WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Премiкси в годiвлi тварин - Реферат

Премiкси в годiвлi тварин - Реферат

Реферат на тему:

Премiкси в годiвлi тварин

Слiд зазначити, що в сiльськогосподарських тварин типовi авiтамiнози зустрiчаються рiдко, оскiльки корми, як правило, мiстять певну кiлькiсть вiтамiнiв. У зв'язку з цим тварини можуть вiдчувати лише брак вiтамiнiв i хворiти не на авiтамiнози (захворювання, спричиненi частковою вiдсутнiстю вiтамiнiв в органiзмi), а на гiповiтамiнози (захворювання, спричиненi частковою вiдсутнiстю вiтамiнiв узагалi). Цi прихованi форми браку вiтамiнiв не мають чiтко виражених ознак, але вони порушують обмiн речовин в органiзмi, у результатi чого знижуються рiст, розвиток, продуктивнiсть та iмунiтет тварин. Вiдомо, що пiд час зберiгання премiксiв частина вiтамiнiв руйнується, тому їх слiд стабiлiзувати. Мiкробний синтез вiтамiнiв вiдбувається також i в нежуйних (моногастричних) тварин, тiльки — у товстому вiддiлi кишківника, але продукцiю цього синтезу органiзм використовує зовсiм незначною мiрою, тому що синтез у товстому вiддiлi набагато слабший, нiж у тонкому, i через це потреба у вiтамiнах групи В i К у жуйних тварин значно вища. Авiтамiнози та гiповiтамiнози можуть виникати за вiдсутностi вiтамiнiв у кормах або недостатньої їх кiлькостi, за порушення процесiв всмоктування їх у шлунково-кишковому трактi, за зниження синтезу їх дiєю мiкрофлори шлунково-кишкового тракту, за особливого фiзiологiчного стану органiзму (вагiтнiсть, хронiчнi захворювання тощо). Усе це слiд брати до уваги, складаючи премiкси для тварин. Проте авiтамiнози можуть спостерiгатися за надходження в органiзм так званих антивiтамiнiв, тобто антагонiстiв вiтамiнiв. Антивiтамiни — речовини, близькi за структурою до вiтамiнiв. Включаючись так само, як і вiтамiни, у структуру ферментiв, антивiтамiни пригнiчують перебiг обмiнних реакцiй. Hинi вiдомо кiлька речовин антивiтамiнної дiї. Так, антивiтамiном вiтамiну К є дикумарол, параантибензойної кислоти — сульфамiднi препарати, фолiєвої кислоти (вiтамiну Вс) — амiноптерин, вiтамiну В6 — дезоксипiродоксин. Антивiтамiном В1 є пiритiамiн, вiтамiну РР (В5) — пiридин-3-сульфокислота тощо. З цього випливає необхiднiсть вивчення антивiтамiнної дiї кормiв та рiзних добавок при складанні премiксiв. Основною якiстю гормонiв є те, що вони дiють на органiзм у дуже малих дозах i слабких концентрацiях. Hедостатня або надлишкова кiлькiсть гормонiв для органiзму не є корисною. Поряд зi справжнiми гормонами, що утворюються в ендокринних залозах, у тканинах органiзму виникає речовина, яка дiє подiбно до гормонiв. Такi речовини називаються гормоноподiбними, гормоноїдами, тканинними гормонами. Цi назви вони дiстали через те, що мають ознаки справжнiх гормонiв. Hа слизовiй оболонцi дванадцятипалої кишки утворюється гормоноїд секретин, що впливає на секреторну функцiю пiдшлункової залози. Тут же утворюється друга гормоноподiбна речовина — панкреазимiн. Секретин та панкреазимiн збiльшують видiлення соку пiдшлункової залози та регулюють кiлькiсть ферментiв у ньому. Гормоноїдом, що посилює секрецiю соляної кислоти в шлунку, є гастрин, а зниженню видiлення соляної кислоти залозами слизової шлунка сприяє гормоноподiбна речовина, що мiститься у слизових оболонках тонких кишок, — ентерогастрин. Гормони виробляють не лише тварини, а й мiкроби та рослини. Мiкроби, що їх виробляють рослини, називають фiтогормонами (ауксин, гiберелiновi кислоти, кiнетини тощо). Цi речовини регулюють метаболiзм у рослин i через них iстотно впливають на органiзм тварин, активiзуючи або припиняючи анаболiчнi процеси, а отже, — i на продуктивнiсть. Окрiм гормонiв та гормоноїдiв, є ще речовини, що їх називають антигормонами. Вони утворюються в органiзмi у вiдповiдь на парентеральне введення справжнiх гормонiв. Цi речовини є антагонiстами гормонiв. Велике значення в регуляцiї обмiну речовин мають речовини, що їх називають анагормонами, — штучно отриманi бiлковi препарати, у яких вилучено частину гормональних якостей, але збережено подiбнiсть до того органу, на який дiє нативний гормон. Анагормони конкурують iз нативним гормоном щодо участi в тому чи iншому процесi i навiть можуть витiсняти справжнiй гормон iз реакцій метаболiзму. Якщо антигормони є антитiлами до нативних гормонiв i пригнiчують функцiї самого гормону, то анагормони конкурують iз гормоном за мiсцем своєї дiї. Отже, синтез моноспецифiчних анагормонiв дасть змогу регулювати певнi ланки обмiну речовин i впливати на якiсть продукцiї (м'яса, молока, яєць). Бiогеннi стимулятори — це речовини, якi виробляються рiзними iзольованими тканинами тварин та рослин в умовах, несприятливих для життєвих процесiв, i здатнi пiдтримувати життя тканин за таких умов. Введенi тваринам, вони стимулюють життєвi процеси в органiзмi. Тканиннi речовини не руйнуються у травному трактi та печiнцi тварин. Вони зберiгають у своєму складi деякi ферменти, гормони, мiкроелементи, вiтамiни, що мають стимулюючу дiю. Утворюються новi речовини стимулюючої дiї типу бiогенних амiнiв. Тому тканиннi (бiогеннi) стимулятори належать до стимуляторiв змiшаної дiї. Практично у тваринництвi використовують препарати з плаценти, селезiнки, печiнки, тестикул, м'язiв, надниркових залоз, кровi, мозку та ембрiонiв. В Англії використовують препарат гормонекс, виготовлений з багатьох органiв. Тканиннi препарати використовують у виглядi фаршу, екстракту та порошку. Препарати, якi впливають на загальний стан органiзму До таких препаратiв належать транквiлiзатори, атаракти, якi пригнiчують центральну нервову систему. Пiд їхньою дiєю у тварин знижується чутливiсть до зовнiшнiх подразникiв, i вони не реагують на навколишню обстановку, не втрачають ваги за рiзних шумiв, транспортування, переведення до нових примiщень. Для використання у тваринництвi запропоновано кiлька препаратiв такої дiї (бiльшiсть iз них — похiднi фенотiазину). Так, резерпiн блокує деякi дiлянки мозку, вгамовує бiль, посилює перистальтику кишківника. Але високi дози його (5—50 мг на 1 кг корму) рiзко знижують живу масу i призводять до загибелi курчат. Хлорпромазин та мепробамат дiють заспокiйливо. Патакал допомагає лiквiдувати у тварин небажанi навички й пригнiчує канiбалiзм (саморозкльов) у курчат та дорослої птицi. Ставiтiл знiмає подразливiсть. Атаракс уживають як заспокiйливий засiб пiд час транспортування тварин тощо. Препарати, що впливають на якiсть корму Ця група бiологiчно активних речовин дiє на корми в цiлому, а також на окремi поживнi речовини, i покращує або засвоєння, або поїдання, або збереження їх. До таких препаратiв належать антиоксиданти (антиокислювачi) — речовини, що стабiлiзують у кормах жири, жиророзчиннi вiтамiни, каротин тощо. До природних антиоксидантiв, що мiстяться в клiтинах рослин i тварин, належать лецитин, ксантофiл, госипол, токоферол (вiтамiн Е) та похiднi останнього i т.iн. До синтетичних антиокислювальних речовин належать бутилоксiанiзол, бутилокситолуол, пропiнгалат та етоксихiн, який сприяє збереженню каротину й вiтамiну А в кормах та премiксах, а також у процесах травлення та обмiну речовин у тканинах. Антиоксидантами є: дифенiлпарафенiлендiамiн (ДПФД), бутилгiдроокситолуол (БГТ), бутилгiдрооксианiзон (БГА), дифенiлгексаметилендiамiн (ДГМД), пропiлоктилдодецилгалат, гiдрохiнон тощо. Застосовують антиоксиданти при додаваннi в корми жирiв, жиророзчинних вiтамiнiв та жирних кислот. Рафiнованi жири гiркнуть швидше, тому що рафiнування звiльняє жири вiд природних антиокислювачiв. Слiд зазначити, що надлишок антиокислювачiв припиняє важливi окислювальнi процеси як у кормах, так i в органiзмi, вони затримують утворення вiтамiну А з каротину. Iнколи для стабiлiзацiї вiтамiнiв А та Д використовують желатин i пептон. До цiєї групи речовин належать такi сполуки, якi посилюють дiю антиокислювачiв, але не мають антиоксидантних якостей: аскорбiнова, лимонна, фосфорна кислоти тощо. До цiєї групи входять i детергенти — речовини з вираженою поверхневою активнiстю. Вони сприяють розчинностi важкорозчинних поживних речовин у шлунково-кишковому трактi, збiльшують поверхню їхнього контакту з ферментами, у результатi чого пiдвищуються коефiцiєнти перетравностi поживних речовин кормiв. Поверхнево-активнi речовини отримують синтетичним шляхом. Hайсильнiшими поверхнево-активними речовинами є жовчнi кислоти та їхнi похiднi. Використовують такi детергенти, як терофталова кислота, натрiєва сiль аралкiлсульфанату (дибазол) тощо. Деякi детергенти, впливаючи на засвоєння сiрковмiсних амiнокислот, покращують якiсть вовни. До цiєї групи належать також бiологiчно активнi речовини, якi пiдвищують поїдання кормiв i зумовлюють певний запах корму. Складаючи премiкси, необхiдно мати на увазi, що такi мiкроелементи, як кобальт, мiдь, марганець i залiзо, знижують стiйкiсть олiйних препаратiв вiтамiнiв, каротину та ненасичених жирних кислот. Окрiм мiкроелементiв, такi якостi мають детергенти, нiтрованi сполуки та гормони. Через це в кормах i премiксах необхiдно стабiлiзувати не лише вiтамiни та жири, а й тi речовини, що руйнують iншi речовини (мiкроелементи, амiнокислоти тощо). Препарати лiкувальної та профiлактичної дiї До цiєї групи речовин належить значна кiлькiсть препаратiв, у тому числi й фуразолiдон. Вiн застосовується в лiкуваннi та профiлактицi iнвазiйних захворювань, стимулює рiст молодняку тварин. Iз цiєї групи успiшно використовують фурацилiн, фурадонiн, меланокран та нiтрофуразон. Фенотiазин використовують як антигельмiнтну, iнсектицидну та ростостимулюючу речовину для молодняку. За використання кормiв, збагачених фенотiазином, м'ясо тварин може мати неприємний запах. Аби цього уникнути, при вiдгодiвлi рекомендується виключати з рацiону такi корми за 7—10 днiв до забою. Глiцерофосфат залiза стимулює рiст i прискорює розвиток тварин. Рекомендується для профiлактики та лiкування анемiї в молодняку. Арсенiлова кислота належить до сполук арсену. У великих дозах вона дуже отруйна. В органiзмi тварин препарати арсену зв'язуються iз сульфгiдрильними групами ферментiв i послаблюють процес окислення, що сприяє вiдгодiвлi. Арсенiлову кислоту використовують для пiдвищення яйценосностi курей. При згодовуваннi сполук арсену необхiдно завжди пам'ятати про гiгiєнiчнi та санiтарнi умови, що стосуються речовин як сильної отрути.

Loading...

 
 

Цікаве