WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Порівняння показників якості пшениці України, США та ЄС - Реферат

Порівняння показників якості пшениці України, США та ЄС - Реферат

- натура має бути не менш ніж 72,5 кг/гл (100 л);

- вологість зерна має становити не більш ніж 15%;

- вміст домішок: а) насіння та/або загальна домішка інших злакових (у тому числі дикого вівса) і засмічення в сумі не повинні перевищувати 2%, з яких власне засмічення — не більш ніж 1%.

б) ріжки або дикий часник — не більш ніж 0,001%. На французькій біржі MATIF продається пшениця борошномельних сортів, що використовується виключно для виробництва високоякісних хлібобулочних виробів. Хоча про необхідний вміст клейковини в ній нічого не сказано, цей показник, як правило, не буває нижчим від 28%. Виходячи зі специфікації контракту МАTIF, пшениця, яку виставляють на торги цієї біржі, має відповідати таким вимогам: - країна походження значення не має, однак через біржу субсидується тільки експорт пшениці французького походження;

- бути здоровою й нормально забарвленою, мати товарний вигляд;

- натура — не менш як 76 кг/гл;

- вологість — не більш як 15%,

- пошкоджених зерен — не більш як 4%;

- пророслих зерен — не більш як 2%;

- домішок — не більш як 2%;

- вміст протеїну — не менш як 10,5%;

- показник Harberg — мінімум 200. Отже, за багатьма параметрами до зерна, пропонованого для експорту, в ЄС ставлять навіть вищі вимоги, ніж до зерна просто "стандартної якості". Треба врахувати, що "стандартна" якість не передбачає високої якості, а означає лише середню якість зерна за зразками в регіоні. Скажімо, держава гарантує можливість для фермерів продати за певну ціну в засіки держави зерно саме такої (або кращої) якості. Європейські стандарти в частині класифікації домішок зерна близькі до таких в Україні, оскільки підходять до цього питання більш диференційовано, ніж у США. Крім того, при визначенні домішок в ЄС та Україні використовують зовсім інші методи, ніж у США. Незважаючи на те, що в будь-якій західній класифікації до чистоти зерна висувають особливі вимоги, тут не може бути будь-якого точного порівняння, хоча б через те, що американський докедж через легкісь відокремлення не належить до домішок, тоді як у стандартах і ЄС, і України такі компоненти входять до числа домішок. Уся європейська пшениця, представлена вище, належить до продовольчої. Якість фуражної пшениці — прерогатива переговорів продавців і покупців. УкраїнаВ Україні вся пшениця, м'яка й тверда, крім м'якої 6 кл. (а раніше — й частково 5 кл.), належить до продовольчої. Клас визначається за найгіршим значенням одного з показників якості. На Заході, як ми зазначали, класифікація грунтується не на вмісті білка чи клейковини, а на фізичних товарних ознаках. Зерно пшениці з натурною вагою 70 кг/гл або менше належить до фуражного, 76 кг/гл або більше — до борошномельного. Між цими показниками — зона зерна "середньої якості". В українському ДСТУ чітко за натурою можна відокремити лише фуражну пшеницю — нижче 71 кг/гл. Решта пшениці, мабуть, належить просто до продовольчої (у ДСТУ це не зазначено). У тих країнах, де вміст клейковини все-таки враховується (як правило, для пшениці, що йде на виробництво борошна), м'яка продовольча пшениця повинна містити мінімум 26% клейковини (так званий "європейський стандарт"), а м'яка пшениця борошномельних сортів — основна сировина для виробництва борошна — повинна містити не менш як 28–29% клейковини. За ДСТУ перша відповідає пшениці м'якій 3 кл. (ближче до 2 кл.), друга — 2 кл. і вище. Однако за жодним із основних показників якості українська м'яка пшениця 4 кл. не підлягає європейському визначенню як продовольча. Проте під визначення фуражної вона також не підходить. Її найчастіше змішують із зерном кращої якості для одержання пшениці "середньої якості". ДСТУ має таку примітку: "Пшениця з вмістом клейковини більш ніж 25% і показником ІДК 101–115 од., яка за рештою показників відповідає вимогам не нижче 5 кл., класифікується як поліпшувач низькоклейковинного зерна з високою якістю клейковини і прирівнюється до пшениці 4 кл.". Слід зазначити, що показники ДСТУ (як спадок від колишніх ГОСТів) є обмежувальними, тобто на них грунтується (грунтувалося) визначення вартості зерна при закупках і відхилення від показника можливі в обидва боки, як правило, без впливу на ціну. На відміну від цього, вимоги до зерна, яке закуповують в ЄС, є обов'язковими, тобто зерно з характеристиками, нижчими від заданих, на торги не допускається, а за більш високу якість надбавка щодо ціни не обов'язкова і не практикується. Тому різні партії зерна зазвичай змішують для досягнення необхідної однорідної якості. Американська пшенична асоціація вважає, що "приблизно" пшеницю 3 класу (ДСТУ 3768–98), яка в Україні йде на виготовлення хліба, можна порівняти за якістю й ціною з американською №2 (або вище) склоподібною червонозерною озимою пшеницею з вмістом протеїну 11,5–12%, а також з американською №2 (або вище) темно-червоною склоподібною північною ярою (або просто північною ярою) пшеницею з вмістом протеїну 13%. Однак асоціація рекомендувала американським фірмам, які торгують з країнами екс-СРСР, індивідуально підходити до оцінки пшениці з СНД. ВисновкиВиходячи з якості й ціни, можна зробити певне умовне порівняння: зіставити вміст клейковини в українській пшениці з вмістом протеїну в пшениці США: Основний висновок, який можна зробити з усього викладеного вище: за експорту пшениці з України слід заздалегідь враховувати звичайні (середні) потенційні можливості використання зерна, що продається, і порівнювати якості зерна не лише на підставі вмісту в ньому білка або клейковини, а, що не менш важливо, також порівнювати якість продуктів переробки або інші споживчі якості.

Абсолютно зіставляти показники стандартів різних країн неможливо, адже існує різниця в методиках визначення параметрів класифікації. Отже, актуальною є сертифікація проб (зразка) пшениці, класифікованої згідно з чинними стандартами, наприклад, України — США і навпаки. Важливо, визначаючи якісні показники, проводити аналізи за тими самими методами, за якими це робили б закордонні покупці.

Крім того, до ціни треба ставитися як до показника, що сформувався під впливом ринкових чинників. При цьому у різні роки ціни на зерно з різними якісними показниками можуть дуже різнитися. Те саме можна сказати про різницю в цінах на той самий товар у різних регіонах світу або навіть України. Отже, залежність ціни від якості, якщо не брати до уваги ринкові чинники, — предмет лише домовленості сторін.

Loading...

 
 

Цікаве