WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Проблеми та перспективи впровадження безвідвальної системи землеробства - Реферат

Проблеми та перспективи впровадження безвідвальної системи землеробства - Реферат

Реферат на тему:

Проблеми та перспективи впровадження безвідвальної системи землеробства

Традиційно вважається, що прогнози — справа невдячна. Але якщо йдеться про те, якою в найближчому майбутньому має бути система землеробства в нашій країні, то можна впевнено сказати — безвідвальною. Країни з розвиненою економікою на це питання вже відповіли: відвальна система лишається в минулому, а землеробство поступово переходить до безвідвальної, потім до системи мінімального обробітку грунту, далі — нульового обробітку й, нарешті, що вже є нашим припущенням, до повсюдного впровадження комплексних посівів і систем землеробства, що базуються на них. У нашій країні найпоширенішою є відвальна система землеробства (ВСЗ), тому нижче ми зупинимося на перехідному періоді до безвідвальної системи землеробства (БСЗ).

Такий перехід є неминучим, оскільки історію ще нікому не вдавалося повернути назад. Про переваги БСЗ написано дуже багато. Її прихильники наголошують, що БСЗ значно продуктивніша і, до того ж, дає змогу істотно знизити питомі витрати праці, палива та інших ресурсів. У зв'язку з цим багато хто розглядає перехід від ВСЗ до БСЗ як шлях виходу з кризи в аграрному секторі нашої країни.

Автор цієї статті все ж не згодний із такими оцінками БСЗ з тієї простої причини, що в літературі найчастіше наводять приклади усталених технологій, які впроваджують на одних і тих самих площах упродовж десятка років. Для нашої ж країни важливо розібратися в процесі переходу від однієї системи землеробства до іншої. Всі галузі науки й техніки вказують на той факт, що перехідні процеси принципово відрізняються від усталених. Вони відбуваються за своїми значно складнішими законами, зазвичай, супроводжуються відносно великим перетіканням енергії, ними важче керувати тощо.

У недавньому минулому вся Полтавська область спробувала одночасно й повсюдно перейти на БСЗ і послуговувалася нею понад десять років. Причому експеримент започаткували 1973 року, коли в країні нормально працювала економіка, аграрний сектор мав удосталь ресурсів. Що ж одержали внаслідок такого новаторства? Окрім набутого досвіду — нічого. Нині тільки деякі господарства області залишилися вірними БСЗ. Єдина втіха — господарства, що встояли, нині є сильними, працюють прибутково й реформувалися найменше.

А тепер про специфічні моменти перехідного періоду.

Розмір угідь. Може здатися, що розмови про розмір угідь господарств у контексті обговорення переходу на БСЗ —недоречні. Але це не так. Оранка — процес енергоємний, тому здійснюють її агрегатами з порівняно малою шириною захвату, на ефективність використання яких розмір поля істотно не впливає. Перехід до безвідвального обробітку передбачає збільшення кількості механізованих операцій широкозахватними знаряддями, ефективність використання яких значною мірою зростає із збільшенням розмірів поля.

Зміна біохімічних процесів, що відбуваються в орному шарі грунту. В разі ВСЗ значна частка поживних речовин, які засвоюють рослини, утворюється за рахунок розкладання гумусу. За умов БСЗ розкладання гумусу не тільки сповільнюється, а навіть відбувається його деяке нагромадження. Таким чином, у перші роки перехідного періоду можливі прояви азотної недостатності. Щоб уникнути цього, застосовують певну систему удобрювання, яка потребує ресурсів. За часів експерименту в Полтавській області ця обставина не була критичною. Тепер її обов'язково слід враховувати.

Важливо також зазначити, що під час внесення органічних добрив у разі ВСЗ спеціальної операції для їх загортання в грунт не потрібно — добрива треба розкидати по полю безпосередньо перед оранкою на зяб. БСЗ передбачає загортання органіки важкою дисковою бороною, наприклад БДТ-7, яку не використовують як знаряддя для основного обробітку грунту. Отже, додається ще одна операція, але це не все.

У такий спосіб органіки можна внести близько 20 т/га, тоді як під час відвальної оранки норми внесення 40 т/га, 60 і навіть 100 т/га, є звичними. Отже, внесення органічних добрив у разі БСЗ потребує цілої серії таких операцій, розподілених по полях сівозміни. По суті, за умов БСЗ кожне друге поле десятипільної сівозміни потребує внесення органічних добрив. Ця обставина, по-перше, підсилює напруженість щодо термінів проведення робіт, по-друге, вносить регулярність у поповнення поверхневого шару насінням бур'янів і, по-третє, ставить під сумнів ефективність застосування кузовних розкидачів органічних добрив. Адже в скільки разів збільшується кількість операцій для внесення органіки, в стільки разів збільшується кількість проходів машин по полю. Та ще яких машин — колісних тракторів класу 30 кН, наприклад, Т-150К з кузовним розкидачем вантажопідйомністю близько 10 т або важчих агрегатів на базі тракторів класу 50 кН.

Продуктивність кузовних розкидачів украй низька. Тож потрібно забезпечити господарства розкидачами органічних добрив із куп, які мають у кілька разів більшу продуктивність і ширину захвату, ніж кузовні. Розробка таких машин — пріоритетний напрям наукової роботи Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (ХНТУСХ)).

Добре б у співдружності з ученими агрономічних спеціальностей вивчити можливість застосування для загортання органіки інших машин, наприклад, лемішних лущильників. Причому треба порівняти експлуатаційні та економічні показники застосування альтернативних агрегатів.

Ученим, які займаються проблемами внесення й загортання органічних добрив, слід звернути увагу на можливість механізації внесення рідких органічних добрив, а також вивчити досвід зарубіжних країн щодо попередньої глибокої переробки екскрементів сільськогосподарських тварин і принципово інших технологічних прийомів застосування таких продуктів переробки, як добрива.

Ще одна важлива проблема перехідного періоду — засміченість посівів бур'янами. Із цього приводу вчені агрономічних спеціальностей провели багато досліджень. Потрібно зауважити, що в разі БСЗ виявлено принципово інші закономірності засмічення полів бур'янами, вивчення яких дуже важливе. Так, за регулярного застосування відвального плуга розподіл насіння бур'янів урожаїв усіх років у межах орного шару практично рівномірний (рис. 1А). В активному шарі 0–5 см кількість насіння бур'янів не перевищує 10%, а максимум їх щільності припадає на середину орного горизонту. Така ситуація пояснюється тим, що оранка відвальним плугом сприяє перемішуванню насіння, а всіляке спушування плоскоріжучими робочими органами, наприклад, культиваторними лапами стрілчастого типу — осипанню насіння вниз до глибини культивації.

Розподіл насіння бур'янів урожаю поточного року за разового застосування відвального плуга (рис. 1Б) показує, що в перший рік майже все насіння попадає в глибину орного горизонту, а вже в подальші роки піднімається вище й щоразу перемішується між собою. Отож, відвальним плугом загорнути насіння бур'янів на глибину, з якої воно не проросте, не можна. До того ж, більшість насіння бур'янів відмінно зберігає схожість упродовж багатьох років, а деякі з них для підвищення схожості потребують проведення скарифікації, що сама собою відбувається саме тоді, коли насіння перебуває на значній глибині.

Loading...

 
 

Цікаве