WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Ринок овочів і баштанних культур в Україні: поточна кон’юнктура і прогноз - Реферат

Ринок овочів і баштанних культур в Україні: поточна кон’юнктура і прогноз - Реферат

Реферат на тему:

Ринок овочів і баштанних культур в Україні: поточна кон'юнктура і прогноз

Попит

Збільшення самозабезпеченості потреб населення овочами, скорочення населення країни, зростання вартості послуг та інших потрібних платежів, що призводить до зниження купівельної спроможності населення, є причиною зменшення попиту на продукцію овочівництва.

На міських ринках України, де реалізується основна маса цих продуктів, у 2007/2008 МР, порівняно з 2006/2007 МР, зменшився обсяг продажу капусти на 9%, цибулі ріпчастої — на 6, буряків столових — на 5,4, моркви — на 7,4, помідорів — на 12,4 відсотка.

Найбільше на міських ринках у 2007/2008 МР продано капусти, цибулі ріпчастої та помідорів, відповідно, 19,9; 15,8; 13,0%.

Рівень споживання овочів в Україні є граничним порівняно з науковими нормами.

Цінова нестабільність і нееквівалентність обміну на промислову й сільськогосподарську продукцію спричинили перекоси в рівнях спеціалізації господарств і в обсягах виробництва окремих видів продукції, передусім овочів. Це призвело до зниження нормативного рівня їхнього споживання (зі 134–143 кг/рік до 110–158 кг/рік).

Овочева продукція є не тільки джерелом надходження в організм людини вітамінів і мікроелементів, це ще й лікувально-дієтична продукція.

Останніми роками споживання овочів у розрахунку на душу населення збільшилося. Очікувана стабілізація соціально-економічного стану в країні та скорочення в раціоні харчування населення продуктів —замінників овочів (хлібопродукти) в зв'язку з їхнім подорожчанням, безсумнівно, сприяють розширенню попиту на овочі й продукти їхньої переробки. Це зумовило збільшення споживання овочів і баштанних культур в Україні. Загальний обсяг використання продукції на продовольство в 2007/2008 МР становить 5509 тис. тонн, на насіння використано 99 тис. тонн овочевої продукції та баштанних культур, на корм худобі й інше — 1139 тис. тонн, втрати — 515 тис. тонн.

Експорт

У структурі експорту сільськогосподарської продукції переважають поки що зерно, цукор, олія. Свіжих овочів дуже мало, але ціни на зовнішньому ринку та можливість надходження валютної виручки залишаються привабливими для вітчизняних овочівників. Це сприятиме в перспективі розширенню експорту продукції овочівництва та продуктів їхньої переробки, пошуку нових ринків збуту, збережеться високий попит на вітчизняну овочеву продукцію.

Проблема просування овочевої продукції на зовнішній ринок пов'язана з орієнтацією на світові стандарти якості та норми безпеки продуктів харчування. Все це потребує розробки й затвердження на державному рівні стандартів якості та сертифікації.

Експорт — дуже перспективний канал збуту продукції для великих господарств, а також об'єднань фермерів. Нині питома вага цього каналу реалізації становить не більше 3%, але експорт овочів має потенціал, тому що вітчизняна плодоовочева продукція конкурентніша за ціною, що є одним із головних аргументів під час вибору постачальника. В умовах надвиробництва, що спостерігається в окремих видах продукції, істотно збільшуються ризики зниження цін до рівня собівартості. Зменшити ці ризики можна за допомогою експорту. На сьогодні основними зовнішніми ринками для експорту овочів є Росія, Білорусь, Литва, Латвія, Польща. Перспективними ринками визнано країни Західної Європи. Експортні ціни, за мінусом маркетингових витрат, ненабагато вищі за роздрібні ціни на таку саму продукцію в Україні, що дає змогу мати достатню рентабельність.

Цінова ситуація

Розпад централізованої системи розподілу сільськогосподарської продукції і продовольства, брак нової системи, яка відповідала б умовам ринкової економіки на фоні скасування всіх видів контролю за цінами, призвели до виникнення великої кількості посередницьких структур і приватних осіб, що зацікавлені в одержанні максимального прибутку будь-яким способом.

Підвищення ефективності овочевого виробництва потребує введення дієвої системи цінового механізму, який базується на поєднанні державного й ринкового регулювання. Нинішня система ціноутворення в овочепродуктовому підкомплексі країни не забезпечує саморегулювання, оскільки не створює паритетності у міжгалузевому обміні й за суттю є гальмом розвитку галузі.

Зростання цін на овочі за всіма каналами збуту пов'язане з інфляційними процесами й загальним подорожчанням продуктів харчування.

На внутрішньому ринку спостерігається тенденція підвищення цін на овочеву продукцію. Так, на міських ринках у середньому за 2007/2008 МР подорожчали проти 2006/2007 МР капуста в 1,5 раза; морква — в 1,1; помідори — в 1,3; огірки — в 1,4 раза. На рівні 2006/2007 МР залишилися ціни на буряки й цибулю ріпчасту.

Значні відмінності в ціні овочів, які сільськогосподарські підприємства реалізували на міських ринках, спостерігаються на регіональному рівні. В 2007/2008 МР тут максимальні ціни перевищували мінімальні: на капусту — в 2,4 раза; буряки — в 4,4; моркву — в 2,3; цибулю — в 2,6; огірки — в 9,4 і помідори — в 8,4 раза.

Ринок овочів характеризується значною сезонною циклічністю обсягів пропозицій, що також позначається на рівні цін. Найвищого рівня ціни досягають під час надходження на ринок перших партій нового врожаю: капусти — у травні; цибулі ріпчастої, буряків і моркви — в червні. Підвищуються ціни на овочі у передсвяткові й вихідні дні, дешевше їх можна купити в дні з несприятливими погодними умовами та наприкінці робочого дня. Найнижчі ціни на овочі дострокового зберігання встановлюються в листопаді.

Рівень цін на овочі значною мірою залежить від каналів реалізації. Приміром, на міських ринках ціни досить часто на 10–20% вищі, ніж у торговельній мережі. На міські ринки надходить свіжа продукція, вона має кращий товарний вигляд і відповідає вимогам споживачів, тому користується підвищеним попитом. Цінова ситуація міських ринків досить активно змінюється під впливом попиту й пропозиції. У період масового збирання врожаю і, відповідно, різкого збільшення пропозиції ціни на овочеву продукцію на міських ринках бувають навіть нижчі, ніж у торговельній мережі. Послугами ринків користуються бідніші верстви населення, й саме на ринках можна виторгувати вигідну споживачеві ціну за прийнятної якості овочі. Середні ціни на основні види овочів станом на 22 серпня 2008 р.

Ще більша залежність цін від каналів реалізації спостерігається тоді, коли товаровиробник сам продає овочі. Так, якщо середні ціни на овочі в 2007/2008 МР в сільськогосподарських підприємствах країни від продажу переробним підприємствам приймати за 1, то ціни від продажів населенню становили 1,9; на ринках через власні магазини — 4,1; виділено пайовикам як плату за оренду землі та за майнові паї — 2,1, продаж іншими каналами — 4,4.

Можна запропонувати кілька способів підвищення середньої ціни реалізації овочевої продукції

1. Вирощування ранньої продукції завдяки використанню нових сортів, технологій, спорудженню теплиць. Вирощуючи ранні овочі в Україні, виробники можуть отримати досить суттєві прибутки, тому що ціни на ранню продукцію в Україні інколи вищі, ніж в європейських країнах, при цьому витрати тут значно нижчі.

2. Зберігання продукції для розширення сезону збуту. Щоб мати вищу реалізаційну ціну, потрібно зберігати ті види продукції, які зазвичай імпортують і які потребують спорудження холодильних камер, наприклад, перець, помідори.

3. Збільшення вартості (до 20–30%) за рахунок сортування, пакування, передпродажної доробки.

Для ефективного просування овочів на ринок та одержання очікуваних прибутків треба орієнтуватися на якість, цінову конкурентоспроможність (собівартість) власної продукції, організацію ефективного зберігання та транспортування, виробництво тієї продукції, якої потребує ринок, і реалізацію її тоді, коли ринок пропонує найвищі ціни (ранні чи пізні овочі).

Loading...

 
 

Цікаве