WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Селекційний індекс "по-українському" - Реферат

Селекційний індекс "по-українському" - Реферат

Реферат на тему:

Селекційний індекс "по-українському "

Процес селекції в тваринництві — справа довговічна. В ній задіяно кілька поколінь тварин і використовується копітка праця спеціалістів, які ведуть облік інформації щодо цих тварин. Селекціонування потребує грошових коштів, без яких воно не може швидко розвиватися. В усіх країнах світу, де галузь тваринництва високорозвинута, процес селекції держава дотує. Не є винятком і Україна, хоча ця галузь у нашій країні не на такому рівні, як би хотілося. Але все-таки закон "Про племінну справу в тваринництві" існує, діє, і на розвиток галузі щороку в Державному бюджеті закладаються певні суми.

Порядок використання й розміри доплат за видами робіт та напрямами діяльності суб'єктів племінної справи за останні роки майже не змінювався і не викликав ніяких запитань. Можливо, тільки щодо отримання конкретними суб'єктами планових доплат.

І ось нещодавно єдиний пункт у цій програмі викликав чимало непорозумінь і запитань — це пункт про відшкодування за кожну реалізовану дозу спермопродукції плідників (оцінених за якістю потомства в країнах, що входять до міжнародної системи "Інтербул"), селекційний індекс яких становить +600 і вище.

У кращих племінних господарствах, де облік та відбір бугаїв-плідників ведуть на належному рівні, в зоотехніків-селекціонерів виникло багато запитань, бо під час підбору бугая для стада їм рекомендують орієнтуватися на індекс СІ +1000 і вище.

У зв'язку з переведенням тваринництва на промислову основу з широким використанням різних засобів механізації, а також підвищенням вимог до якості продукції, поступово збільшується кількість ознак, за якими оцінюють і відбирають тварин. Працюючи з молочною худобою, протягом багатьох років враховували величину надою, вміст жиру в молоці, масу тіла, основні особливості конституції. До числа цих традиційних ознак тепер додають вміст білка в молоці, форму вимені та дійок, швидкість молоковіддачі, легкість отелення та інші ознаки.

Очевидно, що вести селекцію з урахуванням усіх цих ознак практично неможливо. В стаді не знайдеться жодної тварини, яка б повністю відповідала вимогам селекціонера. Чим більше ознак враховують під час відбору, тим меншим може бути позитивний результат щодо кожної тварини окремо.

Теоретичні розрахунки показують таку залежність кількості ознак і відносну ефективність селекції:

Якщо селекціонер більше приділятиме уваги одній ознаці, а потім, після досягнення позитивного результату, зміцнюватиме відбір за іншою, то на поліпшення стада за комплексом ознак не вистачить людського життя. Щоб подолати цю перешкоду, було введено таке поняття, як селекційний індекс.

Селекційний індекс — числова характеристика, яка виражає племінну цінність тварин за деякими ознаками, відносне значення яких встановлено на основі математичного розрахунку залежно від господарської важливості кожної ознаки, її спадковості й корелятивного зв'язку між ними.

Використання індексу селекції дає змогу порівнювати бугаїв на основі величини, розрахованої способом надання кожній обраній ознаці "відносної ваги". "Вага" є характеристикою важливості, яку виробник молока вважає за потрібне приписати конкретній ознаці. Реальна ціна компонентів молока, наприклад, може бути використана як вирішальний чинник. У такому разі індекс матиме грошову одиницю виміру.

Однак абсолютна величина індексу не має суттєвого значення. Бугаїв слід відносити до певного рангу на підставі найбільш відповідного індексу, і перший бугай у переліку повинен бути використаний незалежно від величини самого індексу. Іншими словами, немає сенсу визначати мінімальні стандарти для величини індексу, та й який селекціонер задовольниться відхиленою величиною індексу, не намагаючись з'ясувати, які надій, жирність, білковомолочність, екстер'єрні характеристики приховані за цією величиною.

Отже, селекційний індекс — це інструмент для організації оцінки та відбору в конкретному стаді конкретної популяції. Цим і визначається набір ознак, включених до нього.

Аналізуючи використання спермопродукції та включення до каталогу бугаїв-плідників молочних порід, допущених до використання (в даному разі голштинів), ми бачимо велику кількість бугаїв-плідників іноземного походження (Європа та Північна Америка). От тут і починається плутанина.

Бугаї надходили з різних країн, у кожній із них свої підходи та методи оцінки за потомками, свої формули вирахування селекційних індексів.

Звичайно, оцінку за продуктивними ознаками включено до всіх формул, і деякі ознаки екстер'єру подібні, але в кожній країні є свої особливості в ціновій політиці на молоко, в годівлі та утриманні, а, найголовніше, — всі країни різняться за національними системами оцінки: різні визначення бази (корови, бугаї), різні одиниці оцінок (кг, фунти), різне вираження генетичних оцінок (EBV, PTA), різні методи (модель тварини, контрольний день), різна частота оцінок (2 або 4 рази на рік). Тому порівняння EBV в кг та PTA США у фунтах через перерахунок кілограмів на фунти та EBV на PTA є некоректним.

Кілька слів можна сказати й про "Інтербул", який чомусь згадується в разі використання бугаїв в Україні.

"Інтербул" (Міжнародна служба оцінки бугаїв) — це некомерційна організація, яка відповідає за сприяння розвитку та стандартизації міжнародних генетичних оцінок ВРХ.

Зростаючі темпи продажу сперми, ембріонів та худоби викликали в тваринників бажання порівняти тварин, яких використовують у своїй та в інших країнах.

Проте цей процес дещо ускладнили кілька моментів:

- різниця в методах генетичних оцінок;

- різниця в племінних цілях;

- різниця в умовах утримання на фермах.

Тому міжнародний обмін інформацією, який проводить "Інтербул", допоміг країнам-членам розробити значно ефективніші методи генетичної оцінки худоби.

"Інтербул" було засновано в 1983 році як спільне підприємство Міжнародного комітету з реєстрації тварин (ICAR), Європейської асоціації продуктів тваринництва (EAAP) та Міжнародної молочної федерації (IDF). У 1988 році "Інтербул" став постійною підкомісією Міжнародного комітету з реєстрації тварин (ICAR), а в 1991 році заснував свій центр згідно з контрактом зі Шведським університетом сільськогосподарських наук в Уппсала, Швеція. Центр "Інтербулу" надає низку платних послуг країнам-членам. У 2001 році "Інтербул" мав 41 члена з перспективою приєднання нових.

На сьогодні "ІНТЕРБУЛ" надає чотири основні послуги своїм членам.

1. Міжнародні зв'язки

Головна перевага членства в "Інтербулі" — це обмін інформацією з іншими країнами-членами. "Інтербул" координує цей міжнародний зв'язок з допомогою зустрічей, семінарів, оглядів, презентацій та публікацій.

2. Міжнародні дослідження та розвиток

Центр "Інтербулу" забезпечує міжнародне лідерство в дослідженнях та розвитку методів для одержання міжнародних генетичних оцінок. Це стало можливим завдяки координуванню та вивченню досліджень, які проводять у країнах-членах, а також власних досліджень.

Loading...

 
 

Цікаве