WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Сільськогосподарська авіація України - Реферат

Сільськогосподарська авіація України - Реферат

Реферат на тему:

Сільськогосподарська авіація України

Сільськогосподарській авіації України — понад 80 років. За цей час вона зазнавала як злетів, так і падінь.

Пік розвитку застосування авіації в сільському господарстві припадає на 1970–1985 роки. Тоді сільгоспавіація України мала в своєму розпорядженні найбільшу авіаційну базу за льотним, інженерно-технічним і наземним забезпеченням авіаційних робіт у сільському господарстві України й інших республік колишнього СРСР. До її складу входять: 21 авіаційне підприємство Українського управління цивільної авіації, 1250 повітряних суден (750 літаків АН-2, 320 гвинтокрилів Мі-2 і 180 гвинтокрилів Ка-26), 25-тисячний колектив авіаційних спеціалістів, 586 сільськогосподарських аеродромів, у тому числі 419 міжгосподарських сільгоспаеродромів із штучним покриттям злітно-посадкових смуг, що призначалися, зазвичай, для виконання польотів рано навесні та восени.

1970 року в Україні сільгоспавіація обробила близько 12 млн га сільськогосподарських угідь. Звідтоді на території України послугами сільгоспавіації почали користуватися близько 9,5 тис. колгоспів і радгоспів, на полях яких щороку виконували авіаційні хімічні роботи в обсязі близько 12 млн га. До основних із них тоді належали: внесення мінеральних добрив — 6,0 млн га, у тому числі 4,0 млн га — ранньовесняне підживлення зернових озимих культур; боротьба з бур'янами — 0,8 млн га; боротьба зі шкідниками та хворобами сільгоспкультур — 4,5 млн га, у тому числі біологічним методом боротьби — авіаційним розселенням трихограми (починаючи з 1983 року) — 2,5 млн га; десикація соняшнику — 0,7 млн гектарів.

У 1985 році обсяг авіаційних сільгоспробіт на території України сягнув 16 млн га, а з урахуванням тих, що були виконані на територіях Казахстану, Узбекистану, Ставропольського й Краснодарського краю та інших республік колишнього СРСР, — 20 млн га, що становило 20% загального обсягу авіаційних робіт, виконаних у колишньому СРСР, і 8% — у світі.

У період масового проведення авіаційних робіт (березень — половина червня) щодня в повітрі перебувало 595 повітряних суден — 465 літаків АН-2, 130 гвинтокрилів Мі-2 і Ка-26.

Питома вага авіаційних робіт у загальному комплексі агрохімічних заходів, які проводили в сільському господарстві України в період з 1970 до 1985 рр., становить: на внесенні мінеральних добрив — близько 20%; у боротьбі із шкідниками та хворобами сільгоспкультур — близько 40%; у боротьбі з бур'янами — майже 55%; на десикації соняшнику — 100 відсотків.

Події останнього десятиліття ХХ сторіччя в Україні позначилися на загальному стані сільгоспавіації, рівень розвитку якої став залежати від платоспроможності замовників не тільки в питаннях фінансування ними власне сільськогосподарського виробництва (придбання ПММ, мінеральних добрив, засобів захисту рослин тощо). Зрештою, неплатоспроможність підприємств сільського господарства призвела до різкого спаду розвитку сільгоспавіації України і її дальшої реструктуризації.

1999 року на території України з повітря було оброблено 228 тис. га. Основний обсяг робіт виконано в боротьбі зі шкідниками сільгоспкультур.

Станом на 01.01.2000 року в Україні було зареєстровано 93 авіапідприємства та авіакомпанії різних форм власності (43 державних і 50 недержавних), з них 26 (14 державних і 12 недержавних) надавали послуги сільськогосподарським підприємствам України. У їхньому розпорядженні було 720 повітряних суден (380 літаків АН-2, 280 гвинтокрилів Мі-2 і 60 гвинтокрилів Ка-26, з них льотну придатність мали 135 літаків АН-2 і гвинтокрилів Мі-2, Ка-26).

Із 2000 року окреслилася стійка тенденція до зростання обсягів авіаційних робіт в Україні. Так, за 2000 рік АХР були виконані на площі 298 тис. га; в 2001 р. — 771; в 2002 р. — 976 тис. га. Починаючи з 2003 року, обсяг робіт стабілізувався і становив: у 2003 р. — 985,4 тис. га; у 2004 р. — 979; у 2005 р. — 743; у 2006 р. — 945 тис. гектарів.

Нині в Україні зареєстровано 40 авіапідприємств і авіакомпаній різних форм власності, що здійснюють авіаційні роботи в народному господарстві, 30 із них мають ліцензії на виконання авіаційно-хімічних робіт і надають послуги сільгоспвиробникам. Ця діяльність здійснюється згідно з Повітряним кодексом України, авіаційними правилами й технологіями, Законами України "Про пестициди й агрохімікати", "Про захист рослин", "Про санітарно-епідеміологічне забезпечення населення" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють авіаційне застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 року за №278 підприємства, які виконують авіаційні роботи в сільському та лісовому господарстві, включено до Переліку сезонних робіт і сезонних галузей. На авіаційних роботах у сільському господарстві використовують, за чинною класифікацією, легкі повітряні судна (ПС) сільськогосподарського варіанту, що мають сертифікат типу ПС і чинні сертифікати льотної придатності, а саме: легкі літаки АН-2; надлегкі літаки НАРП-1 і Х-32 ("Бекас"); гвинтокрили Ка-26, Мі-2. Сільськогосподарська апаратура, якою обладнують ПС: літаки АН-2 — обпилювач АН-2 випуску до 1979 року; обпилювач АН-2 із розпилювачем РТШ-1, РТШ-1М; серійний обприскувач; обприскувач модифікований (2102.0272.000) та обприскувач Ш76-7000, які теж можна застосовувати для ультрамалооб'ємного обприскування (УМО); обприскувач для виконання УМО; апаратура для розселення трихограми АРТ-2; надлегкий літак НАРП-1 — обприскувач для виконання УМО; надлегкий літак Х-32 ("Бекас") — обприскувач для виконання УМО; гвинтокрил Ка-26 — серійний обпилювач, обпилювач для гвинтокрила Ка-26 із відцентровим розкидачем міндобрив (ЦБР), серійний обприскувач; гвинтокрил Мі-2 — серійний обпилювач, серійний обприскувач.

Багаторічний досвід застосування сільгоспавіації в Україні довів, що авіаційний спосіб за біологічною і господарською продуктивністю не поступається наземному, а в дечому й перевищує його. Немає істотної різниці і в агротехнічних вимогах до наземного й авіаційного способів застосування пестицидів і агрохімікатів.

З переходом сільськогосподарських підприємств України на нові умови господарювання особливу увагу стали приділяти чиннику економічної і виробничої доцільності вибору машин для виконання сільгоспробіт.

Для надання допомоги фахівцям в підготовці та ухваленні правильного, економічно обгрунтованого рішення щодо вибору типу техніки для виконання робіт із використанням хімічних і біологічних засобів Науково-виробниче об'єднання застосування авіації в народному господарстві (Краснодар) і ВНІІПІагрохім в 1987–1989 роках провели дослідження й порівняли витрати на виконання робіт літаком АН-2, який обладнано обприскувачем Ш76-7000 і 2102.0272.000 та розпилювачем РТШ-1М, і наземними машинами (під час обприскування — ОП-2000-2, під час внесення міндобрив — МВУ-8).

У процесі досліджень було встановлено, що на ділянках, де вносили міндобрива, обприскували проти бур'янів і шкідників літаком АН-2, врожай збіжжя пшениці був на 4–6% вищий, аніж на ділянках того самого поля, де вказані роботи виконали наземними машинами. За висновками фахівців господарств, збільшення врожаю на ділянках, які обробляли літаком АН-2, мали завдяки тому, що не було ущільнень грунту й механічних ушкоджень рослин наземними машинами.

На підставі отриманих фактичних даних визначили витрати праці та коштів на обробку 1 га різними видами техніки.

Економічна оцінка порівняння використання наземних машин і авіаційної техніки дала підставу зробити висновок, що неможливо протиставляти наземний спосіб авіаційному. На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва ці способи треба вміло поєднувати.

Вибір техніки для виконання сільгоспробіт слід здійснювати на підставі попереднього економічного обгрунтування з урахуванням виду та обсягу робіт, можливості їхнього виконання в установлені агротехнічні строки, забезпеченості трудовими й технічними ресурсами, порівнянням витрат на обробку, можливості отримання додаткового врожаю, зважаючи на технічні можливості й переваги кожного типу техніки.

Наприклад, переваги авіаційної техніки над наземними машинами такі:

- під час обробки не ущільнюється грунт, не руйнується його структура й немає механічних ушкоджень рослин; роботи можна здійснювати за будь-якої вологості грунту;

- висока мобільність і маневровість дає змогу літакам АН-2 оперативно прибувати до місць масових робіт і швидко ліквідовувати осередки ураження сільгоспкультур небезпечними шкідливими об'єктами;

- можливість якісно розподіляти речовини, які вносять, у найменших дозах — 2, 3, 6, 25 кг(л)/га;

- висока продуктивність робіт, яка перевищує продуктивність наземних машин — залежно від умов, у 4–15 разів;

- використання літака АН-2 на сільгоспроботах за сезон (15 тис. га) вивільняє для інших робіт 14 працівників і три трактори класу 1,4–3,0 тонн.

Для виконання сільгоспробіт із нормами внесення робочих речовин до 50 кг(л)/га економічно виправдано використовувати літаки АН-2. Робота, яку виконує літак АН-2 на захисті рослин за норми витрати робочої рідини 25 л/га і собівартості обробки 1 га, нижча, ніж цей вид роботи, виконаний ОП-2000-2, на 36,0%, а приведені витрати менші на 29,1%; за авіаобробки з нормою витрати робочої рідини 50 л/га собівартість і приведені витрати приблизно однакові, але за авіаобробки гектарна продуктивність більша в 10,3 раза, а витрати праці вдвічі менші. Внесення мінеральних добрив із нормою витрати до 50 кг/га літаком АН-2 і МВУ-8 теж приблизно однакові як за собівартістю обробки, так і за приведеними витратами, але продуктивність авіаобробок вища в 7,4 раза, а витрати праці при цьому менші в 1,7 раза.

Виконання сільгоспробіт із нормами витрат речовин, які вносять (понад 50 кг(л)/га), економічно вигідно виконувати наземними машинами. На роботах із захисту рослин за норми витрати рідини 150 л/га собівартість обробки 1 га ОП-2000-2 нижча, ніж літаком АН-2, на 92%, а приведені витрати менші на 93%; за норми витрати робочої рідини 200 л/га ці витрати, відповідно, нижчі на 161 і 169%. Внесення мінеральних добрив з нормою витрати 150 кг/га МВУ-8, порівняно з літаком АН-2, за собівартістю обробки менше на 80%, а за приведеними витратами нижче на 75,2%, ці самі роботи з нормою витрати 200 кг/га менші за витратами, відповідно, на 111 і 113 відсотків.

Loading...

 
 

Цікаве