WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Прогноз розвитку шкідливих об’єктів - Реферат

Прогноз розвитку шкідливих об’єктів - Реферат

Реферат на тему:

Прогноз розвитку шкідливих об'єктів

Хоч погодні умови осені (надлишок опадів) та зими (часті відлиги) дещо і знизили наростання кількості мишоподібних гризунів (нориці, полівки, лісові, домові та жовтогорлі миші), але загроза їх посівам озимих культур все ж таки буде значною. Адже частина (більше половини) площ посівів озимих ввійшла в зиму не обробленими родентицидами. Тому повсюди, щоб зберегти посіви під майбутній урожай, слід проводити після сходження снігу взимку та весною своєчасні та регулярні обстеження на виявлення колоній шкідників та їх знищення наявними в господарствах засобами (застосування брикетів родентициду Шторм, аміачної води, бактерородентициду). Часті відлиги, опади у вигляді дощу та різкі зміни температури зими 2002/03 рр. сприятимуть утворенню льодової кірки (висячої чи притертої) на посівах озимих. З нею слід боротися, адже покриття нею посівів значно знижує продуктивність рослин (20 днів наявності льодової кірки знижує врожай на третину). Запобігти шкодочинності льодової кірки можна такими заходами:

- застосування важких кільчасто-шпорових котків за умов покриття посівів висячою льодовою кіркою;

- розтрушування торфу, перегною, чорнозему (2–4 т/га) чи добрив (каїніт, фосфатшлак, калійна селітра) — 1,5–2 ц/га за наявності на посівах притертої льодової кірки;

- створення снігових валів (снігозатримання) сніговими плугами-валкоутворювачами за наявності снігового покриву. Погодні умови перезимівлі для шкідників польових культур (клоп шкідлива черепашка, довгоносики, колорадський жук тощо) будуть не зовсім сприятливими через різкі перепади температури. А це означає, що наростання кількості шкідників буде менш інтенсивним, але не настільки, що можна буде обійтися без хімічного захисту. Адже відомо, що ті особини, які залишилися живими після несприятливих умов, дають ще більше потомства, тобто коефіцієнт розмноження їх вищий. Весна цього року з прогнозованими повсюди позитивними тепловими аномаліями, особливо в березні (1,1–2,8°С) й квітні (0,7–2,1°С), а на Поліссі і в травні (1,3–1,7°С) та помірно теплою погодою в Степу і Лісостепу, сприятиме підвищенню життєздатності збудників хвороб (кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз, бура іржа та ін.). Шкодочинність такої хвороби озимих, як снігова пліснява, буде зниженою. Цьому сприяють як перепади температури в зимові місяці, так і незначний сніговий покрив, який час від часу буде розтавати через перепади температури. Відновлення весняного процесу зараження рослин озимих борошнистою росою розпочнеться згідно з прогнозом надходження тепла, хоч і не інтенсивно, уже з другої декади лютого, бурою іржею — дещо пізніше, а септоріозом — у кінці першої — на початку другої декади квітня в Степу і Лісостепу і в кінці першої — на початку другої декади на Поліссі, оскільки зараження борошнистою росою розпочнеться при температурі 0°С, бурою іржею — 2,5°С, а септоріозом — 9,5°С. Тобто зараження рослин озимої пшениці борошнистою росою і бурою іржею відбудеться, відповідно до прогнозу, раніше на 2,5–4 тижні, а септоріозом — раніше десь на один тиждень. Тому весняне підживлення та боронування будуть ефективними для ранньовесняного оздоровлення рослин озимої пшениці, а застосування фунгіцидів найбільш ефективним буде в фазі виходу в трубку. Відновлення шкодочинності личинок хлібного туруна на посівах озимої пшениці слід чекати вже в кінці третьої декади березня: саме на цей час прогнозується стійкий перехід температури через 5°С. Особливу увагу слід зосередити на повторних посівах озимих, і за наявності на них личинок 2–3 екз./м2 обов'язково провести вибіркове обприскування інсектицидами, здатними контролювати їх чисельність. Переліт клопа шкідливої черепашки на посіви озимої пшениці передбачається повсюди на початку — в середині травня. Для нанесення суттєвої шкоди посівам достатньо їх кількості навіть 1 екз./м2 підстилки. Тому, знову ж таки, для збереження чистоти посівів необхідний постійний (через 5–7–10 днів) моніторинг на заселеність посівів, з тим щоб вжити належних заходів із зниження чисельності шкідника. Загрозливого стану останнім часом у Поліссі, Лісостепу та подекуди в Степу набуває шкодочинність травневих хрущів (східного та західного), а в Степу — саранових (нестадні кобилки, італійський прус) та перелітної (азіатської) сарани. Зниження шкодочинності названих шкідників досягається як агротехнічними (боронування, дискування чи оранка), біологічними (дотримання сівозміни), так і хімічними (застосування інсектицидів) заходами. Але, знову ж таки, для оперативного обстеження шкідників потрібні постійні спостереженню за їх кількістю (личинки останнього віку та дорослі комахи хрущів і яйцекладки-ворочки саранових), починаючи з квітня до середини травня. Ефективним для зниження шкодочинності личинок хрущів, особливо в ранніх фазах розвитку культури, як у посівах зернових, у т.ч. й озимої пшениці, так і просапних культур (кукурудза, цукрові буряки, соняшник) є висівання зазначених культур протруєним насінням. Такі препарати, як Фурадан та Гаучо, застосовують для зниження як грунтових, так і надземних шкідників цукрових буряків, а Промет 400 — для зниження шкодочинності дротяників (ковалики), довгоносиків, блішок, хлібних жуків, несправжніх дротяників (чорниші) на посівах цукрових буряків, соняшнику та озимої пшениці. Враховуючи те, що ці препарати контролюють чисельність личинок багатоїдних твердокрилих комах (жуків), то аналогічною повинна бути їх дія і на личинок хрущів (східний і західний), які також належать до багатоїдних твердокрилих шкідників. Отже, погодні умови цієї зими будуть дещо менш сприятливими для перезимівлі шкідників, особливо тих, які схованку для перезимівлі шукають у підстилці, пожнивних рештках, корі дерев і просто в різних затишних місцях на поверхні і над поверхнею землі, і в межах норми для збудників хвороб, оскільки їх спори в різних формах більш пристосовані до різких змін погодних умов. І, як наслідок, погодні умови за прогнозованої теплої ранньої весни (тепліші березень і квітень і помірно теплий травень) сприятимуть стійкості таких хвороб, як борошниста роса, бура іржа, септоріоз та кореневі гнилі. Під час відновлення вегетації посівам озимих зможуть завдати шкоди гусениці підгризаючих совок, зокрема в областях лісостепової зони. Як і в попередні роки, проблема зниження забур'яненості посівів буде напруженою. Повсюди, без належного контролю (із застосуванням агротехнічних заходів та хімічних засобів) за багаторічними кореневищними та коренепаростковими бур'янами (амброзія багаторічна, березка польова, гірчак звичайний степовий, гумай, деревій звичайний, осоти жовтий польовий та рожевий, пирій повзучий, хвощ повзучий, свинорий тощо) ці бур'яни зможуть завдати значної шкоди на всіх посівах сільськогосподарських культур. Починаючи з кінця третьої декади березня (раніше від середньорічних на 8–12 днів), погодні умови сприятимуть активному відновленню вегетації і багаторічних кореневищних та вищезазначених коренепаросткових і зимуючих та озимих бур'янів (волошка синя, грицики звичайні, злинка канадська, кучерявець Софії, латук дикий, мак дикий, скереда покрівельна, сокирки польові, сухоребрик Льозеліїв, талабан польовий, фіалка польова, триреберник непахучий, бромус житній, метлюг звичайний). Погодні умови другої половини березня і квітня (достатня кількість тепла і опадів) повсюди, крім Чернівецької та Донецької областей, сприятимуть появі сходів бур'янів, насіння яких проростає при температурі 1...4°С (вівсюг звичайний, гірчак березкоподібний, гірчиця польова, лобода біла, пажитниця льонова, підмаренник чіпкий, редька дика) та всіх вказаних вище зимуючих, а також і тих, сходи яких з'являються за температури 4...8°С (гречка татарська, комеліна звичайна). У більшості областей усіх зон, крім Дніпропетровської, Кіровоградської, Київської, Полтавської, Сумської, Харківської, Черкаської, Рівненської та Чернігівської, погодні умови травня будуть малосприятливими для масової появи як однорічних ярих бур'янів, біологічні властивості яких близькі до ярих культур, так і власне ярих культур, тому слід повсюди, а не тільки в цих областях, провести всі рекомендовані агротехнічні заходи із збереження вологи в грунті, що забезпечить появу дружних сходів сільськогосподарських культур і значно зменшить забур'яненість посівів. Погодні умови червня (достатня кількість тепла й опадів) будуть сприятливими в Степу та більшості областей Лісостепу та Полісся, крім Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Івано-Франківської, Рівненської та Чернігівської областей, для появи сходів однорічних пізніх бур'янів. Отже, передбачається, що посіви пізніх зернових і просапних культур будуть засмічені такими висококонкурентними бур'янами, як амброзія полинолиста та трироздільна, галінсога дрібноквіткова, гібіск трійчастий, гірчак шорсткий, жабрій ладанний, курай руський, мишії зелений та сизий, нетреба звичайна, плоскуха звичайна (просо півняче), види щириці (звичайна, біла, лободоподібна) та ін., оптимальна температура проростання яких — 18...20°С. Зважаючи на те, що бур'яни більш пристосовані до умов росту і розвитку, ніж культурні рослини, контроль за їх кількістю як на посівах, так і після збирання врожаю, особливо ранніх сільськогосподарських культур, варто проводити регулярно, віддаючи перевагу агротехнічним заходам, оскільки всі бур'яни продовжують рости і розвиватися до пізньої осені на незлущених чи незадискованих полях, збільшуючи забур'яненість грунту кореневищами, коренепаростками і насінням. Загалом щодо подальших росту і розвитку шкодочинних організмів (об'єктів), то контроль за їх чисельністю слід проводити регулярно і в рекомендовані строки повсюди. Що ж стосується середніх багаторічних календарних строків, то вони настануть дещо раніше: у Степу — на 3–8 днів, у Лісостепу і на Поліссі — на 7–14 днів.

Loading...

 
 

Цікаве