WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Присадки та добавки до олив - Реферат

Присадки та добавки до олив - Реферат

Реферат на тему:

Присадки та добавки до олив

Протягом багатьох віків людство мріє про засоби, за допомогою яких можна було б зменшити тертя між металевими поверхнями, що труться, й зменшити їх спрацювання. Спершу були мастильні матеріали, а згодом для поліпшення протиспрацьовувальних властивостей почали до них додавати присадки й добавки. Присадки — речовини, якими легують базовий продукт на заводі-виробнику товарної продукції, добавки — речовини, які можуть вводитися додатково для поліпшення певних властивостей продукту.

Антифрикційні присадки призначені для зменшення втрати потужності енергетичного засобу внаслідок тертя, що, своєю чергою, приводить до економії палива. Найбільшого поширення дістали високотемпературні антифрикційні присадки, зокрема оливорозчинні сполуки молібдену, деякі беззольні сполуки, а також колоїдні дисперсії твердих мастильних матеріалів (графіту, дисульфіду молібдену тощо).

Дисульфід молібдену (MoS2) — неорганічна, дуже м'яка речовина (використовується в ультрадисперсному стані), сумісна з усіма присадками та конструкційними матеріалами. MoS2 зменшує коефіцієнт тертя та спрацю-вання поверхонь. Його мастильні властивості грунтуються на шаруватій, пластинчастій структурі, високій адгезійній здатності ("липкості") щодо поверхні металу, внаслідок чого утворюється захисний шар, який згладжує нерівності, проникаючи в мікротріщини, заповнюючи їх. Цей шар, з одного боку, має високу міцність і запобігає граничному тертю, захищаючи поверхні від спрацювання, з іншого боку, завдяки шаруватій структурі, під час тертя відбу-вається вільне переміщення пластинок MoS2, що зменшує коефіцієнт тертя, знижуючи тим самим спрацювання поверхонь деталей.

Ефекту від застосування МоS2 можна досягти тільки за однорідного його складу (це — порошок, тому дуже важливим є ступінь його подрібнення), розмір частинок якого має бути не більше 1 мкм у вигляді колоїдної дисперсії у кількості 1–2%. Унаслідок його застосування зменшуються втрати потужності на тертя, а витрата палива зменшується на 3–5%.

Сучасними дослідженнями встановлено, що високі мастильні якості МоS2 зумовлені не лише його фізичними властивостями (унікальна шарувата структура), а й хімічними реакціями між МоS2 та металом підшару. Реакції між МоS2 і Fe призводять до утворення сульфідів заліза за температури 700°С, а за більш високих температур утворюються сполуки МоFeS3. Як сульфітація, так і утворення МоFeS3 сприяють підвищенню зносостійкості плівок. Явище вибіркового перенесення полягає в тому, що така плівка утворюється тільки на поверхнях тертя і, можливо, тільки за певного збігу складу мастильних матеріалів і технології обробки деталей.

Можливим негативним наслідкам дії МоS2, наприклад, корозії металів, запобігають додаванням певного набору поверхнево-активних стабілізуючих присадок й інгібіторів.

Принципи дії добавок різняться, і їх умовно можна поділити на такі групи: антифрикційні, модифікатори тертя і спрацювання, кондиціонери металу, анамегатори, реметалізанти.

Антифрикційні добавки — це дрібнодисперсні частинки спеціальної речовини або сполуки: дисульфіду молібдену, тефлону тощо.

Дисульфід молібдену. На практиці застосовують два способи: перший — створення штучних сполук молібдену, які повністю розчинні в моторній оливі. (Економін, Фриктол); другий — застосування природних сполук дисульфіду молібдену. Основа препаратів — мікропорошок дисульфіду молібдену (пластівці розміром від 0,5 до 2 мкм і завтовшки 0,05 мкм). Вони вільно проникають крізь фільтр, не випадають в осад навіть у центрифузі.

До складу товарних олив уже додають аналогічні присадки. Отже, додаткове застосування молібденовмісних добавок може виявитися надмірним. Крім того, існує ризик підвищення зольності оливи.

Тефлон (він же — політетрафторетилен (ПТФЕ), фторопласт-4) занесений до Книги рекордів Гіннеса як найбільш ковзкий у світі матеріал. Дістав широке застосування в електронній промисловості, ракетній техніці, під час виготовлення побутових виробів (сковорідок, каструль, прасок). У розвинутих країнах широко застосовується для обробки поверхонь тертя в автотракторній техніці. У нашій країні через високу вартість широкого застосування до останнього часу не набув. У Росії розроблено порівняно недорогий препарат — Форум: поверхні деталей покриваються м'якою, тонкою плівкою дуже ковзкого матеріалу, що має добре зчеплення з основою; в результаті цього знижується коефіцієнт тертя до 17% та зменшується витрата палива до 10%, термін роботи деталей подовжується вчетверо (за інформацією виробника). Одноразове застосування добавки розраховане на 80 тис. км пробігу автомобіля. Хибою мастильних покриттів на основі полімерів є їх недостатня температурна стабільність (до 200°С).

Модифікатори тертя і спрацювання. Принцип дії модифікаторів засно-ваний на хімічно активній взаємодії продукту з виступами рельєфу тертьових поверхонь. У режимі граничного тертя товщини шару оливи недостатньо, щоб усунути контакт поверхонь "метал із металом". Це проявляється насамперед між виступами мікрорельєфу. Нагрівання виступів, що зрізаються, призводить до розм'якшення їх модифікатором. Коли всі "зайві" виступи старанно зрізаються, шару мастильного матеріалу стає достатньо, аби запобігти контакту поверхні "метал із металом". Найпоширенішими модифікаторами є російські "Аспект-модификатор" і "Универсальный модификатор" .

Кондиціонери металу. На відміну від модифікаторів тертя і спрацювання, кондиціонером металу на поверхні тертя формується самовідновлювана захисна плівка з чистого заліза, яка дістала назву сервовітної (від латинського servo — зберігати і vita — життя). На поверхні сервовітної плівки встанов-люється динамічна рівновага між активними атомами заліза власне плівки та перехідними залізоорганічними комплексами кондиціонера металу в складі моторної оливи. Унаслідок цього досягається замкнений цикл спрацювання-відновлення, що дає змогу реалізувати принцип самовідновлення. При цьому істотно (в 5–12 разів) зменшується спрацювання деталей механізмів, збільшується ресурс двигуна. Найпоширенішими кондиціонерами металу є ER і ФЕНОМ.

Антифрикційний кондиціонер металу ER (Energy Release) був синтезований у США в середині 80-х років у рамках закритої програми створення літаків-невидимок STEALTH для зменшення тертя, тепловиділення, рівня шуму двигунів і механізмів, що працюють у напрочуд складних умовах. Спроба застосувати ER у двигунах і трансмісіях автотракторної техніки дала дуже високі результати: зниження витрати палива, підвищення потужності, істотне збільшення ресурсу.

Наприкінці 90-х років російські вчені, на противагу ER, розробили багатофункціональний кондиціонер металу Феном (назва Феном утворена від Fe — позначення заліза в таблиці Менделєєва і NOM — від латинського Nomen — основа основ, ім'я). У ФЕНОМі вдалося реалізувати так звані Smart-Self Technology — "розумні технології" самоорганізації (самовідновлення).

ФЕНОМ — це синтетична багатокомпонентна сполука, добре сумісна з різними оливами. У початковому стані хімічно нейтральна, вона активізується лише в зоні контакту поверхонь тертя.

Випробування на "АвтоВАЗі" свідчать, що із застосуванням ФЕНОМу коефіцієнт тертя зменшився на 25%, учетверо зросла зносостійкість.

АНАМЕГАТОРИ. Ідея відкриття, розробка і виробництво, що характеризуються поняттям "ноу-хау", належать Київському науково-виробничому підприємству ADIOZ (назва "Анамегатор" може бути розшифрована так: ана — мовою санскриту означає "вічний рух до величного"; мега — з давньогрецької — "мільйонні збільшення чого-небудь"; тор — геометричне просторове тіло, що не має ані початку, ані кінця; отже, ця назва символізує вічне прагнення до величного через примноження існуючих позитивних властивостей).

Loading...

 
 

Цікаве