WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Мінеральні добрива - Реферат

Мінеральні добрива - Реферат

Реферат на тему:

Мінеральні добрива

Протягом цивілізаційної історії людства міць будь-якої держави визначалася такими чинниками, як територія, кількість населення, фінанси, армія, сільське господарство — тобто наявними ресурсами.

Наша постіндустріальна епоха не є винятком, і стратеги наймогутніших світових держав ведуть завуальовану, але безкомпромісну боротьбу за ресурси, найперше за право володіння корисними копалинами в будь-якому кінці світу. Це, насамперед, нафта, газ, руди кольорових та чорних металів, земельні ресурси сільськогосподарського призначення. І в цьому контексті такі явища, як глобалізація, єдиний ринок, об'єднавчі процеси слугують ширмою, за якою не завжди простим людям видно ті маніпуляції з підготуванням до нового великого переділу світу, що фактично за нею ховаються.

Швидке зростання населення в Азії, Африці та Латинській Америці, що триває з початку ХХ сторіччя, з одного боку, бурхливий економічний розвиток цих регіонів, що розпочався ще в 70-ті роки, — з другого, а також значне поліпшення матеріального й фінансового становища їхнього населення лише підсилюватимуть боротьбу за ресурси, що проглядає з новин. Особливо, коли їх сприймати не безпосередньо, а під певним кутом зору, зіставляючи в часі та просторі ті чи інші домовленості між певними країнами, після чого стають зрозумілими логіка зовсім, на перший погляд, абсурдних приводів щодо оголошення війни Іраку, що нічим не різниться з середньовічним гаслом про звільнення гроба Господнього. І вже зовсім очевидним стає резон переговорів між країнами, яких ще 10–15 років тому уявити за одним столом ми не могли: Китай — Венесуела, країни Середньої Азії, Африка; США — Азербайджан, Туркменистан, Узбекистан тощо. При цьому зовсім не звертають уваги на те, чи країна-партнер — демократична, чи тоталітарна, чи належить до золотого мільярда, чи є країною третього світу. Зважають лише на одне: якими наявними чи потенційними ресурсами володіє ця країна, скоріше, територія. Хто вже сьогодні сконцентрує в себе якомога більше ресурсів — за тим і майбутній розвиток та благополуччя країни.

І, якщо донедавна це стосувалося, в основному, вуглецевоводневих енергоносіїв, таких як нафта та газ, то зі зростанням потреби в продуктах харчування на світовому ринку відбувається перерозподіл сфер впливу щодо складових вирощування основних сільськогосподарських культур.

Щоб зрозуміти, чому боротьба за ресурси руд мінеральних добрив щороку лише посилюватиметься, звернімося до економічної географії, а саме: до того її розділу, який присвячено територіальному розміщенню родовищ макроелементів — азоту, фосфору, калію.

Виробництво азотних добрив є цілком доступним для будь-якої країни, адже 78% об'єму нашої атмосфери займає азот. Але щоб його зафіксувати в формі аміаку, який є первинною сировиною для виробництва добрива, потрібно розірвати потрійний ковалентний зв'язок між двома атомами газоподібного азоту, що потребує великих затрат енергії. Найчастіше це енергія природного газу. Саме тому ці заводи сконцентровано на територіях тих країн, які мають великі ресурси енергії (Росія, Норвегія, США, Нідерланди). Цілком рентабельними є також заводи, що працюють на основі сучасних технологій синтезу аміаку та розміщені поблизу морських портів, газопроводів, аміакопроводів (Роттердам, Одеський припортовий). Отже, хто має достатню кількість дешевого природного газу, так само як і транспортну інфраструктуру, той у майбутньому й буде основним гравцем на світовому ринку азотних добрив, що вже сьогодні підтверджується активним втручанням нафтових і газових компаній світу в скуповування акцій великих заводів з виробництва азотних добрив. Станом на 2007 рік, згідно з даними IFA, 80% загального виробництва аміаку припадає на такі країни: США, Росію, Китай, Індію, Німеччину, Нідерланди, Україну, Єгипет, Венесуелу, Індонезію, Саудівську Аравію.

Фосфор, на відміну від азоту, наявний у 190 різних мінералах і є досить поширеним мінералом земної кори (0,1%). Основне джерело фосфору — фосфорити та, меншою мірою — апатити. Ресурси пентоксиду фосфору (Р2О5 ) у фосфорних рудах оцінюють у 71 млрд т, з них на апатитові руди припадає всього 5,2 млрд т, або 7,3%. Запаси фосфоритів становлять 65,8 млрд т, з яких 7,3 млрд т — фосфорити шельфу океанів, передусім атлантичного узбережжя США, а також ПАР, Мексики, Марокко, Намібії.

Найбільші ресурси Р2О5 сконцентровано в США (23,7% світових), Марокко (22,9%) і в Китаї (13,4%). Лише ресурс басейну Скелястих гір у США становить 7,55 млрд т Р2О5. Унікальним є фосфоритоносний басейн Янцзи в Китаї. Водночас у Росії містяться майже дві третини світових ресурсів апатитових руд.

Великими запасами фосфору в фосфоритах володіють Мексика, Казахстан, Перу та Ірак, в апатитових рудах — ПАР.

Якщо поглянути на запаси родовищ фосфору в світі з погляду економічно вигідного промислового використання, то лідером стає Марокко. Загальні запаси пентоксиду фосфору в цій країні, де руди представлено виключно зернистими фосфоритами, становлять понад 40% світових. У надрах США, що займають друге місце, зосереджено 6,1% світових загальних запасів фосфору. Значні запаси Р2О5 є в Іраку (5,4%), Єгипті (5,2%) та Росії (4,6%).

Отже, існує значна нерівномірність покладів фосфорних руд у світі: більше половини запасів Р2О5, переважно у вигляді фосфоритів, зосереджено в Африці, п'ята частина — в Азії, тоді як країни Європи (без Росії) і Австралія з Океанією мають у своєму розпорядженні дуже невеликі поклади.

Як наслідок, на сім країн припадає близько 85% загальносвітового виробництва фосфорної руди: Марокко, США, Росія, Китай, Бразилія, Алжир, Йорданія.

Ресурси Р2О5 у фосфорних рудах України (млн т) розподіляються таким чином: апатити — 130; фосфорити — 400, але, на жаль, у більшості родовищ їхній вміст не перевищує 6–10%, що робить поклади не придатними для використання в промислових цілях. Доцільними можуть бути їхнє видобування та переробка в невеликих кількостях для господарств, що розміщені неподалік родовищ.

Порівняно з покладами фосфорних руд, родовища руд калію є ще локальнішими. Понад 85% калійних руд припадає на три країни: Канаду (38% світових запасів), Росію (31%), Білорусь (9%). При цьому вміст калію в родовищах найвищий у російських родовищах (Верхньокамське). Певні запаси калійних руд є також у Німеччині, Узбекистані, Сирії та Йорданії.

Основними виробниками калійних добрив у світі є сім країн: Канада, Росія, Білорусь, США, Німеччина, Сирія, Йорданія.

Незважаючи на досить велике виробництво калійних добрив у світі, їхній прогнозований дефіцит на ринку досягне в 2011 році 5 млн тонн.

У 1992 році світове споживання добрив у діючій речовині становило приблизно 120 млрд тонн, в 2006 році — 160 млрд: зростання більш ніж на 25%. Втім, це споживання є істотно непропорційним по континентах.

Якщо Азія споживала в 1992 році 48% від загального світового, то в 2006 — 59%; Латинська Америка збільшила свій відсоток з 6 до 9. Водночас частка споживання країн Північної Америки та Західної Європи зменшилася із 17 до 14% та з 14 до 9%, відповідно.

Це можна пояснити кількома причинами. Наводимо їх.

1. Стрімке зростання населення в Азії та Латинській Америці. За підрахунками аналітиків, без застосування мінеральних добрив земельних ресурсів світу може вистачити лише на 3 млрд населення.

2. Обмежена кількість орних земель в основних країнах — споживачах мінеральних добрив (Китай, Індія, Індокитай та країни Близького й Середнього Сходу), що змушує їх переходити з екстенсивних до інтенсивних технологій, передусім пов'язаних із застосуванням підвищених доз мінеральних добрив.

3. Рівень інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на сьогодні в країнах ЄС, США та Канади є максимально допустимим з економічного та екологічного поглядів.

4. За останні три роки світове виробництво етанолу зросло на 55 відсотків.

Очікується, що в найближчі п'ять років світове споживання добрив збільшиться ще на 14%, причому найвище зростання буде за калійними (18%), фосфорними (16%) та азотними (12%) добривами. Причому споживач насамперед прагне одержати добриво, найбільш збалансоване за макроелементами.

Loading...

 
 

Цікаве