WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Сорти сливи для українських садів - Реферат

Сорти сливи для українських садів - Реферат

Достигання плодів середньопізнє: кінець серпня — початок вересня. Вони високотоварні й транспортабельні.

Використовують, в основному, для різних видів переробки та заморожування.

Стенлі (Stanley). В Україні добре росте в степовій та лісостеповій зонах, можна вирощувати і на Півдні Полісся.

Дерево середньоросле, з широкоовальною середньої густоти кроною. Скелетні (основні) гілки відходять від стовбура майже під прямими кутами, що забезпечує міцність дерева та зручність його формування. Пагоноутворююча здатність слабка. Пагони довгі, синьо-чорні. Зимостійкість середня, сорт стійкий проти "шарки" сливи. Цвіте пізно, дуже рясно і на один погонний метр 2-річної деревини квіток у п'ять разів більше, ніж у відомого сорту Угорка італійська. Сорт самоплідний, сам є добрим запилювачем.

На сильнорослій підщепі аличі у плодоношення вступає на четвертий-п'ятий рік. Тип плодоношення — на складних багаторічних букетних гілочках, менше — на минулорічних пагонах. Шести-семирічне дерево дає 35, а десятирічне — 55–60 кг плодів.

Ростуть вони рідко, по 1–2, що забезпечує їх одномірність та високу товарність. Середня вага — 36 г, оберненояйцеподібної форми, зі своєрідною "шийкою" біля плодоніжки та бугристістю по бічному шву. Темно-сині, майже чорні. М'якоть щільна, жовта, з добрим кислувато-солодким смаком (4,3 бала). Кісточка середньої величини, напіввідстає.

Достигання плодів на Київщині припадає на 6–16 вересня, на 5–6 днів раніше, ніж Угорка італійська. У холодному сховищі плоди зберігаються добре (20–25 днів). Транспортабельність висока.

Використовують у свіжому вигляді для виготовлення чорносливу, різних видів переробки та заморожування.

Угорка італійська. В Україні входить до трійки основних сортів (у районуванні з 1954 року). Однак є загальносвітова тенденція до припинення її вирощування в молодих посадках у зв'язку з сильною чутливістю до "шарки" сливи.

Дерева навіть на сильнорослій підщепі (аличі) мають середню силу росту, в 10-річному віці висота та діаметр крони становлять, відповідно, 3,5 та 4 м. Крона округла чи плоскоокругла, середньої густоти. Основні гілки відходять від штамбу під великими кутами (60–70°), що сприяє легкості формування та міцності дерев. Плодоношення зосереджене в основному на коротких (10–20 см) пагонах та букетних гілочках. На сильних минулорічних приростах квіткових бруньок не закладає.

Зимостійкість висока. Цвіте пізно, порівняно помірно. Сорт самоплідний. Плодоносити (на сіянцях аличі) починає відносно пізно: на 5–6 рік і майже щорічно дає помірний урожай — 18–22 кг/дер. Обумовлено це низькою водоутримуючою здатністю, і, як наслідок, масовим скиданням зав'язі в разі весняних посух. Сильно уражується сливовим пильщиком та плодожеркою.

Плоди більші за середні (34 г), овальної форми, темно-синього, майже чорного забарвлення, з густим сизим нальотом. Шкірка товста і міцна. М'якоть зелено-жовта, щільна, в міру соковита, чудового кисло-солодкого смаку. Кісточка середньої величини, відділяється легко.

Плоди високої товарності та транспортабельності; універсальні у використанні, особливо цінні для виготовлення чорносливу вищого гатунку. Достигання пізнє, на Київщині припадає на 10–20 вересня, майже одночасне.

Сильно уражується комплексом хвороб та шкідників.

Волошка. Дерево середньоросле, з широкоокруглою дуже густою кроною. Основні гілки відходять від стовбура під великими (45–60°) кутами, що сприяє міцності дерева. Пагоноутворююча здатність середня. Пагони середньої довжини та товщини, коричнево-бурі. Зимостійкість вища за середню, але нижча, ніж в Угорки італійської. Стійкість проти хвороб — плямистостей листя — середня.

Цвіте рясно, строки середні. Плодоносить на коротких списиках та букетних гілочках. Останні не довговічні. Плодоносити починає (на сильнорослій підщепі аличі) на четвертий-п'ятий рік. Врожайність у семи-восьмирічних дерев 35–45, десяти-дванадцятирічних — 60–80 кг за наявності доброго запилювача.

Плоди дуже великі (масою 50–55 г), широкоовальної форми та нерівномірного синьо-бурого забарвлення. М'якоть жовта, середньої щільності та соковитості, з кислувато-солодким смаком (4,0 бали). Кісточка велика, відділяється від м'якоті.

Достигання плодів пізнє, одночасне. В умовах Київщини та Черкащини припадає на другу декаду вересня. Транспортабельність задовільна, термін зберігання плодів — 10–12 днів.

Використовують для різних видів переробки та заморожування.

Сорт потребує регулярного проріджування крони, захисту від приморозків та наявності сорту-запилювача.

Валор (Valor). Сорт рекомендовано для вирощування в степовій та лісостеповій зонах.

Дерево сильноросле, з широкоокруглою кроною середньої густоти. Кути відхилення основних гілок великі, однорічні пагони довгі, колінчасто-зігнуті, темно-фіолетові. Пагоноутворююча здатність середня. Зимостійкість та стійкість до "шарки" середні.

Цвіте пізно й рясно. З однієї бруньки утворюються 1–2 квітки. Сорт самобезплідний, добре запилюється сортами Стенлі та Угорка італійська. Скороплідний. Навіть на сильнорослій підщепі аличі починає плодоносити на четвертий рік. Тип плодоношення мішаний. На десятий рік дає 65–70 кг високоякісних плодів. Зимостійкість середня (дещо нижча, ніж в Угорки італійської). "Шаркою" уражується середньо.

Забарвлення шкірки з численними малими цятками. М'якоть зеленувато-жовта, ніжна, соковита, з чудовим кислувато-солодким смаком (4,8 бала), з явно вираженою цукристістю. Кісточка маленька, легко відділяється від м'якоті.

Достигання плодів пізнє, пересічно 10–25 вересня. Плоди добре зберігаються в холодному сховищі. Транспортабельність добра.

Використовують – для виготовлення високоякісного чорносливу та інших цілей.

Блюфері (Bluefre). Сорт рекомендовано для вирощування в Криму та південних областях.

Дерево середньоросле, з широкоовальною рідкою кроною. Основні гілки відходять від стовбура під досить гострими (35–40°) кутами, що вимагає особливого догляду в період плодоношення. Пагоноутворююча здатність слабка. Пагони довгі, прямі й тонкі. Зимостійкість та стійкість проти основних хвороб середні.

Цвіте пізно й довго. Частково самоплідний сорт, але краще плодоносить за наявності добрих сортів-запилювачів: Стенлі, Угорка італійська. Починає плодоносити на четвертий-п'ятий рік, урожайність десяти-дванадцятирічних дерев — 60–70 кг. Плодоносить в основному на багаторічних букетних гілочках.

Плоди дуже великі (55 г), широкоовальні, дещо асиметричні, темно-синього забарвлення з густим сизим нальотом. Мають численні дуже дрібні підшкіркові цяточки. М'якоть жовта, соковита, щільна, з приємним кисло-солодким смаком (4,4 бала). Кісточка середньої величини, як правило, добре відділяється від м'якоті.

Достигання плодів пізнє, майже в ті самі строки, що й у сорту Угорка італійська. Транспортабельність задовільна.

Використовують у свіжому вигляді, для консервування, сушіння та заморожування.

Loading...

 
 

Цікаве