WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Садівничі турботи взимку - Реферат

Садівничі турботи взимку - Реферат

Реферат на тему:

Садівничі турботи взимку

Хоча за календарем надворі зима, та садівники не сидять склавши руки. Контрастність температури зовнішнього середовища погрожує підмерзанням кори та камбію молодих саджанців, бруньок плодових дерев кісточкових порід, невкритим насадженням суниці. За таких погодних умов активні зайці та миші — злісні вороги саду, вони інтенсивно живляться, масово пошкоджуючи кору плодових дерев.

У погожі дні цьогорічної зими можна приступати до обрізання плодових дерев. Нині краще обрізувати зерняткові плодові культури — яблуні та груші (з кісточковими не варто поспішати). Пластичні речовини перебувають тепер у стовбурі, скелетних гілках і в коренях. Тому вирізування гілок о цій порі не призведе до втрати поживних речовин. Якщо обрізування дерев проводити з урахуванням зимостійкості сортів яблуні, дерева не підмерзнуть. Розпочинати слід з обрізування найбільш зимостійких сортів — Папіровка, Боровинка, Данешта, Мелба, Пепін шафранний, Антонівка звичайна. Потім переходити на зимостійкі та середньозимостійкі — Слава переможцям, Уелсі, Кальвіль сніговий, Зимове Плесецького, Київське зимове. Наприкінці зими, коли мине загроза заморозків, обрізають найменш зимостійкі сорти — Ренет Симиренка, Айдоред, Муцу, Ренет Ландсбергський. В останні строки — решту слабоморозостійких сортів, а також молоді саджанці. Рани завтовшки понад 2 см, які утворилися після обрізування, замазують садовим варом або фарбою на масляній основі.

Варто наголосити, що обрізування плодових дерев є конче потрібним і важливим елементом технології вирощування рясних та стабільних урожаїв за умови проведення протягом вегетаційного періоду комплексу захисних заходів, які допоможуть зберегти високовітамінні плоди від шкідливих організмів. Одним із елементів системи захисту, як відомо, є обрізання, яке не тільки регулює процеси росту та плодоношення, формує крону, підвищує продуктивність і якість насаджень та одержаної продукції, а й поліпшує фітосанітарну ситуацію як дерева, так і садової ділянки в цілому. З вирізаними гілками знищуємо яйцекладки кільчастого шовкопряда, яблуневої горностаєвої молі, листовійок, попелиць, грибницю борошнистої роси яблуні, яка зимує у вегетативних і генеративних бруньках, паршу груші, уражені чорним раком гілки. Перелічені фітофаги та фітопатогени масово поширені та шкодочинні в багаторічних насадженнях різних форм власності. Тому обрізування крони дерев і спалювання цих гілок зменшить чисельність шкідників та інфекційне навантаження домінуючих хвороб.

Під час обрізування дерев одночасно замазують чорноракові ураження кори на штамбах чи розвилках гілок. Лікування ран проводять із зачищенням кори. Цю операцію слід закінчити до настання стабільної температури 15°С, бо вона сприятлива для розвитку гриба в ураженій корі. Великі рани зачищають до живої тканини і замазують садовим варом або глиною з коров'яком у співвідношенні 1:1 з додаванням фунгіциду Топсин-М (1–2%). На рану накладають тканинну пов'язку. Рани добре заживають, якщо їх обробити нігроловою замазкою (70% нігролу + 30% золи або суміші свинячого жиру, воску та каніфолі, по одній частині). У разі виявлення чорного раку дерево потрібно зразу ж лікувати. Вчасно розпочате лікування буде ефективнішим. Зчищену уражену кору треба винести за межі садової ділянки та знищити.

Взимку під дією негативних температур спостерігаються пошкодження кори, камбію, деревини штамбів і скелетних гілок, в окремі роки, буває підмерзає коренева система. У кісточкових, за критичних температур, часто вимерзають бруньки. У безсніжну пору від різкого зниження температури можливе підмерзання кореневої системи. За сильного підмерзання рослини гинуть, а за незначного — у них вкорочується приріст, тоншають пагони, листки стають світло-зеленими.

Значно пошкоджують дерева сонячно-морозні опіки, а також морозобійні тріщини на штамбах і скелетних гілках. Сонячно-морозні опіки з'являються внаслідок різких коливань температури впродовж доби. Плюсова температура світлового дня оживляє тканини, вони розмерзаються і в них відбуваються метаболічні процеси, а вночі за зниження температури вони замерзають. Різка зміна плюсової температури на мінусову спричинює пошкодження клітин, що вийшли зі стану спокою. Опіки можна помітити з південного та південно-західного боків штамба чи гілок у вигляді світлих або темних плям різної форми та величини.

Морозобійні тріщини виникають на тих місцях штамба і скелетних гілок, де розмерзалася кора, а вночі зниження температури призводить до утворення кристаликів льоду в клітинах, які розпирають їх, розриваючи тканини кори. Подібне не спостерігається у старовікових дерев, тому що їх захищає від морозу груба кора. Морозобійні тріщини з'являються з південного та південно-західного боків, аналогічно до сонячно-морозних опіків.

Щоб убезпечити дерева від негативної дії температур осіннього, зимового та весняного періодів, штамби, основи скелетних гілок молодих і плодоносних дерев слід двічі побілити (вперше — після осипання листя і вдруге — наприкінці зими — на початку весни після змивання побілки опадами) 20% вапняним молоком (2 кг свіжогашеного вапна, 300 г мідного купоросу і 2 кг глини на 10 л води) або водоемульсійною фарбою, вона є в роздрібній торгівлі. Хто не встиг зробити цього восени, побіліть дерева в один із погожих днів або повторіть там, де побілку змили дощі. На молодих деревцях сонячним опікам, морозобійним тріщинам і погризам гризунів може запобігти обв'язування штамбів стеблами осоки, кукурудзи, соняшнику чи гілками ялини (обов'язково голками донизу). Пошкодження кореневої системи можна уникнути, якщо замульчувати грунт торфом, перепрілою соломою або перегноєм. Одним із цих субстратів довкола деревця роблять підвищення заввишки 10–15 см, рівноцінне за діаметром розміру надземної частини рослини. Коли немає названих матеріалів, тоді деревце обгортають землею.

Важлива турбота садівників — зберігання врожаю плодів у плодосховищах. Оптимальна температура для якісного зберігання становить 1...4°С, відносна вологість повітря — 85–95%. Після збирання плоди дихають, у них відбувається транспірація води. Зниження температури послаблює дихання, зменшує випаровування вологи, запобігає передчасному старінню, перестиганню плодів, проростанню спор парші чи плодової гнилі, подовжує період зберігання товарної якості плодів. Коли температура в погребі чи плодосховищі вища за оптимальну, відбувається значне загнивання плодів і погіршення їх смакових якостей. Тому в погріб потрібно заглядати бодай раз на тиждень, щоб вчасно помітити ознаки перезрівання яблук, вилучити такі плоди і використати їх. Загнилі викинути. Відповідну температуру підтримують, провітрюючи сховище.

У разі виявлення погризів на яблуках виставляють пастки чи принади. Для принад використовують мікробіологічний препарат Бактороденцид, який створений на основі бактерій Ісаченка. Препарат випускають у двох формах: зерновий та амінокістковий. Зерновий застосовують у чистому вигляді без принади, по 2–3 г/нору. Смертельна доза для мишей міститься у 2–3 зернинах. Бактороденцид використовують свіжоприготовленим. У герметичній упаковці може зберігатися до 6 місяців. Бактороденцид амінокістковий зволожують водою у співвідношенні 1:1 і змішують із принадою (розпарене зерно пшениці, ячменю, соняшнику, сира картопля). Інший мікробіологічний препарат — Бактокумарин також ефективний у боротьбі з мишами. Препарати на основі бактерій виготовляють зональні біолабораторії. У нори розкладають також отруйні брикети 0,005% Шторму (з розрахунку брикет/нору).

Під час відлиг підвищується активна міграція мишоподібних гризунів для пошуку свіжих кормів. Поширеними гризунами в Україні є різні види полівок (нориці): нориця звичайна, нориця гуртова, нориця-економка, нориця водяна, полівка руда, польова миша, щур звичайний, ховрах крапковий та інші. Найшкідливішими на сільськогосподарських угіддях є полівки. У молодих насадженнях вони живляться корою дерев, починаючи з кореневої шийки та вище. Якщо не вжити захисних заходів проти полівок, вони завдадуть деревам серйозних пошкоджень. Щоб не допустити погризів штамбів, біля дерева в діаметрі 50–70 см притоптують сніг, якщо він є. Дає ефект розкладання брикетів 0,005% Шторму на відстані 10–15 м один від одного, по брикету в кожну нору. В арсеналі захисних засобів проти мишей у саду в умовах приватного сектору рекомендовано Шторм. Проти мишоподібних гризунів, крім Шторму, в промислових і фермерських багаторічних насадженнях рекомендовані зернові принади: Бродісан А і Роденфос з витратою по 3 г/нору. Для визначення чисельності мишоподібних гризунів проводять маршрутні обстеження молодих насаджень. Щільність їх популяцій визначають методом підрахунку колоній і нір на 1 га. Під час обстеження обліковці рухаються по діагоналі угіддя на відстань 1 км, що за ширини поля зору 5 + 5 = 10 м становить 1 га. Рухаючись маршрутом обліковці підраховують кількість колоній у полі зору як ліворуч, так і праворуч. Колонії позначають віхами. Підраховують також кількість жилих нір: наприкінці дня їх засипають землею і притоптують, а вранці наступного дня підраховують (у %) у кожній колонії.

Значної шкоди штамбам дерев завдають зайці. Хто з осені не подбав про захист, негайно поспішіть у сад, щоб провести цю роботу.

Під час відлиг підсипають і якнайвище підгортають штамби дерев та кущі, які недостатньо морозостійкі (слива, вишня, черешня, сорти яблуні та груші на вегетативних підщепах, агрус, малина).

Взимку важливо не забувати про пернатих друзів саду. Найкориснішими птахами є синиці, мухоловки, славки. Синиці розкльовують гнізда білана жилкуватого, золотогуза, кладки яєць кільчастого та непарного шовкопрядів, викльовують із щілин кори гусениць плодожерок. Для приваблювання птахів у сади ще з осені слід вивішувати на дерева штучні годівниці. Зимове підгодовування значно зменшує загибель птахів. Взимку вони ласують насінням соняшнику, кавунів, гарбузів, конопель, проса, хлібними кришками, сиром і несоленим м'ясом або салом. Для підгодівлі синиць використовують спеціальні годівниці, корм у які насипають на тривалий час (на один-два тижні), щоб він поступово висипався. Тут можна пристосувати те, що завжди є під руками, наприклад, пляшку (прив'язати її похило) або пакет з-під молока.

Знижують чисельність шкідників деревини та генеративних органів плодових порід дятли. Вони живляться личинками та дорослими жуками короїдів, вусачів, златок, гусеницями склівок, червиці в'їдливої і пахучої та іншими комахами, недоступними для багатьох птахів, добуваючи їх з-під кори та навіть із товщі деревини. Вивішені в саду годівниці приваблюють різноманітних комахоїдних представників пташиного царства — шпаків, дроздів, горобців, дубоносів. Вважають, що птахам властива постійна прописка — якщо їх підгодовувати взимку на певній території, влітку вони на цій самій ділянці знищуватимуть шкідників плодових насаджень.

Нині потрібно закупити хімічні препарати проти шкідників і хвороб, рекомендовані для застосування на присадибних ділянках та у промислових багаторічних насадженнях. Для садівників важливо придбати спеціальну літературу і зайнятися самонавчанням, проконсультуватись у спеціалістів із захисту рослин щодо проблемних питань, щоб бути підготовленими до захисту плодово-ягідних культур від шкідливих організмів.

Loading...

 
 

Цікаве