WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Пошуки резервів відтворення ВРХ: здобутки і перспективи - Реферат

Пошуки резервів відтворення ВРХ: здобутки і перспективи - Реферат

Реферат на тему:

Пошуки резервів відтворення ВРХ: здобутки і перспективи

Інтенсивне відтворення стада є одним із головних факторів успішного вдосконалення існуючих і виведення нових порід високопродуктивної худоби. Тому в наукових установах України постійно досліджують технології утримання та годівлі сухостійних корів, які забезпечують одержання повноцінного приплоду; розробляють методи об'єктивної оцінки корів за відтворною здатністю на основі морфофункціонального стану статевих органів; удосконалюють методи штучного осіменіння корів і телиць; розробляють нові та вдосконалюють існуючі способи стимуляції відтворної функції самок сільськогосподарських тварин з метою її підвищення; розробляють комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на усунення акушерсько-гінекологічних захворювань, насамперед у високопродуктивних тварин; удосконалюють облік та контроль за відтворенням стада.

Плодючість великої рогатої худоби належить до ознак, що сформувалися в процесі еволюції. Але селекція худоби, насамперед за молочною продуктивністю, відокремлене вирощування теличок і бугайців призвели, певною мірою, до погіршення їх плодючості. Відомо, що навіть у разі короткочасного контакту з бугаями-пробниками всі ознаки стадії збудження у самок виражені яскравіше, підсилюється моторика матки, скорочується післяродовий період тощо. У зв'язку з цим доцільно вдосконалювати метод штучного осіменіння телиць і корів з детальним урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей репродуктивної здатності самок, умов їхнього життя та продуктивності. Важливим із практичного погляду є точне виявлення самок з ознаками статевої охоти для своєчасного однократного їх осіменіння. Дослідження багатьох вчених довели, що найефективніше визначити охоту у телиць і корів можна з допомогою бугая-пробника. Під час його використання доцільно проводити однократне осіменіння тварин, що забезпечує ефективніше використання сперми бугаїв. З урахуванням результатів досліджень деяких авторів і наших спеціальних дослідів ми вважаємо, що повторне осіменіння телиць і корів в одну охоту небажане, оскільки при цьому збільшується можливість інфікування статевих органів, особливо в разі глибокого введення сперми в матку. Це також зумовлює підвищення титру спермоантитіл і збільшує ймовірність виникнення імунологічної неплідності. Це припущення потребує спеціальних дослідів.

Під час виведення нових типів і порід великої рогатої худоби слід перманентно переглядати стандарти показників їх відтворної здатності, одним із яких у корів є тривалість сервіс-періоду. Час від отелення до плідного осіменіння залежить передусім від характеру перебігу післяотельного періоду, який характеризується значними змінами в організмі самок, а, найбільше, у статевих органах. Разючі перетворення відбуваються в цей час у матці — унікальному органі, маса якого збільшується з 500–800 г в нетільному стані до 7–9 кг перед отеленням. Упродовж післяродового періоду відбувається інволюція (зворотний розвиток) матки, під час якої вона набуває розмірів і маси, характерних для нетільного стану. Так, у корів української м'ясної породи за перші 30 днів післяотельного періоду маса матки зменшується в середньому з 6,97 кг до 781 г, а довжина рогу, який містив у собі плід, — з 125,2 до 31,9 см. Характерно, що максимальні зміни маси матки відбуваються в перші два тижні після отелення. Так, за перші 7–8 днів маса матки зменшувалася на 36,2%, а за 15 днів — на 83,8%. У цей період не тільки зменшуються масо-габаритні показники, а й відбуваються складні процеси лізису карункулів та зміни будови епітелію слизової оболонки і залоз матки. Важливо, що покривний епітелій злущується і наростає новий. Перша половина післяотельного періоду збігається за часом із закінченням молозивного, збільшенням продукції молока і змінами в годівлі. Якщо ж ще й санітарні умови утримання худоби порушено, тоді, внаслідок зниження загальної опірності організму, в статевих органах самок можуть виникати запальні процеси, їх хронічний перебіг з виникненням анатомічних змін у статевих органах є частою причиною вибраковування корів. Виявлення запалень матки, особливо їх прихованих форм, та своєчасне лікування цих захворювань збереже життя багатьом цінним коровам. Для діагностики прихованих ендометритів у корів в Інституті розведення і генетики тварин розроблено кілька лабораторних методів (В. Дюденко, 1979 р. — за наявністю у лохіях і тічковому слизі речовин ароматичного ряду, зокрема індолу; Г. Шарапа, А. Кругляк, Б. Вельможний, С. Демчук, 1994 р. — за наявністю у тічковому слизі гетероциклічної амінокислоти — триптофану).

Лікуючи запалення матки у самок, слід дотримуватися таких класичних правил: покращання загальної резистентності організму; підсилення скорочувальної функції матки; застосування патогенетичної та антимікробної терапії. Для останньої найчастіше використовують антибіотики, які тривалий час після введення зберігаються у м'язах та молоці, через що вони стають непридатними для вживання. В Інституті розведення й генетики тварин під час лікування корів, хворих на ендометрит, одержано позитивні результати після внутрішньоматкового застосування препарату бактеріального походження "Бовілакт", який виготовлено з бактерій — симбіонтів великої рогатої худоби.

Вивчення закономірностей індивідуального росту тварин — одне із найактуальніших питань біологічних наук і зоотехнії зокрема. Зроблено лише перші кроки у накопиченні даних про породні особливості індивідуального розвитку тварин. Під час вивчення породних особливостей онтогенезу ВРХ одержано результати досліджень (Й. Сірацький, С. Просяний, 2003 р.), які засвідчують існування певних особливостей внутрішньоутробного розвитку плодів чорно-рябої худоби різних породних поєднань. Плоди з різною часткою крові голштинської породи характеризувалися специфічністю росту живої маси. Вона значно більша у тварин з більшою часткою спадковості голштинської породи. Встановлено, що чим старші плоди, тим більша різниця спостерігається в їхній довжині між чистопородними чорно-рябими і голштинізованими тваринами. Виявлено пряму залежність між величиною маси та розмірами плодів і матки тільних корів. Після переливання крові голштинів тваринам чорно-рябої молочної породи було помічено збільшення маси, довжини та ширини матки тільних корів.

Й. Сірацький, С. Просяний (2003 р.) виявили, що сироватка крові плодів різних генотипів чорно-рябої худоби характеризується низькою бактерицидною активністю або ж і повною її відсутністю. Фактори імунітету алантоїсних та амніотичних рідин проявлялися непостійно і на досить низькому рівні. У цих рідинах постійно виявляли лише лізоцим і високу лізоцимну активність, які в найбільшій кількості були у тварин на п'ятому місяці тільності. Рівень цих факторів у алантоїсній та амніотичній рідинах суттєво не відрізнявся. За вмістом лізоциму навколоплідні води мали значну перевагу над сироваткою крові плодів та їх матерів. Виявлено пряму залежність між збільшенням строку тільності та ступенем контамінації мікроорганізмами амніотичної рідини. Амніотична рідина значно частіше забруднена мікроорганізмами, ніж алантоїсна. Тому внутрішньоутробне інфікування, особливо неспецифічною мікрофлорою і грибками, є серйозною проблемою. Підтвердження цьому — дані багатьох досліджень, які свідчать про латентну інфекцію ендометрію у корів з відсутніми клінічними ознаками захворювання. Переважна більшість авторів вважає, що основний шлях інфікування статевих органів самок — проникнення мікроорганізмів ззовні через родостатеві шляхи після отелення, а також внаслідок порушення санітарних вимог під час штучного осіменіння або через сперму, контаміновану мікроорганізмами. Останнє особливо важливе в разі введення її в тіло матки, як рекомендує інструкція зі штучного осіменіння корів і телиць (2001 р.), коли вона минає важливий фізіологічний бар'єр — шийку матки. У зв'язку з цим спеціалістам потрібно враховувати стан слизової оболонки матки під час осіменіння, особливо наявність у тічковому слизі такого компонента, як муцин. Цьому питанню присвятили свої дослідження професор І. Нагорний та його учні. Вони встановили: муцини тічкового слизу чи лохій — важлива складова природного захисту слизової оболонки матки. Механізм захисної дії муцинів полягає в тому, що вони абсорбують мікробні тіла та їх продукти обміну і в такий спосіб захищають слизові оболонки від шкідливого впливу мікробів, зокрема їх токсинів. Виділяючись зі статевих органів назовні, слиз механічно очищає матку від злущених клітин епітелію, решток карункулів та продуктів їх розкладу (білків — поліпептидів, амінокислот). Доцільно зауважити, що виявити муцин у тічковому слизі просто: в пробірку з 4 мл слизу додають 4 мл 1% оцтової кислоти і вміст струшують. Якщо у слизі є муцин, тоді в реагуючій суміші утворюється згусток, який не розбивається при струшуванні.

Loading...

 
 

Цікаве