WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Прогноз фітосанітарного стану на 2005 рік - Реферат

Прогноз фітосанітарного стану на 2005 рік - Реферат

Реферат на тему:

Прогноз фітосанітарного стану на 2005 рік

Екстремальні погодні аномалії зими 2004/05 рр. непокоять сільгосптоваровиробників щодо можливого ступеня розвитку основних шкідників і хвороб на посівах сільськогосподарських культур упродовж наступної вегетації. Тому, завдяки багаторічному моніторингу фітосанітарного стану агроценозів України та опрацюванню оперативної інформації, розроблено прогноз, який дає можливість передбачити в період вегетації загрозу від таких шкодочинних об'єктів.

Багатоїдні шкідники

Останнім часом в Україні посилилася шкодочинність мишоподібних гризунів. Під час осінніх обстежень виявлено, що на сходах озимих та інших площах чисельність цих шкідників у 2,5 раза перевищує ЕПШ і становить 5–11, а в осередках — понад 100 жилих колоній/га. Особливо непокоїть стан із мишоподібними гризунами в Донецькій, Одеській, Івано-Франківській, Київській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій областях.

Відомо, що колонія мишоподібних гризунів на 1 га озимини може знищити 1,5–2% врожаю. Тому, враховуючи високі потенційні можливості масового розмноження цих шкідників і надзвичайно сприятливі умови для їх перезимівлі у першій половині зимового періоду, навесні 2005 року слід очікувати підвищеної загрози сходам озимих культур по всій території, передусім у Лісостепу та Степу.

У 2004 році в Лісостепу та Степу саранові заселяли значні площі с.-г. угідь, але розвиток шкідника відзначено переважно на неорних забур'янених землях. У Степу середня чисельність на 10–40% площ багаторічних трав та соняшнику становила 2–4 екз./м2, в осередках — 10–40 екз./м2. Особливо загрозлива ситуація склалася наприкінці червня в Запорізькій та Херсонській областях, де місцями нараховувалося в осередках 800,0–1500,0 екз./м2, що зумовило широкомасштабні хімічні обробки.

Несприятливі погодні умови, застосування хімічних заходів боротьби значно знизили середню та максимальну чисельність шкідників. Проте загальний рівень зимуючого запасу саранових потребує постійної уваги, насамперед проведення у II-III декадах травня ретельного моніторингу неорних земель, пасовищ, посівів багаторічних трав для встановлення ступеня ймовірної загрози від них.

Стебловий (кукурудзяний) метелик набув поширення повсюдно, щонайбільше шкодив посівам кукурудзи, осередково — проса, сорго та інших культур. Шкідник заселив від 65 до 100% обстежених площ кукурудзи, 12–60% рослин, 5-15% качанів за середньої чисельності гусениць — 1–2, максимально — 6–18 екз./рослину (Харківська обл.).

У 2005 р. за умов помірно теплої вологої погоди наприкінці червня-липні слід очікувати високого рівня шкодочинності кукурудзяного метелика на посівах кукурудзи в Лісостепу та північному Степу, а на півдні Степу України — на посівах кукурудзи на зрошенні.

Останнім часом спостерігається підвищення рівня заселення й чисельності травневих хрущів. На пасовищах, у лісах і на посівах соняшнику, цукрових буряків, посадках картоплі, розміщених біля лісосмуг, середня чисельність личинок становила 0,5–8,0, максимально 10–50 екз./м2 (Івано-Франківська, Волинська, Київська обл.). З урахуванням багаторічного циклу розвитку, в 2005 році в Лісостепу є загроза осередкових пошкоджень хрущами посівів і насаджень, що межують із лісами та лісосмугами, особливо в Івано-Франківській обл., де в осередках нараховується близько 200–400 екз./м2.

Впродовж вегетації 2004 р. чисельність дротяників та несправжніх дротяників, що заселили 30–70% площ сільськогосподарських культур, становила пересічно 0,5–3 максимально — 3–9 екз./м2 (Вінницька, Донецька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Харківська обл.). На посівах кукурудзи та соняшнику в господарствах Вінницької, Дніпропетровської та Луганської обл. в осередках нараховували близько 18,0 екз./м2 і більше. За сприятливих умов весняного періоду існує реальна загроза пошкодження посівів цим шкідником у більшості областей.

Озима та інші підгризаючі совки в 2004 р. розвивалися в двох поколіннях. Середня чисельність гусениць становила 0,5–1,5, максимально 3–7 екз./м2 (Вінницька, Житомирська, Миколаївська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська обл.). У господарствах Київської та Харківської обл. на просапних культурах в осередках чисельність гусениць становила 16,5–18 екз./м2, на забур'янених парах і посівах цукрових буряків — близько 30 екз./м2 (Донецька, Хмельницька обл.). У 2005 р. за оптимальних умов розвитку існуючий запас шкідника здатен утворювати осередки в посівах с.-г. культур за чисельністю гусениць, що перевищує порогові рівні в більшості лісостепових і степових областей.

Через тривалу прохолоду в травні-червні 2004 р. масового розмноження лучного метелика не було. Але за умов дружної теплої весни в Степу та АР Крим можливе формування вогнищ підвищеної чисельності гусениць у агроценозах багаторічних трав, буряків, соняшнику та овочевих культур.

Чисельність листогризучих совок (капустяна, совка С-чорне, гама, городня, інші) та їх шкодочинність останнім часом помітно зростає. В 2004 р. в господарствах АР Крим, Донецької, Запорізької, Луганської, Одеської, Миколаївської та Херсонської обл. масове відродження гусениць листогризучих совок за чисельності 2–5 екз./м2 спостерігалося в багаторічних травах. На посівах соняшнику та цукрових буряків за середньої чисельності 1,0–5,0 екз./рослину шкідники були виявлені на 24–80% обстежених площ, де вони пошкодили 10–35% рослин. Бавовникова та помідорна совки за середньої чисельності 0,3–1,5 екз./рослину заселили від 5 до 25% рослин кукурудзи, томатів, що спричинило значні втрати врожаю. За сприятливих погодних умов 2005 р. — поступового наростання температур, оптимального зволоження повітря — навесні слід очікувати потенційну загрозу високого осередкового рівня розвитку й шкідливості листогризучих совок у посівах сільськогосподарських культур, а бавовникової, помідорної, городньої совок передусім у Степу.

Шкідники зернових колосових культур

У 2004 р. в Степу та південному Лісостепу клоп шкідлива черепашка заселив від 20 до 100% обстежених площ за чисельності імаго в межах 0,3–1,5, максимально 2,0–6,0 екз./м2, личинок — 0,6–2,0, максимально в осередках — 4,0–18,0 екз./м2 (Вінницька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Херсонська обл.), де він пошкодив 6–30% зернових колосових. Хоча рівень заселення посівів і чисельність шкідника в більшості областей були нижчими, ніж у 2003 році, розтягнутий період збирання врожаю зумовив завершення розвитку черепашки та формування доброго фізіологічного стану популяції шкідника. Тому в 2005 році залишається висока ймовірність масового заселення й поширення в посівах шкідливої черепашки та інших видів клопів, насамперед у зазначених вище областях Степу та південного Лісостепу.

Зонами найбільшого розповсюдження хлібної жужелиці (туруна) є Степ і Лісостеп. У 2004 р. на посівах озимини, що були розміщені після колосових попередників, шкодочинність личинок проявилась у період відновлення вегетації на площі 60–85% від обстеженої, за чисельності 0,5–1,5, місцями в осередках — 2–6 екз./м2 (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Одеська, Луганська, Полтавська, Харківська, Херсонська обл. та АР Крим), максимально близько 11 екз./м2 (Кіровоградська, Одеська, Полтавська та Харківська обл.).

Навесні 2005 р. у зазначених регіонах не виключена можливість прояву високої шкідливості личинок під час відновлення весняної вегетації рослин озимини, а жуків — упродовж наливання та достигання зерна.


 
 

Цікаве

Загрузка...