WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → СОТ: відповіді на актуальні запитання - Реферат

СОТ: відповіді на актуальні запитання - Реферат

Реферат на тему:

СОТ: відповіді на актуальні запитання

Україна відчайдушно грюкає в двері Світової організації торгівлі (СОТ), прагнучи потрапити до неї вже цього року. Однак більшість наших громадян, особливо селян, ще й досі мають доволі туманне уявлення про ті переваги й небезпеку, що несе з собою приєднання до СОТ. Чи не найбільшим в Україні експертом з цього питання є Громадська організація "Інститут сільського розвитку". За її сприяння "Пропозиція"підготувала матеріал, в основу якого лягли відповіді на найактуальніші запитання, пов'язані з майбутнім членством України в СОТ.

СОТ — складова економічної глобалізації

В останнє десятиріччя ХХ і на початку ХХІ століття глобалізація стала наймоднішим еволюційним напрямом розвитку сучасного світу. Існує навіть соціологічна концепція, згідно з якою мова йде про людство, що швидко зростається в єдине ціле.

Проте в світі вже не залишилося ілюзій, що глобалізація, окрім позитивних наслідків, спричиняє розрив між багатими найрозвинутішими країнами, які вже перейшли на стадію постіндустріально-інформаційного розвитку, та рештою людства, яке зазнає експлуатації (головним чином, через нееквівалентний обмін) з боку світових лідерів і дедалі більше від них відстає. Саме в цьому полягає основне протиріччя глобалізації. Серйозною проблемою є нерівномірність розподілу ефектів від економічної глобалізації.

Адже цілком ясно, що найбільші конкурентні переваги від усунення торговельних бар'єрів у світовій торгівлі одержують транснаціональні корпорації й підприємці економічно розвинутіших країн. Цим пояснюється прагнення їхніх урядів до максимальної лібералізації міжнародної торгівлі.

Фактично існують нерівні можливості доступу до зарубіжних ринків товарів та послуг, хоча формально декларуються рівні можливості. Великі транснаціональні компанії насамперед використовують переваги, які надає СОТ завдяки:

• своєму значно вищому потенціалу на зовнішніх ринках;

• більшим можливостям інформаційного впливу на споживачів, аж до маніпулювання їхньою свідомістю;

• широкому використанню практики недопущення небажаних учасників на найбільш динамічні ринки.

Для цього, до речі, широко використовуються механізми СОТ: різного роду стандарти, технічні правила, санітарні й фітосанітарні норми, антидемпінгові механізми. Звідси випливає очевидний висновок: країнам, що не є членами СОТ, дуже важко захищати своїх експортерів на зовнішніх ринках.

Чи варто Україні вступати в СОТ?

Україна вже втратила частину позицій через зволікання із вступом. Правила цієї організації не завжди сприятливі для нових членів, особливо щодо сільського господарства й тих країн, які ще не подолали кризи та депресії своїх агропродовольчих секторів. Для останніх існує ймовірність дискримінації з боку старих членів СОТ у питанні державної підтримки внутрішнього ринку.

Крім того, є зовнішні чинники, що зумовлюють потребу якнайшвидшого набуття Україною членства в СОТ. По-перше, в межах СОТ відбувається новий раунд багатосторонніх переговорів, започаткований Міністерською конференцією СОТ у м. Доха (Катар), головною метою якого є створення світової торговельної системи, яка б відповідала інтересам усіх без винятку країн — членів організації. Ці багатосторонні переговори визначатимуть умови світової торгівлі на десятиліття вперед, тому важливо, щоб інтереси України також були враховані. Іншим ключовим моментом є те, що вступ у СОТ уможливить лібералізацію режиму торгівлі між Україною та ЄС.

Зазначене доводить, що нині Україна не має ані політичної, ані економічної альтернативи завершенню процесу вступу в СОТ. За умов, коли всі основні торговельні партнери є членами СОТ, Україна може опинитися в торговельно-економічній ізоляції, що призведе до катастрофічних наслідків.

Який внесок платитиме Україна в бюджет СОТ, коли стане членом цієї організації?

Внесок кожної країни визначають залежно від її частки у світовій торгівлі. Розрахунки роблять за результатами трьох останніх років. Наприклад, 2004 року Польща сплатила в бюджет СОТ 886 тис. дол. США, Киргизстан і Грузія — по 20 тис., Молдова — 15 тис. дол. Порівняно із вигодами, які отримують експортери цих країн, їхні внески не є обтяжливими для державних бюджетів. Щоб оцінити хоча б приблизно майбутні щорічні внески України, можна подивитися на внески країн, що мають приблизно таку саму частку в світовій торгівлі. Приміром, 2002 року частка України в світовій торгівлі становила 0,3%, такий самий показник мала Чилі, яка щороку сплачує близько 400 тис. дол.

Якими принципами та правилами керується СОТ?

- Торгівля без дискримінації; взаємне надання режиму найбільшого сприяння в торгівлі та взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження. Тобто, якщо одна країна надає іншій будь-яку перевагу в торгівлі товарами, ця перевага має автоматично поширюватися на торгівлю товарами з усіма іншими країнами, для яких діє зазначений режим. Принцип національного режиму має унеможливити дискримінацію іноземних виробників у межах державного регулювання національної економіки. При цьому передбачається, що товарам іноземного походження надаватимуть той самий режим, що й національним, для внутрішніх податків і зборів, а також національних законів, розпоряджень і правил, які регулюють зовнішню торгівлю.

- Регулювання торгівлі переважно тарифними методами. Тарифне регулювання передбачає такі застосування мита: в разі ввезення товару в країну стягується ввізне (імпортне) мито; в разі вивезення — вивізне (експортне), а якщо товари перетинають національну територію транзитом — транзитне мито. Мита об'єднуються в митному тарифі, що є встановленим на законодавчому рівні зведенням митних ставок. У термінології СОТ часто послуговуються терміном "мито у адвалорному нарахуванні", який означає, що мито стягують у відсотках до митної вартості товару. Країни — члени СОТ вирішили сприяти розвитку міжнародної торгівлі шляхом взаємного зниження мита й намагань не підвищувати його надалі.

• Відмова від кількісних та інших обмежень (квот, ліцензій тощо).

• Прозорість торговельної політики. Всі відповідні національні заходи належить здійснювати на підставі опублікованих законів, постанов, розпоряджень, і до них слід забезпечити відкритий доступ усім урядам і безпосереднім учасникам зовнішньоекономічної діяльності.

• Врегулювання торговельних спорів способом консультацій, переговорів тощо.

Які умови вступу в СОТ?

Вступаючи в СОТ, країна бере на себе зобов'язання знизити митні тарифи. Це є її внеском у процес торговельної лібералізації.

Вважається, що процес вступу в СОТ значною мірою обумовлюється неписаними правилами, які беруть витоки з попередніх прецедентів. Такі неписані правила стосуються, зокрема, і статусу країн-кандидатів. Загалом, СОТ не має визначень "розвинуті"країни й "ті, що розвиваються". Статус членів визначається тим, чи застосовують до них заходи "спеціального й диференційованого режиму". Країна сама може презентувати себе в СОТ як така, що розвивається, але інші можуть ставити під сумнів це визначення. Отже, умови вступу в СОТ залежать від обраної стратегії вступу та вміння вести переговори. Для країн, що розвиваються, вимоги СОТ щодо захисту внутрішнього ринку значно м'якші. Якщо розвинені країни беруть на себе зобов'язання протягом шести років скоротити на 36% середні ставки ввізного мита, то країни, що розвиваються, — на 24% і протягом десяти років.

Однією з головних умов приєднання нових країн до СОТ є приведення їхнього національного законодавства й практики регулювання зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до положень пакета угод Уругвайського раунду. Виконання цієї умови означатиме початок поступової заміни практики довільного встановлення й застосування державою правил економічної поведінки на практику впровадження й дотримання правил, визнаних на багатосторонній міжнародній основі.

Які загальні переваги одержить Україна після вступу в СОТ?

Очевидним наслідком приєднання України до СОТ стане, з одного боку, полегшення доступу іноземних товарів на внутрішній ринок України, а з іншого — доступ українських товарів на внутрішні ринки зарубіжних країн. Така ситуація створює ризик для національних товаровиробників втратити частину внутрішнього ринку. Як складеться ситуація на українському ринку — залежить від конкурентоспроможності національних виробників.

Проте на початку 90-х років минулого століття в України вже був досвід стихійного відкриття ринків, і відомо, до чого це призвело: країна стала своєрідним "прохідним двором"для відносно дешевих та неякісних імпортних товарів і продуктів.

Чи має Україна перспективи зростання рівня конкурентоспроможності економіки?

Loading...

 
 

Цікаве