WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Реалізація товарів на умовах товарного кредиту - Реферат

Реалізація товарів на умовах товарного кредиту - Реферат

Про призначення себе платником за переказним векселем підприємство-платник дізнається із повідомлення (авізо), яке виписує векселедавець. У ньому мають бути: відомості про дату видачі, термін, сума векселя; номер вексельного бланка та найменування векселевласника, на користь якого видано вексель; інформація про заборгованість, у погашення якої вексель буде оплачено.

Якщо платник не одержить такого повідомлення, то він має право відмовити в акцепті та в майбутньому платежі за векселем. Про одержання авізо та про згоду акцептувати виписаний вексель платник письмово повідомляє векселедавця.

Факт здійснення акцепту супроводжується оформленням двостороннього акту пред'явлення векселя до акцепту. Від моменту засвідчення на вексельному бланку акцепту платник стає головною векселезобов'язаною особою.

На території України платіж за векселем здійснюється лише в безготівковій формі. Відмітку про платіж проставляють на самому векселі або виписують окрему вексельну розписку. Крім цього, оформляють акт пред'явлення векселя до платежу. Після проведення розрахунків вексель передають платникові за актом приймання-передачі, чим підтверджують повернення боргового документа боржникові.

Якщо строк платежу за векселем не перевищує одного року або операційного циклу, то такі векселі зараховують до поточних зобов'язань (активів). Векселі, які погашають після 12 місяців від дати балансу (операційного циклу), зараховують до довгострокових.

Векселедавець може передбачити нарахування відсотків на суму векселя. Термін оплати мусить бути або "за пред'явленням", або "у визначений термін від пред'явлення". У векселі з іншим терміном оплати умову про нарахування відсотків вважають ненаписаною. Оплачують відсотковий вексель тільки після пред'явлення його до платежу. Останнє векселевласник може зробити виключно протягом одного року від дати складення векселя, якщо в ньому не має напису, що зумовлює інше. Відсотки виплачують разом із номінальною вартістю після пред'явлення його до платежу, якщо договором не передбачено інші умови.

Відображення в бухгалтерському обліку взаєморозрахунків із використанням векселів наведено в таблицях.

Розглянемо порядок податкового обліку основної суми кредиту та відсотків.

Податкові наслідки щодо податку на прибуток за основною сумою товарного кредиту відображають у загальному порядку. Зазвичай, першою подією є відвантаження товару, а тому продавець показує валові доходи, а покупець — валові витрати в момент одержання товару. Відповідно, погашення основної суми кредиту в обліку покупця та продавця не відображують.

Але є виняток. У разі, коли продавець товарів, пов'язаних із технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції, був виробником цієї продукції на умовах товарного кредиту, то валові доходи кредитора збільшуються в податковому періоді, на який припадає строк здійснення розрахунків із позичальником (п. 14.3. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", надалі — ЗУ). Іншими словами, валові доходи показують не на дату фактичного одержання оплати, а на дату, коли, за договором, таку оплату мають здійснити. Покупець показує валові витрати за датою погашення заборгованості за товарний кредит. Отже, якщо строк оплати закінчився, але її не здійснили, то у продавця є валові доходи, а в покупця — валових витрат немає.

Якщо об'єктом товарного кредиту сільськогосподарському виробникові є об'єкт основних фондів, витрати на які підлягають амортизації, то датою збільшення балансової вартості відповідної групи основних фондів буде дата здійснення розрахунків. Тому сільськогосподарський виробник до моменту оплати об'єкта основних фондів, придбаного за умов товарного кредиту, не може його амортизувати.

На відміну від основної суми кредиту, відсотки зараховують до валових доходів кредитора за датою нарахування в строки, визначені договором (п. 11.3.6 ЗУ). Отже, правило першої події тут не застосовують.

Первісна вартість запасів не передбачає зарахування до її складу відсотків за користування кредитом (п. 9. П(С)БО 9 "Запаси"), а отже, їх не перераховують (згідно з п. 5. 9 ЗУ) у складі запасів, а записують до валових витрат у періоді їх нарахування. Аналогічна ситуація із придбанням основних фондів.

Слід зауважити, що на відсотки за товарний кредит поширюється обмеження за валові витрати, яке встановлено пп. 5.5.2 ЗУ, але лише щодо платників податку, 50 і більше відсотків статутного фонду (акцій або інших корпоративних прав) яких перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), неприбуткових організацій тощо.

У складі валових витрат вони відображають витрати на виплату або нарахування відсотків у сумі, що не перевищує суми доходів такого платника, одержаної протягом звітного періоду у вигляді відсотків від розміщення власних активів, збільшеної на суму, що дорівнює 50% оподатковуваного прибутку звітного періоду без урахування суми таких одержаних відсотків.

Відсотки, не зараховані до складу витрат виробництва (обігу) протягом звітного періоду (враховуючи згадані вище обставини), платник податку може показати в нових звітних періодах із збереженням обмежень, передбачених пп. 5.5.2 ЗУ.

Вартість товару, що його передають на умовах товарного кредиту, оподатковують ПДВ на загальних підставах, а саме: за правилом першої події або за касовим методом, якщо платник може його застосовувати. Відсотки за товарний кредит теж оподатковують ПДВ на загальних підставах.

Коли ж потрібно нараховувати податкові зобов'язання й кредит за проценти? Спеціального порядку в Законі України "Про податок на додану вартість" немає. Переважно — це нарахування відсотків за договором (але не треба забувати про можливості застосування касового методу). При цьому в продавця виникатимуть податкові зобов'язання, а у покупця — податковий кредит. Коли відсотки сплачують достроково, то податкові зобов'язання й кредит відображають під час оплати (за правилом першої події).

У разі надання відстрочки платежу виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію (роботи, послуги). Цю різницю визначають доходом у вигляді процентів (п. 22 П(С)БО 15 "Дохід").

Отже, роль комерційного кредиту підвищується в разі економічних криз. Застосування такого кредиту дає змогу підприємствам налагоджувати своє виробництво й взаємозв'язки за допомогою відтермінування платежу, не вдаючись до грошової банківської позики та не розголошуючи своїх тимчасових фінансових проблем.

Loading...

 
 

Цікаве