WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Соргові культури просяться на лани України - Реферат

Соргові культури просяться на лани України - Реферат

Реферат на тему:

Соргові культури просяться на лани України

На Півдні України площі соргових культур було незаслужено зменшено, а в перехідний до ринкової економіки період призупинено їх насінництво, яке було так добре налагоджене у 80-х і першій половині 90-х років минулого століття. Це спричинило ослаблення кормової бази в господарствах. В Автономній Республіці Крим з її жорсткими кліматичними умовами одним із важливих чинників поліпшення кормової бази для тварин можуть стати соргові культури з різними напрямами їх використання.

Зернове сорго — низькоросла рослина (100–140 см), забезпечує високу врожайність зерна, використовуваного на зернофураж у комбікормовій промисловості. З нього нами створено харчове сорго для виробництва крупів, білосніжних легких пластівців, крохмалю, пива, спирту тощо.

Цукрове (кормове) сорго — високоросле (200–300 см), кущисте, із солодким (до 20% цукрів) соком у стеблі, добре відростає. Його використовують для одержання силосу і в системі зеленого конвеєра, а сік — для одержання меду, етанолу в харчовій промисловості.

Віничне сорго — технічна культура, яку використовують тільки для виробництва 4–5 тисяч добротних віників з гектара. Висота рослин — 140–160 см, велика (40–50 см) волоть і довга (40–45 см) ніжка.

Сорго-суданські гібриди створені селекційним шляхом, висота рослин — 220–290 см, добре кущаться й відростають після скошування, забезпечують на богарі 2–3 і на зрошенні — 3–4 укоси. Придатні для використання в зеленому конвеєрі і для закладання сінажу.

Суданська трава створена для одержання сіна, зеленого корму, заготівлі сінажу ( у тому числі і в системі зеленого конвеєра). Добре кущиться й відростає після скошування.

Зі стислої характеристики видно, що соргові культури можуть забезпечувати різними кормами всі види тварин, птиці й прудових риб, а також давати сировину для харчової промисловості: крохмале-патокової та комбікормової. Вони мають високі енергетичні ресурси, містять легкозасвоюваний крохмаль, характеризуються підвищеним вмістом білка, лізину, метіоніну й триптофану.

У Кримському державному аграрному університеті ось уже 16 років функціонує проблемна науково-дослідна лабораторія сорго. Тут, у посушливих умовах, проводиться широка селекційно-насінницька робота. Створено більш як 1200 самозапилюваних ліній і сортів, 60 материнських стерильних аналогів, понад 300 гетерозисних гібридів сорго, в Україні та країнах СНД районовано 36 сортів різних напрямів використання, у тому числі селекції Кримського державного аграрного університету — 14 сортів та гібридів. Проводяться дослідження з первинного насінництва та інтенсивної технології вирощування сорго.

Результати наших досліджень свідчать, що впродовж 11 років (1992–2002) урожайність зерна сорго на богарі становила 40–45, а кукурудзи — 10–12 ц/га, зеленої маси цукрового сорго і сорго-суданкових гібридів за 2–3 укоси — 470–638, а кукурудзи — 105–190 ц/га. Перевищення — більш ніж удвічі, у посушливі роки — у 3–4 рази, а у своєрідні щодо погодних умов 2001, 2002 і 2003 роки, коли перша половина літа була надзвичайно посушливою, сорго впадало в анабіоз, витримувало страшну посуху і після дощів забезпечувало високі, до 400–600 ц/га, врожаї зеленої маси і до 35–48 — зерна. Кукурудза ж цієї стихії не витримує, даючи врожай зерна 6–8 і зеленої маси — 110–130 ц/га. Проте, незважаючи на такий потенціал сорго, у Криму його сьогодні не впроваджують у виробництво, а тварини потерпають від браку кормів. Однією з головних причин цього є відсутність насіння, хоча попит на нього щороку зростає. Виробництво ж насіння соргових культур для задоволення потреб господарств було покладено на Кримську дослідну станцію, де функціонувало насінництво сорго з єдиним в Україні соргопереробним заводом продуктивністю 5 тис. т. За станцією було закріплено 9 господарств, що спеціалізувалися на виробництві насіння сорго і виробляли до 5 тис. т кондиційного насіння соргових культур на рік. Щороку це насіння реалізували повністю. Проте останніми роками станція практично припинила виробництво насіння сорго, а брак його негативно позначився на кормовій базі Криму, де ця культура, особливо сорго-суданкові гібриди й цукрове сорго, посідали провідне місце у зеленому конвеєрі у другій половині літа (з 1 липня). У цей період (липень-серпень), коли майже всі культури через велику спеку "вигоряють", можна організувати безперебійне забезпечення тварин зеленими кормами з сорго, особливо на богарних землях, застосовуючи розроблений нами зелений конвеєр з наявних у Проблемній науково-дослідній лабораторії сортів та гібридів сорго:

- Суданська трава сорту Фіолета (висів 24–25 квітня), використання першого укосу з 1 липня.

- Сорго-суданкові гібриди Сократор 87 або Юбілєй 50 (висів 2–3 травня), використання з 10 липня.

- Середньостиглий гібрид цукрового сорго Кримскоє 15 (висів 6–10 травня), використання з 20 липня.

Оскільки соргові культури інтенсивно відростають, через 30–35 днів у такій самій послідовності збирають другий укіс, а ще через 40 — і третій.

Через енергетичну кризу в господарствах зелений конвеєр з соргових культур можна не скошувати, а спасати худобою просто на пні. Для цього сорго треба сіяти з міжряддями 70 см. Велика рогата худоба зазвичай іде міжряддями як доріжками, з'їдаючи зелену масу зліва й справа від себе, менше витоптуючи рослини. Якщо організувати загінну систему, то доцільно 7–10 днів спасати зелену масу на одному місці, потім переводити на інше, а на попередньому полі сорго відростатиме і т.д..

Про високу ефективність соргових культур останніми роками свідчать дані колгоспу ім. Калініна Сакського району і радгосп-заводу "Завєтноє" Сімферопольського району. У цих господарствах на богарі з площі 200–300 га одержали три укоси у зеленому конвеєрі, а в післяукісних посівах зібрали по 450–600 ц/га й заклали зелену масу в суміші з соломою на силос. Добрі результати впровадження зеленого конвеєра одержані в КСП "Родіна", "Восток" Роздольненського району, "Плодовоє" Бахчисарайського району, у навчальному господарстві "Коммунар" та в інших.

Щодо кормових переваг соргові культури близькі до кукурудзи та ячменю. Кормових одиниць міститься: у 100 кг зерна сорго —118–130, у зеленій масі — 24–25, у силосі — 22–23; перетравного протеїну в зеленій масі — 80–90 г/к.о.; білка в зерні — 12–14%. Сорго є надзвичайно посухостійким та солевитривалим. Воно входить до посухостійкої ксерофітної групи і пристосоване до екстремальних умов Півдня України.

Слід зазначити, що кукурудза в умовах зрошуваного Криму може дати високу продуктивність зерна —до 60 ц/га і зеленої маси — до 600 ц/га. Проте соргові культури в жорстких умовах Півдня України і на зрошенні забезпечують урожай значно вищий. Для прикладу наведемо результати, одержані в деяких господарствах та на сортодільницях. Так, за даними Каховської зрошуваної сортодільниці, у середньому за п'ять років урожай зеленої маси гібриду силосного сорго Кормовой 5 становив 1298 ц/га. На Скадовській сортодільниці Херсонської області гібрид зернового сорту Ставропольскій 1 забезпечив урожай зерна 105,6 ц/га, на Артемівській сортодільниці Донецької області гібрид Кубанскій 10 — 105,1 ц/га за врожаю кукурудзи, відповідно, 75 і 90 ц/га.

У 1990 році на Радянській зрошуваній сортодільниці Республіки Крим нові селекції університету забезпечили такий урожай зерна: гібрид Кримдар 10 — 103,6 ц/га і сорт Кримбєл — 87 ц/га. У колгоспі "Родіна" Роздольненського району в умовах зрошення у 1988 році скоростиглий гібрид Кримскій 12 (достиг наприкінці серпня) дав урожай сухого зерна 102,5 ц/га, тоді як пізньостиглий гібрид кукурудзи ЗПСК-704, що достиг 10 листопада, тобто пізніше на 70 днів, — 77,5 ц/га, тобто на 25 ц/га менше, ніж ранньостиглий сорт сорго. Районований у Криму сорго-суданковий гібрид Сочностєбєльний 3 у 1987 році на Радянській сортодільниці за три укоси дав 1786 ц/га ніжного, солодкого, молокогінного корму.

В агрофірмі "Дружба народів" на зрошенні одержали 56 ц/га озимого ячменю, потім тут-таки посіяли пожнивно сорт зернового сорго Скороспєлоє і восени одержали другий урожай зерна — 59,8 ц/га.

Зернове сорго має стати основною культурою в комбікормовій промисловості і широко використовуватися у птахівництві. Як компоненту корму для курей-несучок слід надавати перевагу зерну сорго сортів Кримбєл і Кримрана.

Loading...

 
 

Цікаве