WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Практичні аспекти вирощування ремонтних телиць голштинської породи - Реферат

Практичні аспекти вирощування ремонтних телиць голштинської породи - Реферат

Реферат на тему:

Практичні аспекти вирощування ремонтних телиць голштинської породи

Вирощування ремонтних телиць молочних порід вважається важливим елементом системи розведення та технології виробництва молока. Незважаючи на значну увагу вчених до цієї проблеми, питання інтенсивності росту й розвитку, успадкування господарсько корисних ознак, особливостей годівлі та утримання в різні вікові періоди й пошуку шляхів зниження витрат на ремонт стада ще й досі лишаються актуальними.

Якісний ремонт стада — важлива передумова підвищення темпів генетичного потенціалу молочної продуктивності корів. Інтенсивність росту телиць, які призначені для ремонту стада, має забезпечити максимальну молочну продуктивність тварин, впливати на економічну ефективність молочних ферм і в цілому обмежити вартість їх вирощування. Встановлено, що жива маса тварин, яка не відповідає стандарту вагового та лінійного росту, після їх отелення призводить до зниження молочної продуктивності та подовжує час настання запліднення після першого отелення.

У США прийняті такі основні параметри використання корів голштинської породи: вищий добовий надій повновікової корови — 40, корови-первістки — 34 кг; стійкість лактації після вищого добового надою — 90–93%; вміст жиру в молоці — 3,6–3,9%; вміст білка в молоці — 3,1–3,3%; відношення білок : жир — 85–90; тривалість сухостійного періоду — 50–60 днів; число дійних корів у стаді — 85–88%; тривалість міжотільного інтервалу — 12,5–13,0 міс.; вибракування корів упродовж року: всього 25–30%, із них понад 10% — через низьку продуктивність.

Голштинські ремонтні телиці мають телитися у віці 22–24 міс., тоді ж їх уводять і в молочне стадо. У цьому віці тварини повинні мати оптимальні показники масового і лінійного росту, які забезпечать повноцінну лактацію, високу молочну продуктивність та нормальний перебіг отелення.

Вивчення 6 тисяч телиць у 148 стадах засвідчило додатковий зв'язок між живою масою тварин перед отеленням та надоєм за першу лактацію + 0,34, надоєм і висотою в холці + 0,41 і зворотний — між надоєм і віком першого отелення — 0,22.

Доведено, що жива маса за першого отелення має більший вплив на продуктивність, ніж вік тварини.

Внаслідок оцінки 305 тисяч телиць за живою масою і стандартизації їх за віком, встановлено, що найвищу молочну продуктивність мали корови-первістки, середня маса яких під час отелення сягала 620 кг і коливалася в межах від 590 до 635 кг.

У дослідженнях Р.С. Hoffman et. al. (1997), J.F.Keown and R.W.Everett (1986) встановлено, що в стадах, у яких розводять голштинську породу і мають надої понад 10 тисяч кг молока на корову, ремонтні тварини набрали до отелення в середньому по 616 кг живої маси, з коливаннями від 580 до 635 кг. Не рекомендують утримувати корів-первісток, які після отелення мають масу, меншу за 540 кг, оскільки такі тварини не забезпечують найповнішу реалізацію потенціалу продуктивності.

Автори дослідів вважають, що для одержання високої продуктивності велике значення мають показники живої маси не тільки перед отеленням, а й після. На зміни живої маси корів після отелення впливають такі чинники, як розмір споживання сухої речовини кормів, величина надою, втрати, пов'язані з негативним енергетичним балансом. Показники живої маси тварин голштинської породи до і після отелення свідчать, що середня маса перед отеленням (0–7 днів) становила 621 кг, а після (0–14 днів) — 559 кг. За даними різних авторів, пересічна втрата живої маси корів після отелення, порівняно з масою їх перед отеленням, становила 9,9%, а на 30–45-й день після отелення — 16,1%.

Успадковуваність живої маси корів за першого отелення, порівняно з іншими селекційними ознаками, досить висока (h2 = 0,23 — 0,37).

Проте вважають, що використання живої маси як єдиного критерію для визначення оптимального розміру голштинських телиць — недостатньо. Екстер'єрно конституційні особливості тварин та будова їх тіла за однакової живої маси можуть суттєво різнитися та впливати на надої корів під час першої лактації.

Дослідники рекомендують використовувати проміри тулуба для оцінки розвитку голштинських ремонтних телиць. Практичні рекомендації щодо оцінки росту і розвитку телиць в основному базуються на двох показниках: живій масі та висоті у холці у відповідному віці.

А.J.Heinrichs et. al. (1998) після досліджень опублікував формули визначення прогнозів живої маси на підставі її зв'язку з основними промірами тулуба (R2 = 0,96-0,98): висота у холці, коса довжина тулуба, ширина в маклаках, ширина тазу, — які використовують для оцінки росту й розвитку ремонтних телиць і які доповнюють оцінку за живою масою.

Автор на підставі оцінки телиць різного віку вивів рівняння для визначення косої довжини тулуба, яка за значимістю оцінки росту й розвитку займає чільне місце: КДТ = 70,51 + 0,27867 . ЖМ — 0,00018 ЖМ2 (при R2 > 0,99).

Точніші дані одержують за живої маси телиць у межах від 100 до 500 кг.

Ширина тазу також є одним із промірів, що має цінність під час визначення росту скелету ремонтних телиць. Цей показник корелює з характером отелень у нетелей. Автори в своїх дослідженнях відмічають низький рівень дистоції, коли площа таза в нетелей перед отеленням мала — 260–270 см2 і більше.

Розмір скелету виступає як ключовий чинник у програмі вирощування ремонтних телиць.

О.Markusfeld та E. Ezsa (1993) показують, що висота у холці голштинських ремонтних телиць за першого отелення була навіть кращим показником піку надою та протягом 305 днів лактації порівняно з живою масою. Схожі результати одержали в інших дослідах, під час яких встановлено тісніший зв'язок між надоєм за першу лактацію і висотою у холці, глибиною грудей і шириною заду порівняно з живою масою корів.

Численні дослідження засвідчили, що при визначенні оптимального віку першого отелення враховуються продуктивність і функціональні параметри, одержаний прибуток на корову, надій за час її перебування у стаді, довголіття та репродуктивні параметри; дослідження також показали, що маса за першого отелення важливіша, ніж вік. Для проведення отелення нетелей у 24-місячному віці важливо гарантувати досягнення потрібної маси під час осіменіння у 15 місяців.

За даними М.Е.Еnsminger еt. аl. (1990), жива маса телиць голштинської породи на час осіменіння їх у віці 15 місяців має бути така (кг): при народженні — 41–45, в 1 місяць — 54, у 2 — 77, у 4 — 123, у 6 — 168, у 12 — 304–318, у 15 — 363–397, у 18 — 440–454 і у 22 місяці — 527–545. Встановлено, що телиць голштинської породи не можна вирощувати за методикою, яка передбачає компенсаторні прирости живої маси в окремі вікові періоди або за сезонами року.

Щоб забезпечити оптимальні умови для нормального перебігу отелення і оптимального старту росту телиць, рекомендують за два тижні до отелення перевести корову в окреме приміщення і поступово привчати до раціону лактуючої корови. Приміщення (загін) має бути чистим, сухим, із задовільною вентиляцією, твердою і неслизькою підлогою, з хорошим освітленням та вільним підходом корів до кормів і води.

Дослідженнями встановлено, що годівля телиць високоякісним молозивом через 15 хвилин після народження є найважливішим кроком для збільшення шансу виживання й забезпечення їх інтенсивного росту. Що скоріше телята одержують молозиво, то більше їх шлунок абсорбує імуноглобулінів (білків, які передають імунітет) через кишкову стінку. Щогодини, мірою того як теля стає старшим, його шлунок втрачає здатність абсорбувати імуноглобуліни. Перша годівля молозивом повинна дорівнювати близько 5% живої маси телиці. Наприклад, теличка масою 30 кг має одержати близько 1,5 кг молозива впродовж першої годівлі. Фахівці попереджають, що не слід хвилюватися про можливе перегодовування теляти молозивом, особливо за першого випоювання.

Слід зазначити, що раннє згодовування молозива особливо важливе для телят голштинської породи, оскільки вміст антитіл у їхній крові дещо менший (5,6%), ніж у телят швіцької, айширської і джерсейської порід, відповідно: 6,6; 8,1 і 9,1%.

Дослідження підтверджують генетично встановлену концепцію порогу віку і живої маси, за яких телиці досягають статевої зрілості.

Телиці молочних порід, як правило, досягають статевої зрілості при 55–60% живої маси повновікових корів. У таблиці 2 наведено динаміку живої маси нетелей перед отеленням і через 7 і 30 днів після отелення та основні проміри тулуба залежно від інтенсивності їх вирощування.

За даними А.F. Кеrtz еt. аl. (1998), жива маса корів-первісток після отелення має становити 77% маси повновікових корів, а за дослідженнями М.Е. Van Amburgh et. al. (1998), — 83%. D.Y. Fox et. al. (1999) запропонували використовувати для розрахунків показники живої маси для корів молочних порід, які після першого і третього отелень становлять, відповідно, 82 і 100% маси дорослої тварини, замість раніше ними визначених 85 і 96%.

Для контролю за ростом телиць і корів голштинської породи прийнято стандартні показники живої маси, яка має становити після першого отелення 82%, другого — 92 і після третього — 100% маси повновікових корів.

Орієнтовну живу масу новонароджених телиць (ЖМТ) пропонують визначати за формулою: ЖМТ = ЖМК . 0,06275, де ЖМК — жива маса корови.

Постійно триває науково-дослідна робота з уточнення потреби в поживних речовинах ремонтного молодняку.

Доведено, що і надмірна годівля, і недогодівля негативно впливають на стан здоров'я тварин, час отелення та молочну продуктивність корів.

За низького рівня годівлі затримується вік першого отелення. Надій корів не збільшується, оскільки вони продовжують рости впродовж першої і другої лактації. Проте зростають витрати на утримання нелактуючих корів.

За високого рівня годівлі прискорюється ріст телиць. Але за таких умов у них з'являється схильність до ожиріння, а не до розвитку скелету. Крім того, тварини за високого рівня годівлі, як правило, осіменяються до 15-місячного віку і теляться раніше дворічного віку. Первістки, які теляться до 23-місячного віку, дають менше молока, порівняно з первістками, що отелюються у старшому віці.

Рівень годівлі, й особливо споживання високого рівня енергії телицями в період до досягнення статевої зрілості, можуть суттєво впливати на розвиток молочної залози та подальшу молочну продуктивність.

Телиці, яких годували протягом 2–3 місяців після запліднення раціонами з високим вмістом енергії і протеїну, мали менший вік під час першого отелення, а також і меншу молочну продуктивність за першу лактацію.

Негативний вплив високого рівня годівлі утримується впродовж тільності та лактації корів. Молочні залози корів, вирощенних за високих рівнів годівлі, чітко різняться за формою і розміром із залозами від "нормально" вирощених телиць. Проте є окремі дослідження, які свідчать, що у корів, яких використали за прискореною програмою росту і, відповідно, високого рівня годівлі, продукція молока за першу лактацію не зменшувалась.

В критичний період до досягнення статевої зрілості, під час якого має місце підвищений рівень середньодобових приростів, суттєво знижується розвиток молочної залози та майбутня молочна продуктивність корів. Після цього періоду, внаслідок високої енергії росту, по досягненні статевої зрілості та в період тільності теж найбільш імовірно гальмується розвиток молочної залози і подальша молочна продуктивність корів.

Водночас існує протиріччя щодо тривалості критичного періоду, в кожної з порід та у зв'язку зі складом раціонів.

На підставі проведеного досліду на основних трьох датських молочних породах встановлено, що в період достатевої зрілості збільшення рівня середньодобових приростів — 600–700 г у телиць великих молочних порід та 400–500 г у дрібних і м'ясних порід — негативно впливають на подальшу молочну продуктивність корів. Більшість останніх досліджень засвідчують, що алометричний ріст молочної залози починається приблизно з 2-місячного віку і закінчується при досягненні статевої зрілості. Враховуючи, що показники росту молочної залози змінюються в період до початку тільності, не має нічого несподіваного в тому, що вплив годівлі на розвиток молочної залози залежить від загального росту.

У численних експериментах доведено, що саме надмірна годівля в період перед досягненням статевої зрілості гальмує розвиток молочної залози, але та ж сама надмірна годівля в молочний період або після досягнення статевої зрілості не впливає або навіть стимулює розвиток молочної залози.

Підвищення середньодобових приростів телиць можна досягти завдяки зміні раціонів. Проте негативний ефект високих приростів живої маси до досягнення телицями статевої зрілості не завжди був пов'язаний зі складом раціонів. Окремі дослідження не відмічають чіткого впливу рівня годівлі та співвідношення в раціоні концентрованих і об'ємистих кормів, скоріш за все, більше впливав тип раціонів, а не рівень годівлі тварин.

Loading...

 
 

Цікаве