WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Спостереження і технологічний догляд за посівами озимої пшениці - Реферат

Спостереження і технологічний догляд за посівами озимої пшениці - Реферат

Реферат на тему:

Спостереження і технологічний догляд за посівами озимої пшениці

Як мінімізувати ризики, які щороку "переслідують" сільгоспвиробників, особливо при вирощуванні озимини? Звісно, слід чітко дотримуватися всіх агроприйомів. Проте погодні умови кожного року вносять свої корективи і не завжди вдається вчасно і правильно виконати все, що планується. Так було і минулої зими, через яку майже всі посіви озимих постраждали, а у багатьох господарів були знищені. Як все ж таки запобігти примхам природи? Поділитися досвідом та відкрити деякі секрети майстра від землеробства редакція попросила Богдана Михайловича Черемху, відомого в Україні та за її межами вченого, практика, якій довгий час керував науковою роботу в ЗАТ "Високий врожай", а з 2001 року працює директором департаменту рослинництва ЗАТ "Комплекс "Агромарс". Б. М. Черемха — автор трьох сортів с.-г. культур, восьми винаходів, 113 наукових публікацій, п'ятнадцяти раціоналізаторських пропозицій.

В умовах жорсткої ринкової економіки в галузі рослинництва слід технологічно грамотно підходити до застосування кожного агроприйому з врахуванням всіх сукупних чинників у часі і наявності їх у режимному забезпеченні. Застосування кожного агроприйому, і особливо суттєво важливих (мінерального живлення, захисту від хвороб, шкідників і бур'янів), вимагає конкретного підходу до кожного із них з метою отримання максимальної економіко-фінансової і господарсько-технологічної ефективності.

Рівень ефективності технологічного прийому в останні роки значною мірою залежить від рівня поєднання його в часі і сукупності з потужними природними факторами. Зміна клімату в останні 6–7 років зумовлена антропогенними чинниками господарської діяльності людини. Виділене енергетичне тепло земної поверхні значною мірою поглинається в атмосфері тенденційно зростаючими в кількісному вираженні чинниками, такими як виділена пара, вуглекислий газ, озон, метан, фреон, окиси азоту, і знову повертається на земну поверхню, що й зумовлює кінцевий результат: сумарне підвищення температури і потепління. Стабільне відхилення складових клімату від оптимуму впливає на температурний режим і вологість грунту, умови його технологічного дозрівання, глибину загортання насіння й норму висіву, строки посіву, післяпосівний стан грунту, довжину міжфазного і вегетаційного періоду, а, в цілому, і саму продуктивність посівів.

Стан розвитку посівів озимої пшениці в цьогорічних осінніх умовах вимагає диференційного підходу як до проведення фізіолого-фенологічного спостереження в період зимового спокою, так і відпрацювання стратегії і самої тактики технологічного догляду у ранньо-весняний і весняний періоди вегетації культури. На досить значній частині посівних площ, особливо у східному, південно-східному та південному регіонах України, отримано пізні сходи через відсутність доступної вологи в посівний період. Такі посіви в період припинення вегетації на початку грудня перебувають у фазі двох-трьох листків — початоку кущіння. За інформаційними даними Мінагрополітики України, площа цих посівів у кінці листопада становила більше 2 млн гектарів. За середніх строків висіву у центральному і західному Лісостепу через нерівномірне зволоження посівного шару отримано сходи в два-три періоди. Відповідно, це зумовило нерівномірний розвиток як самих рослин, так і, в цілому, посівів. Слід також відмітити, що на площі 300 тис. гектарів не отримано сходів. В умовах тривалого осіннього періоду активної вегетації посіви раннього строку висіву (розміщені по кращих попередниках — горох, багаторічні бобові трави) характеризуються надмірною загущенністю.

Така строкатість розвитку посівів культури вимагає проведення чіткого контролю і спостережень за ними в зимово-весняний період. Особливо це стосується надмірно загущених і перерослих посівів. За таких умов існує вірогідність пошкодження їх в зимовий період сніговою пліснявою.

З метою отримання достовірної інформації про стан посівів слід використовувати старий метод визначення їх перезимівлі — відрощування рослинних проб в монолітах при позитивних температурах активного відновлення росту. Часті відлиги і поперемінне відновлення вегетації, особливо у другій половині зимового періоду, можуть призвести до витрачання цукрів в процесі дихання і, відповідно, до зменшення їх вмісту у вузлі кущіння. Зазвичай, на таких посівах існує ймовірність випадання рослин. Тому доцільно за таких умов застосовувати експрес-методи визначення життєздатності вузла кущіння методом зафарбовування і визначення ступеня пошкодження конуса наростання, його тургору і забарвлення. Цю роботу проводять на відібраних і підготовлених пробах в лабораторіях, оснащених бінокулярними мікроскопами або звичайною лупою з 15–20-кратним збільшенням. У живих рослин конуси росту — блідо-зеленого забарвлення з добрим тургором.

У несприятливих умовах перезимівлі при частих відлигах у добре розкущених посівах інколи пошкоджується листковий апарат, і такі посіви помилково вважаються загиблими. У такому разі обов'язково визначають ступінь життєздатності вузла кущіння методом зафарбовування. За наявності життєздатного вузла кущіння у весняний період в умовах вірогідного раннього відновлення вегетації слід якнайраніше провести підживлення азотними добривами в дозі 30–45 кг/га д. р. з метою підсилення ростових процесів, кущіння і недопущення істотного випадання рослин.

Щодо реакції посівів на мінусові температури, доречно відмітити, що більшою морозостійкістю характеризуються посіви, розкущені з трьома-чотирма рівномірно розвинутими пагонами (достатнім запасом цукрів і у фазі "шильце"- сходи), в яких ще не повністю використаний запас моноцукрів самої насінини. Більш відчутно на негативні температури реагують посіви у фазі двох-трьох листків і на початку кущіння.

Стабільне аномальне відхилення кліматичних чинників від норми істотно впливає на посіви озимих культур у зимово-весняний період. Часті відлиги й підвищення температури в другій половині зимового періоду спричиняють відновлення вегетації озимих культур. Тому, з метою підсилення впливу на формотворчий процес агроценозу озимих зернових культур, слід внести технологічні корективи в систему догляду за посівами протягом весняного періоду, врахувавши гідротермічні умови і cтан розвитку посівів.

Згідно з традиційною для виробництва класичною схемою на тлі осіннього основного й допосівного внесення фосфорно-калійних добрив, азотне підживлення озимих культур за умов реального виробництва проводять принаймі двічі: перше — ранньовесняне, після виходу посівів із зимового спокою, і друге — на початку виходу рослин у трубку. Згідно з багаторічними обліковими даними, така схема азотного живлення за умов середнього та пізнього терміну відновлення вегетації є виправданою. Та, з огляду на істотні зміни гідротермічних умов навесні, до першого ранньовесняного підживлення потрібно підходити диференційовано, з урахуванням дати відновлення вегетації, густоти, ефективності осіннього кущіння рослин і стану розвитку посівів.

Нами технологічно відпрацьовано диференційовану систему (та її елементи) весняного догляду за посівами озимих зернових культур, що широко впроваджувалися впродовж 1986–2003 років у виробничих умовах західного Лісостепу України в Тернопільській, Хмельницькій, Львівській та Київській областях. На добре розкущених посівах озимої пшениці з рівномірно розвинутими пагонами в умовах відновлення вегетації в період з 28 лютого по 22 березня перше підживлення азотом небажане. Ефективніше перше підживлення в дозі N30 кг д. р. на посівах озимих пізніх строків висівання, що вийшли із зимового спокою у фазі двох-трьох листків і початку кущіння. Достатня вологозабезпеченість посівів у цей період, наявність позитивних температур, що не перевищують 10...12°С, якісний склад сонячних спектрів і додатково внесений азот стимулюють ранньовесняне продуктивне кущіння. Практичні спостереження показують: що довший саме цей період, то вища ефективність кущіння. За нашими спостереженнями, період ранньовесняного кущіння в сприятливі роки може сягати 30–46 днів.

Внесення азоту під час першого підживлення в умовах раннього відновлення вегетації на добре розкущених посівах викликає додаткове кущіння та формування підгонів, що в кінцевому результаті стає основною причиною нераціонального використання підгонами добрив і зниження врожайності на 3–4 ц/га, а в умовах вилягання посівів, через їхню надмірну густоту, призводить до стікання зерна на пні і зниження врожайності в межах 7–10 ц/га.

Можливе перше підживлення посівів ранніх строків висівання з дещо заниженою густотою (200–250 рос./м) і збільшеною нормою азоту (30–60 кг/га д.р.). В умовах достатньої вологозабезпеченості грунту при прогнозуванні й вірогідності досить раннього відновлення вегетації на посівах у фазі трьох-чотирьох листків і початку кущіння у виробництві практикується внесення по тало-мерзлому грунту невисоких доз складних добрив з високим вмістом водорозчинних форм фосфору. Цей агроприйом сприяє інтенсивнішому росту вторинної кореневої системи та ефективному кущінню.

Loading...

 
 

Цікаве