WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Ремонтантна малина на осінній урожай - Реферат

Ремонтантна малина на осінній урожай - Реферат

Реферат на тему

Ремонтантна малина на осінній урожай

Технологія вирощування ремонтантної малини на осінній урожай дає змогу підвищити прибутковість культури, поліпшити якість одержаного врожаю, а також диверсифікувати ринкові ризики.

Малина належить до чагарників. Її стебла живуть близько двох років, підземна частина багаторічна. Коренева система продукує 15 років і більше. Малина має кореневище і додаткові корені, що виростають із нижніх частин підземних стебел і відходять від них на 1,5–2,0 м в радіусі. Основна маса коренів міститься в шарі грунту 10–40 см. Окремі корені можуть проникати на глибину 1,5 м і більше, забезпечуючи рослину в критичні періоди водою та додатковими мінеральними речовинами.

Особливістю малини є наявність великої кількості адвентивних бруньок і етильованих пагонів на додаткових коренях. Бруньки формуються здебільшого в середині літа. Вони мають вигляд горбочків, які до осені проростають на 5–8 см у грунті. Навесні з них проростають паростки з власними кореневищем і коренями. Ці паростки втрачають зв'язок із материнською рослиною й тоді являють собою самостійні однорічні рослини.

З бруньок, розміщених на кореневищі, проростають пагони заміщення. В молодих рослин у перший рік зазвичай формується один пагін заміщення, в наступні їх відростає два-три, а починаючи з чотири-п'ятирічного віку, в основі кожного стебла минулого року відновлює ріст лише одна брунька. Тобто через старіння кореневища окремі його розгалуження відмирають, і кількість пагонів заміщення зменшується. Ті, що залишилися, розвиваються гірше, підмерзають, і врешті кореневище гине.

Цикл розвитку надземної частини ремонтантної малини дворічний, так як і звичайної. Однак є відмінності в біології рослин. У ремонтантних сортів спостерігається диференціація і розпускання бруньок, утворення квіток та ягід у перший рік життя пагона в літньо-осінній період. І тому в разі вирощування ремонтантних сортів малини ми отримуємо в одному році два врожаї: у літній період — на минулорічних стеблах і в літньо-осіннній — на молодих пагонах поточного року. Однак другий, осінній, урожай формується переважно на початку осені, і ягоди мають розтягнутий період достигання. Значна частина нестиглих плодів потрапляє під осінні приморозки, внаслідок чого врожай знижується. Для прискорення достигання плодів у другій половині вегетації використовують низку заходів. Одним із них є технологія вирощування ремонтантних сортів для одержання лиш осіннього врожаю на пагонах поточного року. Основною умовою цієї технології є видалення пагонів після збирання ягід. Наступного року рано навесні починають інтенсивно рости нові пагони, які вже до середини літа формують плодові утворення, а з другої половини серпня і до морозів — плодоносять. Таким чином щорічно підтримується однорічний цикл одержання ягід малини.

Переваги такого способу вирощування малини полягають у можливості отримання врожаю за зменшення витрат на захист насаджень від шкідників і хвороб (оскільки біологія їхнього розвитку не збігається з фазами розвитку малини ремонтантних сортів). Ягоди осіннього врожаю значно менше, ніж літнього, уражуються сірою гниллю. Це пов'язано з тим, що формування осінніх ягід відбувається за контрастних денних і нічних температур (добові коливання сягають 10...17°С), що затримує розвиток сірої гнилі й водночас стимулює утворення щільнішої м'якоті та товстої шкірки ягід. Усе це дає змогу одержати високоякісний екологічно чистий урожай. Проблем із перезимівлею стебел немає, оскільки рослини родять на однорічних пагонах, які після плодоношення видаляють із плантації.

Для успішного розвитку такого напряму треба мати високопродуктивні сорти й за допомогою технологічних заходів домогтися якомога швидшого достигання врожаю, щоб основну його масу зібрати до настання приморозків, які обмежують період плодоношення. Кращими для такої технології є сорти Херитейдж, Полка, Полана, Зєва, Баб'є лєто-2 та ін. Треба зазначити, що врожайність цих сортів (за технології збирання виключно осіннього врожаю) вища, ніж сумарна врожайність за вирощування їх для літнього й осіннього збирання, і також більша за врожайність сортів звичайної малини.

Ремонтантні сорти потребують таких самих умов вирощування, як і звичайні, але, добираючи місце для садіння, слід враховувати, що формування й дозрівання врожаю в них припадає на період з гіршими умовами світло- та теплозабезпечення, ніж у літніх сортів. Тому висаджувати їх потрібно на сонячних місцях.

Кращими грунтами для ремонтантних сортів малини є удобрені середні й легкі суглинки з нейтральною або слабокислою реакцією (рН — 6–7).

Передпосадкова підготовка грунту, строки й техніка садіння, початкове обрізування, догляд за грунтом — такі самі, як і для літніх сортів. Відстань між рядами визначають залежно від наявності та параметрів машин, які використовуватимуть для догляду за насадженнями. Рослини в ряду зазвичай висаджують на відстані 0,5 м, однак слід враховувати й біологічні особливості сорту, а саме: пагоноутворювальну здатність. Сорти зі слабкою пагоноутворювальною здатністю треба розміщати в ряду через 0,25–0,35 м, щоб прискорити утворення суцільної смуги пагонів і швидше одержати врожай. У подальшому підтримують ширину смуги в межах 40–50 см. У смугах більшої ширини погіршуються умови формування ягід, збільшується ризик пошкодження рослин хворобами й знижується врожайність насаджень.

Різниця в агротехніці (порівняно зі звичайною малиною) полягає в щорічному видаленні на рівні грунту (скошування) всіх пагонів. Цю роботу виконують пізно восени, після закінчення плодоношення. Оскільки пагони в ряду залишаються тільки на один сезон, то навесні їх можна не проріджувати, якщо немає надмірного загущення. Зайву ж поросль можна знищувати одночасно з прополюванням бур'янів.

В умовах формування ринкової економіки важливого значення набуває всебічна економічна та енергетична оцінка технологій виробництва ягід, типів насаджень, сортів тощо. Звідси докорінно змінюються підходи до господарської і технологічної оцінки садівничої продукції. На перший план висувають показники, які характеризують високу комерційну вартість, що в кінцевому результаті є одним із основних чинників прибутковості цієї продукції. Насамперед, це висока якість і низька собівартість, що, своєю чергою, залежить, по-перше, від господарсько-технологічних особливостей насаджень, а по-друге, від обсягів та структури витрат коштів і затрат праці на її виробництво.

Реалізаційна ціна на конкретні види садівничої продукції формується залежно від співвідношення попиту на них і пропозиції, тобто від кон'юнктури ринку. Зрозуміло, що вища якість продукції, як водиться, забезпечує вищу її ціну.

Вирощування ремонтантних сортів малини на осінній урожай характеризується високими показниками економічної ефективності. Такі насадження вступають у плодоношення в перший рік вегетації, за рахунок чого строк окупності капіталовкладень зменшується порівняно з вирощуванням сортів звичайної малини. За такою технологією максимально можлива механізація виробничих процесів, що зменшує затрати праці та собівартість продукції (не доводиться використовувати ручну працю для нормування, формування висоти однорічних пагонів, видалення дворічних стебел та скошування пагонів, що відплодоносили восени). Тому господарствам із низьким забезпеченням трудовими ресурсами найкраще вирощувати малину за згаданою технологією.

Щоправда, попит на свіжому ринку на малину в осінній період незначний, зате в переробних підприємств на заморожування — дуже високий. Це цілком зрозуміло: для реалізації свіжомороженої малини поза сезоном потрібні менші витрати на її зберігання (період зберігання на 1–2 місяці менший, аніж ягід звичайної малини). І тому популярність вирощування малини ремонтантних сортів за технологією отримання лише осіннього врожаю з кожним роком зростає.

Loading...

 
 

Цікаве