WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Прогноз фітосанітарного стану на 2004 рік - Реферат

Прогноз фітосанітарного стану на 2004 рік - Реферат

Практично в усіх районах Закарпатської області, де вирощували кукурудзу, було виявлено західного кукурудзяного жука (діабротика). Слід зауважити, що рівень чисельності шкідника і площі розповсюдження, порівняно з 2002 роком, відчутно зросли, що потребує посиленої уваги під час польових обстежень рослин кукурудзи в 2004 році.

Повсюдно посіви гороху були заселені гороховою попелицєю, зерноїдом, плодожеркою та сірим довгоносиком. Бульбочкові довгоносики за чисельності 9, максимально 26 екз./м2 (Вінницька, Волинська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Хмельницька, Херсонська, Чернігівська області) пошкодили максимально в осередках 70–100% рослин. Сформувався значний зимуючий запас шкідників, які шкодитимуть на посівах гороху у 2004 році.

Рослини гороху уражували кореневі гнилі на 12%, аскохітоз — 3%, іржа та інші хвороби. Поширення хвороб на горосі в 2004 році, насамперед, визначатиметься агрокліматичними умовами в період вирощування культури та особливостями сортів.

У посівах багаторічних трав у 2003 році виявлено підвищену шкодочинність довгоносиків-насіннєїдів, клопів, совок, попелиць тощо. Бульбочкові довгоносики за чисельності 6,5 екз./м2 пошкодили до 40% рослин, в осередках налічувалося 22 екз./м2, що вчетверо-вп'ятеро перевищує порогові рівні. У 2004 році найбільша загроза від цього шкідника прогнозується в господарствах Вінницької, Кіровоградської, Луганської, Черкаської областей.

На цукрових буряках звичайний буряковий довгоносик залишається найшкодочиннішим фітофагом, що було зумовлено недостатнім терміном дії токсикації, пригніченням рослин травневою спекою і дефіцитом вологи. Чисельність шкідника пересічно становила 1,2, максимально 3,5 екз./м2. Було пошкоджено до 45% рослин цукрових буряків. У господарствах Сумської, Вінницької, Полтавської і Черкаської областей довгоносик за чисельності 2,5, в осередках — 20 екз./м2 пошкодив 76% рослин.

Сірий буряковий довгоносик за середньої чисельності 1,8, місцями 14,0, а в осередках 130,0 екз./м2 був найшкодочиннішим в областях Лісостепової зони України.

Грунтовими розкопками восени 2003 року було встановлено, що чисельність зимуючого запасу звичайного бурякового довгоносика залишається високою і становить 4, місцями до 10, а в осередках — 64 екз./м2 (Київська область), сірого довгоносика — 1,3, максимально до 3 екз./м2.

Повсюдно на пізніх посівах буряковою блішкою за чисельності від 3 до 17 екз./м2 було пошкоджено 56, максимально 80% рослин. У Поліссі та Лісостепу бурякова листкова попелиця, мінуючі мухи та міль мали слабкий розвиток, за винятком господарств Київської області

У більшості областей лісостепової і степової зон загрозу бурякам створювали підгризаючі та листогризучі совки, якими було пошкоджено 60% рослин.

Стан популяцій основних шкідників цукрових буряків свідчить про значну загрозу посівам буряків в 2004 році.

В усіх зонах бурякосіяння масового розвитку набули хвороби, насамперед, церкоспороз, який уразив 78, максимально 100% рослин. Пероноспорозом було уражено пересічно 24, максимально 40% рослин, рамуляріозом 25, максимально 44% рослин (Київська область), бактеріальною плямистістю до 20% рослин. Серед хвороб коренеплодів ураження вірусною жовтяницею становило 25%, мозаїкою — 10, фомозом 20, максимально 80%, альтернаріозом 18, максимально 35% (Львівська область), хвостовою гниллю, звичайною та поясковою паршею — 20%, борошнистою росою 35, максимально 100%.

Коренеїд проявився в усіх районах бурякосіяння. Він охопив 54% посівних площ, пересічно було уражено 15, подекуди 45% рослин.

У посівах соняшнику була поширена геліхризова попелиця, яка заселила всі обстежені площі, пошкодивши 50% рослин за чисельності 8, місцями до 55 екз./рослину. Під час формування насіння в кошиках соняшникова вогнівка, листогризучі совки пошкодили 20, максимально — 45% рослин за заселення 60% кошиків за чисельності гусениць 4 екз./кошик. Сірий довгоносик за чисельності 3, максимально 12 екз./м2 (Кіровоградська, Херсонська області) пошкодив 27, максимально 100% рослин (Київська, Кіровоградська, Сумська, Херсонська області).

Погодні умови сприяли інтенсивному розвитку і поширенню білої і сірої гнилей, за середньої ураженості рослин 45, максимально 75% (Дніпропетровська, Сумська, Харківська, Черкаська області), в осередках до 100% з розвитком хвороби до 30% (Харківська область), фомозом максимально уражено 100% рослин з розвитком хвороб 30% (Вінницька, Кіровоградська, Київська, Харківська області), аскохітозом — 67% (Донецька, Харківська області). Пероноспорозом, септоріозом та іржею пересічно уражено 35, максимально 100% рослин (Донецька, Миколаївська, Харківська області), фомопсис виявлено на 40% рослин, на окремих площах до 80, з розвитком хвороби до 50% (Донецька область).

Фітосанітраний стан посівів соняшнику у 2004 році залишатиметься дуже напруженим.

У 2003 році колорадський жук повсюдно заселив 100% кущів за чисельності всіх фаз розвитку 20 екз./кущ, пошкодив до 60% кущів: рівень середньобагаторічних показників. Хімічні обробки рослин картоплі знизили чисельність і шкодочинність літнього покоління жука, але в 2004 році колорадський жук буде найнебезпечнішим шкідником картоплі.

Пошкодженість пасльонових томатною та бавовниковою совками за чисельності 3 гусениці/рослину пересічно становила 32% рослин. Хрестоцвіті блішки заселили 100% обстежених площ пізніх сортів капусти, 100% рослин за чисельності 18 екз./рослину. Попелицями та міллю було заселено 80% рослин за чисельності 5 екз./рослину, біланами — 17, максимально 70% рослин за чисельності 7, в осередках 17 екз./рослину (Вінницька, Волинська області), листогризучими совками — 30% рослин за чисельності 3 екз./рослину.

Погодні умови травня-червня сприяли поширенню хвороб пасльонових культур, особливо в Лісостепу та на Поліссі. Фітофтороз інтенсивно розвивався в усіх областях, уразив пересічно 67, максимально 100% кущів картоплі (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Рівненська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області), де хвороба набула епіфітотійного характеру. Макроспоріозом було уражено 45, максимально 100% кущів картоплі (Вінницька, Волинська, Луганська, Сумська, Черкаська області), масового розвитку в господарствах Івано-Франківської та Київської областей набув альтернаріоз, хворобою було уражено 46% кущів.

Фітофтороз на томатах проявився в Степу наприкінці травня, в надалі активно розвивався, уразив 50% рослин. Найбільший розвиток і поширення фітофторозу (на 95% рослин, з розвитком хвороби 60%), що мало відчутне господарське значення, було відзначено в господарствах Вінницької, Волинської, Донецької, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Харківської областей та АР Крим. У 2004 році за високої вологості повітря, частих опадів слід повсюдно очікувати поширення і розвитку фітофторозу від помірного до епіфітотійного ступеня.

Макроспоріозом було уражено 45% рослин томатів з розвитком хвороби 15, максимально 90% було відзначено в Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській і Сумській областях. Септоріозом було охоплено 40, максимально 85% рослин (Миколаївська область), верхівковою гниллю та вірусними хворобами — 20% рослин, бура плямистість виявлена на 20, максимально 90% рослин (Запорізька область).

Рослини цибулі було уражено пероноспорозом до 37%, місцями в осередках на 100% (Вінницька, Закарпатська, Донецька, Сумська області та АР Крим).

У 2004 році за сприятливих погодних умов для розвитку шкідників і хвороб овочевих культур буде потрібним жорсткий контроль фітосанітарного стану за допомогою рекомендованих засобів захисту рослин.

Наведені матеріали щодо стану шкідливих популяцій у посівах і насадженнях сільськогосподарських культур в Україні переконливо свідчать, що в 2004 році фітосанітарний стан посівів і насаджень сільськогосподарських культур залишатиметься дуже напруженим. У таких умовах гарантований урожай можна буде отримати тільки за умов ретельного фітосанітарного догляду та вчасного, у разі доцільності, застосування арсеналу ефективних технологій захисту сільгоспкультур, що напрацьовано Науковим центром із захисту рослин України та галузевими установами УААН.

Loading...

 
 

Цікаве