WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Проблеми сучасної біотехнології рослин в Україні - Реферат

Проблеми сучасної біотехнології рослин в Україні - Реферат

Селекційні масштаби потребують використання великої кількості реактивів і витратних матеріалів. Для залучення в селекційний процес молекулярних маркерів потрібне реальне фінансування — витрати окупляться. Вигода безумовна, але отримати прибуток можна, тільки вклавши відповідні кошти. А в нас багато хто ще й досі вважає, що нехай вчені, мовляв, самі що-небудь упроваджують. А ще краще, аби без грошей. Чи можливі за таких умов успішне впровадження ДНК-технологій і розвиток сучасної селекції рослин?

Розроблено генно-інженерну технологію детекції бактеріального раку рослин, визначення цитоплазми соняшнику, детекції низки вірусних хвороб, добору рослин ячменю за рівнем гомеостатичності тощо. Розроблені методики показали високу ефективність. Так, ДНК-технологія визначення рослин винограду, хворих на бактеріальний рак, використовувалася в Інституті виноградарства і виноробства ім. Таїрова та в Інституті винограду і вина "Магарач". Однак фінансування цих робіт було припинено. На Заході така методика з'явилася пізніше, проте застосовується й до цього часу, і ми закуповуємо незаражений матеріал винограду на Заході. Для України проблема бактеріального раку стоїть набагато гостріше, ніж у Західній Європі, де м'який клімат і щадний обробіток грунту не призводять до пошкодження поверхні. Проте, апробовані досягнення вітчизняної біотехнології виявилися нікому не потрібними.

Культура тканин і органів створила чудові можливості поліпшення рослин. Серед безлічі варіантів використання цього розділу біотехнології в селекції найцікавішими є два. Культура незрілих зародків дає змогу здійснити схрещування віддалених видів рослин. Техніка одержання гаплоїдів сприяє значному прискоренню селекційного процесу і створенню сортів, що відповідають світовим стандартам. Дотепер більшість сортів вітчизняної селекції являє собою гетерогенні популяції, які не відповідають західним та міжнародним стандартам. Держслужба із сортовипробування й охорони прав на сорти давно порушує питання щодо реєстрації сортів лінійного типу. Наші сорти зернових культур мають прекрасну якість зерна, стійкі до посухи і холоду. А на західний ринок їх не пускають через неоднорідність. Застосування техніки гаплоїдизації (вирощування рослин із тканин з одинарним набором хромосом з наступним їхнім подвоєнням) у ранніх поколіннях після гібридизації дає змогу зупинити формоутворювальний процес і одержати лінійні форми, деякі з яких стануть родоначальниками сортів.

Технологію використання гаплопродюсерів розроблено у відділі культури тканин і органів "in vitro", який нині входить до Південного біотехнологічного центру. За допомогою цієї технології за короткий час було створено 5 сортів ярого ячменю. У 2000–2002 роках посіви тільки сортів Прерія та Одеський-115, за даними Держкомстату України, займали сумарно понад 1 млн га. За таких винятково високих показників і прибутковості технології фінансування цих робіт було припинено.

Для поновлення надзвичайно ефективної для селекції технології потрібні кошти на ремонт устаткування і закупівлю кліматичних камер, але Біотехнологічному центру кошти на це не виділяються. Схоже, що ніхто не зацікавлений у виведенні сортів, що відповідають світовим стандартам, за вдвічі менший час.

Украй потрібною є система пріоритетного фінансування сучасної аграрної біотехнології. Кошти можна і треба знайти. У нашій країні основні дослідження з біотехнології рослин були зосереджені в інститутах рослинницького селекційно-генетичного профілю. Багато інститутів УААН і сьогодні, попри скрутні умови, плідно працюють у галузі біотехнології. Але масштаби досліджень поступово скорочуються через відсутність державного фінансування.

Як відомо, практична селекція і теоретичні дослідження перебувають у складних взаєминах. Останнім часом через прибутковість селекції і потребу в державній підтримці теоретиків у багатьох країнах світу відбувся поділ цих двох напрямів. Прикладом може слугувати приватизація державних селекційних установ, яку свого часу здійснила Маргарет Тетчер в Англії. На кошти від продажу селекційних установ приватним фірмам у Норичі побудовано для біотехнологів прекрасний центр ім. Джона Іннеса.

А в нас приватизація селекції в деяких установах іде неконтрольовано, внаслідок чого виграє хто завгодно, тільки не держава і не вчені-теоретики. Держава повинна не оббирати селекційні установи і не заважати їм заробляти гроші легальним шляхом. У розвинених країнах селекційно-насінницькі компанії мають величезні прибутки і платять відповідні податки. Крім того, вони спонсорують розвиток біотехнології. А в нас обтяжені податками, боргами і необхідністю забезпечити польові роботи селекційні установи шукають усілякі шляхи виживання за умов непосильного податкового преса. Тим більше вони не мають коштів для підтримки нормального рівня теоретичної науки. Нефінансування робіт з біотехнології веде до деградації напряму. Фахівці або їдуть за кордон, або переходять на іншу роботу. Не можна допустити розмивання інтелектуального і матеріально-технічного потенціалу, що ще залишився. Вкрай потрібно об'єднати його в рамках державної програми.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2001 року за № 438-р "Про затвердження першочергових заходів щодо розв'язання найважливіших завдань з насінництва, селекції сільськогосподарських культур та тварин" та з метою розробки і впровадження сучасних біологічних технологій в агропромисловому виробництві УААН у 2001 році було розроблено Програму "Сільськогосподарська біотехнологія 2001–2005". 24 жовтня видано спільний наказ Міністерства аграрної політики України й Української академії аграрних наук за № 318//92 щодо затвердження Програми. Але до цього часу на виконання цього наказу не виділено жодної гривні.

3 серпня 2001 року прем'єр-міністр А. Кінах зустрічався з провідними вченими в галузі біотехнології, заслухав доповіді й обіцяв підтримку. У жовтні віце-прем'єр з агропромислового комплексу провів нараду з біотехнологами-рослинниками УААН з приводу ситуації з трансгенними рослинами і також обіцяв підтримати дослідження з біотехнології. У лютому 2002 року у відповідь на звернення керівництва УААН до віце-прем'єр-міністра з проханням виділити кошти для Програми і окремо терміново підтримати Південний біотехнологічний центр — координатора Програми — було отримано лист від заступника державного секретаря Міністерства фінансів В. Регурецького, в якому йшлося про те, що Мінфін не має можливості підтримати прохання УААН. На повторний лист до Кабміну стосовно можливості передбачення асигнувань у проекті державного бюджету на 2003 рік на виконання Програми "Сільськогосподарська біотехнологія 2001–2003" заступник держсекретаря Мінфіну С. Баулін відповів, що Програма була затверджена без погодження з Мінфіном. А підтримка Південного біотехнологічного центру за рахунок капітальних вкладень не передбачена. У 2003 році мізерне фінансування Центру було зменшено на 25%. Ще кілька таких скорочень — і центр, що плідно працює, функціонувати не зможе. Це що, державна програма зі знищення біотехнології, яка показала свою ефективність і без розвитку якої неможливий прогрес у рослинництві?

Два року тому після підписання меморандуму про наукове співробітництво з Айовським університетом я намагався знайти за кордоном грант на підтримку досліджень. Мені популярно роз'яснили, що Україна є конкурентом США і Канади на зерновому ринку, а тому підтримувати стратегічний напрям досліджень, який зробить наше рослинництво конкурентоспроможним, ніхто не збирається. Можна зрозуміти уряди США і Канади щодо біотехнології в Україні, а от як розуміти наш уряд, який відмовляється від розвитку стратегічного напряму в сільському господарстві? Зима, що минула, показала, що зневага до розвитку біотехнології обертається великими збитками в рослинництві. У високопродуктивних сортів озимих ячменю та пшениці виявилася недостатньо висока зимостійкість. Потрібні гени треба переносити з дикої природи, передусім з егілопсів. Це є першочерговим завданням для біотехнологів УААН. Але без фінансування це навряд чи можна буде зробити.

Важкий для України період має колись закінчитися. З'являються перші ознаки поліпшення економічної ситуації. Одним із чинників підвищення ефективності рослинництва і виходу його на принципово новий рівень є використання біотехнології. Не може країна, яка створює ракети для запуску супутників, сучасні конструкції літаків, дозволити собі розкіш ігнорувати прогрес у сучасних високих технологіях у сільському господарстві. Хотілося б, щоб керівництво діючого уряду взяло до уваги критичний стан вітчизняної аграрної біотехнології, зробило висновок із зауважень щодо неуваги до науки, які зробив Президент України попередньому урядові, і врятувало той потенціал аграрної біотехнології, який ще залишився в Україні.

Loading...

 
 

Цікаве