WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Прогноз фітосанітарного стану на 2004 рік - Реферат

Прогноз фітосанітарного стану на 2004 рік - Реферат

Реферат на тему:

Прогноз фітосанітарного стану на 2004 рік

Останнім часом під впливом комплексу еколого-економічних чинників фітосанітарний стан в Україні дестабілізувався. Поширення та чисельність більшості шкідників набули загрозливого характеру, розповсюдились основні хвороби рослин. Такий стан зумовлений порушенням сталої системи землеробства, виведенням з обробітку великих масивів орної землі, де, внаслідок розвитку бур'янів, створилися сприятливі умови для нагромадження багатоїдних і спеціалізованих шкідників, проти яких різко зменшились обсяги заходів із захисту рослин тощо. Як наслідок, останнім часом маємо дуже напружену фітосанітарну ситуацію, коли гине до половини вирощеного врожаю.

Серед численних шкідників особливо небезпечними залишаються мишоподібні гризуни, підвищена чисельність яких спостерігається на посівах озимини — 7,0 жил. кол./га та багаторічних травах і перелогах — 23,0 жил. кол./га.

Враховуючи стабільні показники життєздатності гризунів і сприятливі умови їх перезимівлі, в 2004 році вони завдаватимуть значного пошкодження сходам озимих зернових культур і посівам багаторічних трав.

У 2003 році повсюдно зросла чисельність саранових, здебільшого завдяки збільшенню чисельності в локальних осередках. Середня їх чисельність становила до 3 екз./м2, як і торік. Максимальна чисельність зросла до 100 екз/м2. Cаранові виявлено в 12 районах АР Крим, де у численних вогнищах (на вигонах, багаторічних травах, посівах озимини) саранові значно перевищували економічний поріг шкодочинності. Реєстрували утворення куліг, де домінували личинки ІІ-ІІІ віків італійської сарани, чисельність якої сягала 2000–5000 екз./м2.

Осередкове збільшення чисельності саранових і наростання частки пруса в угрупованні свідчать, що динаміка популяції перебуває у фазі підйому. З огляду на це, а також враховуючи сприятливі гідротермічні умови, що склалися у період відкладання яєць (серпень), в 2004 році очікується підвищення чисельності саранових, зокрема пруса, в південних регіонах України.

Стебловий (кукурудзяний) метелик залишається найнебезпечнішим шкідником цієї культури, пошкоджено гусеницями 50–100% рослин за середньої чисельності 2, максимально 5 екз./рослину. Заселеність рослин соняшнику шкідником становила пересічно 15% за чисельності 1,5 екз./рослину.

Личинки дротяників і несправжніх дротяників за чисельності 4, максимально 18 екз./м2 впродовж вегетації пошкодили 20, максимально до 40% рослин зернових, просапних і овочевих культур. На сходах озимини під врожай 2004 року чисельність личинок пересічно становила 3, максимально 14 екз./м2. У 2004 році існує реальна загроза пошкодження сільгоспрослин від дротяників у більшості областей України.

Гусениці озимої та інших підгризаючих совок розвивались у двох поколіннях і живилися на овочевих і просапних культурах за чисельності 1,7, в осередках 8 екз./м2, пошкодили 40% рослин. Гусениці ІІ покоління за чисельності 2,5, в осередках 15 екз./м2, живилися на сходах озимих культур до кінця листопада, пошкодили 10, максимально 80% рослин. На озимому ріпаку чисельність шкідників становила 2,5, максимально 20 екз./м2, було пошкоджено 40% рослин. У 2004 році слід очікувати значну шкодочинність гусениць підгризаючих совок на посівах озимих культур навесні у більшості областей Лісостепу.

У 2003 році лучний метелик не набув масового розвитку в агроценозах. Середня чисельність гусениць на просапних, овочевих і баштанних культурах та у багаторічних травах становила 0,6, максимально 2 екз./м2, було пошкоджено до 10% рослин. Осередки високої чисельності гусениць було виявлено на пізніх посівах кукурудзи — 20 екз./м2 і на люцерні — 30 екз./м2, у багаторічних травах і бур'янах — 50 екз./м2, на цибулі та біля рисових чеків — 12 екз./м2 (АР Крим).

Осінніми грунтовими розкопками виявлено чисельність коконів лучного метелика в межах 4 екз./ м2. Небезпека масової появи шкідника навесні існує в степових областях та в господарствах Сумської і Харківської областей.

На посівах озимини на Півдні України особливо небезпечний клоп шкідлива черепашка, налічувалося пересічно 1,5, а максимально 7 екз./м2 (Запорізька, Дніпропетровська, Харківська, Херсонська області), личинок — 0,6–2, місцями 5–7 екз./м2, а на необроблених площах до 42 екз./м2.

Клопи мають задовільний фізіологічний стан, тому вдало перезимували і в 2004 році слід очікувати масового заселення, інтенсивного розмноження та значного пошкодження посівів клопами в Степу та на Півдні Лісостепу.

Істотного поширення в Степу та Лісостепу в посівах озимини, що були розміщені після колосових попередників, набула хлібна жужелиця (турун). Середня чисельність личинок цього шкідника становила 3, максимально 20 екз./м2 (Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Полтавська області). Подекуди в осередках шкідників налічувалося до 100 екз./м2 і більше (Донецька, Запорізька обл.).

У вересні проходило масове відкладання яєць і відродження личинок туруна на стерні, а згодом на сходах озимини. Личинки розвивалися і живилися на рослинах до кінця листопада за чисельності в осередках до 24 екз./м2, що значно перевищує порогові рівні, тому сходи були пошкоджені на 58%. У 2004 році загрозливу шкодочинність туруна слід очікувати у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Полтавській, Харківській та Херсонській областях.

У сезоні, що минув, склалися оптимальні погодні умови для розвитку попелиць, злакових мух, трипсів, особливо восени на посівах ранніх строків. Злакові попелиці заселили всі обстежені площі, де пошкодили до 20% рослин за чисельності 10 особин/рослину, максимально 30 і більше (Дніпропетровська, Кіровоградська, Київська, Миколаївська, Луганська, Полтавська, Харківська, Чернівецька області), осередки за чисельності 150 екз./рослину відзначено в господарствах Кіровоградської і Миколаївської областей. Злакові мухи заселили 68% посівних площ, пошкодивши 20% рослин за чисельності шведки 7, максимально 22–30 екз./м2 (Донецька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Сумська, Херсонська, Чернігівська області), пшеничної мухи — 12, максимально 78 екз./м2 (Кіровоградська, Миколаївська, Харківська області).

У 2003 році відбулося масове розмноження хлібних жуків. У зоні Степу шкідники заселили пересічно 43, максимально 78% (Кіровоградська обл.) посівних площ за середньої чисельності личинок 1, максимально 23 екз./м2 (АР Крим). У Лісостепу за середньої чисельності 1,2, максимально 29 екз./м2 (Київська область) було заселено пересічно 27, максимально 80% посівів (Київська обл.).

У 2004 році ймовірність шкодочинності цих фітофагів залишається дуже високою.

Із хвороб озимі зернові культури у період вегетації були уражені борошнистою росою в господарствах Вінницької, Волинської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької областей, септоріозом у Вінницькій, Волинській, Київській, Луганській, Сумській, Чернігівській і Хмельницькій областях, сніговою пліснявою в Вінницькій, Полтавській, Черкаській областях, бурою листковою іржею у Львівській, Рівненській, Хмельницькій, Чернівецькій областях, кореневими гнилями у Вінницькій, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській, Хмельницькій, гельмінтоспоріозом у Волинській, Житомирській, Київській, Луганській, Львівській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Чернігівській областях та АР Крим.

Восени на сходах озимини борошниста роса охопила 80% посівних площ, хворобою було уражено 15% рослин, кореневими гнилями — 70%, (Житомирська, Харківська області), в осередках було уражено до 80% рослин (Донецька область); бурою листковою іржею та септоріозом було уражено 10% рослин, максимально 32% (Рівненська область). Погодні умови листопада сприяли дальшому розвитку та розповсюдженню хвороб на сходах, тому у 2004 році, в разі сприятливих погодних умов, слід повсюдно очікувати розвиток хвороб від слабкого до помірного ступеня, максимально — в осередках — на площах після стерньових попередників і поверхневої обробки грунту, також у загущених посівах озимих культур.

У більшості районів Одеської області, в господарствах Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей виявлено високий рівень заселення рослин кукурудзи та їх пошкодження комплексом листогризучих совок, де переважали бавовникова, люцернова та совка-гамма, за середньої чисельності 3, максимально 5 екз./качан із пошкодженням 45, максимально — 90% рослин.

Loading...

 
 

Цікаве