WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Ринок фруктів і винограду: поточна кон’юнктура і прогноз - Реферат

Ринок фруктів і винограду: поточна кон’юнктура і прогноз - Реферат

Незважаючи на суттєве підвищення цін на переважну більшість продуктів садівництва, цінова ситуація в Україні залишається несприятливою для розвитку вітчизняного садівництва. З одного боку, продукція не є доступною для більшості внутрішніх споживачів (через низьку платоспроможність населення), з іншого — не сприяє розширеному відтворенню виробництва та зміцненню господарств.

У 2003 р. садівництво було збитковим в 9 областях України, 2004 — 8, в 2005 — 11. Збільшується кількість збиткових господарств. Якщо 2004 року збиткове виробництво плодів зафіксовано в 49% господарств (всіх категорій) України, які реалізовували продукцію садівництва, то 2005-го — в 52% (366 із 699).

Примітка редактора. Збитковість господарств може бути зумовленою неефективним господарюванням.

У другому півріччі 2006/07 МР зменшення пропозиції та інфляційні процеси спричинять підвищення цін на переважну більшість плодів і на виноград. Так, на міських ринках України подорожчають (проти аналогічного періоду торік) цитрусові й виноград на 4–5%, яблука й груші — на 5–6, горіхи і журавлина — на 7–8%. Водночас можливе зниження цін на вишні, абрикоси, чорну смородину та суниці. Збережеться сезонність — зростання рівня цін мірою скорочення запасів і зниження в період збирання врожаю.

Як бачимо на рисунку, в поточному МР (2006/07), залежно від строків реалізації, максимальні ціни на плоди цитрусових культур перевищать мінімальні на 6–7%, сухофрукти — на 14–15, горіхи — на 58–59, яблука — в 2,5 і груші — в 3,6 раза. Цей прогноз базується на результатах аналізу фактичної сезонної циклічності цін. Так, протягом останніх трьох років ціни пізніх зимових сортів яблук перевищували ціни на яблука осінніх сортів в 1,7–2,1 раза. Ціни на плоди та ягоди по регіонах значною мірою коливатимуться.

Найдешевші ринки яблук у Чернігові, Чернівцях, Вінниці, Івано-Франківську. Найдорожчі — в Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі, Донецьку та Луганську. Тут велика чисельність населення та відносно вища його купівельна спроможність формують підвищений попит на фрукти. Крім наведених вище чинників, у формуванні рівня цін на плоди та ягоди вирішальне значення матимуть: місце вирощування, якість продукції (товарні й помологічні сорти), конкуренція з боку товарів-замінників, витрати на виробництво й реалізацію, розмір податків, ринкових зборів тощо. Наприклад, моніторинг цін на міських ринках Києва свідчить, що тут склалися високі ціни на продукти Кримського садівництва та Молдови. Залежно від помологічних сортів, ціни різняться в 1,5–2 рази. Найвищі ціни (6–8 грн/кг) спостерігалися в другій половині 2005/06 МР на яблука сортів: Ліголь, Глостер, Горець, Пінова. Яблука сортів Голден Делішес, Ренет Симиренка продавали по 5–7, сортів Ріхард, Монтуанське, Айдаред — по 4–5, сортів Джонатан, Кальвіль сніговий, Бойкен — по 3–4 грн/кг.

Внутрішня торгівля

Центральне місце у формуванні плодоягідного ринку України належить оптовій і роздрібній торгівлі. У 2006/07 МР ще залишатимуться такі негативні фактори, як недостатній попит, диспаритет цін, проблеми із кредитуванням, реалізація продукції на стихійних та міських ринках, натуралізація обмінних процесів тощо. Збережеться тенденція до зменшення реалізації продукції переробним підприємствам та розширення обсягів її продажу на ринках і комерційним структурам. Характерним буде звуження ринку внаслідок переходу населення й територій на самозабезпечення.

Проте після проведених заходів щодо поліпшення збуту продукції садівництва почне відроджуватися система організованої торгівлі. Створюватимуться потрібні умови насамперед для ведення оптової торговельної діяльності та стабілізації цінової ситуації на ринку фруктів і винограду. Реформування торгівлі відбуватиметься на основі поглиблення її спеціалізації, розвитку конкуренції та кооперації, широкого залучення капіталу різних форм власності, зміцнення матеріально-технічної бази зберігання, товарної обробки та реалізації продукції.

Висновки

Оскільки нові форми організації торгівлі продукцією садівництва лише зароджуються в нашій країні та створюється відповідна інфраструктура, у найближчій перспективі оптову торгівлю фруктами й виноградом здійснюватимуть переважно через посередників. Очікується, що значного поширення набуде також пряма реалізація продукції підприємствам громадського харчування, торговельним мережам і заготівельним організаціям для переробки й подальшого експорту до Німеччини, Австрії та інших країн Європи. За кордоном на продукти переробки наших фруктів і винограду встановився високий попит завдяки обмеженому застосуванню отрутохімікатів і мінеральних добрив у садах і виноградниках України. Основна частина товарообігу роздрібної торгівлі фруктами та виноградом поки що припадатиме на міські та стихійні ринки. Надалі розвиватиметься торгівля продукцією безпосередньо в господарствах, за принципом "збери сам". Організовуватимуть виїзні передсвяткові ярмарки.

Основні негативні тенденції і чинники розвитку плодоягідного ринку України:

І. Попит:

щорічно зменшується на 7–10% через розширення самозабезпечення, скорочення чисельності населення та його купівельної спроможності;

значна частина споживчого попиту й донині орієнтується на імпортну продукцію.

ІІ. Пропозиція:

нестабільна (в Україні її річний обсяг коливається від 2,8 до 3,4 млн тонн);

має виражену сезонність (у другій половині МР реалізується 39–40% усіх фруктів у свіжому вигляді, винограду — 5–6, груш — 9–11, яблук — 47–49, горіхів — 47–59, суниці — 69–72%);

забезпечує нормативний рівень споживання всього на 32–38% — це на 7–8 пунктів менше, ніж м'яса, на 22–27 — молока, вдвічі менше, ніж овочів, і втричі — хлібопродуктів.

ІІІ. Торгівля:

оптова — здійснюється через посередників і за прямими зв'язками, роздрібна — переважно на міських та стихійних ринках;

основні напрями збуту — комерційні канали (39–44%) і міські ринки (47–50%). Вони найменш організовані, упорядковані й прозорі. Це призводить до суттєвих фінансових втрат товаровиробників.

ІV. Ціни:

нестабільні, встановилася тенденція до підвищення;

різняться залежно від сортів і регіонів продажів у 2–4 рази, спостерігається їхня сезонна циклічність;

цінова ситуація несприятлива для розвитку вітчизняного садівництва.

Для розв'язання зазначених та інших проблем формування й функціонування плодоягідного ринку, на наш погляд, потрібно:

підвищити ефективність використання ресурсів;

зміцнити матеріально-технічну базу зберігання, товарної доробки та реалізації продуктів;

реформувати торгівлю на основі поглиблення її спеціалізації, розвитку конкуренції та кооперації, широкого залучення капіталу різних форм власності;

посилити державне регулювання ринкових відносин, впровадити раціональну цінову, податкову, митну та страхову політику;

розширити фінансову підтримку вітчизняних товаровиробників, поліпшити кредитне забезпечення суб'єктів ринку;

підвищити платоспроможність споживачів;

Щодо основних балансових показників: у 2006/07 МР із загальної пропозиції фруктів і винограду (3,3 млн тонн) на продовольство може бути використано майже 1,6 тис. тонн. Крім того, розрахунки свідчать, що 495 тис. тонн плодів і ягід (включаючи виноград) можна переробити на нехарчові потреби, ще 40 тис. тонн — використати на корм худобі та птиці. Втрати прогнозують на рівні 107 тис. тонн. Експорт, як очікується, становитиме 271 тис. тонн, залишки на кінець року — 873 тис. тонн.

Loading...

 
 

Цікаве