WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → СОТ: відповіді на актуальні запитання - Реферат

СОТ: відповіді на актуальні запитання - Реферат

• цінова підтримка: компенсація різниці між закупівельною й ринковою ціною;

• надання ресурсів виробникові за цінами, нижчими за ринкові;

• закупівля у виробника товарів за цінами, що перевищують ринкові;

• пільгове кредитування сільгоспвиробників за рахунок бюджету, списання боргів;

• пільги на транспортування сільгосппродукції;

• витрати лізингового фонду та деякі інші.

Щодо заходів "жовтої скриньки"держава повинна взяти зобов'язання скоротити бюджетне фінансування. Країна — учасниця СОТ має право не скорочувати це фінансування, якщо зобов'язується обмежити підтримку рівнем не більше 5% вартості валової продукції сільського господарства (для розвинених країн) і 10% — для тих, що розвиваються.

Як фінансують заходи "жовтої скриньки"в Україні?

Майже всі заходи державної підтримки українського сільського господарства, завдяки яким галузь розвивалася протягом останніх трьох років (зокрема, часткова компенсація сільгоспвиробникам за рахунок Держбюджету: облікової ставки за користування кредитами; доплати за здачу продукції відповідних кондицій; списання господарствам державних боргів) — належать саме до "жовтої скриньки", тобто, найімовірніше, підлягатимуть певному скороченню.

Такі суворі вимоги СОТ спрямовано передусім проти країн із розвиненою ринковою економікою, можливості яких щодо підтримки власних виробників значно ширші. Україна ж (з політичних міркувань) під час вступу в СОТ прагне набути статусу саме країни з розвиненою ринковою економікою.

Які позиції відстоює українська делегація щодо рівня підтримки сільського господарства?

На сьогодні Україна визначила заходи підтримки сільського господарства, які, згідно з угодами СОТ, не підлягають скороченню, — в сумі 350 млн дол. Україна також визначила обсяг сукупного виміру підтримки (щорічної суми всіх видів державної підтримки, на які поширюються зобов'язання зі скорочення) в сумі 1,36 млрд дол. Ця підтримка має бути скорочена на 13% протягом десяти наступних років після вступу України в СОТ.

Як змінилася під впливом СОТ підтримка сільського господарства в країнах із перехідною економікою?

Як засвідчує досвід країн Центральної та Східної Європи, рівень підтримки сільського господарства визначається не стільки їхніми зобов'язаннями скоротити сукупний вимір підтримки (СВП), скільки можливостями бюджету. Показник дозволеного рівня підтримки сільського господарства Чехії та Польщі встановлено на такому високому рівні, що рівень фактичної сукупної підтримки не перевищує 11% дозволеного. Найбільш "напруженим"є виконання домовленостей щодо зниження рівня сукупної підтримки сільського господарства для Словенії. Але вона, як відомо, за рівнем ВВП на душу населення є найближчою до країн ЄС серед колишніх постсоціалістичних країн, тож має більші можливості підтримки власних сільгоспвиробників.

Унаслідок виконання вимог СОТ, у сільському господарстві країн із перехідною економікою відбувалася поступова зміна структури внутрішньої підтримки галузі в бік зростання частки заходів "зеленої скриньки".

Чи буде вступ України в СОТ корисним для її сільського господарства?

Характерною особливістю переваг, які отримають аграрний сектор і агро-продовольчі ринки України, є їхня довготермінова перспектива. До довготермінових переваг слід зарахувати більшу відкритість ринків країн — членів СОТ. Так, економісти прогнозують зростання й стабілізацію світових цін майже на всі сільськогосподарські товари внаслідок виконання вимог СОТ щодо поступового зменшення захисту внутрішніх ринків і зниження рівня експортних субсидій. Ці тенденції будуть вигідними для країн-експортерів із обмеженими фінансовими можливостями субсидування експорту, до яких належить і Україна. Таким чином, можна припустити, що, завдяки більшій відкритості ринків країн — членів СОТ, для експортерів української сільгосппродукції в перспективі відкриються нові можливості на світових ринках.

Щоправда, й український ринок сільгосппродукції стане відкритішим перед імпортом. Але ті країни, в яких експорт сільгосппродукції переважає над імпортом, будуть у дещо виграшній ситуації від упровадження правил СОТ.

Чи полегшить членство в СОТ роботу українських експортерів на світових ринках?

Важливий аспект, пов'язаний із членством у СОТ — впровадження санітарних і фітосанітарних заходів. Періодичні фітосанітарні скандали суттєво ускладнюють роботу українських експортерів на зовнішніх ринках. Найбільшого резонансу набули скандали в Канаді та Франції (2003 р.), коли заборонили вивантаження української фуражної пшениці, через що виникло упереджене ставлення до українського зерна й на інших ринках збуту. Були випадки виявлення забруднень антибіотиками сухого молока, що призначалося на експорт в ЄС. Переважна частина сировини для цієї партії поступала на молокозаводи від дрібних товаровиробників. Деякого полегшення в цьому плані для українських експортерів можна очікувати після приєднання до СОТ.

Члени СОТ визнають санітарні й фітосанітарні норми інших членів як еквівалентні (навіть коли вони різняться з їхніми) в тому разі, якщо експортер демонструє імпортерові, що його заходи досягають належного рівня санітарного або фітосанітарного захисту. Отже, українські експортери сільгосппродукції одержують інструмент проти упередженого застосування санітарних і фітосанітарних норм.

Які вигоди від вступу в СОТ одержать українські селяни?

Поступово, як і в інших постсоціалістичних країнах, відбуватиметься зміщення акцентів бюджетної підтримки сільського господарства — з підтримки сільгосппідприємств у бік підтримки розвитку сільської місцевості. Йдеться про перевагу заходів "зеленої скриньки"СОТ над заходами "жовтої скриньки". Це означає, що держава активно підтримуватиме розвиток інфраструктури на селі, розвиток ринкової інфраструктури для особистих селянських господарств, охорону довкілля, депресивні території.

Якими є загрози для вітчизняних виробників сільгосппродукції?

Вітчизняні виробники зазнають певних втрат, пов'язаних із адаптацією до нового конкурентного й регулятивного середовища. Час, відведений для підготовки вітчизняних товаровиробників, доволі обмежений. За оптимістичними оцінками, внаслідок зменшення ставки ввізного мита на сільськогосподарську продукцію на 36%, протягом шести років після вступу в СОТ національні виробники втратять 7–8% внутрішнього агропродовольчого ринку, за песимістичними — до 30%. Свіжим прикладом такого розвитку подій є узгодження обсягів тарифної квоти на ввіз тростинного цукру-сирцю. Наслідком збільшення імпорту дешевшого цукру-сирцю стало, з одного боку, зниження цін на цукор на внутрішньому ринку, що вигідно споживачам, але водночас це знизило прибутковість вітчизняної цукрової галузі.

Чи існує загроза для сільського населення?

Як показав досвід постсоціалістичних країн — членів СОТ, найменш конкурентоспроможними на внутрішньому ринку після приєднання до СОТ виявляються виробники молока, яєць, м'яса, овочів і фруктів. В Україні переважну частину цих видів продукції виробляють у господарствах населення. Отже, товарні особисті господарства після вступу в СОТ будуть найбільш вразливою групою серед сільгосптоваровиробників: результатом приєднання може стати зростання безробіття в сільській місцевості.

Як можна зменшити ризики для сільського господарства й сільського населення?

Розподіл вигод і ризиків від лібералізації торговельних режимів між учасниками агроринку є нерівномірним. Переваги розподіляться на користь підприємств харчової промисловості, що є лідерами за обсягами іноземних інвестицій і багато з яких перебувають у власності транснаціональних корпорацій та зернотрейдерів, у десятку найбільших з яких входять транснаціональні компанії. Останні вже давно працюють на зовнішніх ринках, керуючись правилами СОТ.

Найвразливішим учасником, що одержить мінімум вигод і максимум ризиків, є сільськогосподарський виробник, а надто — виробники молока, картоплі овочів та фруктів. Нагадаємо, що переважну частину цих продуктів виробляють в особистих господарствах.

Отже, найбільшу ефективність з погляду пом'якшення негативних наслідків від приєднання до СОТ матимуть заходи, спрямовані на підтримку особистих господарств і розвиток сільської місцевості. На селі слід підтримувати формування та розвиток ринкової і соціальної інфраструктури, обслуговуючих кооперативів, дорадчих служб. Ці заходи належать до "зеленої скриньки"СОТ, і їх фінансування не підлягає скороченню.

Loading...

 
 

Цікаве