WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Система захисту овочевих культур закритого грунту - Реферат

Система захисту овочевих культур закритого грунту - Реферат

Реферат на тему:

Система захисту овочевих культур закритого грунту

Хоч би як лихоманили наше суспільство хвилі економічних криз, а кількість площ закритого грунту в країні поступово зростає. І це зрозуміло, адже ціни на овочеву продукцію доволі високі. Хай там що кажуть нам про нітрати та хімічне навантаження на тепличну продукцію, проте, погодьтеся, взимку все це затьмарюється вельми привабливою картиною відбірних огірків і помідорів на магазинному прилавку. Отож і зростають площі"під склом та плівкою". Більшість із них — у приватній власності.

Особливості захисту культур закритого грунту в загальному вигляді відомі більшості виробників, тим більше, що до цього стимулює й ухвалення Закону "Про пестициди і агрохімікати" (ст. 13), який певним чином регламентує пріоритетність методів захисту від шкідників і хвороб. І все ж в Україні сьогодні немає комбінату, де не застосовували б хімічні інсектициди. Обгрунтовано це чи ні? А, може, й справді вже не можна без них обійтися? В сучасному виробництві, мабуть, неможливо. І не тому, що біометод не ефективний. Просто хімічний метод набагато простіший, особливо в разі використання ентомофагів. Навіщо морочитися, розраховувати співвідношення, везти комашок бозна звідки й труситися, "чи не передохли" вони в дорозі, адже коштують теж чималі гроші? Значно простіше "накрити" шкідників одним із сучасних препаратів, без зайвої мороки, та ще й вигідніше фінансово. Ну а продукція? Люди все з'їдять. На жаль, цьому сприяє й контроль за продукцією, тобто безконтролля. Але ж від "хімії" страждають і самі виробники. Адже за умов постійного пестицидного пресу популяції шкідників стають нечутливими до хімічних сполук і відповідають спалахами розмноження. В умовах закритого грунту це явище часто спостерігається щодо трипсів (КСП "Зоря" Рівненської обл., 1997–1998 pp.), білокрилки (тепличний комбінат Рівненської АЕС, 1996 p.), борошнистої роси (КСП "Волинський тепличний комбінат" 1990, 2000 p.), стеблових гнилей (Тернопільський тепличний комбінат, 1998 р.) тощо.

Так чи інак, існує інтегрована система захисту рослин у теплицях, яка пропонує шлях до отримання безпечної продукції. До того ж, вона не така вже й витратна. Застосування екологізованих систем є економічно доцільним завдяки зменшенню витрат на захист культури (матеріальних і трудових), скороченню обсягів застосування пестицидів (до 70%), зниженню токсикологічного навантаження (до шести разів) і повторності обробок (до чотирьох разів).

Загалом захисні заходи в закритому грунті можна поділити на дві великі групи: профілактичні (тобто ті, що спрямовані на запобігання проблемі) й безпосередньо захисні (ті, що вирішують проблему в разі її виникнення).

До найважливіших профілактичних заходів належать підготовка грунту та його оздоровлення. Це можна зробити біологічним, термічним або хімічним способами.

Біологічний спосіб полягає в тому, що грунт складають у штабелі, заввишки 1–1,5 м і завширшки близько 3 м. Під час укладання грунт змішують зі свіжим гноєм і вапнують із розрахунку 4 кг вапна на 1 м3 грунту. Субстрат залишають у штабелях на два-три роки. В глибині таких штабелів температура піднімається до 50...60°С. Періодично (раз-двічі) їх перекопують, борються з бур'янами та грунтовими шкідниками.

Термічна дезінфекція — це вплив на грунт підвищеної температури (100°С) протягом 30–60 хв. Для цього, постійно перемішуючи, прогрівають вологий грунт на металевих листах або піддають впливу гарячої пари в закритих контейнерах. Пропарювати можна й безпосередньо в парниках і теплицях, не виймаючи грунту, або в купах. Для цього зазвичай використовують генератор пари. На Півдні для термічної дезінфекції можна використовувати сонячну енергію. Для цього грунт у парниках розпушують і поливають водою, парники щільно накривають рамами. Парниковий субстрат витримують так п'ять днів, рахуючи з того дня, коли грунт прогрівся до температури 45°С.

Хімічне знезараження грунту проводять за допомогою формаліну, хлорного вапна або бромистого метилу.

Формалін використовують для дезінфекції субстрату проти збудників чорної ніжки, кореневих гнилей і, деякою мірою, проти бактеріальних захворювань. Застосовують розчин із розрахунку 1 л 40% формаліну на 100 л води. Норма витрати — 20–25 л/м2. Робочий розчин у співвідношенні 1 л 40% формаліну на 40 л води використовують у нормі 10 л розчину/м2 грунту.

Хлорне вапно застосовують для дезінфекції порожніх приміщень, обладнання, реманенту та знезараження рослинних решток. Для дезінфекції грунту хлорне вапно вносять у сухому вигляді в кількості 100–200 г/м2 з дальшим присипанням грунтом. Хлорне вапно здатне знищити збудників як грибних, так і бактеріальних захворювань і має тривалий термін дії. Тому, щоб уникнути негативної дії на рослини, вапно застосовують завчасно — найчастіше восени.

Проблемні грунти обробляють бромистим метилом. Він здатний дезінфікувати грунт на глибину 100 см. Тривалість обробки теплиці площею 1,5 га становить п'ять-шість годин (для порівняння: на пропарювання такої самої площі потрібно не менше шести діб). Однак препарат доволі токсичний, ним не слід захоплюватися, повторні обробки бромистим метилом рекомендують здійснювати не раніше ніж через два-три роки.

Горщики для розсади можна дезінфікувати 5%-ним розчином мідного купоросу.

Інший важливий профілактичний захід — культурообіг. Чергування культур у парниках і теплицях за умов дотримання інших санітарних правил (очищення від залишків і сміття) є ефективним методом боротьби проти менш стійких збудників захворювань, а саме: бактеріозу огірків, гнилі цвітної капусти, бактеріального раку томатів, а також проти павутинного кліща. На жаль, у господарствах панує монокультура, на що є об'єктивні причини, насамперед, порівняно невеликий асортимент культур закритого грунту. Тому ефект від цього простого заходу доводиться скидати з балансу системи захисту.

Відомо, що однією з найважливіших проблем у вирощуванні тепличних культур у грунтових теплицях і парниках є втрати від грунтових фітофагів. Звичайно, таких "друзів" треба позбутися, інакше врожаю не побачите. Але що робити, коли в нас грунтові теплиці або парники буквально "напхані" грунтовими шкідниками, й профілактика обійдеться дуже дорого (наприклад, якщо повністю міняти грунт). Який радикальний спосіб? Для регулювання чисельності представників цієї групи шкідників, до якої, наприклад, належить капустянка звичайна, майже немає сучасних засобів захисту рослин. Пропонується використовувати екструдовану суміш Діазинону, 60% к.е., кукурудзяного борошна та соняшникової макухи у співвідношенні 10:1. Екструдація полягає в спеціальній обробці зволоженої суміші (12–17%) за тиску 3–5 МПа та плюсової температури 120...200°С. Як результат, одержують пористий продукт збільшеного об'єму у вигляді гранул, який має підвищені атрактивні якості та абсорбуючі властивості з тривалим терміном зберігання. Основна складова запропонованої композиції — це екструдація атрактивної основи (суміш кукурудзяного борошна й соняшникової макухи) та насичення отриманих гранул Діазиноном, 60% к.е.

Які ж переваги цієї композиції? Завдяки екструдації компонентів їхній об'єм зростає в середньому в десять разів, а отже, вдесятеро зростає і їхня поглинальна здатність. Відповідно, зменшується в 10 разів і норма Діазинону, 60% к.е., потрібного для обробки одиниці площі закритого грунту. Далі використовують кукурудзяне зерно, яке саме по собі є приваблюючим елементом, а в суміші з соняшниковою макухою ще більше підвищує свою атрактивну здатність. Крім того, екструдоване кукурудзяне борошно не потребує запарювання, його використовують у вигляді сухих гранул, оброблених Діазиноном, 60% к.е. Такі екструдовані гранули за відносної вологості повітря не більше 12% можуть зберігатися протягом трьох місяців.

Грунт підготовлено. Що ж далі? Від кого нам захищатися? До найпоширеніших хвороб і шкідників закритого грунту в Україні на сьогодні належать: теплична білокрилка (Trialeurodes vaporariorum Westw), звичайний павутинний кліщ (Tetranyehys urticae Koch.), баштанна попелиця (Aphis go ssypii Glov.), персикова попелиця (Myrodes persicae Sulr.), тютюновий трипс (Thrips tabaci Lind.), борошниста роса (Erysiphe cichoracearum D.C. f. cucurbitacearum Pot., Sphaerotheca fuliginea Poll.f. cucurbitae Jacz), кореневі гнилі (Fusarium, Pythium, Phizoctonia), фітофтороз (Phytophtora infestans та ін.) і пероноспороз (Perenospora cubensis Rostowz.).

Нижче ми наводимо схеми захисту основних тепличних культур — огірків, томатів і солодкого перцю, — в яких основну ставку роблять на біологічних агентів захисту: ентомофагів і біопрепарати на основі мікроорганізмів.

Loading...

 
 

Цікаве