WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Підзимові посіви овочевих культур - Реферат

Підзимові посіви овочевих культур - Реферат

Реферат на тему:

Підзимові посіви овочевих культур

Під зиму переважно висівають насіння моркви столової, петрушки, буряку столового, цибулі ріпчастої, салату, шпинату, кропу та інших зеленних овочевих культур. Від таких посівів, як правило, одержують ранню товарну продукцію на 7—15 днів раніше, ніж від ранньовесняних. Столові коренеплоди й цибулю ріпчасту для одержання пучкової продукції потрібно висівати окремо від товарних посівів. Це пов'язано з тим, що, прориваючі товарні посіви на пучкову продукцію, як правило, виривають найкраще розвинені рослини і частково підривають кореневу систему тих, що залишаються, а грунт у міжряддях ущільнюється. Усе це призводить до того, що на таких ділянках продуктивність залишених рослин значно знижується. Щоб одержати найбільший "забіг" урожаю від підзимових посівів овочевих культур, їх краще проводити на південних або південно-західних схилах та на ділянках, захищених з північної чи північно-східної сторони будівлями або високорослими насадженнями (садом, лісом, полезахисною смугою), які захищають їх від проникнення холодних вітрів. Під посів доцільно відводити високородючі грунти з легким механічним складом. Важкі та запливаючі грунти для вирощування ранньої товарної продукції для підзимових посівів непридатні, оскільки вони холодні й рання продукція з них надходить із запізненням. На таких грунтах, як правило, сходи з'являються нерівномірно та зрідженими і рослини розвиваються повільніше від ранньовесняних посівів. Для одержання ранньої овочевої продукції (пучкової) насіння зазначених культур висівають перед замерзанням грунту з таким розрахунком, щоб воно восени (друга половина листопада— перша грудня, залежно від грунтово-кліматичної зони та погодних умов року) не проросло. Від таких посівів сходи одержують рано навесні одразу після розмерзання грунту. За більш ранньої сівби насіння моркви та буряку столового, цибулі в теплу осінь може накільчитися, внаслідок чого знижується його польова схожість, а рослини, що перезимували, масово застрілкують (утворять квітконосні пагони). Усе це значно впливає на недобір урожаю та якість продукції. Підзимові посіви овочевих культур потрібно розміщувати після попередників, які рано звільняють площу і під які вносили органічні добрива (огірок, цибуля, часник, капуста ранньо- і середньостиглих сортів, цвітна, бобові культури, картопля). Підготовку грунту розпочинають заздалегідь, до паморозків, одразу після збирання попередника. Під перекопування (переорювання або глибоке розпушування) грунту вносять азотні добрива (15—20 г/м2 аміачної селітри), фосфорні (40—50 г суперфосфату), калійні (20—30 г/м2 сульфату калію). Мінеральні добрива можна замінити пташиним послідом або гноївкою з розрахунку 1—2 кг (л) на 1 м2. Якщо грунт недостатньо вологий, його перед перекопуванням або розпушуванням зволожують з розрахунку 3—4 відра (30—40 л) води на 1 м2. У подальшому до листопада площу підтримують у чистому від бур'янів і розпушеному стані. За 5—10 днів до сівби формують грядки, верхній шар грунту розпушують і злегка ущільнюють. За 15—16 днів до сівби насіння перевіряють на схожість. Для цього відбирають по 10 насінин кожної культури, сорту, гібриду у двох повтореннях (разом 20 насінин) з пакету і поміщають у тарілку або бактерицидну чашку на зволожений фільтрувальний папір чи тканину. До проростання насіння слідкують, щоб воно перебувало на достатньо зволоженому субстраті. Не допускається заливання насіння водою, щоб воно не загинуло. Аби фільтрувальний папір чи тканина не висихали, тарілку або чашку зверху прикривають склом, другою тарілкою тощо. Температуру для проростання підтримують у межах 20—25°С. Пророщування проводять у темному місці. Підраховують сходи, коли в насінин утворяться корінчики: у буряка столового на 8 день, моркви столової, салату на — 10, цибулі — на 12, петрушки, кропу, шпинату — на 14 день після сівби на вологий субстрат. Підрахунки проводять так: коли з 10 насінин проросло 9, то процент лабораторної схожості становить 90. Якщо з 10 насінин проросло 5, то лабораторна схожість становить 50%. У цьому разі норму висіву насіння потрібно збільшити у 2 рази. Якщо лабораторна схожість насіння становитиме менше 45%, то воно непридатне для сівби. Перед сівбою насіння овочевих культур знезаражують, захищаючи від хвороб і шкідників 1%розчином перманганату калію. Насіння моркви столової, петрушки, буряку столового, цибулі ріпчастої, салату, шпинату, кропу та інших зеленних культур висівають широкорядним (30—40 см) або широкосмуговим (ширина смуги — 5—12 см, міжрядь від центрів смуг — 30—40 см) способами. Останній спосіб дає можливість збільшити у 2—3 рази кількість рослин на одиниці площі та значно підвищити врожайність і поліпшити якість продукції. Глибина загортання насіння — 0,5—1,0 см. Норма висіву насіння моркви столової при схожості не нижче 65% і широкорядній сівбі — 0,2—0,3 г/м2, широкосмуговій — 0,3—0,4 г, петрушки — 0,2—0,25 і 0,25—0,30 г, шпинату — 2,0—2,5 і 2,7—3,0 г, буряку столового (схожість не нижче 75%) — 1,5—1,7 і 1,8—2,0 г, цибулі — 0,8—1,0 і 1,0—1,2 г, салату (схожість не нижче 70%) — 0,15—0,2 і 0,2—0,25 г, кропу (схожість не нижче 55%) — 1,5—2,0 і 2,0—2,5 г/м2, відповідно. Такі культури, як салат (листковий і головчастий), шпинат, кріп та інші зеленні можна висівати на грядках багатострічковим способом (схема 40 + 15 + 15 + 15 + 15 см). За такої схемі сівби норма висіву насіння збільшується у 2,0—2,5 раза порівняно з широкорядною. Одразу за сівбою грунт злегка ущільнюють. Добрим заходом при підзимовій сівбі є мульчування рядків (смуг) перегноєм, торфом, торфокомпостом, компостованою тирсою шаром 1—2 см. Це сприяє кращому прогріванню навесні під мульчею грунту і дає змогу проводити міжрядне розпушування ще до появи сходів. При цьому також прискорюється на 2—3 дні поява сходів, і вони є більш дружними та вирівняними. За появи навесні поодиноких сходів рослини підживлюють азотними добривами (10—20 г/м2 аміачної селітри) і розпушують міжряддя на глибину 3—5 см з метою знищення грунтової кірки і проростків бур'янів та кращого прогрівання грунту. У фазі 1—2 справжніх листків рослини проривають: моркву столову, петрушку, цибулю, салат головчастий — на відстань 2—3 см, буряк столовий — на 3—-4 см. Вдруге проріджують рослини цибулі й салату головчастого (а у разі загущення й шпинату та кропу), коли вони утворять 5—7 листків, на відстань 4—6 см. Вирвані рослини використовують як товарну продукцію (зелень) для споживання. Втретє проривають тільки рослини салату головчастого на початку зав'язування головок на відстань 15—20 см. Якщо їх не прорвати, то великі головки не утворяться. Рослини петрушки й цибулі від підзимової сівби можна залишати й на товарну продукцію для збирання восени, оскільки вони слабо утворюють квітконосні стебла. У цьому випадку їх проріджують вдруге на 4—6 см. Проріджувати рослини найкраще після випадання дощу або поливання і одразу розпушувати грунт у міжряддях. Це сприяє швидкій регенерації кореневої системи і кращому зберіганню вологи в грунті. У процесі догляду за рослинами систематично виполюють бур'яни в рядках і 2—3 рази розпушують міжряддя. На пучкову продукцію моркву столову починають збирати, коли коренеплоди за найбільшим діаметром досягнуть товщини 1,5 см. Вирвані коренеплоди миють і разом з гичкою в'яжуть у пучки. Петрушку розпочинають збирати, коли на рослинах утвориться 5—6 листків, і найменший діаметр коренеплодів сягне 1 см. Вирвані рослини (так само як і моркву) в'яжуть у пучки. Їх можна зберігати також протягом 10—15 днів у поліетиленових пакетах з перфорацією в холодильнику за температури 2...3°С. Рослини буряку столового в пучковій стиглості починають збирати, коли коренеплоди досягнуть розміру в діаметрі 1,5 см, і так само, як і попередні культури, в'яжуть у пучки. На пучкову продукцію цибулю починають збирати тоді, коли на рослині утвориться 5—6 листків завдовжки 20—25 см. У вирваних рослин обрізають корінці і в'яжуть у пучки. Цибулю зелену також можна зберігати в поліетиленовій плівці завтовшки 20—30 мк або в більш товстій — з перфорацією — в холодильнику за температури 2...3°С впродовж 10—15 днів. Салат розпочинають збирати, коли в розетці утвориться 6—7 листків. Рослини виривають з корінцями, струшують від грунту і затарюють у кошики, скриньки корінцями донизу. У головчастих сортів рослини зрізають при основі, коли головки досягнуть розміру в діаметрі 60 мм. Головки зрізають разом з розеткою листків. Шпинат починають збирати, коли сформується розетка з 5—6 добре розвинених листків. Розетки зрізають з частиною корінця, щоб вони не розсипалися. Кріп зелений розпочинають збирати коли на рослинах утвориться 4—5 справжніх листків. Їх виривають з корінцями, злегка струшують землю та затарюють у кошики або скриньки. Зберігати зелений кріп можна й у поліетиленовій плівці в холодильнику впродовж 10—15 днів, як шпинат. Слід зазначити, що зеленні овочеві культури потрібно збирати в ранкові години, коли після ночі рослини охолоджені. Запізнюватися зі збиранням моркви і буряку столових, шпинату, салату, кропу та інших зеленних культур підзимових посівів не можна, оскільки після утворення товарної продукції вони швидко дають квітконосні стебла, втрачають зовнішній вигляд і товарну якість.

Loading...

 
 

Цікаве