WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Селекційний індекс "по-українському" - Реферат

Селекційний індекс "по-українському" - Реферат

3. Міжнародна технічна підтримка

"Інтербул" надає країнам-членам консультаційні послуги та допомогу з усіх питань, що стосуються генетичних оцінок худоби. Сюди входить інструкція для країн, які розробляють спільну оцінку або схему реєстрації даних, а також рекомендовані норми для міжнародних систем оцінки.

4. Служба міжнародних генетичних оцінок

Служба регулярно проводить генетичні оцінки худоби. Цією послугою користуються понад 25 країн (у травні 2004 року 26 країн надіслали дані до організації).

Міжнародні генетичні оцінки — це визначення генетичної якості за окремими рисами по всій країні. "Інтербул" використовує передовий науковий метод, відомий під назвою "оцінка за багатьма рисами по країні" (МАСЕ), для розрахунку міжнародних генетичних оцінок.

МАСЕ має дві основні переваги над іншими методами:

1. Він використовує всі відомі родинні зв'язки між тваринами.

МАСЕ поєднує інформацію з кожної країни, використовуючи всі відомі родинні зв'язки між тваринами як усередині, так і поза популяцією. Наприклад, бугаї-плідники з дочками в кількох різних країнах забезпечують інформацію про їх власну генетичну якість, а також порівняння з іншими плідниками.

2. Генотип та його взаємодія з навколишніми умовами

МАСЕ враховує можливість зміни рейтингу тварини між певними країнами. Це трапляється, коли тварини в одних умовах продуктивніші, ніж в інших. З цієї причини для кожної країни-учасника розраховують окрему низку результатів.

Кожній країні-члену надають окремий перелік міжнародних генетичних оцінок за всіма показниками та оціноу бугаїв, що виражені у власних одиницях щодо власної базової групи тварин.

Будь ласка, зверніть увагу: "ІНТЕРБУЛ" жодним чином не рангує тварин. Відповідальність за рангування бугаїв-плідників несуть країни-члени, використовуючи свої власні племінні цілі та публікуючи результати оцінок.

Україна не є членом "Інтербулу". Вона не надсилає свої дані про оцінку тварин, а отже, не може одержувати ніяких рекомендацій щодо використання бугаїв. Тому згадування "Інтербулу" щодо використання імпортних бугаїв в Україні дещо передчасне.

Запровадження в Україні системи управління молочним скотарством "Орсек-СЦ" принесло величезну користь: вона посприяла систематизуванню наявного племінного поголів'я та створенню інформаційної бази даних бугаїв племпідприємств України. Але, на жаль, цю систему не скрізь впроваджено, що не дає змоги провести повноцінну оцінку тварин для формування того селекційного індексу, про який згадується на початку цієї публікації.

Якщо в селекційних індексах з країн з високим розвитком тваринництва вносяться дані, одержані об'єктивним шляхом (тобто їх надали незалежні організації), то, на жаль, в Україні в інформаційну систему кожен власник вносить суб'єктивні дані, що є абсолютно неприпустимим для виведення об'єктивного селекційного індексу. В селекційний індекс для бугаїв, оцінених в Україні, вводять тільки дані про продуктивність (які, знову ж таки, надають власники тварин) з різною їх достовірністю і зовсім не вводять лінійну оцінку тварин. Тож про який селекційний індекс для голштинів, оцінених в Україні, може йти мова, і введення поняття СІ +1200 і вище в разі відшкодування витрат під час реалізації спермопродукції — це просто нерозуміння ситуації.

У 2005 році виходить з друку новий "Каталог бугаїв-плідників", допущених до використання, і в ньому знову буде незрозуміле рангування бугаїв за селекційними індексами.

Складається враження, що присвоєння бугаю високого селекційного індексу за формулою, яку використовують в Україні, — це якийсь пріоритет для окремих власників селекційного матеріалу. Йде орієнтація на добавки по молоку не за високими надоями, а за середніми. Де знову ж ігнорується основне правило: кожна країна використовує свої методи оцінки.

Свою власну оцінку бугаїв в Україні ми не доводимо до належного рівня, а починаємо "знущатися" з бугаїв, які пройшли незалежну оцінку в країнах з високорозвинутим рівнем тваринництва та одержали дуже високий рейтинг популярності, тобто увійшли в сотню кращих бугаїв світу.

Якщо ж все-таки є бажання спрогнозувати використання імпортної селекції в Україні, то чи не було б доцільніше на початку каталогу виділяти ці матеріали в окремі підрозділи з поясненням методів оцінки по країні-експортеру з виділенням кращих бугаїв за жиром, білком, екстер'єрними та іншими ознаками і з присвоєними справжніми селекційними індексами тієї чи іншої країни?

Таке розміщення бугаїв набагато б полегшило роботу зоотехніків-селекціонерів, для яких, зокрема, цей каталог і випускається, полегшило б підбір бугаїв. Якщо господарство отримує в середньому 7–8 тис. кг молока на корову, то в його стаді однозначно є певна кількість корів з 10 тис. кг молока і вище, для яких потрібен індивідуальний підбір.

І знову ж, поняття "СІ більше тисячі" випливає на арену, а насправді бугай за дочками має 6,5–7 тис. кг молока, хоча селекційний індекс в українському варіанті високий. Знову виникає запитання: "А де ж логіка?".

Підсумовуючи викладене вище, ми знову повертаємося до поняття селекції як до процесу, який, по-перше, — довготривалий (особливо у тваринництві), а по-друге, — потребує дуже уважного ставлення для одержання позитивних результатів.

Згідно зі статистичними даними, поголів'я ВРХ в Україні зменшується, але на фоні загального негативу з'являються господарства, які "процес кількості" перетворюють у "процес якості", тобто підвищують надої по стаду. З певною відповідальністю можна сказати, що племінне ядро, з якого можна починати оцінку в Україні, є, але кожного дня на м'ясокомбінати відправляють бугайців від матерів із продуктивністю 9–10 тис. кг молока і батьків з оцінкою за потомством 10–12 тис. кг молока. Чому? Тому що вони нікому не потрібні.

Племпідприємствам живі бугаї не вигідні, бо спермобанки мають запаси сперми 20-річної давності, а програма оцінки бугаїв в Україні ніяк не вступить в повну силу, контролю за використанням недопущеної спермопродукції немає, і ми кожного дня відкидаємо себе в цій справі на кілька років назад.

Запропонованим матеріалом ми пояснили деякі положення, закладені в загальнодержавну програму селекції, і на виконання яких виділяються кошти. Деякі питання потребують значно ширшого висвітлення, тому запрошуємо до дискусії тих людей, які безпосередньо мають до них відношення, а також тих, кому не байдуже майбутнє скотарства України.

Loading...

 
 

Цікаве