WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Посiв та захист сої вiд хвороб - Реферат

Посiв та захист сої вiд хвороб - Реферат

Реферат на тему:

Посiв та захист сої вiд хвороб

Соя дуже вимоглива до умов вирощування. Особливi вимоги у неї до тепла i вологи як у перiод посiву, так i протягом усього вегетацiйного перiоду. Роль термiчного фактора зростає вiд проростання насiння до формування бобiв i дещо знижується лише пiд час дозрiвання. Тому особливої уваги потребує добір сорту, стролки та густота посіву. Соя дуже вимоглива до умов вирощування. Особливi вимоги у неї до тепла i вологи як у перiод посiву, так i протягом усього вегетацiйного перiоду. Роль термiчного фактора зростає вiд проростання насiння до формування бобiв i дещо знижується лише пiд час дозрiвання. Строки посіву сої Для одержання високого врожаю сої важливе значення має зважений пiдхiд до вибору оптимального строку сiвби, поєднання обробки насiння протруйником i ризоторфiном та пiслясходової обробки фунгiцидами. Вiд цього залежить дружнiсть i своєчаснiсть появи сходiв, їх життєздатнiсть, темпи росту i розвитку рослин, формування генеративних органiв, стiйкiсть посiвiв до пошкоджень шкiдниками, хворобами, а також величина та якiсть урожаю насiння сої. Дослiдження iз вивчення цих питань ранiше проводили в зонi Степу, останнiми роками — у дослiдному господарствi "Бохоницьке" Iнституту кормiв УААН на полях лабораторiї селекцiї та технологiї вирощування зернобобових культур. Об'єктом дослiджень був новий високопродуктивний середньоранньостиглий сорт сої Агат селекцiї Iнституту кормiв УААН та Красноградської дослiдної станцiї Iнституту зернового господарства, занесений до Реєстру сортiв рослин України з 2000 року. У багаторiчних дослiдах у зонi Степу встановлено, що для сої характерна значна мiнливiсть польової схожостi насiння залежно вiд строкiв сiвби, що пов'язано з рiзним температурним режимом у перiод проростання насiння та недостатністю вологи в посiвному шарi грунту — у разi запiзнення iз сiвбою i висихання посiвного шару. Для цього регiону, в середньому за 15 рокiв, за раннього строку сiвби — 18—20 квiтня (переважно грунт прогрiвався до 6—8°С), середня тривалiсть перiоду сiвба — сходи становила 17 днiв, 28—30 квiтня — 15, 8—10 травня — 11, 18—20 травня — 9, 28—30 травня — 8 днiв. Польова схожiсть насiння за сiвби 18—20 квiтня становила 63,7%, 8—10 травня — 80,4%, 28—30 травня — 70,1%. Нашi дослiди показали, що висока польова схожiсть насiння i продуктивнiсть посiву забезпечуються за висiвання крупної i середньої його фракцiї. Насiння дрiбної фракцiї значно поступається за урожайними якостями крупнiй та середнiй фракцiям. Тому вибiр оптимального строку i посiв якiсним насiнням має вирiшальне значення для одержання дружних i рiвномiрних сходiв та забезпечення необхiдної густоти рослин, яка значною мiрою визначає врожайнiсть посiву сої. В умовах Центрального Лiсостепу України також спостерiгається зворотна залежнiсть тривалостi перiоду сiвба — сходи вiд середньодобової температури грунту в перiод посiву. Так, вiдмiчено: що вищою була температура грунту під час сiвби, то коротшим був перiод сiвба — сходи, i навпаки, за нижчої температури цей перiод подовжувався. Так, у цьому регiонi в середньому за 1999—2000 роки за сiвби сої при температурi грунту 10°С на глибинi 10 см, що припадала на 20 квiтня, довжина перiоду сiвба — сходи становила 21 день, тодi як за сiвби за рiвнем термiчного режиму 12°С у грунтi на цiй глибинi та за температури 14°С в грунтi на глибинi 10 см, що припадала, вiдповiдно, на 1 та 10 травня, цей перiод зменшувався на 6—8 днiв. До того ж, встановлено, що строк сiвби значною мiрою впливав на показник польової схожостi, особливо на тих дiлянках, де насiння сої перед сiвбою обробляли протруйником Вiтавакс 200 ФФ (2,6 л/т) та ризоторфiном. Вона перебуває в зворотнiй залежностi вiд тривалостi досходового перiоду: що вiн був коротшим, то вищою була польова схожiсть насiння i навпаки. Так, за обробки насiння сої перед сiвбою протруйником i ризоторфiном спостерiгалось пiдвищення польової схожостi насiння сої за першого строку сiвби з 70,2 до 76,2%, за другого — з 81,2 до 85,4 i третього — з 74,8 до 82,0%. Нами вiдмiчено, що рослини раннього строку сiвби мали довший перiод вегетацiї порiвняно з рослинами пiзнього строку. У роки з недостатньою забезпеченiстю вологою в грунтi та пiдвищеною середньодобовою температурою повiтря вегетацiйний перiод був коротшим i, навпаки, за надмiрної кiлькостi опадiв та зниження середньодобових температур перiод вегетацiї — довший. Так, у середньому за два роки найбiльша тривалiсть перiоду вегетацiї рослин сої сорту Агат (125 днiв) вiдмiчена за першого строку сiвби. Тодi як за наступних строків сiвби тривалiсть вегетацiйного перiоду зменшувалась, вiдповiдно, до 120 i 118 днiв. Важливим показником, що характеризує рiвень продуктивностi сої, є врожайнiсть її насiння. Проведенi дослiдження в умовах регiону свiдчать про високу ефективнiсть пiслясходової обробки посiвiв фунгiцидами, особливо за сiвби в оптимальний та оптимально раннiй строки та за обробки насiння перед сiвбою протруйниками. Так, максимальну врожайнiсть насiння сої, в середньому за два роки, — 29,8 ц/га отримали за сiвби за рiвня термiчного режиму 12°С в грунтi на глибинi 10 см, що припадала на 1 травня, за обробки насiння перед сiвбою протруйником i ризоторфiном та за поєднання двох обробок посiвiв фунгiцидами у фазi третього трiйчастого листка та у фазi бутонiзацiї, що на 5,5 ц/га бiльше порiвняно з дiлянками, де сiвбу проводили за температури 10°С в грунтi на глибинi 10 см без застосування засобiв захисту. Також слiд вiдмiтити високу ефективнiсть оптимально раннього строку сiвби з обов'язковим захистом насiння i посiвiв вiд шкодочинних об'єктiв, за якого врожайнiсть була дещо нижчою i становила 29,5 ц/га. Вибираючи сорт i строк сiвби, слiд розраховувати, щоб соя використовувала якомога повнiше вегетацiйний перiод, родючiсть грунту, добрива, а в критичний перiод за недостатності вологи — цвiтiння, формування i наливання бобiв — випадала достатня кiлькiсть опадiв. Способи сiвби i густота рослин сої Спосіб сiвби, ширина мiжрядь i густота рослин також є дуже важливими чинниками сортової технологiї вирощування сої. Вони впливають на висоту рослин, облистянiсть, iнтенсивнiсть фотосинтезу, формування та кiлькiсть бобiв, гiлкування, товщину стебла, стiйкiсть проти вилягання, обламування гiлок, висоту прикрiплення нижнiх бобiв, втрати пiд час збирання, величину i якiсть урожаю. Уже багато рокiв основним способом сiвби сої в Лiсостепу є широкорядний з мiжряддями 45 см, останнiми роками рекомендують стрiчковий i суцiльний рядковий. Для посiву широкорядним способом використовують сiвалки ССТ-12Б iз пристосуванням для висiву цiєї культури, СО-4,2, "Кльон", а також сiвалки зарубiжного виробництва "Мультикорн", "Hоде", "Кiнзе" та iншi. Як показують багаторiчнi дослiдження Iнституту кормiв УААH, iнших дослiдних установ та практика ряду господарств, за високої культури землеробства, на чистих i слабозабур'янених полях та за наявностi високоефективних гербiцидiв сою успiшно можна вирощувати iз звуженими мiжряддями, стрiчковим i суцiльним рядковим способами сiвби. Для цього використовують сiвалки типу СЗ-3,6 або сiвалки зарубiжного виробництва "Мiстраль 6000", "Грейт Плейнс", "Амацоне", "Аккорд" та iншi. Дослiди Iнституту кормiв УААH із вивчення продуктивностi сої сорту Київська 27, залежно вiд способу сiвби, густоти рослин i добрив, показали, що найвищу врожайнiсть насiння (25,3—25,9 ц/га в середньому за п'ять рокiв) одержано за суцiльного рядкового способу сiвби з мiжряддями 15 см та стрiчкового за схемою 45+(12,5—12,5) см з густотою рослин 700—800 тис./га i внесення N67P90K90. Подальше збiльшення густоти не сприяло приросту врожайностi насiння. За цього ж способу сiвби було вiдмiчено найвищi показники вмiсту сирого протеїну — 38,6—38,7% та його збору 9,51—9,79 ц/га. Hашими дослiдженнями встановлено також, що для пiзньостиглих i високорослих сортiв сої потрiбна бiльша площа живлення, нiж для скоростиглих i середньостиглих. Так, при вирощуваннi ранньостиглих сортiв типу Краса Подiлля, Чернятка, Артемiда, Київська 27, Агат, Побужанка норму i густоту висiву необхiдно збiльшувати водночас зі зменшенням ширини мiжрядь i, навпаки, при вирощуваннi бiльш пiзньостиглих сортiв типу Подiльська 416, Подiльська 1, Юг-40, Чернiвецька 8 з бiльшою висотою i масою рослин норму висiву потрібно зменшувати, а ширину мiжрядь — збiльшувати. У пiвденних районах з бiльшим вегетацiйним перiодом, де висiвають середньо- i пiзньостиглi сорти, мiжряддя повиннi бути бiльшими, а густота рослин меншою. Хоча для сої характерна висока пластичнiсть щодо площi живлення рослин, проте вона залежно вiд густоти посiву сильно змiнює iндивiдуальну продуктивнiсть, кiлькiсть бобiв i насiння, масу насiння, висоту прикрiплення нижнiх бобiв. За дотримання оптимальної густоти рослин основна кiлькiсть бобiв i насiння (65—75%) на них формується на головному стеблi, 25—35% — на бокових гiлках. На зрiджених посiвах, якi формуються у разi недотримання норми висiву i густоти рослин, за низької якостi насiння, надмiрної глибини його загортання, утворення грунтової кiрки в перiод появи сходiв, соя сильно гiлкується, на таких рослинах утворюється багато листкiв, бобiв, насiння. I хоча iндивiдуальна продуктивнiсть рослин буває високою, все ж, якщо враховувати врожайнiсть з одиницi площi, то вона буде меншою, нiж у посiвах з оптимальною площею живлення. У зрiджених посiвах боби розмiщуються на гiлках близько до поверхнi грунту, вони обламуються, утруднюють збирання, через що пiдвищуються втрати врожаю. У сильно загущених посiвах рiзко зменшується кiлькiсть бобiв i насiння на однiй рослинi, а основна кiлькiсть їх формується на головному стеблi, боковi гiлки в нижнiх мiжвузлях i в середнiй частинi стебла майже не утворюються. Hегативна дiя надмiрного загущення проявляється у затiненнi, формуваннi тонкого стебла, що призводить до вилягання посiву, передчасного пожовтiння i обпадання листкiв, зниження бiологiчної фiксацiї азоту повiтря. Особливо в посушливi роки загущення посiвiв знижує врожай сої. Зниження врожаю спостерiгається i в невирiвняних посiвах, коли рослини в рядку i на площi розмiщуються нерівномірно (чергування загущених i зрiджених дiлянок у посiвi. Це призводить до нерiвномiрного достигання рослин, що утруднює збирання i збiльшує втрати. У конкретних грунтово-клiматичних умовах оптимальною для кожного сорту є така густота рослин, яка забезпечує максимальну фотосинтетичну i симбiотичну їх дiяльнiсть, ефективне використання родючостi грунту, рiст iндивiдуальної продуктивностi рослин, формування високого врожаю насiння. Так, за вирощування ранньостиглих сортiв, таких як Київська 91, Краса Подiлля, Чернятка, Юг-30, норма висiву насiння повинна становити 700—800 тис. схожих насiнин на 1 га, для середньоранньостиглих сортiв типу Київська 27, Агат, Побужанка, Подiльська 416 — 600—700 тис./га, для бiльш пiзньостиглої групи сортiв сої типу Подiльська 1, Чернiвецька 8, Юг-40 — 500—550 тис. схожих насiнин на 1 га.

Loading...

 
 

Цікаве