WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Способи рентабельного ведення молочного скотарства - Реферат

Способи рентабельного ведення молочного скотарства - Реферат

Реферат на тему:

Способи рентабельного ведення молочного скотарства

Щоб тваринництво господарств будь-якої форми власності було економічно ефективною, високопродуктивною галуззю, утримувати треба лише високопродуктивних тварин, які б мали такий генетичний потенціал, який би забезпечив прогресивний розвиток стада високоякісною племінною продукцією в кількох поколіннях.

До таких господарств належать ПОСП "Радівське" і ПОСП "Родина" Калинівського району — вони кращі господарства з виробництва й продажу тваринницької продукції.

Головним напрямом роботи господарств є розведення та вдосконалення племінних і продуктивних якостей тварин української чорно-рябої молочної породи способом проведення поглибленої селекційної роботи та використання для відтворення стада найкращих племінних ресурсів вітчизняного й зарубіжного походження.

Тваринництво господарств належить до інтенсивної галузі. Поголів'я великої рогатої худоби в господарствах, порівняно з 2001 роком, зросло на 20% і налічує в ПОСП "Радівське" 1245 голів (у тому числі 380 корів), у ПОСП "Родина" — 987 голів (у тому числі 200 корів). Кількість поголів'я худоби в розрахунку на 100 га становить 65 голів (у тому числі 20 корів) у ПОСП "Родина" і 58 голів (у тому числі 18 корів) у ПОСП "Радівське".

Надій молока на корову за 2004 рік у ПОСП "Радівське" — 5975 кг, жирність — 3,78%, а в ПОСП "Родина" — 5095 кг, жирність — 3,79%. За останні роки зооветспеціалісти господарств досягли високих показників у відтворенні стада. На 100 корів вихід телят у господарствах становить 104–92 голови. Жива маса корів в обох господарствах відповідає першому класу і становить 585–560 кг.

Багаторічним досвідом господарств встановлено залежність між інтенсивністю росту ремонтного молодняку і молочною продуктивністю корів. Так, якщо у 2000 році середньодобові прирости телиць в обох господарствах не перевищували 450 г, середній надій первісток сягав 3585–3412 кг, то за останні три роки середньодобовий приріст молодняку в ПОСП "Радівське" становить 656 г, надій від корів-первісток — 5132 кг молока, а в ПОСП "Родина" — 487 г і 4485 кг, відповідно. Тварини з різною інтенсивністю вирощування зберігають ту саму різницю в надоях і в повторній лактації.

Для ремонту стада залишають теличок від високопродуктивних корів. На сьогодні поголів'я телиць і нетелей у господарствах має високий генетичний потенціал, який сприяє надою первісток на рівні 5 тис. кг молока. Таким чином, організація інтенсивного вирощування ремонтних телиць є фундаментом племінної справи, стержнем інтенсифікації молочного скотарства.

Особливу увагу в господарствах приділено підготовці нетелей до розтелення. Практикою підтверджено, що форма молочної залози формується під час вирощування молодняку та підготовки нетелей до розтелення, а не передається спадково. Починаючи з 5–6 місяців тільності, нетелей відбирають в окремі групи, закріплюють за кращими доярками, годують, згідно з раціоном сухостійних корів, із добавкою 1,5–2 кормових одиниць на ріст. Крім того, в селекції використовують приріст живої маси, що сприяє створенню високопродуктивного стада, яке й забезпечить економічну ефективність галузі.

А тому, готуючи нетелей до розтелення, протягом трьох місяців намагаються організувати таку годівлю, щоб забезпечити збільшення живої маси кожної телички на 60–70 кг, а кожні додаткові 10 кг живої маси дають прибавку молока 76 кг.

Починаючи з шести місяців тільності, нетелям двічі на день по 5–6 хвилин масажують вим'я. В господарствах на власному досвіді пересвідчилися, що масаж вимені у нетелей за 3–4 місяці до отелення сприяє підвищенню надоїв у корів-первісток на 500–650 кг і поліпшує їх придатність до машинного доїння.

Під час вирощування нетелей селекційними ознаками є висота в холці й коса довжина тулуба, вони пов'язані з продуктивними властивостями. Тому, формуючи високопродуктивні стада, використовують лінійні проміри нетелей на дев'ятому місяці тільності, прогнозуючи продуктивність корів-первісток, з урахуванням живої маси й лінійних промірів.

Ще один із способів збільшення надоїв молока в господарствах — роздоювання новотільних корів, основою якого є авансована годівля протягом трьох-чотирьох місяців лактації після отелення. Авансована годівля здійснюється за спеціально розробленою шкалою з урахуванням віку корови і її продуктивності. Застосування індивідуального і масового роздоювання корів дає можливість за перших чотири місяці лактації одержати 40–45% річного надою молока від корови, збільшити кількість високопродуктивних корів та виявити генетичний потенціал стада.

Особливу увагу приділяють генетичному поліпшенню стада. Для цього в господарствах використовують сперму бугаїв-поліпшувачів, оцінених за якістю нащадків вітчизняної та зарубіжної селекції. З 1980 року в господарствах використовували бугаїв-плідників голштинської породи ліній М. Чіфтейна 95629, Ст. Рокіта 252803, Р Соверінга 198998, В. Б. Айдіала 933122. Слід зазначити, що генетична основа бугаїв з кожним роком поліпшується, зростає продуктивність матерів бугаїв, для цього нині в стадах використовують биків нових ліній: Елевейшен 1491007, Валіант 1650414, Чіф 1927381, Старбарк 352790, Борд 3881247, — продуктивність матерів яких становить 12245–17580 кг молока жирністю 4,2–4,4%. Завдяки використанню в господарствах бугаїв-плідників цих ліній, за останні роки молочна продуктивність і класність тварин значно зросла. Усе маточне поголів'я зараховано до класів еліта рекорд, еліта і першого класу.

У боротьбі за збільшення надоїв молока в господарствах використовують такий багатющий резерв, як чітке дотримання технології машинного доїння корів. Досвід цих господарств показує, що для одержання високих надоїв недостатньо генетичного потенціалу худоби та добрих умов утримання, для цього потрібно ще й правильне доїння корів.

З цього приводу головний зоотехнік з ПОСП "Радівське" Б. Поліщук сказав: "Ми на практиці пересвідчились, що, застосувавши досконалу технологію машинного доїння корів, надої молока можна підвищити на 25%, адже годівля — це сівба, а доїння — це жнива, від якості яких залежить урожай".

Досягти стабільності в тваринництві, збільшення поголів'я й підвищення його продуктивності протягом останніх років господарствам вдалося завдяки створенню міцної кормової бази. Годівля, достатня за енергією і повноцінна за органічними й мінеральними речовинами, є основою одержання високих надоїв та збереження здоров'я корів. Для створення міцної кормової бази в господарствах прийняли таку структуру посівних площ, яка щорічно забезпечує 60–65 ц к. од./га. Широко використовують багатокомпонентні сумішки, в практику ввійшли пожнивні посіви та одночасні посіви кукурудзи з соєю.

Результатом ведення молочного скотарства є його економічна ефективність.

У господарствах ефективно поєднують науково-обгрунтоване ведення тваринництва та умілий підхід планування своєї діяльності, що дає збільшення рентабельності виробництва. Одним із таких методів є щоквартальне планування розтелення корів.

Спеціалісти з власного досвіду знають, що найвищу продуктивність у господарствах мають від корів, які розтелилися в осінньо-зимовий період: у цей час ціна за 1 кг молока вища, ніж в інші місяці. Тому в господарствах у четвертому й першому кварталі — 70–75% розтелень. Тут щорічно реалізовують племінний молодняк української чорно-рябої молочної породи.

Як наслідок, за 2004 рік від молочного скотарства в ПОСП "Радівське" одержали 1 млн 990 тис. грн прибутку, в т.ч. 980 тис. грн чистого прибутку. Собівартість 1 ц молока становила 49,8 грн, рентабельність — 95,6%.

Але спеціалістів господарств ці досягнення не заспокоїли, вони й далі продовжують працювати над підвищенням продуктивності дійного стада корів, над удосконаленням наявнихлежних технологій виробництва молока та зниженням його собівартості.

Loading...

 
 

Цікаве