WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Прогноз Єврокомісії щодо світових ринків сільгосппродукції - Реферат

Прогноз Єврокомісії щодо світових ринків сільгосппродукції - Реферат

Реферат на тему:

Прогноз Єврокомісії щодо світових ринків сільгосппродукції

Макроекономічна ситуація нині є сприятливою. Світове економічне зростання, за прогнозами, найбільше протягом останніх десятиліть — 3,3%, незважаючи на те, що ціна на сиру нафту сягає понад 50 дол./барель.

Ключовими країнами, які забезпечуватимуть економічне зростання, будуть Бразилія, Індія, Китай і Росія. У двох перших зростання становитиме 7–8%. У наступні десять років швидкість зростання населення знизиться приблизно до 1,1% за рік, причому найбільший приріст спостерігатиметься в Африці.

Макроекономічні передумови

Макроекономічна ситуація нині є сприятливою. Світове економічне зростання, за прогнозами, найбільше протягом останніх десятиліть — 3,3%, незважаючи на те, що ціна на сиру нафту сягає понад 50 дол./барель.

Ключовими країнами, які забезпечуватимуть економічне зростання, будуть Бразилія, Індія, Китай і Росія. У двох перших зростання становитиме 7–8%. У наступні десять років швидкість зростання населення знизиться приблизно до 1,1% за рік, причому найбільший приріст спостерігатиметься в Африці.

Американський долар і далі падатиме в ціні щодо валют ЄС, Австралії, Нової Зеландії, Японії, Китаю та Аргентини. З іншого боку, курс долара зросте проти більшості валют Латинської Америки.

Біопаливна Бонанза

З огляду на зростання цін на сільськогосподарські товари останніми місяцями має сенс поставити запитання, чи біопалива змінили якимось чином основи світових аграрних ринків. Слід очікувати подальшого зростання цін: на кукурудзу та рослинні олії — на 50%; пшеницю та молочні продукти — 40; насіння олійних культур і цукор — 20–26; м'ясо — 12–14% порівняно із середніми цінами за останні 10 років. При цьому шрот олійних культур подешевшає на 4%.

За прогнозами МСГ США, протягом кількох наступних років у зв'язку з активним зростанням виробництва біопалив зміниться традиційна цінова залежність між деякими основними товарами. Зростання попиту на кукурудзу для виробництва етанолу "підштовхнуло" вгору ціни на неї порівняно з іншими культурами та соєю. Але ціни на сою теж зростуть, якщо її висіватимуть менше. Зросте також попит на інші (альтернативні кукурудзі) фуражні зернові, які використовуватимуть для виробництва кормів.

Водночас тривають дебати щодо тенденції розширення виробництва етанолу з цукрової тростини в Бразилії, яка планує більше ніж удвічі збільшити його виробництво та експорт.

Швидко розвивається біодизельна галузь, що спричинює ріст цін на рослинні олії проти цін на насіння олійних культур і шрот із них. Саме тому привабливим стає саме переробка насіння.

Ціна на шроти, ймовірно, впаде як в абсолютних значеннях, оскільки пропозиція зростає зі зростанням виробництва біодизелю й великою пропозицією дешевих побічних продуктів виробництва етанолу (барди), так і відносно інших кормових культур, які використовуватимуть переважно для виробництва енергії.

Але від цих захоплюючих перспектив розвитку біодизелю виграють не всі — програють, нейперше, споживачі в країнах, що розвиваються. Найбільше зростання попиту на біодизель торкнеться секторів енергетичних культур і рослинних олій.

Відчує вплив і тваринницький сектор через зростання цін на корми, причому найбільшим цей вплив буде в секторах, які суттєво залежать від кукурудзи в складі кормів — виробництво свинини та м'яса птиці. Вплив на виробництво яловичини (принаймні в США) може бути пом'якшений завдяки додаванню в корми сухої барди.

Зернові культури

Ціни на зерно в 2006 році зросли, бо останнім часом зросли експортні ціни на американські пшеницю та кукурудзу — на 30% і на дві третини, відповідно. Це пояснюється трьома ключовими факторами: екстремальними погодними умовами, біопаливами та низькими кінцевими запасами. В Австралії врожай зернових через посуху зменшився вдвічі (на 20 млн т). Менший урожай зерна зафіксовано в ЄС, США, Канаді та Україні.

Це збільшує значення біопалив у перспективі. Торік Організація з економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) і ФАО недооцінили використання кукурудзи на етанол на 9 млн т. Результатом стали рекордно низькі світові запаси кукурудзи, які такими й залишатимуться.

Фуражні зернові. Після двох років, протягом яких виробництво не встигало за споживанням, що спричинило виснаження світових запасів фуражного зерна, у 2007–2008 році очікується суттєве зростання виробництва у відповідь на високі ціни за рахунок збільшення посівних площ і повернення до традиційного рівня врожайності.

ОЕСР-ФАО та МСГ США очікують, що й надалі щорічно зростатимуть виробництво та споживання на 1,2–1,4%, спричинені попитом на корми та промисловим використанням. Відношення світових запасів до використання кукурудзи в 2006–2007 році становило лише 12% і надалі передбачають, що воно буде низьким.

Очікується, що торгівля фуражним зерном зростатиме навіть швидше за споживання, і якщо прогнози збудуться, обсяги світової торгівлі можуть зрости на 15–24 млн т. Очікується подальше зростання цін: Американський інститут досліджень продовольства та аграрної політики (FAPRI) прогнозує, що світові ціни на фуражне зерно залишатимуться на рівні 150–160 дол./т до 2016–2017 року, що на 50% вище, ніж у попередні десять років.

З огляду на низькі запаси та відносно нееластичний попит на пальне багато аналітиків прогнозує велике коливання цін, оскільки ринки можуть виявитися чутливішими до зменшених запасів або будь-якого додаткового попиту.

США залишаються найважливішим виробником і споживачем фуражного зерна. Згідно з прогнозами МСГ США, сумарна площа посівів кукурудзи до 2010 року, ймовірно, зросте на 36 млн га (найбільша площа за останні 60 років) насамперед за рахунок сої.

Очікується, що в 2009–2010 році на виробництво палива спрямують понад 30% кукурудзи. Вищі ціни означають відносне скорочення використання кукурудзи в кормах на 10% — до 40–50%. У короткотерміновій перспективі це вплине на виробництво свинини та м'яса птиці, а експорт кукурудзи скоротиться, через що частка США в світовій торгівлі нею скоротиться до 55–60% (на США припадає 70% світової торгівлі кукурудзою).

Попит на фуражне зерно традиційно спричинений попитом на корми в країнах, що розвиваються. Другим найбільшим споживачем фуражного зерна в світі є Китай. Як ОЕСР-ФАО, так і FAPRI прогнозують швидке зростання споживання порівняно з виробництвом, через що Китай із невеликого нетто-експортера перетвориться на нетто-імпортера (4–5 млн т).

Суттєво впаде рівень експорту із ЄС, оскільки споживання зростає швидше за виробництво, і стабілізується на рівні 5–7 млн т у 2015–2016 році. Україна та Росія разом матимуть більшу експортну потужність, ніж ЄС. Як ОЕСР-ФАО, так і FAPRI є оптимістичними щодо експортного потенціалу Аргентини, який зросте з 12 до 17–18 млн т у 2008–2009 році.

Пшениця. Ситуація з пшеницею дещо менш динамічна. Виробництво та споживання зростатимуть повільно в діапазоні 0,7 (FAPRI) — 1,2% (ОЕСР-ФАО). Приблизно чотири п'ятих світового використання пшениці припадатиме на продовольство, а споживання на душу населення зменшуватиметься. Торгівля зростатиме швидше за виробництво та споживання, хоча й не так швидко, як фуражним зерном.

FAPRI та МСГ США прогнозують, що ціни на пшеницю залишатимуться високими — понад 200 дол./т, що на 40% вище за середню ціну протягом останніх 10 років. Тож дивним є те, що не очікується зростання посівних площ, особливо в основних виробників пшениці, таких як ЄС і Аргентина.

ЄС — найбільший у світі виробник і споживач пшениці. Очікується, що нетто-експорт зросте до 10–14 млн т за рік до 2015–2016 року, оскільки виробництво зростає швидше за споживання (найоптимістичнішим є власний прогноз ЄС, який передбачає ослаблення євро відносно долара).

Прогнози щодо Китаю — другого найбільшого виробника пшениці в світі — зменшилися за минулий рік через уповільнення попиту. Торік ОЕСР-ФАО та FAPRI вважали, що Китай, який є нетто-експортером із 2002–2003 року, стане важливим нетто-імпортером. Тепер FAPRI вважає, що Китай буде самодостатнім.

Прогноз щодо Індії теж змінився. Якщо останні шість років ця країна була невеликим нетто-експортером, то, за прогнозами FAPRI, протягом наступних десяти років Індія щорічно імпортуватиме 3–4 млн т пшениці.

Повільне зростання виробництва та споживання пшениці очікується в США, які повинні залишитися найбільшим її експортером у світі (частка ринку — 25%). Через зростання виробництва пшениці в Австралії обсяги її експорту в 2015–2016 роках досягнуть 20 млн т. Завдяки високим цінам, позитивними є перспективи для Канади та Аргентини — 15–17 і 11–12 млн т за рік, відповідно.

Прогнози щодо Росії різняться. ОЕСР-ФАО очікують нетто-експорт у 5–6 млн т (нижче рекордного рівня в 9 млн т у 2005–2006 році), виходячи зі сталого внутрішнього попиту, тоді як FAPRI вважає, що експорт буде вдвічі більшим. Експорт пшениці з України стабілізується на рівні 6 млн тонн.

Loading...

 
 

Цікаве