елементів диференційованого підходу до догляду за посівами пшениці сорту Веселка з періоду весняного відновлення вегетації у фазі двох-трьох листків забезпечило позаторік у філії "Кагарлик" ЗАТ "Комплекс "Агромарс" рівень урожайності 44,8 ц/га без проведення ремонту посівів.

У весняному догляді за посівами озимих зернових культур надзвичайно відповідальним етапом є дотримання технології внесення засобів захисту рослин. За настання оптимального температурного режиму такі гербіциди жорсткої дії на пшеницю, як Діален, Діален Супер, амінна сіль 2,4-Д, вносять для боротьби із забур'яненістю в третьому та першій половині четвертого етапу органогенезу.

Період жорсткої дії зазначених гербіцидів на пшеницю становить сім діб. Тому зміщення їх внесення на пізніший термін (кінець четвертого — п'ятий етап) або запізнення негативно впливатимуть саме на формування конуса наростання в ембріональній фазі, а також покривних органів, квіток, тичинок, що й призводитиме до часткової стерильності пилку, формування дрібного зерна, часткової череззерниці, ускладнюватиме вихід колоса з покривного листка і знижуватиме врожайність до 3–4 ц/га. У пізніші фази раціонально застосовувати гербіциди: Пріму (до середини п'ятого етапу), Гроділ, Гроділ Ультра, Гранстар.

За тривалого вегетаційного періоду в умовах теплої і вологої осені на посівах озимої пшениці, і особливо розміщених по стерньових попередниках, злакових багаторічних травах створились сприятливі умови для накопичення інфекційних фонів грибкових захворювань. У західному, центральному Лісостепу, Поліссі відмічено прогресуючий інфекційний початок борошнистої роси, кореневих гнилей. Останні представлені як церкоспорельозною, так і фузаріозною формами. В окремих випадках осередково зустрічається і офіобольозна форма.

Залежно від інфекційного фону, в баковій суміші з гербіцидами застосовують і фунгіциди. У сучасних агроценозах озимих культур у боротьбі з хворобами добре зарекомендували себе такі фунгіциди, як Рекс Т, Тілт, Фолікур БТ, Імпакт.

На посівах з густотою 600–700 стебел/м на високих агрофонах із вірогідністю високої врожайності (50–70 ц/га) в третьому і на початку четвертого етапу для запобігання виляганню застосовують ретардант Хлормекватхлорид із нормою витрати 1,5–2 л/га. Не можна зміщувати його внесення на середину та кінець четвертого етапу через жорстку дію на культуру, що триває 14 днів, та інтоксикуючу дію на конус росту на п'ятому етапі.

Можливе сумісне внесення ретарданту — як із гербіцидами, так і з фунгіцидами, — при цьому дозу зменшують на 10–15 %, хоча на практиці не рекомендується застосовувати трикомпонентні суміші засобів захисту через зниження ефективності дії кожного з трьох інгредієнтів.

Loading...

 
 

Цікаве