WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Прогноз фітосанітарного стану на 2005 рік - Реферат

Прогноз фітосанітарного стану на 2005 рік - Реферат

Хлібні жуки на півдні та в центрально-східних районах Лісостепу мали осередковий характер розселення. Середня чисельність шкідника становила 0,5–2, максимально в крайових смугах — близько 15,0 екз./м2 (Кіровоградська, Київська, Одеська, Полтавська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська обл.), місцями до 40,0 екз./м2 (Вінницька обл.). У 2005 р. ймовірне зростання чисельності та шкідливості хлібних жуків повсюдно, зокрема, в зазначених вище областях.

Осередковий характер пошкоджень озимих і ярих зернових культур хлібними п'явицями відзначено по крайових смугах посівів. Середня чисельність жуків і личинок на площі 47–80% від обстеженої становила 0,3–1,5, максимально — 3,0–10,0 екз./м2 (Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Івано-Франківська, Київська, Одеська, Тернопільська, Харківська та Херсонська обл.). Шкідник пошкодив 11–25% рослин пшениці та близько 35% рослин ячменю.

У 2005 р. за оптимальних умов зимівлі та теплої сухої весни можливе зростання чисельності цих фітофагів у вогнищах перерахованих вище областей, де потрібна обробка посівів ярих культур по крайових смугах та осередках.

Минулого сезону, склалися оптимальні погодні умови для розвитку трипсів, блішок, попелиць, злакових мух, цикадок. Трипси на площі 50–100% заселили близько 80% рослин за чисельності імаго 4–15 максимально — 20–40 екз./стебло (Кіровоградська, Луганська обл.), личинок — 5–15, максимально 42–80 екз./стебло (Вінницька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Черкаська обл.).

Хлібна смугаста блішка за чисельності 1,5–5, максимально — 15–20 екз./м2 пошкодила 11–50% рослин у посівах озимих (Вінницька, Дніпропетровська. Донецька, Кіровоградська, Луганська, Одеська, Полтавська, Сумська, Херсонська, Хмельницька обл.). У період цвітіння — молочної стиглості озимої пшениці спостерігалося підвищення чисельності попелиць, злакових мух, цикадок у господарствах Київської, Луганської, Полтавської, Харківської, Херсонської областей та АР Крим. Злакова листовійка була поширена по краях посівних площ озимої пшениці за середньої чисельності личинок 0,2–1,3, максимально — 3–7 екз/м2. За сприятливих погодних умов 2005 р. збільшення чисельності та шкодочинності названих шкідників очікується в степовій та лісостеповій зонах.

У сезоні, що минув, склалися надзвичайно сприятливі погодні умови для розвитку й поширення хвороб зернових колосових культур. Навесні 2004 р. кореневі гнилі уразили 40–100 % площ озимої та ярої пшениці, ячменю у фазі молочної стиглості — 10–35%, максимально — 38–50% рослин (Донецька, Харківська обл.). Снігову плісняву виявили на 3–18%, максимально в осередках — близько 60% рослин (Харківська обл.). Бура листкова іржа в слабкому та середньому ступенях розвивалась на 70–80% обстежених площ. Ураженість хворобою у фазу молочно-воскової стиглості становила 15–45%. У господарствах Вінницької та Тернопільської областей ураженість рослин озимої пшениці жовтою іржею становила від 4,5 до 20% В господарствах Житомирської, Хмельницької та Черкаської областей на рослинах озимої пшениці локально відзначались антоціанові забарвлення прапорцевого листка, що не пов'язано із збудниками різних видів плямистостей та іржі.

Борошнисту росу виявили на 85–100% обстежених площ. У фазу колосіння — формування зернівки пересічно хворобою було охоплено 45–70% рослин за розвитком хвороби 17–30%. Максимальне поширення відзначалося в господарствах Вінницької, Волинської, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської областей та АР Крим.

Септоріоз листя проявився повсюдно на площі 65–100% з середнім ураженням листя — 35–45%, максимально — 75–100% із розвитком хвороби 10–25% (Волинська, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Київська, Миколаївська, Луганська, Львівська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Чернігівська області). Гельмінтоспоріозом було уражено 10–15%, максимально — 35–60% рослин (Дніпропетровська обл.), смугастою мозаїкою — близько 30% рослин (Полтавська обл.) , альтернаріозом — 6–10% рослин (Луганська, Херсонська обл.).

Серед хвороб колосу фузаріоз виявив себе у більшості областей, ступінь розвитку хвороби пересічно становив 2–8%, максимально — 15% (Хмельницька обл.). Летючою сажкою було уражено 0,6–3%, максимально — 8–14% рослин (Донецька, Хмельницька обл.), оливкова пліснява була розповсюджена на площі 5–8%, ураженість колосся становила 1–5%, максимально — 14% (Львівська обл.).

Восени на сходах озимини борошниста роса охопила 40–60% посівів, хворобою було уражено 8–18%, максимально — 30–35% рослин (Рівненська, Чернігівська обл.), бурою іржею — 6–15%, максимально — 30–67% рослин (Волинська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська обл.), септоріозом — 12–17%, максимально — 22–35% рослин (Вінницька, Житомирська, Хмельницька обл.).

У 2005 р. в разі сприятливих погодних умов прояв хвороб зернових колосових слід очікувати повсюдно — від слабкого до помірного ступеня розвитку, а до максимального — осередково, в загущених посівах і на площах після стерньових попередників.

Зернобобові

На сходах гороху повсюдно чисельність бульбочкових довгоносиків становила 2–7, максимально — близько 17 екз/м2 (Вінницька, Кіровоградська, Сумська, Харківська, Хмельницька, Черкаська обл.), шкідник пошкодив 22–65% сходів. У фазу бутонізації — цвітіння посіви на 10–65% обстежених площ заселив гороховий трипс за чисельності 4–9 екз/м2, чисельність горохового зерноїду на 100 помахів сачка не перевищувала порогових рівнів.

Несприятливі погодні умови, а також діяльність афідофагів стримували зростання чисельності й поширення горохової попелиці. У більшості областей чисельність фітофага не перевищувала ЕПШ (250–300 екз/м2 на 10 помахів сачка).

Кореневі гнилі максимального розвитку набули у фазу цвітіння гороху. Хвороба охопила 45–60% посівів, ураженість рослин пересічно становила 10–35%, максимально — 50% (Вінницька, Волинська, Київська обл.). Несправжня борошниста роса проявилась на площі 45–100%, на 5–10% рослин, аскохітоз уразив 9–21% рослин, сіра гниль — 2–14%, максимально — 68% рослин (Київська обл.).

Поширення шкідників і хвороб гороху в 2005 р. залежатиме від агрокліматичних умов та рівня агротехніки вирощування культури.

Кукурудза

У 2004 р. рослинам кукурудзи (на площі 22–100% від обстеженої) шкодили злакові попелиці за чисельності імаго 1,5 екз./рослину, личинок — 3–16 екз./рослину із заселенням 10–32% рослин, злакові блішки — за чисельності 3–10 екз./рослину на площі 30–80% від обстеженої.

Кореневими гнилями було уражено 5–17% рослин кукурудзи, пухирчасту сажку виявили на площі 30–100%, пеерсічно було уражено 3–12%, максимально — 30% рослин (Київська обл.), летючою сажкою — 1–7% рослин. Гельмінтоспоріоз листя відзначався спорадично в усіх зонах вирощування й проявився на площі 20–80% від обстеженої на 4–26%, максимально — на 40–50% рослин (Волинська, Львівська, Миколаївська обл.).

За сприятливих погодних умов вегетації 2005 р. слід повсюдно очікувати в зонах вирощування масове розмноження та поширення основних шкідників і хвороб кукурудзи.

Loading...

 
 

Цікаве